Рішення від 15.10.2025 по справі 167/995/25

Справа № 167/995/25

Номер провадження 2/167/577/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

08 вересня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" в особі директора Хлопкової М. через підсистему "Електронний суд" звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 21 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 755729611 (далі - Договір, Кредитний договір) на суму 13250 грн.

Зазначає, що саме відповідач ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» -www.moneyveo.ua та підписала Кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора MNV99Z5T. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконав свій обов'язок та 21 квітня 2021 року перерахував відповідачу на банківську карту № НОМЕР_1 грошові кошти розмірі 13250 грн.

Вказує, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу за якими ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 143 від 20 липня 2021 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Договором факторингу № 04/06/25-Ю передбачено, що перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Зазначає, що відповідно до Реєстру боржників № б/н від 04 червня 2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 44241,50 грн.

Покликається на те, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором. Відповідач не виконала свого обов'язку та не повернула наданий їй кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Вказує, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року становить 44241,50 грн, з яких: 13249,92 грн заборгованість по тілу кредиту та 30991,58 грн заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

За наведених обставин просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року у розмірі 44241,50 грн та судові по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

15 вересня 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив на позовну заяву, 30 вересня 2025 року - надіслано додаткові пояснення в яких зазначає, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Позивач стверджує, що Кредитний договір № 755729611 був укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 21 квітня 2021 року, натомість Договір факторингу № 28/1118-01, яким відступлено право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений 28 листопада 2018 року, тобто на момент укладення Договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та відповідачем. Продовження сторонами строку дії Договору № 28/1118-01 внаслідок укладення Додаткових угод та укладення в подальшому Реєстру прав вимог № 143 від 20 липня 2023 року до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 . Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Аналогічну позицію представник відповідача зазначив, щодо укладення Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року. Таким чином, оскільки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні не набуло, таке право не було передано вказаним товариством на підставі Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», яке в свою чергу не передало таке право позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, а тому ТОВ «ФК «ЕЙС» є неналежним позивачем.

Разом з цим вказує, що розмір заборгованості за відсотками ОСОБА_1 нараховано за межами строку дії Кредитного договору, оскільки пролонгація строку кредиту на підставі п. 1.3 Кредитного договору не відбулася. А тому, з урахуванням сплаченої ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 2421,40 грн в погашення заборгованості з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 13333,40 грн заборгованості за кредитом, з яких: 13249,92 грн сума кредиту та 83,48 грн відсотки за користування кредитом. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн зазначив, що з огляду на складність справи, ціну позову, вказана сума не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Разом з цим, зазначив, що в матеріалах справи наявний лише договір укладений з адвокатським бюро та відсутній ордер чи інший документ, який підтверджує повноваження адвоката, а тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного просив в задоволенні позову відмовити та стягнути з ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги в розмірі 6000 грн.

18 вересня 2025 року представником позивача Хлопковою М. С. через підсистему «Електронний суд» надіслано відповідь на відзив, 02 жовтня 2025 року - надіслано додаткові пояснення в яких зазначає, що позивач не здійснював жодних нарахувань відсотків, на підтвердження позовних вимог надано розрахунки заборгованості надані ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Вказує, що підписавши кредитний договір позичальник надала свою згоду на сплату усіх зазначених у ньому платежів (відсотків та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Представник позивача з посиланням на пункти Кредитного договору № 755729611 від 21 квітня 2021 року зазначила що відсотки нараховувалися протягом строку та за відсотковою ставкою визначеною умовами Кредитного договору, а саме протягом Дисконтного періоду (30 днів) - процентна ставка 0,63% від суми за кожен день, за умови продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3 Договору з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 строку нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,03 % в день від суми кредиту за кожен день. У випадку користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати відсотків, умови нарахування за Дисконтною та Індивідуальною ставкою скасовуються та застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % вдень від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Зазначає, що сторони також погодили, що продовження користування позичальником наданою сумою кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставтною та має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах, а саме зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Звертає увагу суду на те, що в наданих розрахунках при відступлені прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, однак воно жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником.

