Справа № 727/3057/25
Провадження № 2-ві/727/11/25
16 жовтня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Аниськовій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці заяву ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Чебан В.М. по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
15 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про відвід головуючому по справі судді Чебан В.М., яка обґрунтована тим, що головуюча суддя:
1. Неодноразово відхиляла клопотання про витребування доказів;
2. Відповідачка не була належним чином повідомлена про засідання;
3. Відмовила останній у прийнятті доповнень до відзиву та доказів;
4. Не проявила належної уваги до пояснень відповідачки.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що суддя Чебан В.М. підлягає відводу.
Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасни-ків справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не пере-шкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Ознайомившись із вищевказаною заявою, суд не вбачає необхідності у виклику сторін та вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що вимоги відповідача по справі - ОСОБА_3 , про відвід судді Чебан В.М. по даній справі задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дру-жина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття про-вадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судо-вого засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провад-ження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бу-ти вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід суд-ді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить виснов-ку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість за-явленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або ра-ніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, вста-новленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути за-явлений відвід.
Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.10.2025 року під головуванням судді Чебан В.М. - дослідивши зміст заяви про відвід, суддя прий-шов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим справу пе-редав в канцелярію суду для передачі вирішення даного питання іншому судді в пе-редбаченому Законом порядку.
Дослідивши обставини, зазначені відповідачем у заяві про відвід, суд приходить до висновку, що заява не містить підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних сво-бод, яка набрала чинності для України 11 листопада 1997 року (далі - Конвенція) ко-жен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію бе-руться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Да-нії» зазначається, що Європейському суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути вста-новлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильно-стей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав лю-дини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини не ви-кликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної ци-вільної справи.
Твердження заявника щодо відмови головуючої судді у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів є незгодою сторони з процесуальним рішенням та не може розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки не до-водить упередженість та необ'єктивність судді при розгляді справи. При цьому, твердження відповідачки стосовно її неналежного повідомлення - спростовується на-явними матеріалами справи.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, незгода сторони з про-цесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, ви-словлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бу-ти підставою для відводу.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав лю-дини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини не ви-кликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної ци-вільної справи.
На підставі наведеного, суд вважає, що наведені заявником обставини не є під-ставою для відводу в силу положень ч.1 ст.36 ЦПК України, а тому відсутні пе-редбачені законом підстави для задоволення заяви про відвід судді Чебан В.М.
Керуючись ст.ст.33, 36, 40 ЦПК України, -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючій судді Че-бан В.М. по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Є.Терещенко