Справа № 303/6779/25
2/303/2525/25
16 жовтня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Курах Л.В.
секретар судового засідання Гейруш Л.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Мукачево в порядку загального позовного провадження питання про прийняття зустрічної позовної ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання поширеної інформації такою, що є оціночними судженнями та/або достовірною, відсутність порушення немайнових прав позивача за первісним позовом, захист права та свободу вираження поглядів і відшкодування судових витрат із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 07 жовтня 2025 року о 10:30 год.
22.09.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання поширеної інформації такою, що є оціночними судженнями та/або достовірною, відсутність порушення немайнових прав позивача за первісним позовом, захист права та свободу вираження поглядів і відшкодування судових витрат.
16.10.2025 року до суду від позивача надійшли заперечення, у яких вона просить повернути без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 ..
У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечувала щодо прийняття судом зустрічної позовної заяви.
У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив суд прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву, об'єднавши її в одне провадження із первісним позовом.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зі змісту зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 просить: визнати його висловлювання такими, що є оціночними судженнями або повідомленнями, поширеними у межах суспільного інтересу, і не порушують честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 та встановити відсутність протиправності в діях ОСОБА_2 щодо публікації відео від 22.08.2025 у Facebook.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно зі ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому суд визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу.
Отже, за змістом статті 193 ЦПК України однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про те, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним, оскільки не вбачається, що позивачем за зустрічним позовом заявляються будь - які вимоги до позивача за первісним позовом, більше того позовні вимоги відповідача викладені в зустрічному позові є заявою про встановлення юридичних фактів.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, оскільки судом не встановлено підстав для спільного розгляду первісного та зустрічного позовів.
На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 187-188, 193-194, 260-261 ЦПК України, суд,-
Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання поширеної інформації такою, що є оціночними судженнями та/або достовірною, відсутність порушення немайнових прав позивача за первісним позовом, захист права та свободу вираження поглядів до спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Повернути ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву.
Роз'яснити позивачу за зустрічною позовною заявою, що відмова у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом не перешкоджає повторному зверненню із зазначеним позовом до суду на загальних підставах.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуюча Л.В.Курах