Щодо переходу права вимоги за Кредитним договором до позивача, то строк чинності Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року № 32 від 31 грудня 2023 року, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та Додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору. Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

20 липня 2021 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 143 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 33566 грн. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги. Разом з цим, вказаний реєстр був підписаний після укладення Кредитного договору.

Разом з цим зазначає, що 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено за Договір факторингу № 05/0820-01 та Додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 до 30 грудня 2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 44241,50 грн. Отже, передача прав вимоги відбулася в межах строку дії Договору факторингу № 05/0820-01.

Покликається на те, що 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/0625-Ю. Відповідно до Реєстру боржників № 11 від 31 серпня 2023 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 44241,50 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників, який є невід'ємною частиною вказаного Договору.

Крім того зазначила, що вимогу представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки останнім не надано достатніх доказів на підтвердження надання правничої допомоги. Враховуючи вищенаведене просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитни договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року в розмірі 44241,50 грн, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася. У прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися. В надісланих додаткових поясненнях від 30 вересня 2025 року представник відповідача просив судове засідання проводити у його та відповідача відсутності

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 12 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Витребувано у акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» докази.

Згідно з ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 21 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 755729611.

Згідно з п. 1.1 Договору, товариство зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 13250 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю відсотки за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 229,95 % річних, що становить 0,63% від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.4.1 Договору);

за умови продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 Договору строку, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 375,71 % річних, що становить 1,03 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.4.2 Договору);

у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 Договору, умови щодо нарахування відсотків за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування відсотків за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими відсотками за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими відсотками за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті відсотків за Базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту до закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3 цього Договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умов якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування відсотків за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п. 1.4.3 Договору).

Відповідно до п. 1.7 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п.п. 1.7.1. Договору);

з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.7.2 Договору).

Відповідно до п. 1.8 Договору проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 або 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальнику.

Згідно з п.п. 2.1.1.5. Договору кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.

Відповідно до п. 4.2 Договору строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7 Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Згідно з п. 4.3. Договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV99Z5T.

Із заявки на отримання грошових коштів у кредит від 21 квітня 2021 року вбачається, що така містить загальну інформацію про кредит, персональні дані позичальника, а також його номер банківської картки № НОМЕР_1 .

Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стверджується, що заявку на отримання кредиту ОСОБА_1 подано 21 квітня 2021 року о 14:42, цього ж дня договір відправлено позичальнику, акцепт оферти позичальника (підписання договору одноразовим ідентифікатором) MNV99Z5T, номер телефону НОМЕР_2 .

Платіжним дорученням № 38a29e02-beb7-4cec-8eeb-42f2ef63a/f5 від 21 квітня 2021 року та довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 23 травня 2025 року стверджується перерахування коштів ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» через банк платника АТ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 згідно Договору № 755729611 від 21 квітня 2021 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 13250 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Згідно з п. 2.1 укладеного Договору факторингу № 28/1118-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

Відтак, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.

28 листопада 2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

31 грудня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої Договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01.

31 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

Згідно додаткової угоди № 32 від 31 грудня 2023 року до Договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року включно.

З урахуванням визначених строків дії до Договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 строк та Додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Пунктом 1.2 Договору факторингу 28/1118-01 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п.1.5 Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до договору.

Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно з умовами договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

20 липня 2021 року на виконання п. 2.1 Договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» складено та підписано Реєстр прав вимоги № 143, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 143 від 20 липня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 33566,60 грн, з яких: 13249,92 грн заборгованість за основною сумою боргу та 20316,08 грн заборгованість по несплаченим відсоткам.

Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у встановленому законом порядку не визнавався недійсним та не є предметом спору в даній справі.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу№ 05/0820-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року.

Відповідно до п. 8.2 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 строк дії договору закінчується 04 серпня 2021 року. Відповідно до п. 8.6 додатки та додаткові угоди до наданого договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід'ємну частину.

03 серпня 2021 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.

30 грудня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Додаткову угоду № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року фактор ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпорядитися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на корить третіх осіб.

