Справа № 646/7488/25
Провадження № 2/646/3909/2025
10.10.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною позовною заявою до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка залишила спадщину у вигляді 2/3 частин квартири за адресою АДРЕСА_1 , яка належним чином зареєстрована в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 27529633.
Позивач звернувся до нотаріуса про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але оскільки строк прийняття спадщини був пропущений, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 01.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
25.09.2025 ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, подали до суду заяву, в якій просили розгляд справи провести без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позовну заяву задовольнити.
Представник відповідача Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області у судове засідання не з'явився. 11.08.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, за наявними в матеріалах справи доказами.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.10.2021 виданим Куп'янським відділом реєстрації актів цивільного стану у Куп'янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мати позивача ОСОБА_3 залишила спадщину у вигляді 2/3 частин квартири за адресою АДРЕСА_1 , право власності на які належало спадкодавиці наступним чином:
1/3 частка - на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.03.2002, виданого фірмою "Аудит-Куп'янськ" згідно з розпорядженням від 01.03.2002 № 6828, реєстрація в РПВН 16.01.2004, р.№ 4389460;
1/3 частка - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 2450, виданого ПН Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В., зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 27529633.
Інша 1/3 частка цієї квартири належить позивачу - ОСОБА_1 на підставі вказаного вище свідоцтва про право власності на житло від 01.03.2002, виданого фірмою «Аудит-Куп'янськ» за розпорядженням від 01.03.2002 № 6828.
Спадкодавиця не залишила заповіт. Спадкоємцем першої черги після її смерті є її син - позивач ОСОБА_1 .
Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 269/02-31 від 17.07.2025, виданої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Черняєвою А.О., що діє в порядку заміщення приватного нотаріуса Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєва В.А., позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але оскільки строк прийняття спадщини був пропущений, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 .
У позовній заяві позивач зазначає про те, що строк ним пропущений з поважних причин, оскільки період прийняття спадщини припадає на період, коли в м. Куп'янську був встановлений окупаційний режим з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року. Під час окупації та після деокупації м. Куп'янська нотаріус в місті відсутній до теперішнього часу. Прийняття спадщини передбачає звернення до нотаріуса протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Крім того, позивач являється інвалідом 2 групи, відповідно до довідки серіїї 12ААБ №744599 від 23.12.2020, що також стало перешкодою для подання заяви, адже останній не може самостійно пересуватись та потребує сторонньої допомоги.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У частині 3 статті 1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26.06.2019, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04.11.2015 № 6-1486цс15, від 26.09.2012 № 6-85цс12.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В обґрунтування поважності причин, які були підставою пропуску строку для прийняття спадщини позивачем після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач посилається на введення воєнного стану та неможливість здійснення будь-яких дій з прийняття спадщини, оскільки з 24.02.2022 та до теперішнього часу Куп'янськ Харківської області віднесено до території активних бойових дій, а також на хворобу та стан здоров'я, який характеризується тим, що позивач самостійно не може пересуватись, що стало перешкодою для звернення до нотаріуса своєчасно. Указані причини є об'єктивними та непереборними. Тому позивач до нотаріуса зміг звернутись тільки у Харкові та лише 17.07.2025.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц та у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємця; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Суд враховує принцип легітимних очікувань, який пов'язаний з розширеним тлумаченням поняття «майно», зокрема якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини» (заява № 44912/98, п. 52).
Згідно з правовим висновком колегії суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду від 06.09.2022 року у справі №336/8341/21 та від 24.01.2024 року у справі №333/6289/22, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи, що правове регулювання вимагає стабільності й органи державної влади не можуть свавільно вносити зміни, які порушують засадничі принципи права, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач ОСОБА_1 має право на звернення до нотаріуса з питання прийняття та оформлення спадщини на майно, яке залишилось після смерті його матері ОСОБА_3 , що обумовлює необхідність визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв'язку з наявністю поважних причин пропуску встановленого законом строку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позивач, як особа з інвалідністю, згідно закону звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати ним до стягнення не заявлені, а також відсутні інші особи, які понесли судові витрати по справі, тому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 141 ЦПК України, правові підстави для стягнення судових витрат з відповідача по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 1220, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області, ЄДРПОУ 04058739, адреса: 63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, пр-т Конституції, 3.
Суддя Д.Є. Серпутько