Вирок від 16.10.2025 по справі 991/3435/23

Справа № 991/3435/23

Провадження 1-кп/991/52/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представників потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 42015000000002517 від 13.11.2015 за обвинуваченням:

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нижня Кринка м. Макіївки, Донецької обл., громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженої, з вищою освітою, на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб не має, працює директором ТОВ «Управлінська компанія «Коцюбинське»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Велика Вісь, Ріпкинського р-ну, Чернігівської обл., громадянина України, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не одруженого, працюючого виконавчим директором громадської організації «Київська міська асоціація промисловості, будівництва, транспорту та зв'язку», з вищою освітою,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_13 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014) - видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, за наступних обставин.

ОСОБА_13 , будучи службовою особою, займаючи посаду т.в.о. директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, діючи умисно, достовірно знаючи, що 96 квартир за адресою: АДРЕСА_5 не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, не готові для проживання в них, та усвідомлюючи недостовірність відомостей, викладених в Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 про готовність таких квартир та відповідність їх умовам договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П та нормативно-правових актів, санітарним нормам, вчинила службове підроблення, а саме - 16.03.2015, перебуваючи у приміщенні Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України (за адресою: м. Київ, Повітрофлотський просп., 28), підписала Акт № 1 приймання-передачі 96 квартир, розташованих у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , завірила його печаткою Міністерства оборони України, чим видала завідомо неправдивий офіційний документ, що містить неправдиві відомості стосовно того, що 96 зазначених у акті квартир відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові для проживання в них, тобто виконання ТОВ «БУДКАПІТАЛС» всіх умов договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, внаслідок чого зазначені квартири було прийнято Міністерством оборони України від ТОВ «БУДКАПІТАЛС» за вказаним актом.

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_14 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014) - видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, за наступних обставин.

ОСОБА_14 , будучи службовою особою, перебуваючи на посаді директора ТОВ «БУДКАПІТАЛС», діючи умисно, достовірно знаючи, що 96 квартир за адресою: АДРЕСА_5 не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, не готові для проживання в них, та усвідомлюючи недостовірність відомостей, викладених в Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 щодо готовності зазначених квартир та їх відповідності умовам договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 і нормативно правових актів, санітарним нормам, перебуваючи у приміщенні Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України (за адресою: м. Київ, Повітрофлотський просп., 28), підписав його та завірив печаткою ТОВ «БУДКАПІТАЛС», чим видав завідомо неправдивий офіційний документ, що містить неправдиві відомості стосовно того, що 96 зазначених у акті квартир відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові для проживання в них,тобто виконання ТОВ «БУДКАПІТАЛС» всіх умов договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, внаслідок чого зазначені квартири було прийнято Міністерством оборони України від ТОВ «БУДКАПІТАЛС» за вказаним актом.

ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН.

Правова позиція прокурора.

Прокурор ОСОБА_6 підтримав пред'явлене ним у обвинувальному акті обвинувачення, просив суд врахувати, що під час судового розгляду обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання не встановлено, взяти до уваги, що обвинувачені раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем роботи, ОСОБА_13 має захворювання. Прокурор просив визнати обвинувачену ОСОБА_13 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити їй покарання за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади строком на 3 роки та конфіскацією майна, на яке ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 накладено арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: об'єкти нерухомості відповідно до переліку резолютивної частини ухвали та рухоме майно (автомобілі), на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022; за ч. 1 ст. 366 КК України - призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності строком на 3 роки, від відбування якого згідно ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до відповідальності; визнати обвинуваченого ОСОБА_14 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності строком на 3 роки та конфіскацією майна, на яке ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 накладено арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: земельної ділянки площею 0,25 га реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1774596232109, кадастровий номер - 3221482202:06:001:0057; за ч. 1 ст. 366 КК України - призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності строком на 3 роки, від відбування якого згідно ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до відповідальності.

Також прокурор просив задовольнити цивільний позов, поданий Міністерством оборони України та стягнути з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 солідарно витрати на проведення судових експертиз у розмірі 83 328, 90 грн.

Прокурор просив змінити застосовані до обвинувачених запобіжні заходи ( ОСОБА_13 - застава у сумі 2 108 850 грн; ОСОБА_14 - особисте зобов'язання) на тримання під вартою до набрання вироком законної сили. У зв'язку зі зміною запобіжного заходу, суму застави, внесеної за ОСОБА_13 , прокурор просив повернути заставодавцю - ОСОБА_17 .

Правова позиція представника потерпілого/цивільного позивача.

Під час судового провадження представники потерпілого/цивільного позивача - Міністерства оборони України загалом підтримали вимоги заявленого Міністерством оборони України цивільного позову у даному кримінальному провадженні.

Представник потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_12 під час судового розгляду зазначив, що розмір цивільного позову обґрунтовано висновкам експерта, де вказано, що Міністерством оборони України сплачено за більший обсяг робіт, ніж виконано насправді, встановлено переплату по 2-х платіжних дорученнях. Грошові кошти, про стягнення яких заявлено у цивільному позові, будуть використані Міністерством для завершення усіх будівельних робіт на об'єкті, які мали бути виконані за договором.

Представник цивільного позивача зазначав, що усі квартири на виконання договору 227/ДКБ-361П перебувають у власності Міністерства оборони, це відповідає інтересам Міністерства оборони і в подальшому позивач за рахунок коштів, стягнутих з обвинувачених, планує довести зазначені квартири до стану готовності до проживання в них.

В судових дебатах представник Міністерства оборони України ОСОБА_12 підтримав позицію прокурора, просив суд задовольнити цивільний позов, заявлений Міністерством оборони України, у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 солідарно 43 106 244, 25 грн, з яких 18 660 437, 25 грн матеріальна шкода, 20 599 200, 70 грн інфляційні витрати та 3 846 606, 30 грн є 3% річних за період з 01.01.2016 по 14.11.2022.

Правова позиція сторони захисту.

Обвинувачена ОСОБА_13 була допитана судом, не визнала себе винною у вчиненні інкримінованих їй злочинів, зазначила, що діяла виключно в межах своїх повноважень та в рамках закону. Вказала, що враховуючи ситуацію, яка склалася із фінансуванням бюджетної програми КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» та необхідністю освоєння бюджетних коштів у кінці року (договір № 227/ДКБ-361П між Міністерством оборони України (далі - МОУ) та ТОВ «БУДКАПІТАЛС» укладено 10.12.2014), беручи до уваги, що вперше Міністерство оборони України уклало договір на придбання такої великої кількості квартир (96) на умовах пайової участі, нею ( ОСОБА_13 ) вчинено всі можливі дії для отримання цих квартир та забезпечення службовим житлом військовослужбовців та їх родин. Міністерством оборони України були поставлені жорсткі рамки щодо ціни, за яку можна було придбати відповідні квартири, ціна фіксована, здійснити покупку за вищою ціною було неможливо. Тобто, нею ( ОСОБА_13 ) виконано завдання, які покладались на неї Міністерством оборони України. При цьому, при укладанні та виконанні відповідного договору ОСОБА_13 не мала жодного особистого, у тому числі майнового, інтересу, не отримала будь-якої вигоди.

ОСОБА_13 також зазначила, що особисто не перевіряла стан готовності об'єкта, на відповідних документах стояли підписи посадових осіб, які безпосередньо здійснювали таку перевірку, та печатки правового департаменту, підстав не довіряти такій інформації у неї ( ОСОБА_13 ) не було.

Обвинувачений ОСОБА_14 був допитаний судом, не визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, вказав, що дане кримінальне провадження розпочато з метою здійснення тиску на нього ( ОСОБА_14 ). Міністерство оборони України не було зацікавлене в усуненні недоліків за договором № 227/ДКБ-361П, а навпаки на цій підставі намагалося відібрати у забудовника увесь будинок, у тому числі з квартирами та комерційними приміщеннями, які належать іншим особам. Квартири, які є предметом Договору, відповідають санітарним нормам щодо житлових приміщень, визначених п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 461, про що й було зазначено у Акті № 1. Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої департаментом ДАБІ у Київській області 10.03.2015 № ВС 143150690551 (далі - Декларація), будинок за адресою: АДРЕСА_5 , введено в експлуатацію. Враховуючи, що є Декларація, яка чинна та ніким не скасована, будинок введено в експлуатацію, квартири в ньому придатні для проживання. Саме на підставі Декларації складено Акт № 1.

Між ТОВ «Будкапіталс» та Міністерством оборони України велися переговори щодо укладання мирової угоди, узгоджувався її проект. Однак, у зв'язку зі зміною Міністра оборони України та відмовою Господарського суду міста Києва у задоволенні позову Міноборони до ТОВ «Будкапіталс» про стягнення грошових коштів та про зобов'язання виконати умови договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, яке залишено в силі вищими інстанціями, укладання такої мирової угоди не відбулося.

Невизнання обвинуваченими своєї вини суд розцінює як позицію захисту.

Захисник ОСОБА_16 зазначив, що ОСОБА_13 не скоювала інкримінованих їй діянь, докази, зібрані стороною обвинувачення, не є релевантними, а частина їх зібрана з істотними порушеннями діючого законодавства, зокрема поза межами строків досудового розслідування. При цьому, ОСОБА_13 не складала, не видавала і не вносила до Акта № 1 від 16.03.2015 будь-яких відомостей, а лише підписала його після погодження підлеглими працівниками. Оскільки на виконання умов відповідного договору ТОВ «Будкапіталс» надало Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, ОСОБА_13 була зобов'язана підписати Акт № 1. До посадових обов'язків ОСОБА_13 не входила фактична перевірка стану готовності об'єкта будівництва, а маючи відповідні погодження працівників департаменту, вона не усвідомлювала, що у складеному такими працівниками Акті № 1 можуть бути недостовірні відомості. Форма зазначеного Акта № 1 та викладені у ньому формулювання є стандартними для такого роду правовідносин з Міністерством оборони України. Жодних доказів обізнаності ОСОБА_13 про дійсний стан готовності квартир у матеріалах кримінального провадження немає. При цьому, показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 суперечать письмовим доказам, якими підтверджується відсутність доповідної записки, яка складалася ОСОБА_18 за результатами огляду 96 квартир. При цьому, ОСОБА_13 не мала будь-якого умислу на розтрату грошових коштів Міністерства оборони України, всі її дії вчинялися виключно у межах законодавства та на виконання умов Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014. Проведені у рамках кримінального провадження стороно обвинувачення експертизи є некоректними та неповними, а також проведені з порушеннями норм Кримінального процесуального кодексу України. Ані умовами Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014, ані положеннями чинного на момент підписання Акта № 1 законодавства не передбачалася необхідність виконання усіх опоряджувальних робіт для оплати до 95 % за вказаним договором (другий транш). При цьому, за дії, аналогічні інкримінованим ОСОБА_13 (підписання Акта № 1), до кримінальної відповідальності не було притягнуто інших осіб, хоча виконуючим обов'язки директора Департаменту після ОСОБА_13 - ОСОБА_20 було підписано уточнений Акт № 2 прийому-передачі зазначених квартир з аналогічним формулюванням. Квартири, на які накладено арешт у рамках даного кримінального провадження, придбані ОСОБА_13 правомірно, не підлягають конфіскації чи спеціальній конфіскації. Позов Міністерства оборони України не підлягає задоволенню, оскільки ціна позову в рази перевищує вартість Договору № 227/ДКБ-361П, право власності на 96 квартир зареєстроване за Міністерством оборони України. Враховуючи викладене, зважаючи на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_13 , захисник просив ухвалити виправдувальний вирок.

Захисник ОСОБА_15 зазначила про невинуватість ОСОБА_14 , вказала, що всі дії вчинялися ним виключно в межах законодавства та на виконання умов Договору № 227/ДКБ-361П. За вказаним Договором обов'язковою умовою для сплати до 95% його ціни було отримання Декларації про готовність об'єкта (житлового будинку) до експлуатації, виконання усіх опоряджувальних робіт, у тому числі визначених додатком № 4 до Договору № 227/ДКБ-361П, для здійснення такої оплати не вимагалося. ОСОБА_14 не заперечує, що внутрішні опоряджувальні роботи у квартирах повністю не виконані, однак вказана ситуація склалася внаслідок значної інфляції та неможливості виконання таких робіт через відсутність необхідних коштів. Забудовник не відмовляється від усунення зазначених недоліків, але вказане не становить склад кримінального правопорушення, а є господарськими відносинами сторін. Підписання двох актів приймання-передачі (акта № 1, на підставі якого забудовник реєстрував право власності, та акта № 2, коли квартири передавалися Міністерству оборони України після виконання усіх умов договору) є сталою практикою Міністерства оборони України. Викладена у Акті № 1 від 16.03.2015 інформація відповідає нормам чинного на той час законодавства, оскільки відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка є чинною та не скасована, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , введено в експлуатацію. Докази, надані стороною обвинувачення, є недопустимими та неналежними, велика їх частина надана в копіях. Висновок судової будівельно-технічної експертизи є неповним, складений з порушеннями норм чинного законодавства, у ньому не конкретизовано, які саме квартири оглядалися, застосовано нормативно-правовий акт, який не діяв на момент вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь. Договір № 227/ДКБ-361П укладений щодо придбання житла на умовах пайової участі, а не будівництва житла за державні кошти. Будинок приймався в експлуатацію як такий, що збудований за кошти юридичних і фізичних осіб. Перевіркою Департаменту архітектурно-будівельної інспекції України встановлено ряд порушень забудовником містобудівного законодавства, які не вплинули на законність прийняття будинку в експлуатацію, за результатами такої перевірки Декларація про готовність об'єкта до експлуатації не скасована. Проведеними в рамках кримінального провадження трьома судовими економічними експертизами встановлено різний розмір збитків, висновки за результатами їх проведення враховують висновки судово-будівельної експертизи, яка проведена із порушеннями. Матеріали за результатами проведення НСРД є очевидно недопустимими доказами, оскільки надані суду не в повному обсязі, як зазначив сам прокурор, частина матеріалів, які не мали значення для даного кримінального провадження, були знищені. Висновком за результатами проведення судово-економічної експертизи, ініційованої стороною захисту ОСОБА_14 , підтверджується позиція сторони захисту щодо відсутності необхідності виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах для перерахування до 95% ціни за Договором № 227/ДКБ-361П, оскільки виконання таких робіт є обов'язковою умовою повного розрахунку за вказаним договором. Цивільний позов Міністерства оборони України є необґрунтованим, очевидно безпідставним, оскільки сплативши забудовнику за 96 квартир 34, 5 млн грн та отримавши у власність зазначені квартири, Міністерство оборони України заявляє позовні вимоги на понад 43 млн грн. На підставі викладеного, захисник просить ОСОБА_14 виправдати, а цивільний позов Міністерства оборони України залишити без розгляду.

У ході судового розгляду обвинувачені та їх захисники висловлювали зауваження, пояснення щодо наданих стороною обвинувачення доказів, заявляли клопотання про визнання доказів недопустимими, подавали скарги, доводи яких мають бути враховані при розгляді даного кримінального провадження, надали власні докази на підтвердження правової позиції сторони захисту щодо висунутого обвинувачення та виступили в судових дебатах, обвинувачені надавали показання.

ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВЧИНЕННЯ ОСОБА_21 ТА ОСОБА_22 ЗАЗНАЧЕНОГО ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО Ч. 1 СТ. 366 КК УКРАЇНИ.

ОСОБА_13 є фізичною особою, доказів її неосудності не надано і судом цього факту не встановлено, при цьому в матеріалах справи містяться відомості про те, що на обліку у лікаря-психіатра обвинувачена не перебуває (Том № 12 а. 142). На момент вчинення інкримінованих діянь обвинувачена досягла 47-річного віку (згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_13 народилася 12.05.1967 - Том № 12 а. 131-132), тобто віку, з якого, відповідно до ст. 22 КК України, може наставати кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення.

ОСОБА_14 є фізичною особою, доказів його неосудності не надано і судом цього факту не встановлено, при цьому в матеріалах справи містяться відомості про те, що на обліку у лікаря-психіатра обвинувачений не перебуває (Том № 12 а. 94-зворот). На момент вчинення інкримінованих діянь обвинувачений досяг 39-річного віку (згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_14 народився 16.08.1975 - Том № 10 а. 63-64), тобто віку, з якого, відповідно до ст. 22 КК України, може наставати кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Поняття службової особи, як суб'єкта вказаного кримінального правопорушення розкривається через вказівку на дві групи ознак, які прийнято називати «посадовою» та «функціональною». Посадова ознака, зокрема, означає, що особа виступає службовою внаслідок того, що займає певну посаду та виконує у зв'язку із цим визначені функції на підприємстві, установі, організації. У свою чергу, такі функції становлять зміст функціональної ознаки, яка розкривається через вказівки на конкретні функції (повноваження), якими наділена особа та які вона виконує, вчиняючи кримінальне правопорушення.

Так, Пленум Верховного суду України в постанові від 26.04.2002 № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначив, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Під час судового розгляду судом досліджено наступні докази та встановлено наступні обставини.

У відповідь на запит від 18.03.2021 за № 04/3-020/8402 (Том № 12 а. 31) детектива НАБУ ОСОБА_23 до МОУ щодо надання інформації, Головним управлінням майна та ресурсів МОУ направлено лист від 26.03.2021 за № 503/33/40 (Том № 12 а. 32-33) та лист від 11.05.2021 за № 503/33/5351 (Том № 12 а. 36), якими надано архівну довідку від 22.04.2021 за вих. № 179/1/3238 (Том № 12 а. 37) та фотокопії наступних документів, а саме:

1) Архівна копія наказу Міністра оборони України № 430 від 21.07.2011 (Том № 12 а. 38), яким затверджено Положення про Департамент капітального будівництва МОУ та визнано таким, що втратив чинність наказ Міністра оборони України від 22.07.2010 за № 384 «Про затвердження Положення про Департамент капітального будівництва МОУ.

2) Положення про Департамент капітального будівництва МОУ, затверджене наказом Міністра оборони України від 21.07.2010 № 430 (Том № 12 а. 39-48), за п. 4 якого Департамент згідно покладених на нього завдань:

- здійснює керівництво, координує діяльність та у межах своєї компетенції контролює ефективність використання бюджетних коштів, майна організацій, підприємств та установ, що належать до сфери функціонального управління Департаменту та на які покладено виконання функцій замовника будівництва;

- здійснює контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт на об'єктах будівництва;

- забезпечує в межах повноважень ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, здійснює разом з відповідними структурними підрозділами Міноборони у встановленому законодавством України порядку контроль за раціональним управлінням фінансовими ресурсами, передбаченими для реалізації проектів, виконання програм щодо забезпечення житлом військовослужбовців.

За п. 8 Положення Директор Департаменту відповідає за:

- організацію діяльності та керівництво Департаментом, його здатність до виконання завдань за функціональним призначенням, мобілізаційну підготовку, виховання, трудову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу Департаменту, а також функціонально підпорядкованих організацій, підприємств та установ;

- виконання завдань щодо розроблення, подання на затвердження та впровадження у Міноборони Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей;

- цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються Міноборони на капітальне будівництво, реконструкцію об'єктів житлового та іншого призначення, придбання житла.

Директор Департаменту несе відповідальність згідно із законодавством України за дії, що завдали шкоди державі.

За п. 9 Положення, Директор Департаменту зобов'язаний:

- здійснювати керівництво роботою Департаменту, визначати пріоритети та шляхи вирішення покладених на Департамент завдань;

- забезпечувати якісне і своєчасне виконання особовим складом посадових інструкцій та функціональних обов'язків;

- забезпечувати виконання програм Міноборони щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців;

- контролювати ефективне використання майна організацій, підприємств, установ, функціональне управління якими він здійснює;

- здійснювати заходи щодо підвищення ефективності роботи Департаменту.

Відповідно до п. 10 Положення директор Департаменту має право:

- запитувати та одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України, документи і матеріали для реалізації покладених на Департамент завдань;

- здійснювати контроль за фінансуванням та цільовим використанням коштів, що передбачені у кошторисі Міноборони на капітальне будівництво, реконструкцію об'єктів житлового (нежитлового), загальновійськового та іншого призначення;

- відповідно до повноважень Департаменту створювати комісії та організовувати їх роботу.

3) Оригінал витягу з наказу Міністра оборони України № 11 від 19.02.2014 (Том № 12 а. 34), відповідно до якого ОСОБА_13 переведено на посаду заступника директора Департаменту капітального будівництва МОУ з 19.02.2014.

4) Архівна копія наказу Міністра оборони України від 30.09.2014 за № 691 (Том № 12 а. 49), яким тимчасове виконання обов'язків директора Департаменту капітального будівництва МОУ покладено на заступника директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_13 (за згодою).

5) оригінал наказу Міністра оборони України № 42 від 25.06.2015 (Том № 12 а. 35), згідно якого ОСОБА_13 , заступнику директора Департаменту капітального будівництва МОУ, надано відпустку з 01.07.2015 по 31.07.2015 та звільнено з роботи з 31.07.2015 у зв'язку із скороченням штату працівників.

На запит від 26.07.2016 за № 10/2/1-26217-15 (Том № 9 а. 200-201) старшого групи прокурорів - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави, протидії корупції у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_24 надано відповідь Міністерством Оброни України за підписом ТВО начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ полковником ОСОБА_25 за вих. № 303/7/1/910 від 08.08.2016 (Том № 9 а. 202-206) та копії наступних документів:

1) належним чином завірена копія наказу Міністра оборони України ОСОБА_26 від 12.02.2015 за № 27КП (Том № 9 а. 214), згідно якого ОСОБА_13 наказано повернутися до виконання обов'язків за посадою заступника директора Департаменту капітального будівництва МОУ, тимчасове виконання обов'язків директора Департаменту покладено на ОСОБА_27 ;

2) належним чином завірена копія наказу Міністра оборони України ОСОБА_26 від 24.02.2015 за № 36КП (Том № 9 а. 213), яким тимчасове виконання обов'язків директора Департаменту капітального будівництва МОУ покладено на заступника директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_13 (за згодою).

У відповідь на запит прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_28 за № 10/2/1-26217-15 від 20.10.2016 (Том № 12 а. 98) листом від 26.10.2016 за № 226/3/9723 (Том № 12 а. 99) директора Департаменту кадрової політики МОУ Головній військовій прокуратурі надано копію особової справи ОСОБА_13 (Том № 12 а. 100-137), зокрема належним чином завірену копію наказу Міністра оборони України № 133КП від 19.06.2015, згідно якого ОСОБА_13 має повернутися до виконання обов'язків за посадою заступника директора Департаменту капітального будівництва МОУ (Том № 12 а. 128).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 19.02.2021 (Том № 9 а. 14-16), на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2021 у справі № 991/276/21 (Том № 9 а. 10-13), отримано наступні документи:

1) Оригінал (Том № 9 а. 51) довіреності за № 220/64/д від 15.01.2015 (копія - Том № 9 а. 50), виданої Міністром оборони України ОСОБА_26 , якою тимчасово виконуючу обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_29 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жданівським МВ УМВС України в Донецькій області 12 вересня 2001 року) від імені Міністерства оборони України відповідно до вимог чинного законодавства уповноважено здійснювати такі правочини: укладати договори на придбання житла (квартир) на умовах пайової участі, на купівлю-продаж квартир на вторинному ринку, на виконання функцій замовника, договори пайової участі у будівництві житла; укладати додаткові угоди до вищезазначених договорів; вчиняти інші дії, пов'язані з виконанням зобов'язань за вищезазначеними договорами. Довіреність видана без права передоручення. Термін дії довіреності - до 31 грудня 2015 року.

2) Належним чином засвідчену архівну копію довіреності за № 220/224/д від 16.03.2015, видану Міністром оборони України ОСОБА_26 (Том № 9 а. 49), якою тимчасово виконуючу обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_29 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жданівським МВ УМВС України в Донецькій області 12 вересня 2001 року) від імені Міністерства оборони України відповідно до вимог чинного законодавства уповноважено здійснювати такі правочини: укладати договори на придбання житла (квартир) на умовах пайової участі, на купівлю-продаж квартир на вторинному ринку за рахунок коштів бюджетної програми 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» та виконання функцій замовника; укладати додаткові угоди до вищезазначених договорів; вчиняти інші дії, пов'язані з виконанням зобов'язань за вищезазначеними договорами. Довіреність видана без права передоручення. Термін дії довіреності - до 31 грудня 2015 року.

За такого, у період з 30.09.2014 до 11.02.2015 на ОСОБА_13 наказом Міністра оборони України від 30.09.2014 № 691 було покладено тимчасове виконання обов'язків директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України та з 24.02.2015 до 18.06.2015 повторно наказом Міністра оборони України від 24.02.2015 № 36КП покладено тимчасове виконання обов'язків директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, а відтак у зазначені періоди остання була наділена повноваженнями, пов'язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18, примітки до ст. 364 КК України була службовою особою.

Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Будкапіталс» (Том № 10 а. 58, а. 94-96) та відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Том № 10 а. 59), отриманих під час тимчасового доступу до речей та документів (Том № 10 а. 55-56, а. 90-91) на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 21.01.2021 у справах № 991/275/21, № 991/277/21 (Том № 10 а. 52-54, а. 87-89), Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Будкапіталс» (ЄДРПОУ 38892820) зареєстроване 27.08.2013. Видами діяльності ТОВ «Будкапіталс» за КВЕД-2010 є: 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Основним видом економічної діяльності є 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна.

Згідно протоколу тимчасового доступу від 19.02.2021 до речей та документів (Том № 10 а. 55-56), на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2021 у справі № 991/275/21 (Том № 10 а. 52-54), та відповідно до протоколу огляду документів від 23.10.2022 (Том № 10 а. 221), отримано копію статуту ТОВ «Будкапіталс» (нова редакція) затвердженого Загальними зборами учасників (протокол № 1-1-15 від 12.01.2015) (Том № 10 а. 65-70).

Відповідно до п. 1 Статуту, ТОВ «Будкапіталс» діє у відповідності з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами України, а також законами та чинними міжнародними договорами, згоду обов'язковість яких надано Верховною Радою України, на підставі рішення Загальних зборів Учасників та даного Статуту, підписаного Учасниками Товариства, шляхом об'єднання їх майна, майнових прав, підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4.1. Статуту, Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації та наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, та може бути позивачем та відповідачем в судах, та діяти від свого імені.

Відповідно до п. 4.2. Статуту, Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням і символікою, кутовий та інші штампи, бланк, товарний і фірмовий знаки, торговельну марку (знак для товарів та послуг), та інші реквізити.

