ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/7755/25
№ провадження 3/646/2321/2025
15.10.2025 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі судді Іщенко О. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з протоколами про адміністративні правопорушення громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною другою статті 130, частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405809 від 29.07.2025, 29.07.2025 о 08:22 годині за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 100, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Кіа К5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: вулиця Ахієзерів, будинок 18а, місто Харків Харківської області з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху.
До вказаного вище протоколу уповноваженою особою Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції додано відеозаписи з нагрудних камер 470731, 475968, відеореєстратора 70маі; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.07.2025; рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП Панова О. від 29.07.2025.
Окрім того, 29.07.2025 о 08:22 годині за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 100, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом без права керування відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 2.1.а) Правил дорожнього руху.
Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405787 від 29.07.2025; відеозаписами з нагрудної камери 470731, відеореєстратора 70маі; довідкою про повторність, складеною старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4662784 від 06.05.2025; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП Панова О. від 29.07.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Пояснень, заяв про відкладення розгляду справи від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходило.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 126 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Пункт 1.3. Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно із положеннями статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Суд зауважує, що поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9. Правил дорожнього руху, а водій відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність 1) за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або 2) під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, 3) за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за умови вчинення особою повторно протягом року будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із пунктом 1) розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Згідно із приписами статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Судом встановлено, що 29.07.2025 о 08:22 годині за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 100, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Кіа К5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: вулиця Ахієзерів, будинок 18а, місто Харків Харківської області з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 24 червня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суттю адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно із постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 24 червня 2025 року, є відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405809 від 29 липня 2025 року ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За таких обставин суд не убачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що належні, допустимі та достатні докази, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні, тому провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1) статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, згідно із пунктом 2.1.а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі повторного протягом року, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Судом встановлено, що 29.07.2025 о 08:22 годині за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 100, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом без права керування відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року.
Як убачається з матеріалів справи, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4662784 від 06 травня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення пункту 2.1.а) Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Зазначенні обставини підтверджуються постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4662784 від 06 травня 2024 року та довідкою про повторність, складеною старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Чаговець Д., відповідно до якої ОСОБА_1 згідно із обліковими даними ІПНП не отримував посвідчення водія.
Таким чином, матеріали справи містять достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:
повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Санкцією частини п'ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачене стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частиною другою та частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як убачається з матеріалів справи, транспортний засіб КІА К5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи яким ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, належить ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 21. Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини п'ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Окрім того, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями статями 33, 34, 36, 40-1, 126, 130, 247, 251, 252, 256, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405809 від 29.07.2025, закрити відповідно до пункту 1) статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405787 від 29.07.2025, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 379937, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушеником на розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О. В. Іщенко