Копія Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, клієнт зобов'язується фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

В той же час, у п. 1.5 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року передбачено, що Реєстр права вимоги означає перелік Прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного Реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 44241,50 грн, з яких: 13249,92 грн заборгованість за основною сумою боргу та 30991,58 грн заборгованість по несплаченим відсоткам.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 31 серпня 2023 року № 4586 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» сплачено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 2470667,26 грн за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року та Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Договором факторингу № 04/06/25-Ю передбачено, що перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 44241,50 грн .

Згідно платіжних інструкцій в національній валюті від 25 червня 2025 року № 483 від 10 червня № 467, 468, від 11 червня № 469, 470, від 19 червня 2025 року № 478, 479 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачено ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» грошові кошти за відступлення прав вимог згідно Договору факторингу № 04/06/25 від 04 червня 2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року, виготовленим ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість ОСОБА_1 за період з 21 квітня 2021 року по 20 липня 2021 року становить 33261,25 грн. Із вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що 20 травня 2021 року відповідачем було здійснене часткове погашення заборгованість за кредитним договором в сумі 0,08 грн, які були зараховані у рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту та 2420,92 грн - були зараховані у рахунок погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року виготовленим ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 44241,50 грн.

Згідно з виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 , станом на 25 червня 2025 року, складає 44241,50 грн з яких: 13249,92 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 30991,51 грн прострочена заборгованість за відсотками.

На виконання ухвали суду від 12 вересня 2025 року про витребування доказів, АТ «ПРИВАТБАНК» надав лист та виписку про рух коштів по картці за період з 21 квітня 2021 року по 26 квітня 2021 року, з яких вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Із виписки по рахунку вбачається, що 21 квітня 2021 року здійснено переказ коштів на суму 13250 UAH. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 21 квітня 2021 року по 26 квітня 2021 року та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 - НОМЕР_4 .

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі укладеного Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до умов Кредитного договору № 755729611 від 21 квітня 2021 року (укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 ).

На переконання суду, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 755729611 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV99Z5T.

Відповідно до умов Договору відповідачу було надано грошові кошти у загальній сумі 13250 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків, а саме: дисконтною процентною ставкою - 0,63% вдень (п. 1.4.1 Договору); індивідуально процентною ставкою - 1,03% вдень (п. 1.4.2 Договору); базовою процентною ставною - 1,70% вдень (п. 1.4.3 Договору), з відкладальною умовою, але не більше ніж на 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. 1.7.1 Договору).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином умови Кредитного договору не виконувала у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка становить 44241,50 грн.

Суд не приймає доводи відповідача про нарахування процентів поза межами Кредитного договору з огляду на таке.

Згідно з п. 1.7.1 Договору сторони погодили, що зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

п. 1.7.2 Договору сторонами погоджено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Отже, відповідно до вимог п. 1.7.1 та. 1.7.2 Кредитного договору, відсотки за користування кредитними коштами можуть нараховуватися лише за 90 днів після закінчення дисконтного періоду, який становить 30 днів, в розмірі 2,30 % від суми Кредиту за кожен день.

Ураховуючи наведене, суд бере до уваги строк надання кредиту, а саме: з 21 квітня 2021 року по 18 серпня 2021 року (120 днів) та розмір відсотків за період з 21 квітня 2021 року по 20 травня 2021 року (30 днів) - 0,63% в день від суми кредиту, за період з 21 травня по 18 серпня 2021 року (90 днів) - 2,30% від суми кредиту за кожен день.

У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року №911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Отже судом здійснено розрахунок відсотків та встановлено, що розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 21 квітня 2021 року по 20 травня 2021 року складає - 83,33 грн (13250 грн (тіло кредиту) х 0,63 % х 30 днів = 2504,25 грн - 2420,92 грн (сплачені відсотки) = 83,33 грн). За період з 21 травня по 18 серпня 2021 року - 13250 грн (тіло кредиту) х 2,30 % х 90 днів = 27427,50 грн, всього 27510,83 грн.