Відповідно до п. 4.3. Статуту, Товариство керується у своїй діяльності чинним законодавством України, а також нормативно-законодавчими актами та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою, та даним Статутом, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а учасники не відповідають за зобов'язаннями Товариства. Товариство не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а останні не відповідають за зобов'язаннями Товариства.

Відповідно до п. 5.1. Статуту, для виконання завдань та досягнення цілей, передбачених Статутом, Товариство має право:

- пп. 5.1.1 укладати будь-які угоди, необхідні для ведення господарської діяльності з державними та будь-якими українськими та іноземними підприємствами, установами, організаціями, товариствами, фірмами та фізичними особами як в Україні, так і за кордоном;

- пп. 5.1.2 отримувати у власність, брати в оренду (суборенду) для здійснення своєї діяльності виробничі та інші приміщення, а також рухоме та нерухоме майно від інших підприємств, установ і організацій, фізичних осіб (як громадян України, так і іноземних громадян), та державних установ;

- пп. 5.1.5 приймати участь у тендерах, державних закупівлях, конкурсах та ін.;

- пп. 5.1.6 при необхідності купувати і продавати обладнання, устаткування, технічну документацію, технології, науково-методичні розробки, «ноу-хау» прилади, матеріали та комплектуючі вироби.

Відповідно до п. 6.2 Статуту, предметом діяльності Товариства є, зокрема: купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність агентств нерухомості; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; будівництво житлових і нежитлових будівель; підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; купівля та продаж власної нерухомості виробничо-технічного призначення.

Відповідно до п. 15.1 Статуту, Вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників Товариства. Вони складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п. 15.5 Статуту, Виконавчим органом Товариства є Директор, який призначається Загальними зборами Учасників Товариства. До компетенції Директора належать усі питання діяльності Товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим Статутом або рішенням Загальних зборів Учасників Товариства віднесені до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства. Директор не вправі приймати рішення, які відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства. Директор діє від імені Товариства згідно з чинним законодавством, цим Статутом та іншими документами, затвердженими Загальними зборами Учасників Товариства. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, у тому числі підписувати договори.

Згідно о ригіналу протоколу № 1-1-15 від 12.01.2015 загальних зборів учасників ТОВ «Будкапіталс» (Том № 14 а. 118), окрім іншого, вирішено передати у власність ОСОБА_14 частку чинного Учасника у статутному капіталі ТОВ «Будкапіталс», що становить 100% статутного капіталу, на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Будкапіталс»; прийнято ОСОБА_14 до складу Учасників ТОВ «Будкапіталс»; прийнято ОСОБА_14 на посаду директора ТОВ «Будкапіталс».

Відповідно до оригіналу наказу ТОВ «Будкапіталс» № 2 від 12.01.2015 (Том № 14 а. 119) ОСОБА_14 призначено на посаду Директора ТОВ «Будкапіталс» за сумісництвом з 13.01.2015.

Стороною захисту ОСОБА_14 не заперечувалося, що ОСОБА_14 був керівником та власником ТОВ «Будкапіталс» з 12.01.2015 по 05.07.2019.

За такого, ОСОБА_14 , займаючи посаду директора ТОВ «Будкапіталс» у період з 13.01.2015 по 30.09.2015, будучи наділеним повноваженнями, пов'язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, був службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18, примітки до ст. 364 КК України.

Згідно Акта № 1 приймання-передачі від 16.03.2015 (далі - Акт №1), ТОВ «Будкапіталс» в особі директора ОСОБА_14 , що діє на підставі Статуту товариства (від 15.01.2015), з одної сторони та Міністерство оборони України, в особі Тимчасово виконуючої обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_13 , що діє на підставі довіреності Міністра оборони України від 16.03.2015 № 220/224/д, з другої сторони, уклали цей акт про те, що перший передав, а другий прийняв зазначені в акті 96 квартир, розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 4 956, 84 м?. на виконання п.3.4. та п.4.3. Договору на придбання житла на умовах пайової участі від 10.12.2014 №227/ДКБ-361 П (далі - Договір).

Також у Акті №1 зазначено, що згідно Додаткової угоди від 25.12.2014 № 1/361 П до Договору та довідок Бюро технічної інвентаризації, вищезазначені квартири мають загальну площу 4 956, 84 кв.м на загальну суму 34 450 038, 00 грн, у тому числі ПДВ - 5 741 673, 00 грн. Квартири відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові для проживання в них (Том № 9 а. 44-46).

Таким чином, зафіксована в Акті № 1 інформація має юридично значущий характер, оскільки підтверджує передачу ТОВ «Будкапіталс» та отримання Міністерством оборони України 96 квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 , на виконання Договору про придбання житла на умовах пайової участі від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361 П, відповідність зазначених квартир умовам вказаного Договору.

Так, Акт № 1 підписано ТОВ «Будкапіталс» в особі директора ОСОБА_14 , що діє на підставі Статуту товариства (від 15.01.2015), та Міністерством оборони України, в особі Тимчасово виконуючої обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_13 , що діє на підставі довіреності Міністра оборони України від 16.03.2015 № 220/224/д.

Згідно копії статуту ТОВ «Будкапіталс» (нова редакція - державна реєстрація змін до установчих документів проведена 15.01.2015) на підставі протоколу Загальних зборів учасників № 1-1-15 від 12.01.2015, за п. 15.5. якого виконавчим органом Товариства є Директор, який призначається Загальними зборами Учасників Товариства; до компетенції Директора належать усі питання діяльності Товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим Статутом або рішенням Загальних зборів Учасників Товариства віднесені до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, у тому числі підписувати договори (Том № 10 а. 65-70).

Відповідно до належним чином засвідченої архівної копії довіреності за № 220/224/д від 16.03.2015, виданої Міністром оборони України ОСОБА_26 (Том № 9 а. 49), тимчасово виконуючу обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_29 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жданівським МВ УМВС України в Донецькій області 12 вересня 2001 року) від імені Міністерства оборони України відповідно до вимог чинного законодавства уповноважено здійснювати такі правочини: укладати договори на придбання житла (квартир) на умовах пайової участі, на купівлю-продаж квартир на вторинному ринку за рахунок коштів бюджетної програми 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» та виконання функцій замовника; укладати додаткові угоди до вищезазначених договорів; вчиняти інші дії, пов'язані з виконанням зобов'язань за вищезазначеними договорами. Довіреність видана без права передоручення. Термін дії довіреності - до 31 грудня 2015 року

Таким чином, зазначений Акт № 1 підписано ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в межах їх компетенції.

Законодавством не визначена форма акту приймання-передачі квартир на виконання договору про придбання Міністерством оборони України квартир на умовах пайової участі, про що зазначено сторонами під час судового розгляду.

Разом з тим, зазначений Акт № 1 містить усі належні реквізити, які має містити акт прийому-передачі будь-якого майна, а саме: реквізити договору, на підставі якого складено акт; дату складання акта; перелік майна, яке передається, та його характеристики, кількість, місце розташування майна; найменування осіб, які приймають та передають майно; вартість такого майна за відповідним договором; підписи сторін, їх печатки.

Крім того, на Акті № 1 містяться штампи із вхідними номерами та датами Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України.

Підписання акту приймання-передачі житла передбачене п. 9 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 «Про затвердження (далі - Порядок № 147) перед здійсненням розрахунків за договорами щодо придбання житла на умовах пайової участі в розмірі до 95 відсотків визначеної в договорі.

Як вбачається із платіжних доручень від 06.04.2015 за № 227/1 (Том № 9 а. 85) та від 10.04.2015 за № 227/11 (Том № 9 а. 86), підставою для перерахування Міністерством оборони України на користь ТОВ «Будкапіталс» грошових коштів як оплати за Договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П на загальну суму 22392 524, 70 грн (у тому числі ПДВ 3 732 087, 45 грн) - оплата до 95 % ціни Договору, серед іншого зазначено Акт приймання-передачі житла від 16.03.2015 № 1.

Вказане також підтверджується належним чином завіреною копією журналу реєстрації господарських операцій з 01.01.2014 по 22.06.2020 (Том № 9 а. 91-92), наданою представником потерпілого (Міністерства оборони України), що була отримана у відповідь на офіційний запит від 25.06.2020 за вих. № 407/870 (Том № 9 а. 89), за документом-основою № 227/ДКБ-361.

Враховуючи вищевикладене, підписання Акта № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 спричинило юридично значущі наслідки, а саме виникнення у ТОВ «Будкапіталс» права на отримання, а у Міністерства оборони України - обов'язку щодо сплати до 95 % ціни Договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П.

За такого, колегія суддів погоджується, що вказаний документ (Акт № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015) є офіційним документом.

ОСОБА_13 та ОСОБА_14 інкримінується така форма діяння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, як видача завідомо неправдивого офіційного документа.

Така форма діяння як видача документу є похідною від складання неправдивих офіційних документів та полягає у повному виготовленні офіційного документа, що містить інформацію, яка не відповідає дійсності.

При цьому, видача неправдивих офіційних документів передбачає надання фізичним або юридичним особам офіційних документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності, і які були складені службовою особою, яка їх видала, чи іншою особою.

Сторонами не оспорювалось, що саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підписали Акт приймання-передачі квартир № 1 від 16.03.2015.

Відповідно до висновку експерта (на підставі постанови про призначення судової почеркознавчої експертизи від 08.12.2021 (Том № 10 а. 99-102)) за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи за № 7981 від 18.05.2022 (Том № 10 а. 106-111), встановлено, що: (1) виконавцем підпису на третій сторінці Акту №?l приймання-передачі квартир від 16.03.2015 в графі «Прийняв: Міністерство оборони України Тимчасово виконуюча обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_30 », є ОСОБА_13 ; (2) виконавцем підпису на третій сторінці Акту №?1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 в графі «Передав: Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКАПТАЛС» ОСОБА_31 », є ОСОБА_14 .

В Акті №1 приймання-передачі від 16.03.2015 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зазначено, що квартири, які є предметом Договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П (96 квартир за адресою: АДРЕСА_5 ) відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові для проживання в них.

Проте, наступні докази, досліджені судом, свідчать про те, що 96 квартир, зазначених у Акті №1, не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, не готові для проживання в них, а саме:

1) Відповідно до Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству оборони України на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та стану реалізації рекомендацій, наданих Колегією Рахункової палати, затвердженого постановою Колегії Рахункової палати від 09.06.2015 № 10-1 (Том № 2 а. 136-179), як встановлено аудитом, комунікації в житловий будинок не підведені, житловий будинок в експлуатацію не введено, опоряджувальні роботи в квартирах не розпочиналися, квартири до проживання не готові.

2) Як вбачається із Акту службового розслідування від 15.06.2015 (Том № 4 а. 8-17), проведеного згідно наказу Міністерства оборони України від 15.06.2015 № 264 з метою перевірки фактів, викладених у Звіті Рахункової палати України за підсумками аудиту використання коштів Державного бюджету України, виділених на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України, проведеного з 09 березня по 07 травня 2015 року, встановлено, що ТВО директора ДКБ МО України ОСОБА_13 та директор ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_32 16.03.2015 підписали акт № 1, який має ознаки фіктивності, про передачу МО України готових під заселення 96 квартир, який разом з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої департаментом ДАБІ у Київській області 10.03.2015 № ВС 143150690551 стали підставою для перерахування у 2015 році на рахунки ТОВ «Будкапіталс» бюджетних коштів у сумі 22,4 млн. гривень. Як встановлено, комунікації в житловий будинок не підведені, опоряджувальні роботи в квартирах не розпочиналися, квартири до проживання не готові.

3) На виконання наказу Міністерства оборони України від 31.08.2015 № 447 «Про призначення службового розслідування» (зі змінами) комісією проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли порушенням, викладеним у Звіті Рахункової палати (Том № 2 а. 136-179), за результатами якого складено акт службового розслідування від 25.10.2015 (Том № 3 а. 93-113) згідно якого інформація щодо готовності квартир (96 квартир за адресою: АДРЕСА_5 ) до проживання не відповідала дійсності, опоряджувальні роботи не проведено, комунікації в житловий будинок не підведені.

4) Під час проведення перевірки (Акт Рахункової палати від 18.05.2015 - Том № 4 а. 90-234), здійснено огляд придбаних за договором 96-ти квартир, про що складено Акт проведення огляду 96-ти квартир житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 від 16.04.2015 № 02-10/9 «ос» (Том № 5 а. 158-159), згідно якого встановлено, що комунікації (холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання) в будинок не заведені, ліфти не встановлено, сміттєпровід не встановлено, поквартирних електрощитів та електролічильників не встановлено, газових котлів та газових плит не встановлено, рукомийників, ванн, унітазів, радіаторів опалення не встановлено. Опоряджувальні роботи на об'єкті будівництва відповідно до Переліку опоряджувальних робіт (додаток № 4 до договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П) не розпочато в жодній із придбаних 96-ти квартир, за винятком: вікна на балконні двері встановлені в більшості квартир.

5) Згідно Звіту № 234/40/79 від 15.12.2015 Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю МОУ за результатами аудиту відповідності використання бюджетних коштів на будівництво (придбання) житла за період з 01.01.2014 по 30.10.2015 та аудиту ефективності виконання договорів інвестиційної діяльності Департаментом капітального будівництва Міністерства оборони України (Том № 6 а. 5-141), інформація щодо готовності квартир до проживання не відповідала дійсності, опоряджувальні роботи не проведено, комунікації в житловий будинок не підведені.

6) На запит № 10/1/1-26217-15 від 30.11.2015 слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_33 (Том № 6 а. 174-176) Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України надано відповідь від 14.12.2015 за № 303/8/33/376 (Том № 6 а. 177-178), до якої додано зокрема копії наступних документів (прошиті, пронумеровані та завірені печаткою - Том № 6 а. 222 зворот):

- претензії МОУ до ТОВ «Будкапіталс» від 11.12.2015 (Том № 6 а. 179-181), в якій зазначено, що комісією під час перевірки технічного та якісного стану квартир, які є предметом Договору, 02.12.2015 встановлено, що санітарно-технічні прилади (ванни, умивальники, унітази, мийки посуду, змішувачі), міжкімнатні двері не встановлено. Оздоблювальні роботи станом на 02.12.2015 не закінчено. Оглянуті квартири мають 85 % готовності. З огляду на викладене, ТОВ не виконано обов'язки за Договором, щодо передачі зазначеного у Договорі нерухомого майна до МОУ у відповідному стані;

- Акту перевірки (Том № 6 а. 194) технічного та якісного стану 109 квартир (96 квартир, придбаних Міністерством за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, 13 квартир - за іншим договором від 29.10.2015 за № 303/8/32/161-15), які передаються Міністерству оборони України від ТОВ «Будкапіталс» та знаходяться за адресою: АДРЕСА_121, відповідно до якого робочою комісією у складі майора ОСОБА_34 та працівника ЗСУ ОСОБА_35 , в присутності представника забудовника ОСОБА_36 02.12.2015 проведено огляд, яким окрім іншого встановлено, що санітарно-технічні прилади (ванни, умивальники, унітази, мийки посуду (раковини), змішувачі) встановлені на 0%, газові плити не встановлені, оздоблювальні роботи в квартирах (штукатурка, фарбування стін, стелі, підлога) виконані на 70%, міжкімнатні двері в квартирах встановлені на 0%. Висновок комісії: оглянуті квартири мають 85% готовності та при усуненні вказаних у акті недоліків можуть бути розподілені військовослужбовцям ЗСУ. Серед недоліків, які потребують усунення, комісія зазначила про необхідність у всіх квартирах завершити роботи по оздобленню квартир, встановленню сан-тех приладів;

7) За клопотанням представника Міністерства оборони України від 26.09.2022 за вих. № 407/977 (Том № 9 а. 93-94) до матеріалів кримінального провадження долучено належним чином завірену фотокопію Акта огляду житлового будинку та прибудинкової території у АДРЕСА_5 (Том № 9 а. 95-105), відповідно до якого на виконання доручення Міністра оборони України від 11.07.2022 №? 1261/з/5, щодо проведення службової перевірки виявлених Рахунковою палатою фактів правопорушень під час проведення аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству оборони України на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України у 2020 - 2021 роках та на підставі розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.09.22 №?306/1/6672, проведено 14.09.2022 огляд житлового будинку та прибудинкової території у АДРЕСА_5 . Під час огляду житлового будинку та прибудинкової території встановлено наступне: вхідні двері в під'їзди, цокольний поверх та підвальні приміщення зачинені. Вікна в будинку цілі і зовнішньо не пошкоджені; роботи з благоустрою прибудинкової території не проводились, територія захаращена сміттям, будинок не підключено до трансформаторної підстанції; зовнішня мережа водовідведення будинку не добудована та не підключена до центрального каналізаційного колектора, колодязі повні сміття; зовнішні стіни будинку в місцях стоку води мокрі, піддаються руйнації, покриті пліснявою. Частина зовнішніх водостічних труб відсутня, будівельні і ремонтні роботи, охорона житлового будинку та прибудинкової території будівельною компанією ТОВ «Будкапіталс» не здійснюються. На час проведення огляду будинку обстеження квартир та їх огляд не проводився в зв'язку з підсудністю представників ТОВ «Будкапіталс». Висновок комісії: житловий будинок через неготовність зовнішніх інженерних мереж та прибудинкової території до заселення не готовий. Зовнішні стіни через відсутність частини водостічних труб, сезонний перепад температур повітря та валив опадів піддаються руйнації і підлягають ремонту. До Акта додані фотографії будинку і прибудинкової території.

8) оригіналом додаткової угоди № 5/361П від 23.12.2016 (Том № 9 а. 155-156) до договору № 227/ДКБ-361 П від 10.12.2014, за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 (зі сторони забудовника) та начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ ОСОБА_25 (зі сторони пайовика), згідно якої сторони домовились про наступне: 1.1 Пайовик у термін до 31. 12.2016 здійснює перерахування на рахунок Забудовника коштів у сумі 795 525,11 грн (у тому числі ПДВ у сумі 132 587,52 грн). 1.3 За отримані відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди кошти Забудовник зобов'язується в термін до 31.03.2017: забезпечити та виконати відносно житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , вимоги Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №? 461, із проведенням у повному обсязі всіх опоряджувальних робіт у квартирах згаданого будинку; забезпечити відповідність квартир встановленим санітарним та технічним вимогам;

9) Протоколом огляду від 17.12.2015 (Том № 10 а. 123-153), у рамках кримінального провадження № 42015000000002517 на підставі письмового дозволу представника Головного КЕУ ЗСУ т.в.о. начальника управління капітального будівництва житла Головного квартирно-експлуатаційного управління ОСОБА_37 на проникнення до житла та проведення огляду, проведено огляд 96 квартир житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , які відповідно до договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 та додатку № 2 до нього належать МОУ. Огляд проведено за участі представника власника - Головного КЕУ ЗСУ ОСОБА_38 , спеціаліста інспектора житлового відділення Київського КЕУ ОСОБА_39 .

Проведеним оглядом встановлено, що об'єктом огляду є житловий багатоквартирний будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

Будинок 7-8 поверховий та складається з 4-х секцій та 125 квартир. Перша секція налічує 7 поверхів по чотири квартири на поверсі, друга секція налічує 7 поверхів та 6 квартир на поверсі, третя секція налічує 8 поверхів по 3 квартири на поверсі, четверта секція налічує 7 поверхів по 4 квартири на поверсі. Вхід в кожну секцію здійснюється через металеві двері сірого кольору, які на момент огляду відкриті. Благоустрій прибудинкової території відсутній, на території наявні будівельні матеріали та проведені підготовчі роботи для влаштування асфальтового покриття. У будинку сміттєпровід відсутній.

Огляд квартири №?1 яка розташована на першому поверсі 1-ї секції не здійснено у зв'язку з неможливістю відкриття металевих вхідних дверей (в замковій щілині наявний уламок ключа).

Оглядом квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_130 будинку встановлено, що у квартирах здійснено штукатурення та шпаклювання стін, на стелі роботи з оздоблення не здійснено, на підлозі виконана цементна стяжка, крім санвузла, інше оздоблення санвузла відсутнє, міжкімнатні двері в квартирах відсутні. Окрім зазначеного, у квартирах АДРЕСА_20 на стінах наявні вологі плями з ознаками іржі; у квартирах АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 на кухні відсутній опалювальний котел та газовий лічильник, в кімнатах відсутні радіатори; у квартирі АДРЕСА_24 наявна велика кількість коробок з різною сантехнікою та комплектуючими, бухти кабелів, коробки з електролампочками; у квартирі АДРЕСА_25 наявна велика кількість пластикових ємностей з фарбою для стін та стелі та інші будматеріали.

Також оглянуто квартири, АДРЕСА_129, АДРЕСА_26 , АДРЕСА_127, АДРЕСА_27 , АДРЕСА_128, які не є предметом Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014.

10) Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.11.2020 (Том № 10 а. 157-189), у рамках кримінального провадження № 52020000000000434 проведено огляд 109 квартир у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та підвальних приміщень (комерційні площі), які належать на праві власності ТОВ «Будкапіталс», усний дозвіл на проникнення з метою огляду яких надано директором ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_40 (постановою від 07.12.2020 (Том № 2 а. 218-219) об'єднано матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 52020000000000434 з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000002517).

Проведеним оглядом встановлено, що будинок 7-8 поверховий та складається з 4-х секцій та 125 квартир. Перша секція налічує 7 поверхів по чотири квартири на поверсі, друга секція налічує 7 поверхів та 6 квартир на поверсі, третя секція налічує 8 поверхів по 3 квартири на поверсі, четверта секція налічує 7 поверхів по 4 квартири на поверсі. Вхід в кожну секцію здійснюється через металеві двері сірого кольору, які на момент огляду відкриті охоронцем, який працює в ТОВ «Будкапіталс» та здійснює охорону всього будинку. Благоустрій прибудинкової території відсутній, на території наявні будівельні матеріали та проведені підготовчі роботи для влаштування асфальтового покриття. У будинку сміттєпровід відсутній. Під час огляду під'їзду 1 секції було встановлено, що на підлозі сходових маршів влаштовано керамічну плитку, стіни оштукатурені та шпакльовані. на кожному поверсі влаштовано щиток загального огляду. В даному щитку відсутні лічильники спожитої електроенергії та підключення до них квартир. В під'їзді влаштовано ліфт, який зі слів ОСОБА_41 був протестований в роботі. Вище шостого поверху роботи з влаштування штукатурки та шпаклівки сходовій клітині не проведено. Крім того, в під'їзді, на сходових площадках та деяких оглянутих квартирах містяться будівельні матеріали, частина з яких непридатна до використання. На прибудинкові території знаходяться колодязь, в якому міститься трубопровід з водою; газо-розподільчий пункт жовтого кольору; трансформаторна підстанція, від якої будинок підключено до електромережі; каналізаційні люки, в яких зі слів ОСОБА_41 міститься каналізаційна труба, яка не підключена до каналізаційної мережі. В ході поквартирного огляду встановлено, що нумерація квартир нанесена на аркуші паперу, приклеєного до дверей. На деяких аркушах нанесено подвійну нумерацію квартир. Крім того, подвійна нумерація нанесена олівцем на стіну перед деякими квартирами.

Оглядом квартир за № АДРЕСА_66, АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , 114/101, 116/103, 117/104, АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 , АДРЕСА_59 , АДРЕСА_60 , АДРЕСА_61 , АДРЕСА_62 , АДРЕСА_63 , АДРЕСА_64 , АДРЕСА_123, АДРЕСА_124, АДРЕСА_125 встановлено, що в квартирах здійснено штукатурення стін, на стелі здійснено роботи з оздоблювання, на підлозі виконана цементна стяжка, крім санвузла, в кімнатах встановлено віконні металопластикові блоки на яких відсутня віконна фурнітура, а також в кімнатах відсутні підвіконники. По приміщенням розведена електромережа, та при вході в квартиру на стелі підведено мережу для встановлення датчиків пожежної та газової сигналізації, однак самі датчики відсутні. Цементна стяжка на підлозі санвузла відсутня, стіни оштукатурено, інше оздоблення відсутнє. Міжкімнатні двері в квартирі відсутні.

Окрім зазначеного, у квартирах АДРЕСА_126, АДРЕСА_65 , АДРЕСА_66 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_67 , АДРЕСА_68 , АДРЕСА_69 , АДРЕСА_70 , АДРЕСА_71 на стелі роботи з оздоблювання не здійснено; у квартирах АДРЕСА_122, АДРЕСА_72 , АДРЕСА_73 , АДРЕСА_74 , АДРЕСА_75 , АДРЕСА_76 , АДРЕСА_77 , АДРЕСА_78 , АДРЕСА_79 , АДРЕСА_80 , АДРЕСА_81 на кухні котел та газовий лічильник не встановлено; у квартирі АДРЕСА_82 стіни у санвузлі не оштукатурено; у квартирі АДРЕСА_83 в кухні в дверях, що ведуть на балкон, відсутнє скло; у квартирі АДРЕСА_84 відсутня витяжна труба; у квартирі АДРЕСА_85 у житловій кімнаті на стіні зліва від вікна наявні сліди плісняви; у квартирі АДРЕСА_86 у санвузлі частково поштукатурені стіни; у квартирі АДРЕСА_87 частково наявна цементна стяжка на підлозі санвузла та частково покладена плитка.

У квартирах АДРЕСА_27 , АДРЕСА_88 , АДРЕСА_89 , АДРЕСА_90 , АДРЕСА_91 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_92 , АДРЕСА_93 , АДРЕСА_94 , АДРЕСА_95 , АДРЕСА_96 , АДРЕСА_97 , АДРЕСА_98 поклеєні блакитні шпалери, на стелі здійснено роботи з оздоблення, на підлозі встановлений лінолеум, наявна упакована газова плита, та встановлено рукомийник, встановлено віконні металопластикові блоки на яких наявна віконна фурнітура, а також в кімнатах встановлено підвіконники, по приміщенням розведена електромережа, наявні розетки та вимикачі світла. У санвузлі встановлений лічильник води та прокладено систему подачі води та водовідведення. Крім того, в першому санвузлі наявні рукомийник, ванна з водонапірним краном, унітаз та електрична рушникосушилка. В санвузлі виконане оздоблення стін, стелі та покладена плитка. В другому санвузлі повністю виконане оздоблення стін, стелі, покладена плитка на підлозі, а також встановлений унітаз. В квартирі встановлені міжкімнатні ламіновані двері коричневого кольору.

На час огляду доступ до квартири АДРЕСА_99 був відсутній.

