Справа № 758/15922/25
14 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі судді Петрова Д.В., вивчивши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Васильняка Романа Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Васильняка Р.І. звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з 11.09.2025 року та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з 11.09.2025 року.
Розглянувши вказану заяву, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У статті 20 КАС України міститься чітке розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Зокрема, у ч. 1 ст. 20 КАС України міститься вичерпний перелік адміністративних справ, що підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а саме:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Частиною другою статті 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Верховний Суд у постанові від 20 липня 2023 року у справі № 521/1844/23 (адміністративне провадження № К/990/15371/23) дійшов висновку, що основними ознаками суб'єкта владних повноважень як учасника (відповідача) публічно-правового спору можуть бути: 1) наявність статусу (ознак) юридичної особи; 2) створення для виконання, головним чином, владних повноважень (повноважень, заснованих на підпорядкованості (нерівності) інших суб'єктів, які вступають у правовідносини з такою юридичною особою); 3) здійснення діяльності під значним контролем уряду (суттєва залежність від державної (політичної) влади на центральному або регіональному рівні); 4) надання публічних (суспільних) послуг або зайняття монопольного становища у конкурентному середовищі; 5) поширення на спори за участі такої юридичної особи юрисдикції саме адміністративних судів.
Звертаючись до суду з відповідним адміністративним позовом, позивач не порушує перед судом питання про оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210 чи ст. 210-1 КУпАП.
Натомість предметом спору є визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , а також зобов'язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Тому, за предметною юрисдикцією цей спір не належить до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.
Слід зауважити, що статтею 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, частиною третьою статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тобто, у місцевого загального суду як адміністративного за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності немає повноважень визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його вчинити дії.
Численна практика Київського окружного адміністративного суду та Шостого апеляційного адміністративного суду підтверджує, що такі спори вирішуються окружними адміністративними судами, а не місцевими загальними судами як адміністративними (зокрема, справи № 320/45445/25, 320/43584/25, 320/29673/25).
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Статтею 29 КАС України передбачено передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого тільки в разі неналежності такої до територіальної юрисдикції суду.
Водночас, норми КАС України не містять порядку дій суду при поданні адміністративного позову з порушенням правил предметної підсудності, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону відповідно до частини шостої статті 7 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, Подільський районний суд м. Києва не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметною юрисдикцією підсудна окружному адміністративному суду, тому позовна заява підлягає передачі до належного адміністративного суду.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва припинив здійснення правосуддя з 15.12.2022.
Згідно з п. 2 розділу II вказаного вище закону до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Таким чином заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду Подільським районним судом міста Києва, а відносяться до компетенції Київського окружного адміністративного суду.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне матеріали цієї адміністративної позовної заяви передати до Київського окружного адміністративного суду, оскільки дана справа не належить до юрисдикції Подільського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. 4, 20, 29, 294, 295, 318 КАС України,
Адміністративну справу № 758//15922/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Васильняка Романа Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, 26a, Київ, 01133).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