При цьому, судом враховуються відсотки, які передбачені умовами Кредитного договору при невиконанні зобов'язання та погоджені сторонами (п. 1.4.1., п. 1.7.2 Кредитного договору).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за Договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року становить 40760,75 грн, з яких: 13249,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу (з урахуванням сплаченої суми в розмірі 0,08 грн), 27510,83 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо відступлення права вимоги за Договорами факторингу суд зазначає таке.

Факторинг - це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові. Договір факторингу є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора.

Тобто, це угода, яка дозволяє кредитору отримати від третьої особи суму в рахунок зобов'язань боржника (відступлення права грошової вимоги). По суті, це заміна кредитора в зобов'язанні.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

У п. 2.1.1.5. Кредитного договору № 755729611 визначено, що кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.

Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (строк дії до 28 листопада 2019 року) передбачено, що згідно з умовами договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Тобто, предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

В подальшому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року № 32 від 31 грудня 2023 року, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

На виконання п. 2.1. Договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» складено та підписано Реєстр прав вимоги, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Вказані обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи витягом з реєстру прав вимоги № 143 від 20 липня 2021 року, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 33566 грн.

Таким чином, відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - 20 липня 2021 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 143.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Вказані обставини підтверджуються Реєстром прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до якого від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 44241,50 грн.

04 червня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1.2. Договір факторингу № 04/06/25-Ю перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 44241,50 грн.

Акт прийому-передачі реєстру боржників підписано 04 червня 2025 року, таким чином право вимоги за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року перейшло до позивача 04 червня 2025 року.

Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Таким чином, позивач є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором, тому доводи представника відповідача про те, що позивач не набув права вимоги до ОСОБА_1 , є безпідставними.

Щодо оплати договорів факторингу необхідно зазначити, що поняття Договору факторингу свідчить про те, що оплата договору факторингу не є імперативною нормою, отже, сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний факт не взаємопов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги.

Така ж позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справ № 906/1174/18.

Таким чином, посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на недоведеність переходу права вимоги в зв'язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є безпідставними.

Крім того, у випадку відсутності фінансування, Договір факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із клієнтів, що унеможливило б укладання додаткових угод до вказаних договорів, які чинні на даний час, тому твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву з цього приводу є необґрунтованими та суперечать дійсності.

Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року в розмірі 40760,75 грн, з яких: 13249,92 грн - заборгованість за основною сумою боргу (з урахуванням сплаченої суми в розмірі 0,08 грн), 27510,83 грн - заборгованість за відсотками.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).

Оскільки позовна заява з доданими до неї матеріалами представником позивача подано через підсистему «Електронний суд», при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 44241,50 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 40760,75 грн, що становить 92,13% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2231,39 грн.

Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та адвокатським бюро "Тараненко та партнери"; Додаткову угоду № 25770513188 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24 квітня 2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, згідно з яким АБ "Тараненко та партнери" надало правову допомогу ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року на загальну суму 7000 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн зазначив, що вказана сума не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Вказав, що в матеріалах справи наявний лише договір укладений з адвокатським бюро та відсутній ордер чи інший документ, який підтверджує повноваження адвоката, а тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Отже, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 5 000 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням позову (92,13%) витрати відповідача понесені на правничу допомогу в розмірі 6000 грн покласти на відповідача.

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 755729611 від 21 квітня 2021 року в розмірі 40760 (сорок тисяч сімсот шістдесят) гривень 75 копійок, з яких: 13249 (тринадцять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 92 копійки - заборгованість за основною сумою боргу та 27510 (двадцять сім тисяч п'ятсот десять) гривень 83 копійки - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2231 (дві тисячі двісті тридцять одну) гривню 39 копійок судового збору та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 15 жовтня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Представник позивача: Хлопкова Марія Сергіївна, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, м. Київ, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_6 .

Представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_7 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай

Попередній документ
131053799
Наступний документ
131053801
Інформація про рішення:
№ рішення: 131053800
№ справи: 167/995/25
Дата рішення: 15.10.2025
Дата публікації: 20.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рожищенський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.10.2025)
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.10.2025 11:00 Рожищенський районний суд Волинської області