Також оглянуто підвальні приміщення будинку, де міститься кімната з обладнанням для подачі води в будинок. Зі стіни в даній кімнаті виходила чорна пластикова труба, яка не під'єднана до системи водопостачання будинку. Зі слів директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_42 це труба постачання води в будинок, яка йде від водоносних скважин і за короткий час може бути приєднана до системи водопостачання будинку.

В судовому засіданні 07.12.2023 судом частково досліджено відеозаписи, які містяться на накопичувачах MicroSD Adapter, а саме: SP MicroSD (без номера), SanDisk 2019-05-10, Strontium (без номера), які містяться в сейф-пакеті НАБУ № 0019059 (Том № 10 а. 234) та є додатками до протоколу огляду від 18.11.2020 (Том № 10 а. 157-189), щодо відсутності потреби у дослідженні усіх відеозаписів сторони не заперечували, оскільки обставини, які встановлені під час огляду, детального описані у відповідному протоколі.

Із протоколу вбачається, що із 125 квартир будинку, фактично оглянуто 108, доступ до однієї квартири був відсутній. Зі 108 квартир, у 13 виконані усі опоряджувальні роботи. Тобто, вказаним протоколом встановлено, що в 95 квартирах (108 оглянутих - 13, до яких зауважень немає) не виконано всі опоряджувальні роботи. Тому, за недоведення прокурором іншого, якщо припустити на користь сторони захисту, що інші неоглянуті квартири в кількості 17 квартир (125-108) теж мають всі опоряджувальні роботи, то всього в будинку всі опоряджувальні роботи виконані в 30 квартирах (13 + 17).

Суд погоджується із доводами сторони захисту, що в силу відсутності остаточної нумерації квартир, станом на дату проведення огляду, неможливо точно встановити, які саме із оглянутих квартир є предметом договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014, проте вказаним протоколом доводиться, що в квартирах в кількості не більше 30 виконано внутрішні опоряджувальні та інженерні роботи (санітарно-технічні, електротехнічні тощо) та вони відповідають вимогам нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил стандартів) та санітарних норм щодо житлових приміщень, готові до проживання в них. Щоб тлумачити зазначену стороною захисту позицію на її користь, таких квартир, які відповідають умовам зазначеного Договору повинно бути не менше 96 (якщо вважати на користь сторони захисту, що всі 30 квартир в яких були виконані опоряджувальні роботи, були предметом договору №227/ДКБ-361П від 10.12.2014 , то все одно не менше чим в 66 квартирах, які є предметом зазначеного Договору, таких робіт не було виконано в повному обсязі і вони не були готові до проживання в них).

Таким чином, суд може обґрунтовано зробити висновок, що частина із оглянутих квартир, в яких не виконані усі опоряджувальні роботи та які не відповідають вимогам нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил стандартів) та санітарних норм щодо житлових приміщень і готові до проживання, є предметом договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014.

Враховуючи, що у протоколі огляду містяться підписи представників Міністерства оборони України ОСОБА_9 , ОСОБА_35 , ОСОБА_43 , які є представниками власника квартир, що є предметом Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014, судом відхиляються доводи сторони захисту щодо відсутності у протоколі підпису власника приміщення або особи, яка займає приміщення (Том № 10 а. 189). При цьому, стороною захисту не надано доказів на спростування результатів вказаного огляду.

11) Висновком експерта № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 (Том № 11 а. 52-59) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, об'єктами дослідження якої є 96 квартир в будинку по АДРЕСА_5 та матеріали кримінального провадження № 42015000000002517. Дослідження проводилося методом зіставлення результатів натурного обстеження з даними представленої документації та вимогами нормативних документів, чинних на території України в галузі будівництва.

У висновку зазначено, що на момент огляду будинку, в якому розташовані квартири та який знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , благоустрій прибудинкової території відсутній, на території наявні будівельні матеріали та проведені підготовчі роботи для влаштування асфальтового покриття. Вхід до під'їздів не завершений будівництвом. Відсутні сходові клітини до вхідної групи під'їзду та відсутні пандуси передбачені проектом даного будинку. Під час огляду під'їздів будинку було встановлено, що на підлозі сходових маршів влаштовано керамічну плитку, стіни оштукатурені та шпакльовані, на кожному поверсі влаштовано щиток загального огляду. В даному щитку відсутні лічильники спожитої електроенергії та підключення до них квартир. В під'їздах влаштовано ліфтове обладнання. На входах до квартир влаштовано металеві двері. В підвалі будинку влаштовано систему подачі води та електрощитові. При огляді квартир в даному будинку встановлено, що вони знаходяться в однаковому технічному стані на етапі незакінчених внутрішніх оздоблювальних робіт. На момент огляду квартир в них виконано роботи з влаштування штукатурення стін. На стелі роботи з оздоблювання не здійснено. На підлозі влаштована цементна стяжка, крім санвузлів. На кухнях встановлено газовий двоконтурний котел Teplo West Optima, газовий лічильник, прокладено систему подачі води та водовідведення. Газові котли не під'єднані до системи газопостачання. Лічильники на момент огляду не опломбовані. В кімнатах наявні радіатори Purmo Compact, встановлено віконні металопластикові блоки, по приміщенням розведена електромережа. При вході в квартиру на стелі встановлені датчики пожежної та газової сигналізації. У санвузлі встановлений лічильник води та прокладено систему подачі води та водовідведення. В санвузлах на підлозі відсутня цементна стяжка та інше оздоблення. Міжкімнатні двері відсутні.

Згідно результатів проведеного натурного обстеження та результатів дослідження матеріалів: фактично об'єкт незакінчений будівництвом (на об'єкті продовжуються проведення будівельних робіт); квартири не підключені до загальної системи газопостачання (через що відсутнє опалення, гаряче водопостачання та можливість приготування їжі); в квартирах відсутнє електропостачання (розетки, вимикачі не змонтовані, лічильники загального обліку використаної електроенергії в загальних коридорах відсутні); не змонтовано санітарно-гігієнічних пристроїв (туалети, ванни, рукомийники); не встановлені міжкімнатні двері (кімнати не ізольовані одна від одної), що відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень не дає можливості забезпечити санітарно-гігієнічний стан в даних квартирах та не відповідають цим вимогам щодо житлових приміщень, готових для проживання в них.

За результатами проведеної експертизи експертами зроблено наступні висновки:

- Станом на момент проведення обстеження будівельні роботи з будівництва 96 житлових квартир у будинку АДРЕСА_5 , відповідно до умов договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014, не виконані. Оскільки будівельні роботи не завершені, інженерне обладнання не змонтовано то фактично житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_5 не закінчений будівництвом;

- Вимоги передбачені п.9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 №? 461, для прийняття в експлуатацію (подачі замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації) на об'єкті - 96 житлових квартир у будинку АДРЕСА_5 , не виконані, оскільки фактично на даному об'єкті не проведені у повному обсязі внутрішні опоряджувальні та інженерні роботи (санітарно-технічні, електротехнічні тощо) та об'єкт не завершений будівництвом, будівництво якого здійснюється за кошти державного бюджету;

- 96 квартир будинку АДРЕСА_5 , що є предметом договору №?227/ДКБ-361П від 10.12.2014, фактично на момент обстеження не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готових для проживання в них.

13) поясненнями експерта ОСОБА_44 (судовий експерт КНДІСЕ), стаж роботи експертом з 2011 року, який надав висновок експерта № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 (Том № 11 а. 52-59), який у судовому засіданні 14.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, пояснив наступне.

У п. 2 вказаного висновку зазначив, що не виконано опоряджувальні роботи, у даному випадку йде мова щодо невідповідності робіт п. 9 Постанови КМУ № 461 (Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461 затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) в редакції, яка діяла на момент складання висновку(від листопада місяця 2015 року), а не станом на дату подачі замовником Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (від жовтня 2014 року).В той же час, у редакції Постанови КМУ, яка діяла на момент прийняття об'єкта в експлуатацію, зазначено, що житлові будинки, які є побудовані за кошти державного та місцевого бюджету, що призначені, зокрема для соціально незахищених верств населення, приймаються в експлуатацію за умов виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт квартир. Те ж саме зазначено у п. 8 Постанови № 461 в редакції, яку повинні були використовувати експерти. При цьому, у п. 9 Постанови № 461 в редакції, яку повинні були використовувати експерти, зазначено, що на об'єкті повинні були бути виконанні всі передбачені проектною документацією, державними будівельними нормами та стандартами роботи, а також змонтоване і випробуване обкладення, яке на момент огляду будівлі не було змонтоване, інженерні роботи по підключенню обладнання не було виконано, ще проводилися будівельні роботи. Фактично предметом дослідження було виконання будівельних робіт на момент проведення огляду та введення в експлуатацію. Коли експерти були на об'єкті, роботи фактично не були виконані, проводилися ще опоряджувальні роботи, хоча Постанова № 461 (обидві редакції) регламентує необхідність завершення усіх будівельних робіт і підключення обладнання відповідно до умов договору або проектної документації. Фактично оцінювалася не відповідність тому чи іншому пункту Постанови № 461, а чи можливо там проживати, чи виконанні внутрішні опоряджувальні роботи, інші роботи. Експерт був на об'єкті (17.12.2015 - зазначено у висновку експерта), слідчі показували квартири, були ще представники, але експерт не пам'ятає хто ці люди. На останніх поверхах ще виконувалися роботи по штукатуренню та опоряджувальні роботи, стояла штукатурна машина на 1 поверсі на подвір'ї і подавала штукатурку на об'єкт, на квартири. Оглядали не всі 96 квартир, деякі не оглядали, тому що вони були зачинені, але це не значний відсоток квартир. Дивилися ті квартири, які їм показували, загальна квартира була така, що зроблені просто підготовчі роботи, деякі поштукатурені квартири, але шпалери не поклеєні, не було підключено жодного контуру котла, здається частина батарей була.

Експертами не перевірялися документи, які стосувалися питання чи були побудовані квартири за державний кошт, а виконували постанову про призначення експертизи відповідно до поставлених у постанові питань. Дослідження питання, за які кошти побудовані квартири, не входить до компетенції судового експерта. У випадку побудови квартир не за бюджетні кошти, Постанова № 461 передбачає в п. 9 монтаж обладнання на момент здачі в експлуатацію, а в п. 8 - можливість здачі в експлуатацію без опоряджувальних робіт відповідно до умов договору. Але в нашому договорі зазначено перелік опоряджувальних робіт, які повинні бути виконані. Експерти не досліджували питання за які кошти будувалися квартири.

Експерт зазначив, що натурне обстеження будинку зафіксовано на фотознімках, доданих на висновку. На той час нічим не передбачена була фіксація огляду експерта, зараз є така практика. У висновку лише 10 фото, бо вони відображають загальний стан усіх оглянутих квартир. Предметом дослідження були усі 96 квартир, так як за умовами договору було виконання опоряджувальних робіт у 96 квартирах, то повинні були виконані роботи в усіх 96 квартирах, а не у відсотках квартир. Тому невідповідність навіть однієї квартири умовам договору є невідповідністю умов договору всього об'єкта. Немає такого, що можна зробити 95 квартир, а одну не зробити. У висновку зазначено роботи, які не були виконані.

Відповідаючи на перше питання експертизи, експерти аналізували чи виконано роботи з переліку робіт у додатку № 4 до договору, не досліджували правомірність Договору, а лише його умови щодо вводу в експлуатацію будинку, тобто виконання робіт безпосередньо, які передбачені в умовах договору.

Відповідаючи на 3 питання, які саме ДБН, норми, правила, стандарти використовувалися, експерт зазначив, що на момент введення в експлуатацію будинок не відповідав Порядку введення в експлуатацію, оскільки не були виконанні всі роботи (опоряджувальні та підключення обкладення). Обладнання стояло окремо запаковане, не були підключені труби, котли. Експерти використали нормативну документацію, вказану на ст. 4 висновку, та дослідивши її прийшли до відповідного висновку. Здійснити увесь опис у висновку вимагає значних матеріальних ресурсів, але експерт надав таку відповідь, бо бачив, що об'єкт дослідження не був завершений будівництвом. Проектно-кошторисна документація, договори генерального підряду і підрядної будівельної організації, первинна, звітно виробнича документація не досліджувалася, так як не ставилося таке питання. Експерт зазначив, що коли об'єкт є завершеним, жодні роботи в ньому не проводяться, фактично на момент проведення огляду будинок не був готовий на 100 %, не підключені до загальної системи газозабезпечення, тому експерти прийшли до висновку, що будинок не може бути введений в експлуатацію, оскільки він не завершений будівництвом. При цьому, порівнювати не завершений будівництвом об'єкт із державними будівельними нормами апріорі не є правильним. У третьому питанні експерти написали, що будинок не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, оскільки він не завершений будівництвом. ДБН передбачають як повинна виглядати збудована будівля, що в ній повинно бути, а умови введення в експлуатацію регламентуються іншим документом, який фактично є відповіддю на 2 питання, Постанова про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, теж є нормативно правовим актом, якому будинок вже не відповідає, бо у ньому не виконано умови цієї Постанови. Декларацію про введення об'єкта в експлуатацію експерти не досліджували, таке питання не ставилося. Для дослідження надавалися 3 томи матеріалів кримінального провадження, проектна документація у повному обсязі не надавалася.

В судовому засіданні експерт зазначив, що він у повній мірі згоден зі зробленими висновками. Підтвердив, що дійсно у висновку має місце технічне використання не тієї редакції нормативного документа (Постанови КМУ № 461), але обидві редакції регулюють введення об'єкта в експлуатацію, використано цитування п.9 у більш новій редакції, яка діяла на момент складання висновку. Експерт погодився, що у старій редакції не мало бути зазначено у відповіді на питання № 2 у висновку «опоряджувальних робіт», все інше залишається. У старій редакції Постанови КМУ № 461 не визначено чи за бюджетні кошти чи ні має бути збудований об'єкт, там не має різниці. Обладнання мало бути встановлено до введення в експлуатацію не залежно від того, за які кошти здійснювалось будівництво. Чи здійснювалось будівництво об'єкта «за кошти державного бюджету» експертами не перевірялось, відповідь давалась, виходячи з поставленого у постанові про призначення експертизи питання.

При цьому, на запитання сторони захисту чому була призначена комплексна економічна та інженерно-технічна експертиза, а зробили будівельно-технічну, експерт зазначив, що поставлені у постанові про призначення експертизи питання відносяться до розділу № 4 (на той момент) Методики до Інструкції № 53/5 (Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5) до будівельно-технічної експертизи і при розподілі експерту керівництвом приймалося рішення щодо призначення експертиз того чи іншого підрозділу. Експерту було доручено питання, які відносяться до спеціальності 10.6, відповідно до якої ці питання відносяться до будівельно-технічної експертизи. На той момент в Інструкції було зазначено, що керівник експертної установи може приймати рішення щодо зміни виду експертизи. Комплексність виконувалася методом розділення двох експертиз на два окремі висновки. Комплексна експертиза може бути повторна або додаткова, виконувалася судова будівельно-технічна експертиза.

Експерт зазначив, що експертизу проводили на підставі постанови, яка зазначена у висновку. Після ознайомлення зі змістом двох постанов, експерт вказав, що експертизу робили по постанові, в якій 3 питання (Том № 11 а. 31), інша частина постанови експерту не відома.

Судом встановлено, що згідно п. 4.2, п. 4.3 Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5, (в редакції від 31.07.2015, яка діяла на момент проведення будівельно-технічної експертизи, за результатами якої надано висновок експерта від 22.06.2016 №? 23462/15-42/9285?9379/16-42), у разі коли призначена первинна, додаткова, повторна або комплексна експертиза за процесом дослідження чи наданими об'єктами не є такою по суті, керівник експертної установи організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку зазначаються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства. Якщо в одному документі про призначення експертизи (залучення експерта) є питання, що стосуються різних видів експертиз, не пов'язаних між собою, керівник установи визначає, які питання підлягають вирішенню у відповідному підрозділі та послідовність їх виконання.

Вказаний висновок експерта як доказ судом береться до уваги лише в контексті встановлення факту неготовності 96 квартир, які є предметом Договору №?227/ДКБ-361П від 10.12.2014, для проживання в них та невиконання опоряджувальних робіт в них.

14) у листі за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 від 25.08.2015 за вих. № 236 (Том № 14 а. 96), наданим стороною захисту, зазначено, що згідно додатку №?3 (Графік фінансування робіт у 2015 році) та Додаткової угоди №?2/361П від 16 березня 2015 до Договору №?227/ДБК-361П від 10.12.2014, товариство просить т.в.о. директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_45 найближчим часом провести остаточний розрахунок по вищевказаному Договору в розмірі 5 відсотків у сумі 1 716 663.90 грн. оскільки це надасть товариству змогу найближчим часом завершити опоряджувальні роботи в квартирах, які належать Міністерству оборони України. Звертаємо Вашу увагу на те, що в першу чергу на докупівлю матеріалів для оздоблення та сантехнічного обладнання (рукомийники, ванни тощо) необхідно 1 000 000 грн.

15) копією листа за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 (проставлена дата 23.12.2016), адресованого заступнику Міністра оборони України генерал-майору ОСОБА_46 (Том № 14 а. 98-99), щодо перенесення термінів завершення будівництва (готове на 97%) та збільшення фінансування. Зазначено, що виконано не увесь обсяг опоряджувальних робіт на об'єкті.

При цьому, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 не заперечував того факту, що на час розгляду кримінального провадження судом опоряджувальні роботи у всіх зазначених 96 квартирах згідно Додатку 4 до договору не виконані у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_14 погодився, що не у всіх квартирах встановлено газові котли, сантехніка, міжкімнатні двері, лічильники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що вище встановлені недоробки та порушення свідчать про невиконання в 96 квартирах, які є предметом Договору, всіх внутрішніх опоряджувальних робіт, санітарних норм щодо житлових приміщень, що перешкоджає можливості проживанню в квартирах, які є предметом договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, а за такого зазначені квартири не готові для проживання в них.

Судовим розглядом також встановлено, що згідно Декларації (Том № 9 а. 68-72) про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015, яка подавалась ТОВ «Будкапіталс» до Департаменту ДАБІ у Київській області, зазначено, що Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 відноситься до ІІІ категорії складності згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, у п. 6 Декларації декларантом зазначено види виконаних під керівництвом відповідальної особи робіт, зокрема опоряджувальні. Документ прошито, пронумеровано та скріплено печаткою ТОВ «Будкапіталс» за підписом директора товариства ОСОБА_14 .

Прокурором управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_47 направлено запит від 18.07.2016 за № 10/3/2-26217-15 (Том № 12 а. 50-51) до Директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо вжитих заходів для перевірки достовірності даних, зазначених у поданій ТОВ «Будкапіталс» декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 за № ВС 143150690551.

Листом Директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.08.2016 за № 10/10-54/0908/06/02 (Том № 12 а. 52) Генеральну прокуратуру України повідомлено про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті. На час виїзду на місце проектна та виконавча документація була надана не в повному обсязі, про результати перевірки ГПУ буде повідомлено додатково.

Згідно копії акта від 16.09.2016 (Том № 12 а. 14-15) перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за яким головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №?l Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_48 , та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №?1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_49 у присутності генерального директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_50 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №? 553, на підставі звернення Генеральної прокуратури України від 18.07.2016 за №?10/3/2-26217-15 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_132. За результатами перевірки встановлено, зокрема, що на час перевірки, 04.08.2016 за адресою: АДРЕСА_131 ТОВ «Будкапіталс» основні будівельно-монтажні роботи виконані в повному обсязі. Роботи з благоустрою території виконані частково. Перевіркою, окрім іншого, виявлено наступне порушення, а саме замовником будівництва наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 за №? KC143150690551, а саме: в п. 15 зазначено, що роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території переносяться на ІІ квартал 2015, але на час перевірки 04.08.2016 роботи з благоустрою території не виконано. Вказаними діями порушено вимоги ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до припису № С-1609/1 від 16.09.2016 (Том № 12 а. 19-20) та припису № С-1609/2 від 16.09.2016 (Том № 12 а. 21-22) головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №?1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_48 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №?553, видано ТОВ «Будкапіталс» приписи з вимогою (1) усунути в термін до 16.02.2017 допущені порушення, а саме: замовником будівництва не отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки перед тим, як надано технічне завдання на проектування (коригування проектної документації, яке передбачає добудову додаткового поверху та збільшення техніко-економічних показників, в тому числі гранично допустима висота змінена з 30,250 м. на 29,270 м., кількість поверхів з 7 змінено на 8, пляма забудови з 1268, 1 м? збільшена до 1377.16 м?, кількість квартир збільшено з 108 до 125). Відповідно до п. 3.7 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» при загальній площі квартир, яка складає 6495,8 м?, кількість квартир - 125 (розрахункова кількість постійно прибуваючих людей на об'єкті складає, при нормі 21 м? на людину плюс 10,5 м? на сім'ю: 6495,8 м?- (125*10,5)/21=246 чоловік), та площі земельної ділянки 0,4 га розрахункова щільність населення складатиме: 246/0,4=615 чол/га, що перевищує допустиму норму в 450 чол/га для значних та найзначніших міст. Проектна документація розроблена не в повному обсязі - не розроблені у повному об'ємі розділи, які передбачені відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» п. 7.6 склад розділів ІІ на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - у додатку Е. Вказаними діями порушено вимоги ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» п.7.6 склад розділів ІІ на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - у додатку Е, п. 3.7 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», п. 3 Порядку «Затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого Постановою КМУ від 11.05.2011 за № 560, ст. 23 «Про архітектурну діяльність», та ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; (2) зупинити експлуатацію з 19.09.2016.

Згідно протоколу № 1-Л-З-1609/1 від 16.09.2016 (Том № 1 а. 16-18) головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №?l Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_48 за результатами проведення позапланової перевірки об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5» виявлено наступні порушення, а саме: замовником будівництва не отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки перед тим, як надано технічне завдання на проектування (коригування проектної документації, яке передбачає добудову додаткового поверху та збільшення техніко-економічних показників, в тому числі гранично допустима висота змінена з 30,250 м. на 29,270 м., кількість поверхів з 7 змінено на 8, пляма забудови з 1268, 1 м? збільшена до 1377.16 м?, кількість квартир збільшено з 108 до 125). Відповідно до п. 3.7 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» при загальній площі квартир, яка складає 6495,8 м?, кількість квартир - 125 (розрахункова кількість постійно прибуваючих людей на об'єкті складає, при нормі 21 м? на людину плюс 10,5 м? на сім'ю: 6495,8 м?- (125*10,5)/21=246 чоловік), та площі земельної ділянки 0,4 га розрахункова щільність населення складатиме: 246/0,4=615 чол/га, що перевищує допустиму норму в 450 чол/га для значних та найзначніших міст. Проектна документація розроблена не в повному обсязі - не розроблені у повному об'ємі розділи, які передбачені відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» п. 7.6 склад розділів ІІ на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - у додатку Е. Вказаними діями порушено вимоги ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» п.7.6 склад розділів ІІ на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - у додатку Е, п. 3.7 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», п. 3 Порядку «Затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» затвердженого Постановою КМУ від 11.05.2011 за № 560, ст. 23 «Про архітектурну діяльність», та ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно копії постанови № З-3009/1-10/10-91/3009/06/02 від 30.09.2016 (Том № 12 а. 11-13) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №?1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_51 , розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: протокол № 1-Л-3-1609/1 від 16.09.2016, припис № C-1609/1, №? C-1609/2 від 16.09.2016, акт перевірки від 16.09.2016, складених за результатами позапланової перевірки, визнав ТОВ «Будкапіталс» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та наклав штраф у сумі 130 500 гривень, які перераховуються до державного бюджету. У постанові зазначено, що перевіркою об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5» виявлено порушення.

