Справа 522/19249/25
Провадження 1-кп/522/3152/25
14 жовтня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду питання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, яке внесено 27.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163520000415 стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тбілісі Республіки Грузія, грузина за національністю, громадянина України, який має вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Довжанка Красноокнянського району Одеської області, українця за національністю, громадянина України, який має вищу освіту, зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
26 серпня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025163520000415 від 27.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою судді від 27 серпня 2025 року у цьому провадженні призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Крім того, у судове засідання потерпілі не з'явились, хоча були повідомлені про час, дату і місце розгляду справи. Водночас на електрону адресу суду надійшли заяви від потерпілих про проведення підготовчого та подальших судових засідань за їх відсутності.
Учасники справи вважали за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілоих, які належним чином були сповіщені про час дату і місце проведення підготовчого судового засіданні.
Враховуючи думку сторін, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення - є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов'язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Як вбачається, зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
В обвинувальному акті вказано, що потерпілими у кримінальному провадженні є дві особи: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Разом з тим, в обвинувальному акті вказано, що:
« 27 червня 2025 року приблизно о 19 годин 35 хвилин, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїхали до будинку № 1, що розташований на Соборній площі у м. Одесі.… В подальшому, між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами раптово виник словесний конфлікт….»;
«В цей час, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, групою осіб, усвідомлюючи, що вони перебувають в громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі правила та норми поведінки, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи особливу зухвалість, почали висловлюватися нецензурною лайкою в бік вказаних вище осіб, після чого ОСОБА_6 дістав зі своєї сумки самозарядний пістолет…Одночасно ОСОБА_7 дістав зі своєї сумки самозарядний пістолет…»
«….Надалі, ОСОБА_6 , продовжуючи виражатися нецензурної лайкою в бік ОСОБА_10 та інших невстановлених на теперішній час досудовим розслідуванням осіб, почав направляти ствол пістолету в бік вказаних осіб та перехожих, чим створив реальну загрозу громадській безпеці та здоров'ю громадян, а ОСОБА_11 в цей час, тримаючи в руках пістолет, побіг до ОСОБА_10 , та коли останній повернувся спиною, здійснив два прицільні постріли йому в область голови, від чого ОСОБА_10 впав на землю. В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покинули місце вчинення кримінального правопорушення на автомобілі марки «Audi Q5» державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 ».
Таким чином, з викладених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неможливо встановити, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є потерпілими у даному кримінальному провадженні, зокрема неможливо встановити чи було кримінальним правопорушенням завдано ОСОБА_8 та ОСОБА_9 моральної, фізичної або майнової шкоди.
Отже, з фабули обвинувачення слідує, що хуліганські дії супроводжувались застосуванням зброї відносно ОСОБА_10 , натомість в обвинувальному акті процесуальний статус потерпілих мають ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які жодним чином не зазначені в обвинуваченні.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Отже, обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є підставою для його повернення прокурору згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України для усунення вказаних недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність вимогам КПК України.
Частиною 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відсутність належного викладення формулювання конкретного обвинувачення в обвинувальному акті та відповідної фактичним обставинам кримінального провадження кваліфікації дій особи, може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинувачених. В подальшому це позбавить суд можливості належним чином роз'яснити обвинуваченим суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України та розглянути кримінальне провадження в його межах.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Таким чином, неконкретне обвинувачення, пред'явлене обвинуваченим, призведе до порушення їх прав на захист та позбавляє суд можливості роз'яснити їм суть обвинувачення, що гарантує обвинуваченим право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення злочину та залежно від цього обрати певну лінію захисту.
Разом з цим, зміна правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурором відповідно до положень ст. 338 КПК України можлива виключно в разі встановлення під час судового розгляду саме нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, і така зміна неприпустима в разі допущених при обвинуваченні особи суперечностей чи неповноти, а тим більше описок.
Також, кримінально-процесуальний закон не містить положення про обов'язок суду чекати, коли прокурор скористається своїм правом на зміну обвинувачення в суді, а також і права суду пропонувати або примушувати прокурора змінити обвинувачення.
Таким чином, оскільки судом встановлені такі недоліки обвинувального акту, які перешкоджають судовому розгляду, зазначення відомостей про інших осіб учасників злочину, то виправлення прокурором цих недоліків сприятиме реалізації завдань та засад кримінального провадження, а також забезпечення права обвинуваченого та інших осіб, на яких містяться посилання в обвинувальному акті, на захист від висунутого обвинувачення.
Вказані недоліки обвинувального акту можуть бути усунуті на стадії підготовчого провадження тільки шляхом повернення обвинувального акту відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, оскільки на стадії підготовчого провадження відповідно до Глави 27 КПК суд має виключний перелік повноважень, передбачених цією главою, і виправляти недоліки обвинувального акту на цій стадії шляхом зміни обвинувачення в порядку, передбаченому ст. 338 КПК України, не передбачено.
Таким чином, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, суд дійшов висновку, що він в силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ст. ст. 291, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025163520000415 від 27.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, повернути прокурору Приморської окружної прокуратури м. Одеси для усунення протягом розумного строку вказаних в мотивувальній частині ухвали виявлених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1