У судових засіданнях 28.05.2024 та 06.06.2024 свідок ОСОБА_51 пояснив, що у 2014-2015 роках працював на посаді головного державного інспектора будівельного нагляду в Інспекції архітектурно будівельного контролю Київської області. Згідно службових повноважень керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 553. Основаною функцією свідка було проведення перевірок. Ним проводилось по 2-3 перевірки в день. Свідку надано для огляду документи щодо позапланової перевірки (Том № 12 а. 11-22). Так як перевірка була позапланова, було звернення якогось органу, можливо прокуратури. Так як позапланові перевірки проводяться за зверненням, а планові - один раз на рік згідно плану, що складається ДАБІ України. Якщо об'єкт вводився в експлуатацію по декларації, то це ІІІ категорія складності. Вона визначається проектувальником і замовником відповідно до ДСТУ, там є вимоги, за якими визначається категорія складності об'єкта. Раніше було 5 категорій складності, а зараз по новим нормам уже існує І-ІІІ клас наслідків. Декларативний метод застосовувався до І-ІІІ категорій складності. Відповідно якщо це декларація, то це ІІІ категорія складності об'єкта. Постанова КМУ № 553, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови КМУ № 461, № 466 передбачають діяльність Держбудінспекції та у тому числі декларативний метод. Якщо об'єкт відноситься до ІІІ категорії складності, то він міг подаватися декларативним методом. Лише замовник на свій страх та ризик заповнює повноту даних у Декларації, зазначає усі пункти та подає в Інспекцію. Державна архітектурна інспекція перевіряє повноту заповнення даних, однак не перевіряє по факту, що там зазначено. Якщо заповнені всі дані, приймається рішення про реєстрацію чи не реєстрацію. Якщо щось не заповнено, Інспекція пише листа, в якому просить дозаповнити відповідні пункти та подати повторно. Під замовником мається на увазі особа, яка заповнює та подає декларацію. У Інспекції є дозвільний відділ і ним скасовуються декларації в окремих випадках (об'єкт визначено як самочинно побудований або земельна ділянка не відповідає цільовому призначенню), тобто це грубі порушення, які тягнуть за собою таку процедуру як скасування декларації. Коли при перевірці встановлюється, що є порушення, то складається припис і протокол, приписи на усунення і зупинку, у даному випадку експлуатації. Про скасування - коли об'єкт підпадає під зазначені категорії. При перевірці об'єкту в ОСОБА_52 складався протокол, припис і акт. Згідно тексту акта, який у судовому засіданні прочитав свідок, на об'єкті не були отримані містобудівні вимоги та обмеження забудови земельної ділянки. На скільки пам'ятає свідок, у графі «містобудівні умови» були зазначені дані іншого документа, що раніше до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» був ЗУ «Про планування територій» і там видався АПЗ, це аналогічний документ, але відповідно до старого закону. На об'єкті були виконані загально будівельні роботи, але не були виконані до кінця фасади, благоустрій, можливо не підведені зовнішні комунікації. Не в повному обсязі була зроблена проектна документація. На той час об'єкт не був готовий до експлуатації. Документи фінансового характеру інспекторам та і взагалі в Інспекцію не надавалися, бо це не входить до компетенції. Перевірялися виключно факти будівельних робіт. У складеному свідком акті не зазначається про опоряджувальні роботи, тому скоріше за все такі роботи були виконані. У акті перевірки зазначено, що робився простий розрахунок, який визначав у загальних рисах об'єкт. Щоб зрозуміти клас наслідків об'єкта, необхідно розуміти скільки людей одночасно перебуває на об'єкті, кількість тимчасово перебуваючих (наприклад у супермаркеті), кошторисну вартість відповідно до витрат, чи є об'єкт інженерною інфраструктурою. Оскільки це житло, перевіряли відповідно до постійно перебуваючої кількості людей, кількості квартир, загальної площі об'єкту і т.д. інспектори прикинули, що цей об'єкт виходить за рамки ІІІ категорії, а навіть належить до V. Тобто, якщо там більше 450 людей на гектар, то він уже відразу підпадає у V категорію - максимальну. Якщо об'єкт належить до ІV- V категорії, робиться повне проектування, об'єкт проходить обов'язкову експертизу і подається на дозвіл. На об'єкт виїжджає інспектор і перевіряє всі дані. Тобто Інспекція будконтролю приймає повний пакет документів, вивчає і приймає рішення. Якщо б ТОВ «Будкапіталс» була зазначена V категорія складності об'єкта, була б більш складана процедура введення об'єкта в експлуатацію і дозвіл на будівництво. Свідок пояснив, що розрахунок, який вони робили, є складним. Є ДСТУ і проста формула для визначення. Коли ми визначаємо і даємо припис на усунення правопорушень, якраз для того, щоб замовник і проектувальник ознайомилися із цим матеріалом і могли надати свої аргументи, яким чином вони робили цей розрахунок, надати експертизу, що дійсно об'єкт потрапляє у категорію, бо є якісь унікальні факти. Зазначена формула є грубою. До компетенції свідка входило лише проведення перевірок. Під час перевірки здійснюється візуальний огляд об'єкта, проектна документація. При наявності певних порушень, декларація може бути скасована, але вона скасовується дозвільним відділом Держбудінспекції України. Якщо замовник декларативним методом вводить в експлуатацію об'єкт, він несе повну відповідальність за достовірність та повноту внесених у декларацію даних. У акті зазначено, що загальнобудівельні роботи виконано в повному обсязі, акт є типовим, це означає, що каркас будівлі відповідно до проекту (всі поверхи) побудовані, закриті фасадом, тобто периметр сформований, але там можуть бути не виконані фасадні роботи, опоряджувальні і т.д. Опоряджувальні роботи це окремий вид робіт, на більшості об'єктів виконувались загальнобудівельні роботи, благоустрій місць загального користування, розводка у квартирах. Згідно Постанови КМУ № 466 станом на вересень 2016 року існували наступні підстави для скасування декларації: самочинно побудований об'єкт, нецільове використання земельної ділянки. Згідно Постанови КМУ № 466 та № 461, алгоритм дій був такий: здійснюється виїзд на перевірку, здійснюється перевірка, складається акт, якщо є порушення, складаються приписи на усунення, приписи на зупинення, якщо це будівництво, на зупинку експлуатації, якщо об'єкт введено в експлуатацію. При виявленні порушень, приписи складаються на усіх учасників, якщо у порушенні задіяний проектувальник - на проектувальника, замовник - на замовника, ген. підрядник - на ген. підрядника, складаються протоколи. Після цього, усі учасники окремо запрошуються на розгляд справи і якщо розгляд справи відбувається, виносяться постанови про накладення штрафних санкцій і направляється у дозвільний відділ. Свідкові не відомо, що далі відбувається. Прочитавши складений свідком акт, оскільки свідок не пам'ятає як виглядав об'єкт, він зазначив, що істотних порушень на об'єкті виявлено не було. Оскільки є постанова, яка направлена стороні, розгляд справи відбувся. Але, серед порушень зазначено, що не видавалися містобудівні умови. Це питання достатньо серйозне, було багато питань, в ті роки будувалися об'єкти, коли отримувалося АПЗ (архітектурно планувальне завдання) з того ж відділу архітектури. Однак, при наявності АПЗ необхідно було звернутися із відповідною заявою для отримання містобудівних умов по новому законодавству. Це вже інше питання. Свідок не зміг відповісти на питання чи були істотні порушення на об'єкті. Зазначив, що всі складені під час перевірки документи передуються до дозвільного відділу, у випадку необхідності вказаний відділ звертається до інспектора з метою розгляду поданих ним документів. Чи звертались до свідка з метою розгляду вказаних документів він не пам'ятає. Виконання внутрішніх оздоблювальних робіт у квартирах (шпалери, лінолеум) для введення об'єкта в експлуатацію не є обов'язковими, для цього необхідно виконати всі роботи у місцях загального користування, у квартирах можуть бути розводки внутрішніх мереж, всі інші роботи виконуються або самими власниками квартир або забудовником на виконання умов договору. Свідок прийшов до висновку, що об'єкт належить до V категорії складності, бо є ДСТУ, де зазначена формула, за якою встановлюється категорія складності залежно від кількості квартир, площі об'єкта, кількості паркомісць. Згідно розрахунку, який міститься у акті, бралася загальна площа будівлі, кількість квартир, коефіцієнт і ділилось на 21 людину на кв.м і визначалося 246 чоловік. А площа земельної ділянки при цьому була дуже маленька. Щільність визначала, що 615 чоловік на гектар, при нормі 450. Оскільки ніде чітко не вказано, які саме порушення є суттєвими, свідок не може сказати чи невідповідність зазначення замовником класу об'єкта є суттєвим порушення чи ні. Свідок як інспектор, виїжджав на об'єкт, перевіряв стан виконання усіх будівельних робіт, дивився проектну документацію, виконавчу документацію, якщо це вимагається. Судячи з переліку зазначених у акті порушень, може бути таке, що проектна документація була в такому вигляді, що не було з чого перевіряти. Щодо того чи побудований будинок за бюджетні кошти свідок відповісти не може, так як фінансові документи не перевірялися взагалі. Була чітка вимога Інспекції, що документи фінансового характеру не розглядаються інспектором взагалі. Навіть у декларації пункти щодо кошторисної вартості інспектор не дивиться. На скільки знає свідок, Постанова КМУ № 553 діє на всі об'єкти будівництва. Позапланові перевірки нічим не відрізнялися від планових, єдине, що для їх проведення потрібне було направлення. Для проведення перевірки направлення підписує керівник Департаменту. Інспектор має здійснити перевірку. При цьому, чим саме керується керівник, видаючи направлення, свідок не знає. Якщо інспектора не допускають на об'єкт, оформлюються матеріали щодо недопуску. З приводу даного об'єкта не пам'ятає свідок чи оформлювався недопуск, у матеріалах, наданих свідку для ознайомлення такі дані відсутні. В акті перевірки про категорію складності об'єкта не зазначено. Згідно документів перевірки, яка міститься у матеріалах справи, свідок не може стверджувати, що даний об'єкт належить до V категорії складності. Календарні плани це один із документів, які відносяться до виконавчої документації на об'єкті. У законі вказано, що після введення об'єкта в експлуатацію, замовник звертається до інженерних мереж для заключення договорів про постачання. Газ та каналізацію тягнуть до точки підключення до введення об'єкта в експлуатацію, безпосереднє підключення (увімкнули рубильник) здійснюється вже після. Замовник подавши Декларацію, підтвердив, що об'єкт готовий до експлуатації, після затвердження Декларації об'єкт може експлуатуватися, однак згідно акта перевірки, виявлені порушення та приписом зупинено експлуатацію. Виявлені порушення не дозволяли експлуатувати об'єкт. У порушеннях вказано: проектна документація була виконана з порушеннями, містобудівні умови не були отримані, тобто замовнику спочатку потрібно було звернутися до Інспекції архітектури, отримати містобудівні умови, а містобудівні умови не факт, що визначалися з тими ж характеристиками, що були у АПЗ, не всі розділи у проекті, тобто сам проектувальник з грубими порушеннями виконав цей проект. Виконавча документація взагалі не надавалася, тобто акти закриття прихованих робіт, прийомку та підключення до інженерних мереж не надавалася, а також не було завершено благоустрій територій та фасад. Чи були підключені мережі по даному об'єкту свідок не пам'ятає. Під основними будівельно-монтажними роботами мається на увазі: збір конструкцій, влаштування фундаменту. Насоси, електрощитова це інженерні мережі, є внутрішні і зовнішні. Шпалери точно до основних будівельно-монтажних робіт не можуть входити. Під час перевірки замовником будівництва зазначалось ТОВ «Будкапіталс», складені за результатами перевірки документи направлялись замовнику, ген. підряднику, проектувальнику, якщо виявлялись відповідні порушення. Поняття «власник» під час перевірки немає. Якщо міняються техніко-економічні показники, навіть однин з таких показників взагалі об'єкта, це коригування, потрібно брати нові містобудівні умови у відділі архітектури. У Декларації є графа «містобудівні умови та обмеження», там не зазначено АПЗ, тобто були внесені недостовірні дані про документ, його не існувало.

Так, згідно листа від 24.10.2016 за вих. № 24-10/1 (Том № 14 а. 85) ТОВ «Майстерня архітектора І. Бикова», яке здійснювало авторський нагляд по об'єкту: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_133.» (Том № 14 а. 81-83), адресованого Генеральному директору ТОВ «Будкапіталс», для проектування об'єкту «Коригування проекту багатоквартирного житлового будинку по вул. Кірова, 9-Б у с. Михайлівка -Рубежівка, Києво - Святошинського району, Київської обл.» Замовнику не потрібно отримувати містобудівні умови та обмеження, так як у замовника будівництва є діюче Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ). Проходження експертизи проект не потребує, оскільки належить до 3 категорії складності будівництва. Добудови верхнього поверху не було, було лише перепланування горища у мансардний поверх. Згідно п.27 переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 08.02.2012 та від 24.04.2013) містобудівні умови та обмеження не надаються при перепланування приміщень. Оскільки згідно попереднього проекту об'єм горищного поверху переплановано у мансардний поверх, містобудівні умови були не потрібні.

Листом Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) від 10.04.2023 за № 2914/04/13-23 (Том № 14 а. 121-122), адресованим ОСОБА_53 , зазначено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій Реєстру будівельної діяльності, за параметром пошуку «реєстраційний номер - КС143150690551», наявна інформація про зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 щодо об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку», за адресою: АДРЕСА_5, замовник будівництва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкапіталс». Іншої інформації та документів у розпорядженні ДІАМ станом на дату надання відповіді не виявлено.

Таким чином, вказана декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 є чинною та не скасована.

Судом при розгляді даного кримінального провадження не вирішується питання щодо дійсності декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015, наявності/відсутності підстав для її скасування.

Разом з тим, судом критично оцінюється посилання сторони захисту на вказану декларацію як на підставу зазначення в Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015, що відповідні квартири готові для проживання, оскільки така декларація заповнювалась особою, яка її подавала - ОСОБА_14 , достовірність внесених даних ДАБІ не перевірялась.

Згідно протоколу за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 117-152), проведених щодо ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2020 № 2172т, 05.01.2021 ОСОБА_14 зателефонував чоловікові ( ОСОБА_54 ), з яким відбулась розмова наступного змісту (Том № 13 а. 131): ОСОБА_14 - Слабину, совершено, верно. Они начали наверно. Ну, там же было как. Они же тогда помните, еще работы там шли, дом не до конца был готов. Еще надо было фасад делать, благоустройство, внутрянку там надо было делать. Да, т.е., декла(н/). Я говорю, что я не успеваю, это потом. Они говорят: «Ничего, декларацию выдавай. Это нас устроит. Мы перечислим типа. А более того еще будет тебе индексация потому что». ОСОБА_55 - Да, помню. ОСОБА_14 - Помните? Это началось еще до декларации. Я ж не идиот. Я не делал эту декларацию. Нафиг она мне нужна была. Т.е., дотянули бы там как-то уже. Вот, я делаю эту декларацию. Они подписывают. Акт приема-передачи квартир, все подписывают, все типа зашибись. Все типа их устраивает, нормально блин. Потом приходит эта рахункова. И это началось. Она потом звонит типа: «Все, катастрофа, давай десятку, надо везти на рахункову». Я говорю: «…, а что (н/о)». ОСОБА_55 - Нормально. У меня точно такая же система. Они так и делают. Мне устроили кипишь, у меня денег не было по-моему дому, рахунковая, да, вот когда уже стоял дом. Если подадут, будет уголовное дело и все такое. Ко мне чувак пришел и сказал: «Купи им генератор». Я большой генератор за 3 тысячи долларов покупал. ОСОБА_14 - Ну три, я бы еще ладно. А там десять. А тем более. ОСОБА_55 - Смотри, я говорю, я по цифрам, оно всякое может быть, да. И я, нужно было давать. И ты закрыл бы этот вопрос. Их бы не … бы и все. А так мог бы переложить на, когда будут, прейдут деньги, тогда рассчитаешься. ОСОБА_14 - Так пускай со своих закрывают. Они с меня тогда сняли, уроды.

В судових засіданнях 14, 28 травня 2024 року свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що у 2014-2015 роках він працював начальником відділу технічного забезпечення будівництва Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України. До його посадових обов'язків входила робота з технічною документацією по об'єктам, які планувалися до будівництва в Міністерстві (має технічну спеціальність). Свідок пояснив, що виїжджали на об'єкт в с. Михайлівка-Рубежівка тільки на стадії закупівлі будівництва, це було не власне будівництво. Свідок більше контролював об'єкти власного будівництва, це те, що будується за кошти Міністерства оборони України, а закупівельні об'єкти контролювали люди підрядника. По рішенню керівництва могли дати доручення їхати подивитися, яка стадія будівництва. Один раз свідок був залучений до виїзду на вказаний об'єкт за усною вказівкою ОСОБА_56 . Виїзд на об'єкт відбувся після проведення конкурсу, будинок не був введений в експлуатацію, будинок був на стадії будівництва. Свідок виїжджав із ОСОБА_19 , який був на той час заступником свідка. Взяти його з собою було усним розпорядженням ОСОБА_57 будівництво, на той час будинок не був готовий, не був підключений до мереж, квартири також не були готові, «коробка» була готова, всередині йшли якісь роботи, на вулиці робилися мережі, тобто йшов звичайний будівельний процес. Свідок не пам'ятає чи складався якийсь документ за результатами натурного обстеження об'єкта, але точно доповідалося (письмово чи усно свідок не пам'ятає) ОСОБА_56 . Свідок не пам'ятає, що сказала ОСОБА_56 після повідомлення свідка про неготовність об'єкта. На скільки свідку відомо, більше працівники не виїжджали на об'єкт. Департамент капітального будівництва є структурним підрозділом, очолюваний ним відділ був у складі Департаменту. Внутрішньої реєстрації внутрішніх доповідей директору Департаменту не було. Внутрішнього діловодства ні в одному структурному підрозділі від підлеглого керівництву на той час не було. Свідок входив до складу Комісії із закупівлі вказаного об'єкта. Інструкції по комісії свідок не пам'ятає, але кожен зі своєї сторони підписував документи із закупівлі того чи іншого об'єкта. Свідок, як член комісії, не підписав акт закупівлі і написав зауваження у такому акті (як зазначив свідок, під зауваженнями мається на увазі «утримався»). Свідок не надав згоду на закупівлю цього об'єкта зі свого боку. Свідок виїжджав на огляд об'єкта не як член комісії, а по завданню директора Департаменту як начальник відділу технічного забезпечення будівництва. Виїжджав у зв'язку із усним розпорядженням директора Департаменту ( ОСОБА_56 ), якому свідок на той час безпосередньо підпорядковувався. На скільки свідок пам'ятає, засідання комісії із закупівлі об'єкта, в якому він брав участь було один раз. Свідок не пам'ятає, виїжджав він на об'єкт до чи після засідання комісії. Закупівля, в якій свідок був членом комісії, це вже була друга партія квартир. На безпосередню закупівлю будинку виїжджав підлеглий свідка ОСОБА_58 . ОСОБА_61 їздив по особистому наказу ОСОБА_56 , без дозволу свідка. Свідок виїжджав вже на другу закупівлю, де також був не готовий стан цих квартир. За розпорядженням ОСОБА_56 свідок мав перевірити загальний стан будівельних робіт. Відповідно до посадових обов'язків відділ технічного забезпечення будівництва був пов'язаний лише наказами керівника. Відділ відповідав за будівництво будинків за державні кошти (за власне будівництво), пайовою участю займалися інші люди. Щодо власного будівництва відділ проводив тендери щодо визначення будівельних організацій, були підрядні управління будівництва, які виконували функції замовника, контролювали виконання безпосередньо цих будівництв. Пайову участь відділ не контролював, там був свій замовник, свій постачальник робіт і послуг. Свідок погодився, що при власному будівництві земля рахується за МОУ, при пайовій участі земля знаходиться за забудовником. Свідок утримався від підпису про закупівлю будинку, бо відповідно до роботи, яка була проведена підлеглими, доповідей директору Департаменту, свідка не влаштовував стан цього будинку для закупівлі. Свідкові доповідав ОСОБА_59 , що повідомляв ОСОБА_60 ( ОСОБА_56 ) про стан будинку. ОСОБА_61 підлеглий ОСОБА_62 , у комісії його не було. Це не єдиний випадок, коли підлеглих свідка залучали до оглядів, що стосувалися будівництва не за власні кошти, виконувалися завдання, які давалися старшим керівником. У випадках виїздів на інші об'єкти, що не стосувалися будівництва за власні кошти, у відділ організаційно-координаційної роботи актів огляду не реєструвалося, бо не було переписки між відділами Департаменту. На питання чому не був зареєстрований акт огляду по Рубежівці, свідок відповів, що такий акт був зданий директору ( ОСОБА_56 ), чому він не зареєстрований свідкові не відомо. Свідок не пам'ятає коли ним та ОСОБА_63 здійснювався огляд об'єкта, орієнтовно весною - на початку літа. На об'єкт, де йшло будівництво, свідок потрапив за допомогою представника забудовника, свідок не пам'ятає кого саме. Перевірка стану квартир, інженерних мереж здійснювалася візуально у присутності представника забудовника, заходили у квартири, які придбало Міністерство оборони України, у квартири заводив представник забудовника. Яка саме була кількість квартир свідок не пам'ятає. Свідок також не пам'ятає, чи пропонували представнику забудовника підписати акт.

Щодо конфлікту інтересів ОСОБА_18 та ОСОБА_13 , про який зазначала сторона захисту, свідок зазначив, що з ОСОБА_63 свідок знайомий із 1994 року, вони разом навчалися. Свідок нікого не просив працевлаштовувати ОСОБА_64 в Департамент. Свідок не знає як працевлаштовувався ОСОБА_65 , він був військовим і його працевлаштуванням займався Департамент кадрової політики. З ОСОБА_63 у свідка були дружні робочі стосунки. Дружина свідка - ОСОБА_66 працювала в Департаменті з 2004 року, за довго до появи ОСОБА_56 та свідка у департаменті. Вона була звільнена у січні 2014 року. В Депарамент із профільною освітою вимагалися фахівці на керівні посади, а дружину приймала на роботу конкурсна комісія Міністерства оборони України. Ніякого конфлікту через звільнення дружини у свідка із ОСОБА_56 немає. Свідок вказав, що жодних підстав давати неправдиві показання, обмовляти ОСОБА_56 він не має.

Враховуючи, що ОСОБА_18 надавав показання, перебуваючи під присягою, був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, а стороною захисту не надано жодних доказів упередженості свідка, суд дійшов висновку про відсутність зазначеного конфлікту інтересів.

Висловлювання свідка, що у нього може бути конфлікт до таких керівників як ОСОБА_56 , бо через них 46 тис. військовослужбовців, у тому числі 10 тис. у Київському гарнізоні, зокрема і свідок, є безквартирними, суд сприймає як негативне ставлення свідка до обставин, які встановлюються у даному кримінальному провадженні, проте відсутні підстави вважати, що він дає неправдиві покази у зв'язку із цим. Такі його покази узгоджуються з показами іншого свідка ОСОБА_19 .

В судовому засіданні 28.05.2024 свідок ОСОБА_19 пояснив, що у 2014-2015 роках працював заступником начальника відділу технічного забезпечення будівництва Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України. Безпосереднім начальником свідка був полковник ОСОБА_18 , директором Департаменту була ОСОБА_13 . До посадових обов'язків свідка входило супроводження власного будівництва, часто виїжджали у відрядження на майданчики, які будувалися за кошти державного бюджету. Пайовою участю займався інший відділ. Свідок не залучався до цього. Залучався до огляду об'єкта у ОСОБА_52 , виїжджав на об'єкт із безпосереднім керівником ОСОБА_67 . Зі слів ОСОБА_62 , доручення на виїзд свідка дала директор Департаменту ОСОБА_56 . Виїзд здійснювали десь на початку березня 2015 року. Об'єкт був не готовий до експлуатації, не була зроблена до кінця покрівля, не було інженерних мереж, архітектурно-планувальні моменти не до кінця були зроблені, тобто не було перегородок у деяких квартирах, внутрішнього оздоблення не було, ліфтові та ліфти були, але вони не працювали, бо оздоблення в них самих не було, МЗК не були готові до експлуатації. У свідка на той час був дійсний сертифікат технічного нагляду за будівництвом, наразі свідок його не продовжував. Цей сертифікат видається Мінрегіону атестаційною комісією. Перевірка об'єкта здійснювалася шляхом його зовнішнього огляду. Свідок не пам'ятає складався акт чи довідка, але документ складався, оскільки на будь-який виїзд складався акт чи довідка. Свідок допомагав керівнику оформлювати документ, більше щодо технічних питань, не займався друком та комплектуванням документа. Свідку не відомо чи передавався документ ОСОБА_56 . Внутрішню переписку ніхто не реєстрував. Квартири абсолютно не були готові до проживання. Там не було внутрішнього оздоблення, не було внутрішніх інженерних мереж, опалення в окремих місцях було, опалювальні радіатори були не скрізь, не було перегородок у деяких квартирах. Пізніше закуповувалося житло готове до експлуатації. У самому будинку не було номерів квартир, тому свідок не може сказати які квартири належали Міністерству. ОСОБА_68 і оглядали практично всі квартири по всім під'їздам. Каналізація не була підключена, електрична частина була по тимчасовій схемі, бо там усі кабельні системи не були організовані, вони знаходилися у довільному порядку, окремо були підключені один під'їзд, окремо інший. Про прийняття квартир Міністерством свідкові стало відомо зі звіту Рахункової палати. На думку свідка, усі встановлені недоліки неможливо було усунути за два тижні. З ОСОБА_69 можна було спілкуватися, можна було прийти показати якісь документи і вона могла вирішити проблему, це було нормально у Департаменті. ОСОБА_56 надавала вказівки на виїзд у відрядження, вони обов'язково оформлювалися офіційно, коли виїжджали за межі гарнізону. Виїзд на об'єкт у ОСОБА_52 здійснювався за вказівкою начальника відділу, при виїзді письмові документи не оформлювалися. Об'єкт був у вільному доступі, скоріше за все хтось був там, деякі квартири були зачинені, був якийсь представник забудовника. Встановлені недоліки свідок особисто не фіксував, ОСОБА_70 фотографував. Увесь будинок був представлений як об'єкт, які квартири придбані Міністерством на умовах пайової участі свідкові не відомо. Як пам'ятає свідок огляд проводився на протязі 1-1,5 годин, на той час будинок мав 6 поверхів, 3 під'їзди. Після огляду будинку, свідок з ОСОБА_67 повернулися в Департамент і на робочому місці оформили письмовий документ (акт чи довідку свідок не пам'ятає). Свідок ставив свій підпис на цьому документі. Подальша доля цього документу свідкові не відома, собі екземпляр він не залишав. Після огляду цього будинку свідок виїжджав на аналогічні об'єкти, за результатами огляду яких складалися та підписувалися документи, ми їх здавали секретарю комісії, підкладали до доповідної, точного порядку свідок не пам'ятає. Свідок не знає чому документ за результатами огляду об'єкта не був зареєстрований. Свідок залучався до огляду об'єкту безпосереднім керівником ( ОСОБА_67 ), інформації щодо проведення оплат по об'єкту у свідка не було. Виїжджав свідок на місце два рази, другий раз уже при Головному квартиро-експлуатаційному управлінні. Другий раз свідок виїжджав на огляд уже у складі комісії, можливо перед закупівлею, свідок не пам'ятає точно. Під час огляду встановили, що готовність об'єкта більшою не стала. Встановлення того, що каналізація не була підключена здійснено візуальним оглядом, свідок дійшов до кінця труби - вона закінчувалася у полі. Труба була в траншеї, але не закопана і не підключена, сама траншея була не докопана. Свідок не пам'ятає чи був представник забудовника, ОСОБА_71 свідок під час першого та другого огляду не бачив. Перший раз представник забудовника документ не підписував, він складався в кабінеті в Департаменті. Свідок не приймав рішення складати якійсь документ. Те, який мав складатися документ залежить від того, яке ОСОБА_70 мав відношення до цього об'єкта. Свідок не може сказати, який документ мав скласти ОСОБА_70 . У складеному за результатом огляду об'єкта у ОСОБА_72 за участі ОСОБА_62 документі не було рекомендацій щодо усунення недоліків, там був фактичний опис об'єкта. Свідок не пам'ятає коли саме, але ОСОБА_61 говорив, що об'єкт не готовий до експлуатації. ОСОБА_61 це говорив за довго до виїзду ОСОБА_73 на об'єкт. Від ОСОБА_74 свідок чув, що об'єкт не готовий до експлуатації, його не можна закуповувати. До закупівлі об'єкт має бути готовий на 70%. Свідок зазначає, що ліфти були, свідок був на верхньому поверсі, де були дворівневі квартири. На цьому поверсі не було закінчено утеплення покриття покрівлі, але будівля мала секційне розділення і там могли бути одні поверхи нижче, інші - вище. Тому чітко сказати чи був там сьомий поверх свідок не може. Свідок вказує, що останній поверх був шостим, а дворівнева квартира була у «два свєта» тобто на 6 і 7 поверхи.

Щодо конфлікту інтересів у ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та ОСОБА_13 , про який зазначала сторона захисту, свідок зазначив, що до того, як він працевлаштувався заступником начальника відділу технічного забезпечення будівництва, свідок працював у Головному квартирно-експлуатаційному управлінні. Переведення із одного структурного підрозділу до іншого відбулося, бо надійшла пропозиція на вищу посаду. ОСОБА_70 пропонував свідка на цю посаду, бо у нього був досвід у будівництві. Свідок навчався з ОСОБА_67 в одному університеті, знайомі з 1994 року, підтримували дружні стосунки. У 2014 році у свідка з ОСОБА_67 були нормальні робочі стосунки, вини спілкувалися лише на роботі, поза роботою не зустрічалися.

Враховуючи, що ОСОБА_19 надавав показання, перебуваючи під присягою, був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, а стороною захисту не надано жодних доказів упередженості свідка, суд дійшов висновку про відсутність зазначеного конфлікту інтересів.

Наведені вище покази свідка ОСОБА_18 в сукупності з показами свідка ОСОБА_19 , дають підстави дійти висновку, що на початку березня 2015 року (до підписання Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015) вказані свідки за дорученням ОСОБА_13 виїхали на об'єкт будівництва, в якому знаходилось житло для військовослужбовців (96 квартир), яке є предметом Договору на придбання житла на умовах пайової участі від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, де шляхом огляду встановили, що у оглянутих квартирах в будинку, який будувався, не було внутрішнього оздоблення, не було внутрішніх інженерних мереж, опалення в окремих місцях було, опалювальні радіатори були не скрізь, не було перегородок у деяких квартирах, про що свідок ОСОБА_18 доповів ОСОБА_13 .

Покази зазначених свідків в сукупності з інформацією, зафіксованою в протоколі за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 117-152), щодо зацікавленості з боку службових осіб Міністерства оборони України незалежно від стану готовності квартир підписати Акт їх приймання-передачі, дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_13 до підписання Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 достовірно знала про неготовність зазначених квартир для проживання та їх невідповідності умовам договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014.

Наведені вище докази в сукупності з показами ОСОБА_14 дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_14 до підписання Акту № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 достовірно знав про неготовність зазначених квартир для проживання в них та їх невідповідності умовам договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014.

Наведені вище докази в сукупності та взаємозв'язку підтверджують факт видачі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 завідомо неправдивого офіційного документу (Акта № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015), який містить неправдиві відомості стосовно відповідності 96 зазначених у акті квартир вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові для проживання в них, тобто виконання ТОВ «БУДКАПІТАЛС» всіх умов договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, внаслідок чого зазначені квартири було прийнято Міністерством оборони України від ТОВ «БУДКАПІТАЛС» за вказаним актом.

За такого, суд кваліфікує такі дії ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014) - видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа.

ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ЯКЕ ПРЕД'ЯВЛЕНЕ ОСОБАМ І ВИЗНАНЕ СУДОМ НЕДОВЕДЕНИМ.

Також, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого - ч. 5 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна, вчинена службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, який за версією сторони обвинувачення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_13 , займаючи посаду т.в.о. директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України та будучи службовою особою, достовірно володіючи інформацією про умови укладеного 10.12.2014 договору № 227/ДКБ-361П між Міністерством оборони України (пайовиком) та ТОВ «БУДКАПІТАЛС» (забудовником) щодо придбання пайовиком у забудовника 96 квартир на умовах пайової участі, у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 (предмет договору) за ціною в 34 450 038,00 грн, маючи умисел на розтрату коштів державного бюджету України, для реалізації якого останньою був залучений директор ТОВ «БУДКАПІТАЛС» ОСОБА_14 , розуміючи, що внутрішні опоряджувальні та інженерні роботи (санітарно-технічні, електротехнічні тощо) у квартирах не проведені, будинок та квартири в ньому не завершені будівництвом, не відповідають чинним нормативно-правовим актам та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готових для проживання у них, умовам договору № 227/ДКБ-361П та п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, усвідомлюючи недостовірність відомостей, викладених в Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 в частині готовності квартир та відповідності їх умовам зазначеного вище договору та нормативних актів, діючи всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем умисно за попередньою змовою з ОСОБА_14 (за його пособництва) та іншими не встановленими службовими особами Міністерства оборони України вчинила розтрату коштів державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом підписання 16.03.2015 у приміщенні Департаменту капітального будівництва МОУ (за адресою: м. Київ, Повітрофлотський просп., 28) Акту № 1 приймання-передачі 96 квартир за адресою: АДРЕСА_5 , завірення його печаткою Міністерства оборони України, тобто прийняття від імені Міністерства оборони України таких квартир, а в подальшому, на підставі вказаних документів, у період з 27.03.2015 по 10.04.2015 у приміщенні Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України (за адресою: м. Київ, Повітрофлотський просп., 28), підписання та завірення відбитком печатки Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України у період з 27.03.2015 по 06.04.2015 платіжного доручення № 227/1 на суму 10 000 000,00 грн та у період з 06.04.2015 по 10.04.2015 за тим же місцем перебування платіжного доручення № 227/11 на суму 12 392 524,70 грн, які стали підставою для перерахування Міністерством оборони України на користь ТОВ «БУДКАПІТАЛС», коштів державного бюджету України на загальну суму 18 660 437,25 грн (без урахування ПДВ 3 732 087,45 грн)

Також, ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого - ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництво у розтраті чужого майна, вчиненому службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, який за версією сторони обвинувачення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_14 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «БУДКАПІТАЛС», достовірно володіючи інформацією про умови укладеного 10.12.2014 договору № 227/ДКБ-361П між Міністерством оборони України (пайовиком) та ТОВ «БУДКАПІТАЛС» (забудовником) щодо придбання пайовиком у забудовника 96 квартир на умовах пайової участі у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 (предмет договору) за ціною в 34 450 038,00 грн, маючи умисел на розтрату грошових коштів державного бюджету України, погодившись на пропозицію і виконання незаконних вказівок т.в.о. директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_13 , та інших невстановлених службових осіб Міністерства оборони України, розуміючи, що внутрішні опоряджувальні та інженерні роботи (санітарно-технічні, електротехнічні тощо) у квартирах зазначеного будинку не проведені, будинок та квартири в ньому не завершені будівництвом, не відповідають чинним нормативно-правовим актам та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готових для проживання у них, умовам договору № 227/ДКБ-361П та п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, активно сприяючи вчиненню ОСОБА_13 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (розтраті коштів державного бюджету шляхом зловживання своїм службовим становищем), надаючи засоби вчинення злочину, вчинив у співучасті за попередньою змовою з нею та іншими не встановленими службовими особами Міністерства оборони України розтрату коштів державного бюджету в особливо великих розмірах а саме: за вказівкою ОСОБА_13 для забезпечення можливості прийняття у подальшому зазначеного об'єкта нерухомості Міністерством оборони України забезпечив реєстрацію декларації про готовність об'єкта - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 до експлуатації від 10.03.2015 шляхом її подачі 03.03.2015 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та, усвідомлюючи недостовірність відомостей, викладених в Акті № 1 приймання-передачі зазначених квартир від 16.03.2015 щодо готовності, відповідності їх нормативно-правовим актам та умовам договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, перебуваючи у приміщенні Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України (за адресою: м. Київ, Повітрофлотський просп., 28), 16.03.2015 підписав такий акт, завірив його печаткою ТОВ «БУДКАПІТАЛС», тобто передав від імені ТОВ «БУДКАПІТАЛС» 96 квартир у житловому будинку за вказаною адресою, чим надав підстави ОСОБА_13 у період з 27.03.2015 по 10.04.2015 видати платіжні доручення № 227/1 на суму 10 000 000,00 грн та № 227/11 на суму 12 392 524,70 грн на користь ТОВ «БУДКАПІТАЛС», які в подальшому були оплачені посадовими особами Міністерства оборони України ТОВ «БУДКАПІТАЛС», що призвело до безпідставного перерахування (розтрати) коштів державного бюджету України на загальну суму 18 660 437,25 грн (без урахування ПДВ 3 732 087,45 грн).

СУДОМ В МЕЖАХ ПРЕД'ЯВЛЕНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ ЗА Ч. 5 СТ. 191 КК УКРАЇНИ НА ПІДСТАВІ ДОСЛІДЖЕНИХ ДОКАЗІВ, НАДАНИХ СТОРОНОЮ ОБВИНУВАЧЕННЯ ТА СТОРОНОЮ ЗАХИСТУ, ВСТАНОВЛЕНО НАСТУПНІ ОБСТАВИНИ.

Відповідно до п. 2 Порядку № 147 (у редакції станом на 09.07.2014), бюджетні кошти спрямовуються на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку. Бюджетні кошти використовуються, насамперед, для завершення будівництва житлових об'єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об'єктів) плануються до прийняття в експлуатацію у поточному році.

Наказом Міністерства оборони України від 02.06.2014 № 346 «Про створення конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України» (Том № 9 а. 207) визначено, що відповідно до Порядку № 147 і з метою забезпечення дотримання правових та економічних засад здійснення централізованих процедур із закупівель квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України, утворено конкурсну комісію Міноборони з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України, затверджено склад конкурсної комісії (за посадами) та Положення про конкурсну комісію.

Відповідно до складу конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України (за посадами), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 02.06.2014 № 346 (Том № 6 а. 203), головою конкурсної комісії за посадою визначено директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, посаду якого на час проведення конкурсу, укладення договору та його виконання займала ОСОБА_13

28.10.2014 розпочато конкурс стосовно закупівлі квартир на умовах пайової участі у регіонах України (до 186 квартир за 6-ма лотами) та затверджено конкурсну документацію.

До конкурсної документації, затвердженої протоколом засідання конкурсної комісії МОУ від 28.10.14 № 229/ПАЙ/1, з проведення конкурсу на закупівлю квартир на умовах пайової участі в регіонах України внесено зміни (Том № 9 а. 40) та зазначено «лот 7 - Київська область (Києво-Святошинський район) до 100 квартир.

Згідно копії акту перевірки технічного та якісного стану квартир на відповідність, вимогам ДБН та Закону України «Про регулювання у містобудуванні» які знаходяться в с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району, Київської області, що запропоновані Міністерству оборони України на умовах пайової участі від ТОВ «Будкапіталс», ТОВ «Науково-дослідне підприємство «Євроекологія» та ПАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» від 27.11.2014 за вх. № 4052 (Том № 14 а. 206-207, Том № 15 а. 76-77), за яким висновок комісії є позитивним, запропоновані МОУ квартири мають 70% готовності та можуть бути розглянуті на умовах пайової участі.

Відповідно до витягу з протоколу (Том № 9 а. 33-35) засідання конкурсної комісії МОУ з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України щодо визначення переможця, акцепту конкурсних пропозицій учасників та результатів конкурсу на закупівлю квартир на умовах пайової участі в регіонах України від 02.12.2014 за № 229/ПАЙ/7, згідно якого переможцем конкурсу щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі в регіонах України за лотом 7 - Київська область (Києво-Святошинський район) визначено ТОВ «Будкапіталс» з конкурсною пропозицією закупівлі 96 квартир.

За результатами конкурсу щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі в регіонах України між ТОВ «Будкапіталс» в особі директора ОСОБА_75 (зі сторони забудовника) та Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючої обов'язки директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_13 (зі сторони пайовика) укладено договір № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 (Том № 9 а. 17- 23) на придбання житла на умовах пайової участі (далі - Договір), а саме 96 квартир загальною площею 4956,84 кв. м у житлових будинках за адресою: АДРЕСА_5 (предмет договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору визначено такий порядок перерахування коштів пайовиком забудовнику: до 30% - попередня оплата не більше як на 3 місяці (10 335 011 грн); до 95% - після надання документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) та підписання акта приймання-передачі житла (до 22 392 524,70 грн); остаточний розрахунок у розмірі 5% (1 722 501,90 грн) -з урахуванням уточненої загальної площі квартир згідно з довідкою Бюро технічної інвентаризації, передачі пайовику належних йому квартир з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства оборони України, за обов'язкової умови, що квартири, які забудовник передає за договором, відповідають вимогам п. 2.2 Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору стан квартир, які Забудовник зобов'язується передати Пайовику, повинен відповідати проектно-кошторисній документації, містобудівним та будівельним нормам і правилам, вимогам технічного та містобудівного регламенту.

Відповідно до п. 2.2 Договору характеристики предмету договору на момент передачі Пайовику визначено у Переліку опоряджувальних робіт (додаток № 4 до Договору). Квартири, які за договором забудовник зобов'язується передати пайовику, повинні відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі відповідно до переліку опоряджувальних робіт (Додаток № 4 до Договору) та житло готове під заселення.

Згідно додатку № 4 (Том № 9 а. 24-25) до Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014, за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_75 (зі сторони забудовника) та тимчасово виконуючої обов'язки директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_13 (зі сторони пайовика), відповідно до якого до переліку опоряджувальних робіт (паспорт оздоблення) квартир, які розташовані по АДРЕСА_5 , відносяться: (1) Опорядження: вхідні двері квартир (металеві броньовані противиламні); внутрішні двері (ламіновані або пофарбовані); вікна та балконні двері (двокамерний склопакет з термозберігаючою поверхнею); стеля (клейове пофарбування); підлоги: в кімнатах, коридорах, кухнях, ванних кімнатах та санвузлах (лінолеум, керамічна плитка); стіни та інші вертикальні елементи: житлових кімнат, коридорів, вбудованих комор (шпалери, водоемульсійне пофарбування); стіни у ванних кімнатах та санвузлах (водоемульсійне пофарбування); (2) Сантехнічне та кухонне обладнання: кухня (газова плита, рукомийник); ванна кімната (ванна, рушнико-сушилка, рукомийник); санвузли (унітаз); (3) Електрообладнання: електрообладнання та зв'язок (лічильник).

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору визначено такі терміни передачі квартир:

- забудовник зобов'язується ввести житлові будинки в експлуатацію та передати в них квартири уповноваженому органу пайовика у строк до 20.12.2014;

- передача квартир уповноваженому органу пайовика здійснюється з оформленням акта приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації), у термін не пізніше 20.12.2014;

- реєстрація квартир у Державній реєстраційній службі України та обов'язкове оформлення права власності на нерухоме майно за Міністерством оборони України здійснюється забудовником за власний рахунок та у термін до 20.12.2014.

Відповідно до п. 10.1 Договору строк дії договору визначено до 31.12.2014.

Надалі, Додатковою угодою від 25.12.2014 № 1/361П (Том № 9 а. 36-38) до Договору № 227/ДКБ-361П перенесено строк введення житлових будинків в експлуатацію та передачі в них квартир уповноваженому органу Пайовика до 10.03.2015, строк дії договору встановлено до 31.12.2015.

10.03.2015 на квартири, які розташовані (побудовані) за адресою: АДРЕСА_5 , видано технічні паспорти (Том № 8 а.41-138).

Згідно Декларації (Том № 9 а. 68-72) про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015, яка подавалась ТОВ «Будкапіталс» до Департаменту ДАБІ у Київській області, зазначено, що Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 відноситься до ІІІ категорії складності згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, у п. 6 Декларації декларантом зазначено види виконаних під керівництвом відповідальної особи робіт, зокрема опоряджувальні. Документ прошито, пронумеровано та скріплено печаткою ТОВ «Будкапіталс» за підписом директора товариства ОСОБА_14 .

Як встановлено судом, вказана декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 є чинною та не скасована.

Додатковою угодою від 16.03.2015 № 2/361П (Том № 9 а. 41-42) до Договору № 227/ДКБ-361П визначено порядок фінансування договору у 2015 році без зміни строків передачі квартир. Крім того, відповідно додатку № 3 до додаткової угоди від 16.03.2015 № 2/361П до Договору № 227/ДКБ-361П графік фінансування робіт у 2015 році та умови фінансування не змінювались, а також визначено обов'язок пайовика здійснити перерахування коштів забудовнику у розмірі 95% визначеної у Договорі ціни після надання документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідчена копія сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) та підписання акта приймання-передачі житла.

Згідно Акта № 1 приймання-передачі від 16.03.2015 (Том № 9 а. 44-46), ТОВ «Будкапіталс» в особі директора ОСОБА_14 , що діє на підставі Статуту товариства (від 15.01.2015), з одної сторони та Міністерство оборони України, в особі Тимчасово виконуючої обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_13 , що діє на підставі довіреності Міністра оборони України від 16.03.2015 № 220/224/д, з другої сторони, уклали цей акт про те, що перший передав, а другий прийняв зазначені в акті 96 квартир, розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 4 956, 84 м?. На виконання п. 3.4. та п. 4.3. Договору на придбання житла на умовах пайової участі від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361 П. Згідно Додаткової угоди від 25.12.2014 № 1/361 П та довідок Бюро технічної інвентаризації, вищезазначені квартири мають загальну площу 4 956, 84 кв.м на загальну суму 34 450 038, 00 грн, у тому числі ПДВ - 5 741 673, 00 грн. Квартири відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові для проживання в них.

У зазначеному Акті №1 зазначено, що він складений на виконання в тому числі пункту 4.3. Договору №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014.

Пунктом 4.3. зазначеного Договору передбачено, що після виконання зобов'язань за Договором Пайовик та забудовник складають двосторонній акт приймання передачі квартир, в якому вказується сума перерахованих коштів та загальна площа переданих квартир.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що «Якщо при здійсненні передачі квартир… виникнуть зауваження до стану (якості) цих квартир, Сторони зобов'язані скласти акт з переліком недоліків (недоробок і порушень) та термінів (строків) їх усунення». Тобто сторони передбачали, що до стану переданих квартир можуть бути зауваження.

Згідно оригіналу платіжного доручення від 06.04.2015 за № 227/1 (Том № 9 а. 85) із призначенням платежу «часткова оплата придбання житла для в/с на умовах пайової участі#,# акт приймання-передачі житла від 16.03.2015 № 1, декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 № КС 143150690551#,# за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П. Д/у від 16.03.2015 № 1-2/361 П #,# у т.ч. ПДВ 1666666,67 грн.#» на суму 10 000 000,00 грн; та оригіналу платіжного доручення від 10.04.2015 за № 227/11 (Том № 9 а. 86) із призначенням платежу «часткова оплата придбання житла для в/с на умовах пайової участі#,# акт приймання-передачі житла від 16.03.2015 № 1, декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 № КС 143150690551#,# за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П. Д/у від 16.03.2015 №1-2/361 П #,# у т.ч. ПДВ 2065420,78 грн.#» на суму 12 392 524,70 грн, вказані кошти перераховані Міністерством оборони України на користь ТОВ «Будкапіталс».

Відповідно до належним чином завіреної копії журналу реєстрації господарських операцій з 01.01.2014 по 22.06.2020 (Том № 9 а. 91-92), наданої представником потерпілого (Міністерства оборони України), що була отримана у відповідь на офіційний запит від 25.06.2020 за вих. № 407/870 (Том № 9 а. 89), за документом-основою № 227/ДКБ-361 встановлено проведення, у тому числі наступних господарських операцій:

- 06.04.2015 від МОУ до БУДКАПІТАЛС; зміст операції: «#2101190#,#3121#,#за пр.житл.для в/сл на умов.пай.уч.#,#акт1-16.03.15(ост)д227/ДКБ-361П-1 0.12.14декл143150690551-10.03.15ду1-2/361П-16.0 3.15#,#ПДВ 1666666.67#»; документ-підстава/ підтвердження: договір № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 П/Д-15 № 227/1/1 від 27.03.2015; сума господарської операції: 10 000 000, 00 UAH;

- 10.04.2015 від МОУ до БУДКАПІТАЛС; зміст операції: «#2101190#,#3121#,#опл.за придб.житл.для в/сл на умов.пай.уч.#,#акт1-16.03.15(ч)д227/ДКБ-361П-10. 12.14д143150690551-10.03.15ду1-2/361П-16.03.15#, #ПДВ 2065420.78#»; документ-підстава/ підтвердження: договір № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 П/Д-15 № 227/3 від 08.04.2015; сума господарської операції: 12 392 524, 70 UAH.

Згідно копій свідоцтв про право власності та копій витягів з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 7 а. 1-250, Том № 8 а. 1-38) про реєстрацію права власності за Міністерством оборони з 08.05.2015 по 19.05.2015 зареєстровано право власності (форма власності державна) на квартири за адресою: АДРЕСА_5 (квартири за № 1-24, АДРЕСА_100 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_101 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_102 , АДРЕСА_103 ), які входять до адресного переліку квартир АДРЕСА_104 (Додаток № 2 до Договору №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014 (Том № 9 а. 29-31), за які здійснено оплату Міністерством оборони України.

За результатами проведеної експертизи (Висновок експерта № 23463/15-45 від 11.07.2016, Том № 11 а. 62-71) експерт дійшов висновку, що висновки Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству оборони України на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України, затверджених постановою Колегії Рахункової палати від 09.06.2015 р. №?10-1, в частині завдання збитків державному бюджету на суму 32,6 млн. грн., з урахуванням висновків інженерно-технічної експертизи, документально підтверджуються частково, а саме на загальну суму 27 272 946,75 грн.

Згідно висновку експерта № 10585 від 30.08.2021 (Том № 11 а. 86-97) експертом зроблено висновок, що, з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи від 22.06.2016 та матеріалів кримінального провадження документально підтверджується безпідставність перерахування грошових коштів (з урахування ПДВ) від Міністерства оборони України до ТОВ «Будкапіталс» на загальну сум 22 392 524,70грн., в тому числі за платіжними дорученнями №? 227/1 від 06.04.2015 на сум 10 000 000 грн. та №? 227/11 від 10.04.2015 на суму 12 392 524,70 грн.

У висновку експерта № 34577/7520 від 27.05.2022 (Том № 11 а. 129-140), експертом зазначено, що введення в експлуатацію житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_5 ; передачу 96 квартир з оформленням акту приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації); реєстрацію квартир, що передаються Пайовику, в Державній реєстраційній службі України, з обов'язковим оформленням права власності на них за Міністерством оборони України, проведено з недотриманням умов п. 5.1, 5.2, 5.3., 6.4. договору №?227/ДКБ-361П від 10.12.2014 з врахуванням додаткової угоди №?1/361П від 25.12.2014 до нього.

Також у вказаному висновку експерт зробив висновок, що документально підтверджується безпідставність перерахування грошових коштів (без урахуванням ПДВ) від Міністерства оборони України до ТОВ «Будкапіталс» на загальну суму 18 660 437,25 грн., в тому числі за платіжними дорученнями №? 227/1 від 06.04.2015 на суму 10 000 000 грн. (в т. ч. ПДВ 1 666 666,67 грн.) та №? 227/11 від 10.04.2015 на суму 12 392 524.70 грн. (в т.ч. ПДВ 2 065 420,78 грн.).

Також судом досліджено наступні докази:

?звіт про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України (Том № 2 а. 136-179);

?акт службового розслідування від 15.06.2015 (Том № 4 а. 8-17);

?акт службового розслідування від 25.10.2015 (Том № 3 а. 93-113);

?акт Рахункової палати від 18.05.2015 (Том № 4 а. 90-234);

?акт проведення огляду 96-ти квартир житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 від 16.04.2015 № 02-10/9 «ос» (Том № 5 а. 158-159);

?звіт № 234/40/79 від 15.12.2015 Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю МОУ за результатами аудиту (Том № 6 а. 5-141);

?претензія МОУ до ТОВ «Будкапіталс» від 11.12.2015 (Том № 6 а. 179-181);

?акт перевірки (Том № 6 а. 194) технічного та якісного стану 109 квартир (96 квартир, придбаних Міністерством за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П, 13 квартир - за іншим договором від 29.10.2015 за № 303/8/32/161-15);

?акт огляду житлового будинку та прибудинкової території у АДРЕСА_5 (Том № 9 а. 95-105);

?додаткова угода № 5/361П від 23.12.2016 (Том № 9 а. 155-156);

?протокол огляду від 17.12.2015 (Том № 10 а. 123-153);

?протокол огляду місця події від 18.11.2020 (Том № 10 а. 157-189);

?висновок експерта № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 (Том № 11 а. 52-59);

?пояснення експерта ОСОБА_44 ;

?лист за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 від 25.08.2015 за вих. №236 (Том № 14 а. 96);

?копія листа за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 від 23.12.2016 (Том № 14 а. 98-99);

?декларація (Том № 9 а. 68-72) про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015

?акт від 16.09.2016 (Том № 12 а. 14-15);

?припис № С-1609/1 від 16.09.2016 (Том № 12 а. 19-20) та припис № С-1609/2 від 16.09.2016;

?покази свідка ОСОБА_76 ;

?лист Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) від 10.04.2023 за № 2914/04/13-23 (Том № 14 а. 121-122).

Зазначені докази свідчать, що на час перерахування (06.04.2015 та 10.04.2015) коштів за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П на загальну суму 22 392 524,70 грн з ПДВ (без ПДВ - 18660437,25 грн) Міністерством оборони України на користь ТОВ «Будкапіталс», ОСОБА_14 , як директором ТОВ «Будкапіталс» вчинено на виконання зазначеного договору наступні дії:

1. Подано Декларацію (Том № 9 а. 68-72) про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 до Департаменту ДАБІ у Київській області, введено в експлуатацію Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , в якому побудовані 96 квартир, які є предметом договору від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П;

2. Проведено технічну інвентаризацію 96 Квартир;

3. По Акту №1 приймання-передачі від 16.03.2015 передано Міністерству Оборони України 96 квартир, які мали недоліки (недоробки і порушення).

Після цього, в період з 08.05.2015 по 19.05.2015 за Міністерством оборони України зареєстровано право власності на вказані 96 квартир (видано свідоцтва про право власності та копії витягів з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 7 а. 1-250, Том № 8 а. 1-38).

Припис про зупинення експлуатації будинку винесено 16.09.2016 (припису № С-1609/2, Том № 12 а. 21-22).

Після цього, щонайменше до 2017 року ТОВ «Будкапіталс» вживав заходи та дії, направлені на забезпечення та виконання відносно житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, із проведенням у повному обсязі всіх опоряджувальних робіт у квартирах згаданого будинку; забезпечення відповідності квартир встановленим санітарним та технічним вимогам. Вказане підтверджується наведеними вище доказами в сукупності з додатковою угодою № 5/361П від 23.12.2016 (Том № 9 а. 155-156) до договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014.

Вказане дає підстави дійти висновку, що внаслідок перерахування на користь ТОВ Будкапіталс» (06.04.2015 та 10.04.2015) коштів за договором від 10.12.2014 № 227/ДКБ-361П на загальну суму 22 392 524,70 грн з ПДВ (без ПДВ - 18660437,25 грн) Міністерством оборони України отримано у власність 96 квартир, які мали недоробки та порушення, тобто така операція мала відплатний характер.

Проте, як свідчить позиція представника потерпілого у справі та обставини, встановлені судом, Міністерство оборони України не бажає розривати Договір, повертати 96 квартир у власність ТОВ «Будкапіталс» внаслідок невиконання вимог Договору від 10.12.2014 №227/ДКБ-361П, а бажає саме усунути недоліки, пов'язані з недоробками та порушеннями при будівництві цих квартир та введенням будинку в експлуатацію, що теж підтверджує ту обставину, що правовідносини які виникли між Міністерством оборони України та ТОВ «Будкапіталс» внаслідок підписання Акту №1 та перерахування зазначених вище коштів, носили відплатний характер.

Про це свідчить, не тільки позиція представника потерпілого у справі, а й зміст додаткової угоди № 5/361П від 23.12.2016 (Том № 9 а. 155-156), зміст розмов про необхідність в інтересах Міністерства оборони України скорішого введення Будинку в експлуатацію (складання Декларації про готовність) та передачі МОУ у власність 96 квартир (протокол за результатами проведення НСРД від 18.02.2021 (Том № 13 а. 117-152)). Набуття Міністерством оборони України в травні 2015 права власності на 96 квартир за Договором по цінам, зафіксованим в грудні 2014 року, в умовах інфляції, яка з січня по травнеь 2015 року склала 140,15%, мало відповідати інтересам МОУ.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИПРАВДАННЯ ОСОБА_21 ТА ОСОБА_77 ЗА ОБВИНУВАЧЕННЯМ У ВЧИНЕННІ ЗЛОЧИНУ, ОСОБА_78 191 КК УКРАЇНИ.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, окрім іншого, ОСОБА_13 інкримінується розтрата, а ОСОБА_14 - пособництво у розтраті чужого майна, вчинене службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Кримінальна відповідальність за розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем передбачена ст. 191 КК України.

За нормативним визначенням розтратою чужого майна визнається умисне, протиправне, безоплатне, безповоротне (назавжди) обернення (витрачання) на користь інших осіб шляхом споживання, безоплатної передачі, дарування, передачі в рахунок погашення боргу тощо винною особою чужого майна, яке їй ввірено, тобто на законних підставах надано для забезпечення зберігання, використання та розпорядження ним, чи майна, яке перебуває в її віданні, тобто щодо якого вона наділена повноваженнями тільки по розпорядженню ним і його використанню.

Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем передбачає вчинення зазначених вище дій службовою особою з використанням всупереч інтересам служби при витрачанні чужого майна наданої їй влади, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, яке виступає способом розтрати і утворює спеціальний склад службового зловживання (ч. 2 ст. 191 КК України). Ці дії можуть вчинятися винною службовою особою в тому числі шляхом надання вказівки підлеглій особі здійснити видачу чи передачу майна третій особі.

Розтрата вчиняється шляхом активної поведінки і вважається закінченою з моменту витрачання винною особою чужого майна, в тому числі з моменту його передачі від власника до третьої особи.

У результаті розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем винна службова особа, вчинивши з використанням свого службового становища дії з незаконного вилучення із активів (фондів) юридичної особи, у якої вона обіймає посаду, майна або коштів і передачі їх третім особам (фізичним чи юридичним), фактично забезпечує збільшення їх доходів, поліпшує їх майнове становище внаслідок виникнення у них можливості безпосереднього використання незаконно отриманого ними чужого майна.

З огляду на зазначені матеріальні ознаки, дії винної особи, яка вчиняє шляхом зловживання службовим становищем розкрадання чужого майна у формі його розтрати - передачі третім особам для задоволення їх корисливих інтересів, характеризуються корисливим мотивом і метою обернення чужого майна на користь третіх осіб.

Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем здійснюється тільки з прямим умислом, коли винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

У результаті розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем для власника цього майна виникають наслідки у вигляді тільки реальної майнової шкоди, прямих майнових збитків, які носять характер нестачі і можуть приховуватись вчиненням службового підроблення, що потребує додаткової кваліфікації за статтею 366 КК.

Разом з тим, слід розмежовувати розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) від зловживання службовим становищем, вчиненим в інтересах третіх осіб із заподіянням істотної шкоди або тяжких наслідків (ст. 364 КК України).

Таке розмежування здійснюється за характером наслідків, способом їх заподіяння та за формою вини (Постанова Верховного Суду України у справі № 5-48кс13 від 23.01.2014).

Так, за ст. 364 КК України шкода може полягати як у прямих матеріальних збитках, так і в упущеній вигоді; злочин може вчинятися як шляхом активної поведінки, так і бездіяльності; форма вини при вчиненні цього злочину може бути як умисна, так і необережна - щодо наслідків; майнова вигода винною особою отримується не внаслідок незаконного вилучення та безоплатного обернення на користь третіх осіб майна, а за рахунок незаконного використання майна, тимчасового його вилучення, приховування раніше заподіяних збитків тощо. Також зловживання службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (здійснення розтрати шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем), виступає способом розкрадання чужого майна, а при зловживанні службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК України, службова особа не розкрадає чуже майно, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду із свого службового становища, заподіює власникові майнову шкоду.

У тому разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК України. Якщо ж службове зловживання не супроводжується розкраданням чужого майна (в будь-якій формі), не пов'язується з протиправним вилученням та безоплатним оберненням його у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК України (Постанова Верховного Суду України у справі № 5-27кс12 від 07.02.2013).

Таким чином, можна зробити висновок, що основні відмінності між зазначеними складами злочинів полягають в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК України, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику при відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна (в тому числі в формі розтрати шляхом зловживання службовим становищем) зокрема за відсутності безоплатності (коли здійснюється оплатна реалізація майна, в тому числі в певних випадках за зниженими цінами), безповоротності вилучення (коли майно не витрачено та існує можливість його повернення або коли має місце його тимчасове запозичення) тощо.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 інкримінується розтрата коштів державного бюджету України в особливо великому розмірі -18 660 437,25 грн (без урахування ПДВ 3 732 087,45 грн), що були перераховані Міністерством оборони України на користь ТОВ «Будкапіталс» на виконання умов Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БУДКАПІТАЛС» про придбання житла на умовах пайової участі, а саме квартир у кількості 96 шт. загальною площею 4956,84 кв. м у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 (предмет договору).

Разом з тим, судом встановлено, що за вказані кошти МОУ отримало право власності на 96 квартир, які, як свідчить позиція представника потерпілого та досліджені докази, представляють для Міністерства оборони України суттєву цінність.

За такого, суд приходить до висновку про відсутність такої обов'язкової ознаки розтрати (ст. 191 КК України) як безоплатне обернення у власність третьої особи майна/грошових коштів, оскільки за сплачені на користь ТОВ «Будкапіталс» кошти Міністерство оборони України отримало у власність 96 квартир, які є предметом Договору (оформило право власності (форма власності державна) на них) (Том № 7 а.1-250, Том № 8 а.1 -38).

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду України (Постанова у справі № 5-48кс13 від 23.01.2014, Постанова у справі № 5-27кс12 від 07.02.2013), ОСОБА_13 та ОСОБА_14 слід визнати невинуватими у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Надані стороною обвинувачення висновки експертів (№ 23463/15-45 від 11.07.2016 (Том № 11 а. 62-71); № 10585 від 30.08.2021 (Том № 11 а. 86-97); № 34577/7520 від 27.05.2022 (Том № 11 а. 129-140)) та інші надані стороною обвинувачення докази не спростовують висновок суду щодо відсутності безоплатності отримання ТОВ «Будкапіталс» перерахованих від Міністерства оборони України коштів.

Щодо обов'язку ТОВ «Будкапіталс» до перерахування до 95 % оплати за Договором передати Міністерству оборони України квартири у стані, готовому для проживання, який відповідає санітарним нормам щодо житлових приміщень, з виконаними в повному обсязі опоряджувальними роботами.

Прокурор, посилаючись на графік фінансування робіт та на п. 4.2. договору №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014, стверджує, що фінансування будівництва (придбання) житла на умовах пайової участі здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», а умовами вказаного договору передбачено підписання лише одного акта приймання-передачі, пов'язаного із перерахуванням до 95 % ціни вказаного договору.

Згідно висновку експерта від 22.05.2024 за № 12/16-01 (Том № 14 а. 156-183) за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 991/3435/23 по кримінальному провадженню № 42015000000002517 від 13.11.2015, яка виконана за ініціативою сторони захисту (обвинуваченого ОСОБА_14 ), експертом надано висновок по першому питанню: Перерахування коштів від Міністерства оборони України до ТОВ «Будкапіталс» на загальну суму 22 392 524,70 грн., в тому числі ПДВ - 3 732 087,45 грн., у тому числі за платіжними дорученнями: від 06.04.2015 N?227/1 на суму 10 000 000,00 грн. з ПДВ, від 10.04.2015 N?227/11 на суму 12 392 524,70 грн. з ПДВ, тобто здійснення подальших розрахунків (другий етап) у розмірі до 95 відсотків вартості визначеної в Договорі ціни відповідно до умов договору на придбання житла на умовах пайової участі від 10.12.2014 №?227/ДКБ-361 П документально та нормативно підтверджується. По другому питанню: Умовами договору на придбання житла на умовах пайової участі від 10.12.2014 №?227/ДКБ - 361 П не передбачено здійснення подальших розрахунків у розмірі 95% визначеної у договорі ціни у розмірі 22 392 524,70 грн. (другий транш згідно графіка фінансування робіт) від Міністерства оборони України до ТОВ «Будкапіталс» за умови виконання повного обсягу опоряджувальних робіт (п.2.2 Договору, Додаток 4 до Договору), оскільки наявність повного обсягу опоряджувальних робіт є обов'язковим для здійснення третього траншу - остаточного платежу у розмірі 5% ціни (абз.6 п.4.2. Договору) з урахуванням уточненої загальної площі квартир згідно довідки БТІ при передачі до Міністерства оборони України належних йому квартир з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за державою в особі Міністерства оборони України.

Крім того, стороною захисту надано ряд документів (Том № 14 а. 215-240), а саме: акти приймання-передачі квартир, адресні переліки квартир, акт звірки технічного стану квартир, протокол засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир, договорів на придбання житла на умовах пайової участі, додаткової угоди до такого договору, укладених та підписаних приблизно у той же період, коли відбувалось укладання та виконання договору від 10.12.2014 № 227/ДБК-361П.

Так, суду, зокрема, надано акт № 1 (Том № 14 а. 215-217) прийому-передачі квартир від 10.11.2014 та акта № 2 приймання-передачі квартир від 26.12.2014, підписані генеральним директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_79 та т.в.о. директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_13 , про передачу квартир, розташованих у АДРЕСА_105 , АДРЕСА_106 , АДРЕСА_107 , АДРЕСА_108 , АДРЕСА_109 , АДРЕСА_110 .

Зі змісту зазначених документів вбачається, що процедура укладання та виконання відповідних договорів придбання Міністерством оборони України житла на умовах пайової участі, укладених та підписаних приблизно у той же період, коли відбувалось укладання та виконання договору від 10.12.2014 № 227/ДБК-361П, була однаковою. У випадках із договором щодо придбання житла у с. Гора також підписувалися два акти приймання-передачі квартир.

Пізніше, вже після підписання Акта № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015, укладено додаткову угоду № 5/361П від 23.12.2016 (Том № 9 а. 155-156) до договору № 227/ДКБ-361 П від 10.12.2014, за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 (зі сторони забудовника) та начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ ОСОБА_25 (зі сторони пайовика), згідно якої сторони домовились про наступне: 1.1 Пайовик у термін до 31. 12.2016 здійснює перерахування на рахунок Забудовника коштів у сумі 795 525,11 грн (у тому числі ПДВ у сумі 132 587,52 грн). 1.2 Акт приймання - передачі квартир від 16.03.2015 №? 1 та Уточнений акт від 02.12.2015 до Договору вважаються попередніми (неостаточними) та такими, що не звільняють ОСОБА_80 від повного та належного виконання Забудовником зобов'язань за Договором та встановленої вимогами чинного законодавства та умовами Договору юридичної відповідальності. 1.4 Сторони складають акт прийому-передачі квартир №? 2 протягом 14 календарних днів з дати надходження на адресу Пайовика письмового повідомлення Забудовника, але не пізніше 14.04.2017 року. Складений та підписаний Сторонами акт прийому-передачі квартир АДРЕСА_104 засвідчує факт виконання Сторонами зобов'язань за Договором.

Вказане, на думку суду, може свідчити про те, що іноді має місце підписання двох актів, але в даному конкретному випадку в цій справі зміст зазначеного Акту №1 свідчить, що його складено та 96 квартир передаються на виконання п.4.3. Договору, а цим пунктом Договору передбачено складання двостороннього акту приймання-передачі квартир після виконання зобов'язань за Договором.

Згідно п. 9 Порядку № 147 (у редакції станом на 09.07.2014), попередня оплата здійснюється за договорами щодо придбання житла на умовах пайової участі - в розмірі до 30 відсотків визначеної в договорі ціни не більш як на три місяці згідно з графіком фінансування. Подальші розрахунки здійснюються за договорами щодо придбання житла на умовах пайової участі в розмірі до 95 відсотків визначеної в договорі ціни після підписання акта приймання-передачі житла. Остаточні розрахунки здійснюються за договорами щодо придбання житла на умовах пайової участі - після надання документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) .

Відповідно до п. 4.2. Договору (з урахуванням додаткових угод № 1 та № 2 до Договору) визначено такий порядок перерахування коштів пайовиком забудовнику: до 30% - попередня оплата не більше як на 3 місяці (10 335 011 грн); до 95% - після надання документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) та підписання акта приймання-передачі житла (до 22 392 524,70 грн); остаточний розрахунок у розмірі 5% (1 722 501,90 грн) -з урахуванням уточненої загальної площі квартир згідно з довідкою Бюро технічної інвентаризації, передачі пайовику належних йому квартир з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства оборони України, за обов'язкової умови, що квартири, які забудовник передає за договором, відповідають вимогам п. 2.2 Договору.

Таким чином, оплата до 95% (другий транш) ціни за Договором мала бути здійснена Міністерством оборони України на користь ТОВ «Будкапіталс» після виконання двох обов'язкових умов:

(1) надання документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації);

(2) підписання акта приймання-передачі житла.

Сторони Договору підписали Акт №1 прийому передачі квартир (Том № 9 а. 44-46), в якому зазначено перелік квартир, які передаються, кількість кімнат, загальна та житлова площа кожної квартири а також загальна площа згідно довідок Бюро технічної інвентаризації. У цьому акті зазначено, що він складений на виконання в тому числі пункту 4.3. Договору №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014.

Пунктом 4.3. зазначеного договору передбачено, що після виконання зобов'язань за Договором Пайовик та забудовник складають двосторонній акт приймання передачі квартир, в якому вказується сума перерахованих коштів та загальна площа переданих квартир.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що якщо при здійсненні передачі квартир… виникнуть зауваження до стану (якості) цих квартир, Сторони зобов'язані скласти акт з переліком недоліків (недоробок і порушень) та термінів (строків) їх усунення.

Згідно Декларації (Том № 9 а. 68-72) про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015, яка подавалась ТОВ «Будкапіталс» до Департаменту ДАБІ у Київській області, зазначено, що Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 відноситься до ІІІ категорії складності згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, у п. 6 Декларації декларантом зазначено види виконаних під керівництвом відповідальної особи робіт, зокрема опоряджувальні. Документ прошито, пронумеровано та скріплено печаткою ТОВ «Будкапіталс» за підписом директора товариства ОСОБА_14 .

Як встановлено судом, вказана декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 10.03.2015 є чинною та не скасована.

Згідно абз. 2 п. 8 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (в редакції від 14.10.2014) житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (інвалідів, учасників Великої Вітчизняної війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах.

Таким чином, приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири.

Згідно п. 1 Порядку № 147 (у редакції станом на 09.07.2014), цей Порядок визначає процедуру використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним виконавцям за бюджетними програмами, зокрема, Міноборони - «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України».

Відповідно до п. 2 Порядку № 147 (у редакції станом на 09.07.2014), бюджетні кошти спрямовуються на: (1) будівництво житла на земельних ділянках, що в установленому порядку надані (передані) зазначеним у пункті 1 цього Порядку головним розпорядникам бюджетних коштів (власне будівництво); (2) реконструкцію будівель (приміщень) під житло; (3) придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку.

Таким чином, Порядок № 147 (у редакції станом на 09.07.2014) визначає процедуру використання бюджетних коштів для забезпечення житлом військовослужбовців. Зокрема, цей Порядок передбачає можливість використання бюджетних коштів як для будівництва, так і для придбання житла, включаючи пайову участь у будівництві.

У п. 4.2. Договору №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014 зазначено, що фінансування будівництва (придбання) житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів відповідного фонду Державного бюджету України КЕКВ 3121, за програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», що відповідає бюджетним призначенням на відповідний рік (з урахуванням додаткових угод до договору) і лише в межах цих бюджетних призначень при наявності на казначейському рахунку Пайовика відповідних коштів.

Згідно підпункту д) п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України (в редакції від 26.10.2014), до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, а саме державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян.

Відповідно підпункту 3.1.2.1. до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (в редакції від 06.06.2014), код 3121 «Капітальне будівництво (придбання) житла», зокрема: 1) видатки на капітальне будівництво нових житлових будівель та приміщень; 2) придбання житлових приміщень, об'єктів (у тому числі на вторинному ринку), житлових приміщень для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, гуртожитків, казарм, об'єктів державного житлового фонду; 3) пайова участь у будівництві житла (у тому числі шляхом участі у фонді фінансування будівництва).

За ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України ( в редакції від 06.11.2014) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За ч. 1 ст. 1 Закону України про інвестиційну діяльність» (у редакції від 06.11.2014) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. За ч. 1 ст. 4 вказаного Закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Згідно ч. 2 ст. 17 Закону, вартість будівництва визначається з використанням національних стандартів з ціноутворення, які є обов'язковими при здійсненні будівництва об'єктів із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій.

Враховуючи вищевикладене, фінансування будівництва (придбання) житла для військовослужбовців здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою. Це означає, що кошти, виділені на такі цілі, є державними і використовуються для забезпечення житлових потреб військовослужбовців.

Пайова участь у будівництві передбачає інвестування коштів у будівництво житла (вкладення коштів у процес незавершеного будівництва) з метою отримання у власність певної кількості квартир після завершення будівництва.

У даному випадку пайова участь означає, що Міністерство оборони України за рахунок коштів відповідного фонду Державного бюджету України КЕКВ 3121 за програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на підставі Договору № 227/ДКБ-361 П від 10.12.2014 інвестує державні кошти в будівництво житла для подальшого забезпечення ним військовослужбовців, тобто фінансує будівництво житла.

Так, за ч. 2-3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 05.07.2014) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За Договором оренди земельної ділянки від 29.07.2014 (Том № 6 а. 214-216), ТОВ «Будкапіталс» є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,4000 га з цільовим призначенням будівництво багатоквартирного будинку, яка знаходиться за адресою: с. Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Кірова, 9, кадастровий номер: 3222485201:01:013:0028. Кадастровий план та викопіювання з генерального плану забудови с. Михайлівка-Рубежівка, акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду в селі Михайлівка-Рубежівка від 29.07.2014, дозвіл на виконання будівельних робіт № 719/10 від 19.10.2010, повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 01.12.2014, рішення № 4/1 від 17.06.2014 сесії сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про укладання з ТОВ «Будкапіталс» договору оренди земельної ділянки для будівництва багатоквартирного будинку в АДРЕСА_134, рішення № 56 від 03.12.2014 виконавчого комітету Михайло-Рубежівської сільської ради про присвоєння поштової адреси об'єкту незавершеного будівництва (багатоквартирному будинку), який знаходиться в селі Михайлівка-Рубежівка, вул. Кірова, 9-Б (Том № 6 а. 216-222).

Згідно завіреної копії довідки № 619 від 27.05.2015 (Том № 14 а. 87), виданої Виконавчим комітетом Михайлівсько-Рубежівської сільської ради ТОВ «Будкапіталс», ТОВ «Будкапіталс» згідно договору про пайову участь №?150 від 02.12.2014 року сплатили пайовий внесок у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Михайлівка-Рубежівка при будівництві багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться в селі Михайлівка-Рубежівка по вулиці Кірова, №? 9-Б в повному обсязі.

Відповідно до оригіналу рішення № 7 від 27.02.2015 33 сесії VI скликання Михайло-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Том № 14 а. 86), вирішено зменшити ТОВ «Будкапіталс» розмір пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Михайлівка-Рубежівка та Забуччя на суму 380 000, 00 грн.; встановити ТОВ «Будкапіталс» пайовий внесок у розвиток інфраструктури сіл Михайлівка-Рубежівка та Забуччя в сумі 679 710, 52 грн.; прийнято в комунальну власність об'єкти інженерної інфраструктури (артезіанські свердловини), які знаходяться в селі Михайлівка-Рубежівка по вулицях Шкільна та Садова, згідно акту приймання-передачі.

При цьому, на момент укладання Договору від 10.12.2014 № №227/ДКБ-361 П, стан готовності об'єкта (житлового будинку за адресою: за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Кірова, буд. 9-Б) складав не менше 70%, що не оспорюється сторонами кримінального провадження.

Оскільки Міністерство оборони України за вказаним Договором фінансує саме будівництво 96 квартир (до завершення об'єкта, стан готовності якого складав не менше 70 %) та передає ТОВ «Будкапіталс» (забудовнику) державні кошти для будівництва вказаних квартир до завершення будівництва всього об'єкта, вказане вважається будівництвом таких квартир за державні кошти, а Міністерство оборони України фактично стає співінвестором будівництва.

Згідно абз. 2 п. 8 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (в редакції від 14.10.2014) житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (інвалідів, учасників Великої Вітчизняної війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах.

Ця норма має імперативний характер і не допускає винятків на підставі договору чи проектної документації.

Разом з тим, згідно Академічного тлумачного словника української мови, «зокрема» уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного.

Таким чином, з аналізу положень абз. 2 п. 8 вказаного Порядку № 461 можна зробити висновок, що формулювання «зокрема, для соціально незахищених верств населення» свідчить, що перелік категорій населення, для яких призначені побудовані за кошти державного бюджету квартири, не є вичерпним, а під вказані норми підпадають й інші квартири, якщо вони фінансуються бюджетними коштами, незалежно від статусу майбутніх мешканців.

Винятком є житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, які можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт, якщо це обумовлено договором та за умови відповідності санітарним, протипожежним і технічним вимогам (абз. 1 п. 8 Порядку № 461).

Разом з тим, військовослужбовці як окрема категорія прямо не згадані у переліку соціально незахищених верств, наведеному в Порядку № 461. Однак, їхнє службове або відомче житло фінансується з бюджету, а Порядок № 461 не містить винятку, який би дозволяв здавати таке житло без опорядження. Виняток про незавершене оздоблення стосується лише житла приватної забудови.

Отже, обов'язок виконати внутрішнє опорядження є обов'язковим для квартир, що будуються за бюджетні кошти для військових, так само як і для інших громадян, якщо інше прямо не встановлено законом.

Нормативно це узгоджується із загальними вимогами.

Так, відповідно до ст. 50 Житлового кодексу УРСР (у редакції від 27.09.2014) жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

Допитаний в судовому засіданні 13.08.2024 у якості свідка ОСОБА_81 у 2014-2015 роках працював на посаді начальника відділу моніторингу бюджетних зобов'язань департаменту фінансів Міністерства оборони України, тільки в той час його посада інакше називалась. До загальних повноважень свідка належить участь у розробці законів, постанов Кабінету Міністрів України, проектів наказів Міністра оборони, організація перевірки проектів договорів, перевірка наявності документів на оплату. Свідок зазначив, що був договір по об'єкту в с. Михайлівка-Рубежівка, однак конкретно що там було, він не пам'ятає. Взагалі по договорам на умовах пайової участі спочатку сплачується 30 відсотків, якщо є сертифікат або декларація про введення об'єкта в експлуатацію - сплачується до 95 відсотків, останній платіж сплачується під право власності за Міністерством оборони України. Платіжні документи готує фінансова служба. Відділу надають на оплату фінансове доручення, перевіряється щоб документи відповідали договору. За правильність оформлення чинному законодавству відповідає департамент. Після перевірки, далі документи передаються в управління видатків та бюджету, де перевіряється, чи є наявні кошти. Далі документи передаються в бухгалтерію, де знову перевіряються реквізити по казначейській програмі, призначення платежу. Готуються документи та направляються на підпис заступнику міністра оборони. Після того, як заступник міністра підписав (прийняв рішення про перерахунок коштів), документи направляються на оплату в Державну казначейську службу, яка також перевіряє ці документи та здійснює оплату, якщо є кошти. Без оформлення вказаних документів, кошти б не відправили. Оплата за придбання на умовах пайової участі регулювалась Постановою КМУ № 147, в договорі завжди прописується оплата щодо трьох траншів, а оплата здійснюється в залежності від того, скільки коштів є у замовника. Перша оплата аванс, друга - після введення об'єкта в експлуатацію і підписання акту приймання-передачі квартир, третя оплата - після оформлення права власності за Міністерством оборони України. Якщо у договорі зазначено про 95 відсотків, але може змінюватись порядок виплати, додаткова угода не укладається, зобов'язання беруться на цілий рік і оплата здійснюється в залежності від того, скільки є грошей в щомісячному розписі. Свідок не пам'ятає, були там гроші чи ні та скільки там платежів було. Якщо у поточному році не вистачало коштів, то оплата переносилась у наступний рік, тільки тоді треба застосовувати штрафні санкції за невиконання договору (якщо не було додаткової угоди про перенесення строків). Кінцевий розрахунок повинен здійснюватися за наявності оздоблювальних робіт. Якщо передбачено договором, то другий транш може здійснюватися без оздоблювальних робіт. Тобто, якщо в договорі передбачено, що оздоблювальні роботи мали бути на третій транш, то другий Міністерство могло оплатити.

Враховуючи викладене, станом на момент підписання Акта № 1, 96 квартир за адресою: АДРЕСА_5 (предмет договору №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014) та, як наслідок здійснення оплати до 95 % за договором №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014, у зазначених квартирах мали бути виконані у повному обсязі внутрішні опоряджувальні роботи.

На підтвердження зазначеного висновку свідчить також зміст зазначеного Акту №1, в якому сторонами зазначено, що квартири передаються на виконання п.4.3. Договору, а цим пунктом Договору передбачено складання двостороннього акту приймання-передачі квартир після виконання зобов'язань за Договором. Згідно п.2.1.-2.2. Договору, Забудовник зобов'язується передати Пайовику (в державну власність в оперативне управління Міністерства оборони України) квартири в стані, який відповідає проектно-кошторисній документації, містобудівним та будівельним нормам і правилам, вимогам технічного та містобудівного регламенту. Характеристики предмету договору (96 квартир) на момент передачі Пайовику визначені у переліку опоряджувальних робіт (Додаток 4). Квартири, які за Договором Забудовник зобов'язується передати пайовику, повинні відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі відповідно до Переліку опоряджувальних робіт та житло готове під заселення.

Як детально зазначено вище, внутрішні опоряджувальні роботи згідно умов Договору у всіх 96 квартирах станом на дату підписання зазначеного Акту №1 приймання передачі квартир не виконані. Стороною захисту не вказано жодної з 96 квартир, зазначених в Акті №1, в якій би повністю були виконані усі внутрішні опоряджувальні роботи та яка була б готова для проживання.

За відсутності в усіх переданих у власність Міністерству оборони України 96 квартирах виконаних внутрішніх опоряджувальних та інших робіт згідно Договору, перерахування грошових коштів (без урахуванням ПДВ) на умовах відплатності від Міністерства оборони України до ТОВ «Будкапіталс» на загальну суму 18 660 437,25 грн., в тому числі за платіжними дорученнями №? 227/1 від 06.04.2015 на суму 10 000 000 грн. (в т. ч. ПДВ 1 666 666,67 грн.) та №? 227/11 від 10.04.2015 на суму 12 392 524.70 грн. (в т.ч. ПДВ 2 065 420,78 грн.), може мати ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України: зловживання службовим становищем, а саме умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби.

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЇ СУДОМ ДІЙ ОБВИНУВАЧЕНИХ З Ч. 5 СТ. 191 КК НА СТ. 364 КК УКРАЇНИ.

Судом встановлено, що перераховані Міністерством оборони України на користь ТОВ «Будкапіталс» грошові кошти (розрахунок до 95 % за Договором №?227/КБ-361П від 10.12.2014) в загальній сумі 18 660 437,25 грн (без урахування ПДВ 3 732 087,45 грн) не були безоплатно обернені у власність ТОВ «Будкапіталс», замість них Міністерство України отримало у власність 96 квартир, які мали недоліки (недоробки і порушення).

За такого, дії обвинувачених можуть мати ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України, за доведеності стороною обвинувачення всіх складових складу зазначеного злочину та розміру заподіяної шкоди, передбаченої ст. 364 КК України.

Розмір шкоди, у даному випадку, не збігається із сумою перерахованих грошових коштів (без урахуванням ПДВ) від Міністерства оборони України до ТОВ «Будкапіталс» на загальну суму 18 660 437,25 грн., за платіжними дорученнями №? 227/1 від 06.04.2015 на суму 10 000 000 грн. та №? 227/11 від 10.04.2015 на суму 12 392 524.70 грн.

На думку суду, розмір заподіяної шкоди МОУ в даному випадку становить розмір грошових коштів, які мало б витратити МОУ на доведення 96 квартир до стану, що відповідає умовам Договору.

Розмір шкоди в такому випадку повинен встановлювати експерт з урахуванням виявлених при передачі квартир недоліків (недоробок і порушень) згідно п.5.5. Договору.

Жодна із проведених у цьому кримінальному провадженні експертиз, висновки яких надані суду, не встановлювала розмір такої шкоди.

Особа може бути засуджена лише у випадку, якщо доведено, що вона вчинила кримінальне правопорушення. Для цього всі складові правопорушення, визначені кримінальним законом, мають бути доведені поза розумним сумнівом; за недоведеності будь-якого з обов'язкових елементів складу інкримінованого злочину особа має бути визнана невинуватою.

Для доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту; будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів. Наявність обставин, які свідчать про можливість іншої версії або версій події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

Під час судового розгляду сторонами, представником потерпілого/цивільного позивача не заявлялось клопотання про проведення відповідної експертизи. При цьому, суд згідно положень ч. 2 ст. 332 КПК України у даному випадку позбавлений права самостійно призначити зазначене експертне дослідження.

Разом з тим, розмір вигоди, яку можливо отримало ТОВ «Будкапіталс» внаслідок внесення завідомо неправдивих відомостей до Акту №1 та отримання коштів від МОУ, яка може мати характер неправомірної, не становить суму перерахованих Міністерством оборони України коштів за договором від 10.12.2014 №? 227/ДКБ-361П (другий транш), як з, так і без ПДВ, про безпідставність перерахування якого ставилося питання експертам під час проведення судових економічних експертиз (висновок № 10585 від 30.08.2021 (Том № 11 а. 86-97) та висновок №34577/7520 від 27.05.2022 (Том № 11 а. 129-140)).

Враховуючи викладене, за результатами судового розгляду визначити для суду неможливо визначити розмір шкоди, заподіяної ТОВ «Будкапіталс» Міністерству оборони України, внаслідок невиконання умов договору щодо стану 96 квартир переданих у власність МОУ.

Вказаний висновок корелюється із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2024 у справі № 991/6712/20 (провадження № 51-617км24).

ЩОДО ІНШИХ НАДАНИХ СТОРОНАМИ ДОКАЗІВ, ДОСЛІДЖЕНИХ СУДОМ.

Такі процесуальні рішення, як постанови, повідомлення і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, витяги з ЄРДР, заяви/повідомлення про вчинення злочину, судові рішення, клопотання, повідомлення про підозру, рапорти, супровідні листи, листи - резолюції не є доказами у значенні статті 84 КПК (постанова ККС ВС від 13.06.2023 (справа № 520/2703/17), однак такі документи враховуються судом під час ухвалення вироку для доведення законності проведення слідчих та інших процесуальних дій у Кримінальному провадженні, з метою оцінки вищевказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

Окрім зазначених, судом також досліджено докази сторони обвинувачення:

- допитаний у судових засіданнях 06.06.2024 та 18.07.2024 свідок ОСОБА_82 зазначив, що 2014-2015 роках він був директором підприємства «Велес Моноліт», яке займалось будівельними роботами та брало участь у будівництві об'єкта в АДРЕСА_134. Свідок надав показання, згідно яких ОСОБА_83 представляв генерального підрядника, безпосередньо керував цим об'єктом, проводив наради на будівельному майданчику, слідкував за будівництвом. На деяких нарадах були присутні представники Міністерства оборони України. Будівництво будинку відповідно до проекту було завершене наприкінці літа 2015 року, чи були зроблені всі опоряджувальні роботи у квартирах свідок не пам'ятає.

- копія бюлетеня, складеного за матеріалами звіту (Том № 2 а. 181-203);

- матеріали службового розслідування, розпочатого 01.09.2015 Інв. № 2124 (Том № 3 а. 114-133), наказом т.в.о. Міністра оборони України № 447 від 31.08.2015 (Том № 3 а. 116);

- матеріали службового розслідування (Том № 4 а. 2-257) прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою «Для пакетів ІІІ» військової частини НОМЕР_2 (Том № 4 а. 257-зворот), при цьому на титульному аркуші матеріалів службового розслідування (Том № 4 а. 2) проставлено інвентаринй номер 2059 В/ч НОМЕР_2 ;

- графіки фінансування робіт у 2015 році (Том № 6 а. 195-196);

- Положення (Том № 6 а. 200-202) про конкурсну комісію МОУ з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України, затвердженого на казом МОУ № 346 від 02.06.2014;

- наказ № 347 від 02.06.2014 (Том № 6 а. 204), яким затверджено Порядок роботи конкурсної комісії МОУ з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України (Том № 6 а. 205-206);

- витягу з протоколу (Том № 6 а. 207-208) засідання конкурсної комісії МОУ з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України щодо визначення переможця, акцепту конкурсних пропозицій учасників та результатів конкурсу на закупівлю квартир на умовах пайової участі в регіонах України від 02.12.2014 за № 229/ПАЙ/7;

- довідку директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_75 від 19.11.2014 за вих. № 54/1 (Том № 6 а. 210);

- Додаток № 2 до Договору №227/ДКБ-361 П від 10.12.2014 (Том № 9 а. 26-28), що являє собою Адресний перелік квартир АДРЕСА_111 ;

- графік фінансування робіт у 2014 році (Том № 9 а. 32);

- графік фінансування робіт (Том № 9 а. 39), що є Додатком № 3 до Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014 (Д/у № 1/361П від 25.12.2014);

- пропозицію заступника Міністра оборони України - керівника апарату ОСОБА_84 від 31.12.2014 за № 20499/з щодо укладення додаткових угод на перенесення термінів передачі квартир до 10.03.2014 та продовження терміну дії Договорів до 31.12.2015 (Том № 9 а. 48);

- проект довіреності (Том № 9 а. 52) з погодженнями та пропозиція (Том № 9 а. 53) Міністру оборони України ОСОБА_85 щодо уповноваження тимчасово виконуючої обов'язки директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_21 від імені МОУ здійснювати ряд правочинів;

- копія (Том № 9 а. 54) та оригінал (Том № 9 а. 55) довіреності за № 220/799/д від 20.10.2014;

- пропозиція (Том № 9 а. 56) заступника Міністра оборони України - генерал-лейтенанта ОСОБА_86 від 18.10.2014 за № 15452/з;

- платіжне доручення від 19.12.2014 за № 227/131 (Том № 9 а. 84);

- оригінал довідки від 04.12.2014 за № 419 (Том № 10 а. 92);

- документи, отримані в результаті огляду, а саме: договір дарування квартири від 07.11.2022 (зареєстровано в реєстрі за № 1040) (Том № 10 а. 193-196); витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2022 (Том № 10 а. 197- 199); договір дарування квартири від 07.11.2022 (зареєстровано в реєстрі за № 1044) (Том № 10 а. 200-203); витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2022 (Том № 10 а. 204-206); договір дарування квартири від 07.11.2022 (зареєстровано в реєстрі за № 1036) (Том № 10 а. 207-210); витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2022 (Том № 10 а. 211-213); договір дарування квартири від 07.11.2022 (зареєстровано в реєстрі за № 1048) (Том № 10 а. 214-217); витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2022 (Том № 10 а. 218-220);

- платіжне доручення № 227/1/1 від 27.03.2015 (Том № 12 а. 28);

- платіжне доручення № 227/3 від 08.04.2015 (Том № 12 а. 29);

- платіжне доручення № 227/131 від 16.12.2014 (Том № 12 а. 30);

- довідку (Том № 12 а 71-80) за зверненням Слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України відповідно до п.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 №? 346/1025/685/53, згідно якої заступником директора департаменту - начальником відділу Департаменту контролю у сфері органів державної влади, оборони та місцевого самоврядування Державної фінансової інспекції України ОСОБА_87 , прийнято участь, в межах повноважень органів Держфінінспекції, у перевірці дотримання законодавства при використанні Міністерством оборони України бюджетних коштів, виділених у 2014 році на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців. У Довідці зазначено, що т.в.о. директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_13 прийнято квартири від ТОВ «БУДКАПІТАЛС» на порушення п. 2.2 Договору №?227/ДКБ-361 в частині, що опоряджувальні роботи не були виконані відповідно до Переліку опоряджувальних робіт, які наведено у Додатку №?4 до вказаного договору, та житло не готове під заселення;

- лист в.о. Генерального директора КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 16.12.2015 за № 790 (Том № 12 а. 83);

- лист начальника Києво-Святошинського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» від 22.12.2015 за № 07/314/1607 (Том № 12 а. 87) та лист директора з юридичних питань ПАТ «Київобленерго» від 22.12.2015 за № 11/200/7338 (Том № 12 а. 88);

- копію особової справи ОСОБА_13 (Том № 12 а. 100-137);

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 58-61), проведеної щодо ОСОБА_13 , де у стенограмі зазначено про спілкування ОСОБА_13 з невідомими чоловіками щодо її виклику для допиту у якості свідка в НАБУ;

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 62-63), проведеної щодо ОСОБА_13 , де зазначені час, адресати спілкування месенджерами Viber, WhatsApp та операторів зв'язку, які надавали доступ до мережі інтернет адресатам, з якими спілкувалась ОСОБА_13 ;

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 73-75), проведеної щодо ОСОБА_14 , де зазначені час, адресати спілкування месенджерами Telegram, WhatsApp та операторів зв'язку, які надавали доступ до мережі інтернет адресатам, з якими спілкувався ОСОБА_14 ;

- протокол за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 18.02.2021 (Том № 13 а. 76-78), проведене щодо ОСОБА_14 , де частково зафіксовано переміщення ОСОБА_14 , його поведінку та особу, з якою він контактував;

- матеріальні носії інформації (розсекречені): диск DVD-R «Arita» № 04/22406 від 01.06.2020 (Том № 13 а. 83); диск DVD-R «Verbatim» №?04/28107т від 05.01.2021 (Том № 13 а. 84); диск DVD-R «Arita» № 04/28108 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 85); диск DVD-R «Verbatim» № 04/28102 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 86); micro SD SanDisk № 5504 від 13.01.21 (Том № 13 а. 87); диск DVD- R «Verbatim» № 04/28103 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 158); диск DVD-R «Arita» № 04/28109 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 159); micro SD SanDisk № 5505 від 13.01.21 (Том № 13 а. 160);

- в судовому засіданні 14.03.2024 судом досліджено оптичний носій-диск DVD-R «Verbatim» №? 04/28103 від 05.01.2021 (розсекречено актом № 19/1-993 від 26.04.2021) (Том № 13 а. 158), а саме записи розмов, які просила дослідити сторона захисту;

- протокол за результатами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 18.02.2021 (Том № 13 а. 153-154), проведене відносно ОСОБА_14 .

Також, судом досліджено докази сторони захисту:

- допитаний в судовому засіданні 13.08.2024 свідок ОСОБА_88 , який є сином обвинуваченої ОСОБА_13 , погодився надавати показання, надав показання щодо обставин придбання ОСОБА_13 квартир, на які у даному кримінальному провадженні накладено арешт, передачі права власності на них ОСОБА_89 ;

- допитаний в судовому засіданні 13.08.2014 свідок ОСОБА_90 зазначив, що знайомий із ОСОБА_13 , перебував з нею в робочих відносинах, ОСОБА_14 не знає, принаймні не пам'ятає. У 2015 році ОСОБА_91 проходив службу у Збройних Силах України на посаді заступника начальника головного квартирно-експлуатаційного управління - головний інженер, тимчасово виконував функції начальника цього відділу, але у який період часу не пам'ятає. Ознайомившись із Уточненим актом від 02.12.2015 (Том № 9 а. 137-141) до Договору, свідок зазначив, що підпис на документі схожий на його, точно не може стверджувати, чи відповідали дійсності викладені у зазначеному уточненому акті обставини щодо того, що житло готове під заселення. ОСОБА_91 вказав, що у будь-якому випадку мала виїжджати комісія на місце, він не пам'ятає, чи особисто відвідував цей об'єкт. Для проведення відповідних перевірок об'єктів, які приймало у власність Міністерство оборони України, виїздили комісії. Такі виїзди оформлювались письмово та здавались до відповідної структури Міністерства оборони України. Оглянувши Акт перевірки (Том № 6 а. 194) технічного та якісного стану 109 квартир, свідок зазначив, що не впевнений, що це той акт, який мав бути, він сумнівається в достовірності цього акта, оскільки в ньому стоять відсотки, які не могли бути вказані. Об'єкт у такому стані не міг бути зданий. На думку свідка, могло бути таке, що підписувався акт № 1, не до кінця сплачувались кошти у зв'язку з тим, що були недоліки;

- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_92 у 2014-2015 роках працював начальником відділу департаменту, де здійснював державний контроль у сфері будівництва. Об'єкт у с. Михайлівка-Рубежівка свідку знайомий, оскільки він погоджував угоду. На стадії виконання відповідного договору, ОСОБА_93 не мав до нього відношення. ОСОБА_93 має відношення до складання Звіту щодо перевірки цього договору, які порушення були встановлені за результатами аудиту, свідок не пам'ятає. Чи виїжджали в ході цього аудиту працівники департаменту на цей об'єкт і чи перевіряли особисто стан об'єкта свідок не пам'ятає. За результатом цього аудиту матеріали були передані до правоохоронному органу. Свідок точно не може згадати, із порушень наче не було «обдєлки»;

- допитаний в судовому засіданні 13.08.2024 у якості свідка ОСОБА_94 у 2014-2015 роках працював на посаді начальника відділу моніторингу бюджетних зобов'язань департаменту фінансів Міністерства оборони України, тільки в той час вона інакше називалась. До загальних повноважень свідка належить участь у розробці законів, постанов Кабінету Міністрів України, проектів наказів Міністра оборони, організація перевірки проектів договорів, перевірка наявності документів на оплату. Свідок зазначив, що був договір по об'єкту в с. Михайлівка-Рубежівка, однак конкретно що там було, він не пам'ятає. Надав роз'яснення щодо виконання договорів придбання житла на умовах пайової участі;

- допитаний в судових засіданнях 13.08.2024 та 11.10.2024 як свідок ОСОБА_95 зазначив, що є директором ТОВ «Будкапіталс» з 2019 року, власником - з початку 2018 року. Надав показання щодо обставин придбання ним ТОВ «Будкапіталс», виконання умов Договору №227/ДКБ-361 П, спроб укладення мирової угоди з МОУ, порядку будівництва житла за бюджетні кошти та придбання на умовах пайової участі;

- Додаткову угоду № 3/361П від 02.12.2015 (Том № 9 а. 134-136) до договору на придбання житла на умовах пайової участі № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014;

- Додаткову угоду № 4/361П від 23.12.2015 (Том № 9 а. 147-149) до Договору від 10.12.2014 за № 227/ДКБ-361П;

- проект платіжного доручення за № 303/5 (без зазначення дати платіжного доручення та дати проведення банком операції, без печатки банку) (Том № 9 а. 150);

- оригінал Акт взаєморозрахунків від 26.09.2016 (Том № 9 а. 151-152) договору на придбання житла на умовах пайової участі № 227/ДКБ-361 П від 10.12.2014

- оригінал платіжного доручення № 303/5/379 від 29.09.2016 (Том № 9 а.153);

- оригінал платіжного доручення № 303/5/726 від 23.12.2016 (Том № 9 а. 154);

- оригінал зведеного кошторисного рахунку вартості будівництва «Житловий будинок на 108 квартир по АДРЕСА_5 » (Том № 14 а. 51-54);

- належним чином завірена фотокопія повторного висновку комплексної державної експертизи по проекту житлового будинку в селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району від 31.05.2007 за № 12/2007/01 (Том № 14 а. 55-56);

- оригінал листа Державного підприємства Міністерства Оборони України «Центральний проектний інститут» № 740 від 19.10.2016 (Том №1 4 а. 57);

- оригінал договору № 841/АН від 08.07.2014 на проведення авторського нагляду (Том № 14 а. 59-63);

- оригінал календарного плану робіт на проведення авторського нагляду (Додаток № 1 до договору № 841/АН) (Том № 14 а. 64);

-план-графік на проведення авторського нагляду за будівництвом багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 (Додаток № 2 до договору № 841/АН) (Том № 14 а. 65);

- оригінал Кошторису № 1651 (Додаток № 3 до Договору № 841/АН) (Том № 14 а. 66);

- оригінал протоколу погодження договірної ціни на проведення авторського нагляду (Додаток № 4 до Договору № 841/АН) (Том № 14 а. 67);

- оригінал Договору № 24-9-Мих-Руб від 02.10.2014 (Том № 14 а. 68-71);

- оригінал протоколу договірної ціни (додаток № 1 до Договору № 24-9-Мих-Руб), згідно якого загальна вартість проектних робіт з ПДВ складає 180 000 грн (Том № 14 а. 72);

- оригінал Складу проектно-кошторисної документації (Додаток № 2 до Договору № 24-9-Мих-Руб) (Том № 14 а. 73);

- графік виконання та фінансування робіт (Додаток № 3 до Договору № 24-9-Мих-Руб) (Том № 14 а. 74);

- оригінал завдання на проектування (Додаток № 4 до Договору № 24-9-Мих-Руб) (Том № 14 а. 75-80);

- оригінал Договору № 24-9-Мих-Руб-Авт (листопад 2014 року без дати) на здійснення авторського нагляду (Том № 14 а. 81-83);

- оригінал Графіку виходу спеціалістів (Додаток № 1 до Договору № 24-9-Мих-Руб-Авт) (Том № 14 а. 84);

- оригінал рішення № 7 від 27.02.2015 33 сесії VI скликання Михайло-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Том № 14 а. 86);

- лист директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 від 05.03.2015 за вих. № 104 (Том № 14 а. 88);

- копію листа директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 від 18.05.2015 за вих. № 118 (Том № 14 а. 89-90);

- оригінал претензії № 4 МОУ за підписом ТВО директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_13 (Том № 14 а. 91-92);

- копія листа ТВО директора Департаменту капітального будівництва МОУ ОСОБА_13 від 14.05.2015 за № 227/7/1354 (Том № 14 а. 93);

- копію відповіді на претензію МОУ від 20.05.2015 за вих. № 119 (Том № 14 а. 94-95);

- копії листів за підписом директора ТОВ «Будкапіталс» ОСОБА_14 (Том № 14 а. 97-105);

- проект мирової угоди між ТОВ «Будкапіталс» та МОУ (Том № 14 а. 106-109);

- розрахунок витрат (Том № 14 а. 110-117);

- протокол огляду від 25.04.2023 з додатками (Том № 14 а. 123-137);

- лист Державної служби статистики України за № 09.1-05/185-23 від 07.06.2023 (Том № 14 а. 138);

- лист вих. № 6466 від 19.12.2014 (Том № 14 а. 140);

- протокол огляду від 24.04.2023 з додатками (Том № 14 а. 185-205) та диском (Том № 15 а. 96);

- копія акта перевірки технічного та якісного стану квартир на відповідність, вимогам ДБН та Закону України «Про регулювання у містобудуванні» які знаходяться в с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району, Київської області (Том № 14 а. 206-207);

- копія листа Головного управління майна та ресурсів № 503/14916 від 15.12.2021 (Том № 14 а. 210-211);

- копія листа заступника Міністра оборони України ОСОБА_96 за № 220/3845 від 09.06.2021 (Том № 14 а. 214);

Вказаними доказами підтверджуються обставини вцілому щодо здійснення процедури закупівель 96 квартир за адресою: АДРЕСА_5 , укладання Договору № 227/ДКБ-361П від 10.12.2014, підписання Акта № 1 від 16.03.2015, будівництва ТОВ «Будкапіталс» квартир у будинку за вказаною адресою, графіків фінансування, внесення змін до умов Договору, відтермінування строків виконання договору, наявності у обвинувачених відповідних повноважень на укладання договорів, права власності ОСОБА_56 на квартири та відчуження їх ОСОБА_89 ,

Надані сторонами докази не спростовують висновків суду щодо відсутності безоплатності отримання ТОВ «Будкапіталс» перерахованих від Міністерства оборони України коштів та необхідності виконання умов Договору щодо виконання відповідних робіт та готовності квартир для заселення.

Судом також досліджені наступні докази сторони обвинувачення та захисту, які не мають значення для доказування обставин у даному кримінальному провадженні, тобто, є неналежними, а саме:

- оригінал Договору № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015 (Том № 9 а. 157-165);

- копію витягу з протоколу від 09.10.2015 за № 7/6/НЕР (Том № 9 а. 166-172) засідання конкурсної комісії МОУ з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України, що є Додатком № 1 до Договору № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал адресного переліку квартир (Том № 9 а. 173);

- оригінал графіка фінансування робіт у 2015 році (Том № 9 а. 174), що є Додатком № 3 до Договору № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал переліку опоряджувальних робіт (паспорт оздоблення) квартир (Том № 9 а. 175), що є Додатком № 4 до Договору № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал Акта № 1 приймання-передачі житла від 18.12.2015 (Том № 9 а. 176);

- оригінал Додаткової угоди № 1/161/П від 25.12.2015 (Том № 9 а. 177-179) до договору на придбання житла на умовах пайової участі № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал Додаткової угоди № 2/161/П від 17.03.2016 (Том № 9 а. 180-181) до договору на придбання житла на умовах пайової участі № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- уточнений графік фінансування (Том № 9 а. 182) , що є Додатком до договору № 303/8/32/161 від 29.10.2015;

- оригінал Додаткової угоди № 3/161/П від 27.05.2016 (Том № 9 а. 183-184) до договору на придбання житла на умовах пайової участі № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал Додаткової угоди № 4/161/П від 24.06.2016 (Том № 9 а. 185-186) до договору на придбання житла на умовах пайової участі № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- уточнений графік фінансування (Том № 9 а. 187) є Додатком до договору № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал Додаткової угоди № 5/161/П від 29.07.2016 (Том № 9 а. 188-189) до договору на придбання житла на умовах пайової участі № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал Додаткової угоди № 6/161/П від 23.08.2016 (Том № 9 а. 190-191) до договору на придбання житла на умовах пайової участі № 303/8/32/161-15 від 29.10.2015;

- оригінал платіжного доручення № 303/5/564 від 13.11.2015 (Том № 9 а. 192);

- оригінал бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів від 13.11.2015 за № 303/5119/414 (Том № 9 а. 193-194);

- копія листа погодження від 13.11.2015 (Том № 9 а. 195);

- оригінал платіжного доручення № 303/5/967 від 23.12.2015 (Том № 9 а. 196);

- оригінал реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів від 23.12.2015 за № 303/5/15/576 (Том № 9 а. 197).

Вказані документи жодним чином не спростовують встановлених судом обставин, оскільки 13 квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_5 , які в подальшому були придбані МОУ, готові для заселення, всі опоряджувальні роботи в них виконано, що підтвердив представник МОУ ОСОБА_9 та не заперечувалось стороною захисту.

- податкову звітність в електронному вигляді (оптичний носій інформації CD-R) (Том № 12 а. 58) та копії матеріалів реєстраційної частини облікової справи платника податків ТОВ «Будкапіталс» (Том № 12 а. 59-68), які не мають значення для доведення обставин цього кримінального провадження. Сторони зазначили про відсутність необхідності оглядати інформацію на диску.

- протокол за результатами НСРД - спостереження за особою від 18.02.2021 (Том № 13 а. 79-80), проведене щодо ОСОБА_97 , що не має доказового значення;

- витяг із сайту Рахункової палати України, де зазначено інформаційне повідомлення на виконання рішення Рахункової палати від 24.05.2022 № 11-2 (Том № 14 а. 141-142) та копія листа Рахункової палати від 08.06.2022 за № 02-618 (Том № 14 а. 143-148). Вказані документи не мають значення для встановлення обставин цього кримінального провадження, створені вже після інкримінованих обвинуваченим подій;

- копія адресного переліку квартир (Том № 14 а. 217-218);

- копія акта прийому-передачі житла № 14-ДКБ/6 від 04.12.2014 (Том № 14 а. 218-219);

- копії актів від 17.08.2015 № 2883 звірки технічного стану квартир (Том № 14 а. 220-223);

- копія протоколу № 5/3/НЕР від 19.08.2015 (Том № 14 а. 224-228);

- оригінал Договору № 184 (НЖ-2015) від 24.02.2015 про надання послуг (Том № 14 а. 229-230);

- копія Договору № 227/ДКБ-354П від 08.09.2014 (Том № 14 а. 231-237);

- копія адресного переліку квартир за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гора, вул. Центральна (Том № 14 а. 238-239);

- копія Акта № 1 від 10.11.2014 (Том № 14 а. 240);

- копія Додаткової угоди № 2/354П від 26.12.2014 (Том № 14 а. 241-242) до договору № 227/ДКБ-354П від 08.09.2014.

Наведені докази не спростовують висновки суду щодо винуватості обвинувачених у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

МОТИВИ СУДУ ЩОДО ДОВОДІВ СТОРОНИ ЗАХИСТУ ПРО НЕДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ.

Згідно положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч.1 ст. 87 КПК України).

Згідно ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит;

Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання (ч.3 ст. 87 КПК України).

У відповідності до положень ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

У постанові від 13.06.2023 (справа № 520/2703/17) ККС ВС зазначив, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону тягне недопустимість доказу. Закон зобов'язує суд визначити допустимість доказу з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Крім цього, якщо доказ визнається недопустимим на підставі частини 1 статті 87 КПК, слід зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу з посиланням на норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду. При цьому, оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення.

Разом з цим, для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів (постанова ККС ВС від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к).

Так, на стадії підготовчого провадження стороною захисту (захисник ОСОБА_15 ) подано заяву про закриття кримінального провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015 як такого, у якому строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, в порядку абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (Том № 1 а. 136-140).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.05.2023 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено оскільки на стадії підготовчого провадження, з урахуванням наявних на той час матеріалів, суд був позбавлений можливості в повній мірі надати оцінку твердженню сторони захисту про закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002517 від 13.11.2015, тобто не міг повно та всебічно дослідити обставини, про які зазначає захисник, питання щодо закриття кримінального провадження з таких підстав на відповідній стадії було передчасним.

Разом з тим, згідно висновку ОП ККС ВС, викладеного у постанові від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20 (провадження № 51-4684 кмо 21), направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Відповідно до постанови ККС ВС від 17.01.2019 у справі № 740/1244/16-к (провадження № 51-2507 км 18), слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до ЄРДР та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Враховуючи вищевикладене, встановлення судом факту дотримання стороною обвинувачення положень КПК України щодо строків досудового розслідування при збиранні доказів є невід'ємною частиною встановлення допустимості таких доказів.

У зазначеній заяві (Том № 1 а. 136-140) захисник на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31.10.2022 по справі № 753/12578/19, просить суд закрити кримінальне провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015 як таке, у якому строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру. Захисник посилається на положення Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII та Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII, якими були внесені зміни до положень КПК України щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, та зазначає, що після об'єднання матеріалів кримінальних проваджень № 42015000000002517, № 52020000000000434 та № 52021000000000507 у одне кримінальне провадження за № 42015000000002517 воно стало об'єднаним кримінальним провадженням, в якому строк досудового розслідування мав продовжувати слідчий суддя.

Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце. Регулювання дії норм кримінального процесуального закону України здійснюється через ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Говорячи про напрям темпоральної дії нормативно-правового акту в цьому випадку, законодавець однозначно закріпив його перспективну дію (поширення нормативно-правового акту на юридичні факти, права і обов'язки учасників кримінально-процесуальних відносин, самі правовідносини, які виникають після моменту набуття ним чинності). На відміну від матеріального закону, процесуальний закон не має зворотної дії в часі, навіть в тому випадку, якщо його застосування створює більш сприятливе становище учасників кримінального провадження; поворот процесу не можливий.

До 16.03.2018 ст. 219 КПК України щодо строків досудового розслідування мала таку редакцію - досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру (п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України). Стосовно продовження строку досудового розслідування ч. 2 ст. 294 КПК України передбачала, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; 2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

Законом № 2147-VIІI, який набув чинності 16.03.2018, внесені зміни до ст. 219, 294 КПК України. Цим законом, в тому числі, змінено процесуальний порядок продовження строку досудового розслідування. Також визначено коло суб'єктів, які мають прийняти рішення про продовження досудового розслідування в залежності від строку.

Так ч. 3 ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIІI визначено, що у разі якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Разом з цим, відповідно до Закону № 2147-VIІI (п. 4 § 2 Прикінцевих положень) був визначений момент та умови набуття чинності відповідними змінами у ст. 294 КПК України - вони: 1) вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом; 2) не мають зворотної дії в часі; 3) застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто після 16.03.2018.

Таким чином, у справах по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію цих змін, тобто до 16.03.2018 застосовувалась редакція статті 294 КПК України, яка діяла до 16.03.2018, а у справах, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто після 16.03.2018, застосовувалась редакція статті 294 КПК України, яка діяла після 16.03.2018.

Таким чином, законодавцем застосовано правовий режим дії одночасно двох редакцій статті 294 КПК України (нової та попередньої) в залежності від того, коли були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у справі.

Надалі 01.07.2020 набули чинності зміни до ст. 294 КПК України, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII. У відповідності до цього закону змінено редакцію ст. 294 КПК України, яку внесено Законом № 2147-VIIІ.

При цьому, Законом № 2617-VIII не змінювалась редакція ст. 294 КПК України, яка діяла до змін внесених Законом № 2147-VIIІ і яка застосовувалась по справах, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію цих змін, тобто до 16.03.2018. Про що свідчить той факт, що пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 продовжив діяти.

Таким чином, після 01.07.2020 режим одночасної дії двох редакцій статті 294 КПК України продовжив діяти і продовжила застосовуватись редакція статті 294 КПК України, яка діяла до 16.03.2018 у справах, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до 16.03.2018.

Законодавець визначив, що зміни до ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (зокрема, із 16 березня 2018 року).

Відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднано матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Законодавець Законом № 2147-VIII доповнив указану статтю частиною 7. До цього часу відповідного положення кримінальний процесуальний закон не містив.

Однак можливість об'єднання кримінальних проваджень була й до внесення зазначених змін. А це означає, що існував напрацьований практикою підхід щодо визначення дати початку досудового розслідування в об'єднаних чи виділених провадженнях і раніше, а законодавець лише унормував і законодавчо закріпив алгоритм визначення початку перебігу такого строку.

Саме такий порядок визначення початку перебігу строку досудового розслідування, який станом на сьогодні визначено у ч. 7 ст. 217 КПК України, є логічним й обґрунтованим, а тому має бути застосованим до визначення початку досудового розслідування в усіх об'єднаних провадженнях.

Таким чином, положення КПК України, які стосуються продовження строків досудового розслідування, безпосередньо пов'язані з тим, коли почався перебіг строку досудового розслідування. Якщо йдеться про об'єднання матеріалів кількох досудових розслідувань, таким днем є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Зазначеного висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 07.10.2024 (справа № 755/6898/21).

13.11.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42015000000002517 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (чинна до 01.07.2020) (Том № 2 а. 116).

27.10.2017 постановою слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_98 кримінальне провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (Том № 1 а. 149).

10.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 52020000000000434 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (Том № 2 а. 218-219).

30.10.2020 постановою Заступника генерального прокурора ОСОБА_99 скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015, винесену 27.10.2017 (Том № 1 а. 149).

07.12.2020 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42015000000002517 від 13.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та № 52020000000000434 від 10.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, об'єднано в одне провадження, якому присвоєно № 42015000000002517 (Том № 2 а. 218-219).

29.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 52021000000000507 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (Том № 3 а. 9-11).

15.11.2021 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42015000000002517 від 13.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України, та № 52021000000000507 від 29.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, об'єднано в одне провадження, якому присвоєно № 42015000000002517 (Том № 3 а. 9-11).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правові висновки, викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 07.10.2024 (справа № 755/6898/21), при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 42015000000002517, відомості про яке внесені до ЄРДР 13.11.2015, тобто до 16.03.2018, застосовується правовий режим, що діяв до вказаної дати (до 16.03.2018).

Таким чином, у об'єднаному кримінальному провадженні № 42015000000002517 від 13.11.2015 не обраховувався строк досудового розслідування до здійснення повідомлення про підозру будь-якій особі у такому кримінальному провадженні, а тому такий строк не потребував продовження ані прокурором, ані слідчим суддею.

21.10.2022 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_100 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 2015000000002517 на ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України (Том № 3 а. 15-19).

31.10.2022 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (Том № 12 а. 171-184), та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (Том № 12 а. 147-161).

За такого, первинний (двомісячний) строк досудового розслідування після здійснення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 2015000000002517, визначений п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції до 16.03.2018), мав закінчитися 31.12.2022.

26.12.2022 досудове розслідування кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України (п. 313-315 Реєстру матеріалів досудового розслідування).

За такого, і повідомлення про підозру ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , і звернення до суду з Обвинувальним актом здійснено у межах строків досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частина 6 ст. 368 КПК України передбачає, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст. 439 КПК України встановлено, що вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Водночас, слід зазначити, що в термінах формальної логіки висновок щодо застосування норми права (правовий висновок) - це таке судження, яке є більшим засновком у дедуктивному умовиводі в процесі застосування норми права в одній справі, і яке може так само бути більшим засновком в іншій справі. Такий висновок формулюється подібно до того, як формулюється норма права: таким чином, аби він міг бути застосований до невизначеного кола осіб у правовідносинах, які за всіма істотними ознаками, викладеними абстрактно у висновку, подібні до тих правовідносин, стосовно яких його було зроблено у розглянутій справі. Абстрактним (на противагу конкретному) є таке формулювання, яке дозволяє відокремити висновок від конкретних, унікальних обставин справи. Висновок може бути застосований у подібних правовідносинах, якщо він дозволяє визначити істотні ознаки правовідносин, стосовно яких він зроблений. У зв'язку з цим цінність і значення має саме висновок Верховного Суду про те, як слід застосовувати певні норми, а не висновок про результат застосування певних норм до конкретних обставин справи.

Системне тлумачення норм, які містяться у ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 6 ст. 368, ч. 2 ст. 439 КПК України, свідчить про відсутність у суду імперативного обов'язку у будь-якому випадку дотримуватися висновків Верховного Суду при застосуванні норм процесуального права. До того ж, таке дотримання у повній мірі не завжди можливе, враховуючи, наприклад, суперечливість висновків. Такі висновки мають враховуватися, проте тлумачення норм права, оцінка фактів та доводів сторін під час ухвалення рішення належить виключно до компетенції суду, який розглядає справу.

Таким чином, посилання сторони захисту на висновки, викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31.10.2022 по справі № 753/12578/19, є нерелевантним до цього кримінального провадження, оскільки такі висновки більш конкретизовані у постанові Об'єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 (справа № 755/6898/21), де прямо про це зазначено.

Під час підготовчого судового провадження стороною захисту подано скарги на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 від 30.10.2020 про скасування постанови про закриття кримінального провадження (Том № 1 а. 143-149, а. 151-157), на дії/бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_100 (Том № 1 а. 157-161).

Згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.05.2023 у підготовчому судовому провадженні, враховуючи специфіку підготовчого судового провадження та зважаючи на позицію сторони захисту щодо розгляду поданих скарг та врахування їх доводів під час судового розгляду, суд не вбачав підстав розглядати зазначені скарги у підготовчому судовому засіданні.

У скаргах захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (Том № 1 а. 143-148, а. 151-157) на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 від 30.10.2020 про скасування постанови про закриття кримінального провадження (Том № 1 а. 149) зазначається наступне: (1) постанова від 30.10.2020 винесена прокурором (заступником Генерального прокурора ОСОБА_101 ), до розподілу обов'язків якого, згідно п. 1 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28.03.2019 № 51, та наказу Офісу Генерального прокурора від 23.09.2020 № 458, відповідна процесуальна дія не віднесена, а також поза межами визначених законодавством способів здійснення прокурорського нагляду; (2) вся суть кваліфікації кримінального правопорушення зводиться до цивільного (господарського) спору між замовником та виконавцем (пайовиком та забудовником) щодо своєчасності завершення будівництвом житлового будинку та якості опоряджувальних робіт та не може бути кваліфікована як кримінальне правопорушення, відсутня матеріальна шкода Міністерству Оборони України (згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі № 910/20797/15, яка залишена без змін постановою Вищого Господарського суду України від 01.03.2016, відповідно до акта приймання-передачі квартир від 16.03.2015 ТОВ «Будкапіталс» на виконання п. 3.4 та 4.3 Договору було передано Міністерству оборони України 96 квартир, які відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів (ДБН, правил, стандартів) та санітарним нормам щодо житлових приміщень, готові до проживання в них. Квартири було збудовано відповідачем у встановлений договором строк, що підтверджується декларацією про готовність будинку до експлуатації від 10.03.2015 № КС143150690551); (3) у постанові від 30.10.2020 прокурором не зазначено в чому полягає незаконність постанови слідчого про закриття кримінального провадження; (4) враховуючи, що постановою від 30.10.2020 скасовано постанову про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке належить до нетяжких злочинів, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні не продовжувалися та сплили 13.11.2016, а за такого, постанова від 30.10.2020 винесена через 3 роки після закриття кримінального провадження (27.10.2017), тобто після спливу (закінчення) строку досудового розслідування; (5) вказане порушує ст. 4 Протоколу 7 та пар. 1 ст. 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; (6) всі докази, отримані у кримінальному провадженні № 42015000000002517 після винесення постанови від 30.10.2020 (скасування постанови про закриття кримінального провадження), є недопустимими за доктриною «плодів отруєного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree).

Постановою слідчого в особливо важливих справах першого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_98 від 27.10.2017 кримінальне провадження № 42015000000002517 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 від 30.10.2020 скасовано вказану постанову.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

У КПК України відсутні вимоги, які встановлюються саме до змісту постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження. Стаття 110 КПК України встановлює єдині вимоги до змісту процесуального рішення слідчого, прокурора, яке приймається у формі постанови, та такі вимоги мають бути застосовані слідчим/прокурором при прийнятті ними постанов з будь-яких питань.

Зі змісту постанови від 30.10.2020 вбачається, що вивченням матеріалів досудового розслідування встановлено, що завдання кримінального провадження щодо повного та неупередженого розслідування не виконані в повному обсязі, вичерпних заходів з метою всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення не вжито. Зокрема, поза увагою слідства залишилися висновки судової будівельно-технічної експертизи від 22.06.2016 та судової економічної експертизи від 11.07.2016, якими встановлено невиконання умов договору від 10.12.2014 № 227/ДБК-361П в частині закінчення будівництва та проведення опоряджувальних робіт 96 житлових квартир у будинку АДРЕСА_5 та підтверджено збитки на загальну суму 27 272 946,75 грн. Не надано правової оцінки діям посадових осіб Міністерства оборони України щодо укладення додаткової угоди від 29.10.2015 № 303/8/32/161-15 про закупівлю у ТОВ «Будкапіталс» 13 квартир, незважаючи на невиконання основного договору від 10.12.2014 № 227/ДБК-361П. Інші досліджувані у кримінальному провадженні факти повно та всебічно не перевірені, заходи, направлені на встановлення усіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, не проведені.

Суд дійшов до висновку, що у постанові від 30.10.2020 викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття такої постанови, мотиви її прийняття та обґрунтування з посиланням на положення КПК України.

За такого, постанова від 30.10.2020 відповідає вимогам, які передбачені ст. 110 КПК України, що свідчить про відсутність підстав вважати її незаконною та необґрунтованою.

Стверджуючи про відсутність у заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 повноважень на винесення постанови від 30.10.2020 про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 42015000000002517, оскільки винесення такого процесуального рішення не належить до розподілу його обов'язків, сторона захисту посилається на п. 1 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28.03.2019 № 51, та наказ Офісу Генерального прокурора від 23.09.2020 № 458.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 року №?51 (втратив чинність 01.10.2021) нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечують Генеральний прокурор, перший заступник та заступники Генерального прокурора, заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівники регіональних, місцевих, військових прокуратур відповідно до компетенції, їх перші заступники та заступники згідно з розподілом обов'язків.

Також сторона захисту вказує, що наказом офісу Генерального прокурора від 23.09.2020 року №?458 затверджено розподіл обов'язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора, згідно із яким до завдань та обов'язків заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 не входили питання нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування (Копія відповідного наказу стороною захисту суду не надавалась).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Частина 6 ст. 36 КПК України (в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019) прямо встановлює, що Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Оскільки положення зазначених підзаконних нормативно-правових актів, на які посилається сторона захисту, суперечать положенням ч. 6 ст. 36 КПК України, застосуванню підлягають саме положення КПК України.

За такого, відсутні підстави вважати, що постанова від 30.10.2020 про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 42015000000002517 винесена неуповноваженим прокурором.

Що стосується доводів сторони захисту про винесення постанови від 30.10.2020 після спливу (закінчення) строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, то суд дійшов наступних висновків.

Положення ч. 6 ст. 36 КПК України наділяють заступника Генерального прокурора повноваженнями при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 від 30.10.2020 скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, винесену 27.10.2017 слідчим в особливо важливих справах першого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_102 .

За ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Станом на момент (дату) винесення постанови про закриття кримінального провадження № 42015000000002517 (27.10.2017), тобто до набуття чинності Закону України № 2147-VIІI від 03.10.2017, діяла редакція п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, відповідно до якої строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до повідомлення будь-якій особі про підозру у такому кримінальному провадженні не обраховувався.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII та Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII, про які зазначалось вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що постанова заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 від 30.10.2020 винесена поза межами строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України.

Суд також відхиляє доводи захисника ОСОБА_16 щодо порушення прав ОСОБА_13 , встановлених ст. 4 Протоколу 7 та пар. 1 ст. 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, внаслідок скасування 30.10.2020 постанови про закриття кримінального провадження № 42015000000002517, виходячи з наступного.

Згідно пар. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Протоколу до Конвенції нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Разом з тим, згідно положень п. 2 ст. 4 Протоколу до Конвенції положення попереднього пункту не перешкоджають відновленню провадження у справі згідно із законом та кримінальною процедурою відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів чи в разі виявлення суттєвих недоліків у попередньому судовому розгляді, які могли вплинути на результати розгляду справи.

Так, у кримінальному провадженні № 42015000000002517 досудове розслідування здійснювалося за фактом службової недбалості службових осіб Міністерства оборони України під час використання коштів Державного бюджету України, передбачених у 2014 році на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України.

При цьому, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру до 31.10.2022 (Том № 1 а. 41 - п. 288 Реєстру), а слідчі (розшукові) дії, зокрема НСРД, щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_14 почали здійснюватися лише у кінці 2020 року (Том № 1 а. 31 - п. 134-142 Реєстру), що вказує на те, що кримінальне переслідування зазначених осіб у рамках кримінального провадження № 42015000000002517 до скасування постанови про закриття кримінального провадження (30.10.2020) не здійснювалось.

За ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Однак, рішення, на яке посилається захисник (Mihalache v. Romania від 08.07.2019 - Заява № 54012/10), є нерелевантним щодо даних правовідносин, оскільки у вказаному рішенні йдеться про порушення прав заявника внаслідок поновлення кримінального провадження щодо нього та скасування постанови про закриття кримінального провадження щодо заявника, якою на нього також було накладено адміністративний штраф, тобто вже притягнуто до адміністративної відповідальності.

Ситуація зі скасуванням постанови від 27.10.2017 про закриття кримінального провадження № 42015000000002517, на думку суду, відповідає жорстким умовам, встановленим п. 2 ст. 4 Протоколу № 7, а саме - виявлено суттєві недоліки, які можуть вплинути на результати розгляду справи, про що зазначено у тексті постанови від 30.10.2020 «завдання кримінального провадження щодо повного та неупередженого розслідування не виконані в повному обсязі, вичерпних заходів з метою всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення не вжито. Зокрема, поза увагою слідства залишилися висновки судової будівельно-технічної від 22.06.2016 та судової економічної від 11.07.2016 експертиз, якими встановлено невиконання умов договору від 10.12.2014 № 227/ДБК-361П в частині закінчення будівництва та проведення опоряджувальних робіт 96 житлових квартир у будинку АДРЕСА_5 та підтверджено збитки на загальну суму 27 272 946,75 грн».

Крім того, відсутність у діях ОСОБА_13 та ОСОБА_14 складу кримінального правопорушення, про яке зазначає сторона захисту, є позицією сторони захисту, підлягає встановленню при розгляді даного обвинувального акту та жодним чином не вказує на недопустимість доказів, отриманих у рамках даного кримінального провадження.

За ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У вказаному положенні КПК України знайшла своє відображення доктрина «плодів отруйного дерева», що широко застосовується у практиці ЄСПЛ.

Доктрина «плодів отруйного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree) зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом. Застосування доктрини «плодів отруйного дерева» вимагає здійснення логічних операцій щодо встановлення джерела походження інформації, завдяки якій було здобуто кожен доказ, яким обґрунтовується судове рішення. Відділяючи докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотних порушень прав і свобод людини, встановлених рішенням ЄСПЛ, від доказів, отриманих з джерел, не пов'язаних ані прямо, ані опосередковано із такою інформацією, суд здійснює перевірку правильності правової оцінки обставин та допустимості кожного окремого доказу.

Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_99 від 30.10.2020 про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 42015000000002517, відсутні підстави вважати, що отримані в подальшому докази у вказаному кримінальному провадженні є недопустимими.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_15 (скарга від 22.05.2023 - Том № 1 а. 157-161, заява про визнання доказів очевидно недопустимими від 06.03.2024 - Том № 13 а. 4-12) з приводу безпідставного включення детективом НАБУ ОСОБА_103 під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до клопотання про здійснення НСРД щодо ОСОБА_14 номеру телефону, який (як зазначає сторона захисту) ніколи не знаходився у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_14 , що призвело до проведення НСРД відносно невідомої особи, яка не є учасником даного кримінального провадження, та письмове неповідомлення детективом, у порушення вимог ст. 253 КПК України, ОСОБА_14 та невідомої особи, яка не є учасником даного кримінального провадження, про знищення прокурором матеріалів НСРД, проведених відносно вказаних осіб у період з 10.03.2021, то суд дійшов наступного висновку.

Як зазначає сторона захисту (скарга від 22.05.2023 - Том № 1 а. 157-161), відповідне клопотання про здійснення НСРД щодо ОСОБА_14 , складене детективом НАБУ ОСОБА_103 та погоджене прокурором САП ОСОБА_6 , розглянуте слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 10.03.2021, про що постановлена ухвала про надання дозволу на проведення НСРД строком на два місяці - до 10.05.2021. Таким чином, прокурор ОСОБА_6 погодив клопотання про здійснення НСРД стосовно номеру телефону ( НОМЕР_3 ), яким ОСОБА_14 не користувався, чим забезпечив проведення НСРД відносно невідомої особи. При цьому, матеріали кримінального провадження № 42015000000002517, надані стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, не містять зафіксованих результатів НСРД відносно ОСОБА_14 за період з 10.03.2021 по 10.05.2021. Як стало відомо стороні захисту, такі матеріали НСРД були знищені прокурором ОСОБА_6 як такі, що не містять відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження. Таким чином, прокурор знищив результати проведення НСРД відносно ОСОБА_14 та стосовно невідомої особи, не оформивши таке знищення відповідною постановою, не повідомив ОСОБА_14 та невстановлену особу про тимчасове обмеження їх конституційних прав та проведення щодо них НСРД з 10.03.2021 по 10.05.2021, про знищення результатів таких НСРД.

За ч. 1, ч. 3 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно із ч. 3 ст. 248 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) вчинене кримінальне правопорушення відповідної тяжкості; 2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Таким чином, при розгляді клопотання про проведення НСРД, слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, виключно за наявності яких таке клопотання може бути задоволене.

У матеріалах кримінального провадження міститься ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2021 (справа № 991/1704/21 провадження № 1-кс/991/1740/21) про надання у кримінальному провадженні № 42015000000002517 дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 (Том № 13 а. 35-42), а отже здійснено судовий контроль.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні 22.05.2023 підтвердив факт знищення матеріалів НСРД, отриманих на підставі вказаної ухвали, оскільки вони не мають значення для даного кримінального провадження. Разом з тим, у судових засіданнях 20.02.2024 та 07.03.2024 прокурор зазначив, що не може документально підтвердити чи спростувати факт проведення НСРД щодо ОСОБА_14 з 10.03.2021 по 10.05.2021 на підставі ухвали від 10.03.2021, оскільки відповідні матеріали кримінального провадження відсутні, а журнали обліку таємних документів знижені у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.

За ч. 1-2, ч. 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Таким чином, суд виходить з того, що кожна зі сторін має довести перед судом ті обставини, на які вона посилається.

Оскільки стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження звернення зазначеної ухвали від 10.03.2021 до виконання та проведення на її підставі НСРД щодо ОСОБА_14 з 10.03.2021 по 10.05.2021, суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_15 щодо безпідставного знищення, без відповідного рішення прокурора матеріалів таких НСРД.

При цьому, про факт проведення стосовно ОСОБА_14 НСРД у даному кримінальному провадженні стороні захисту було відомо ще на стадії досудового розслідування. Так, обвинуваченому та його захиснику, у відповідності до вимог статті 290 КПК України, до звернення до суду з обвинувальним актом відкривались відповідні матеріали, у тому числі щодо проведення НСРД відносно ОСОБА_14 . А тому, істотного порушення прокурором вимог статті 253 КПК України щодо повідомлення обвинуваченого та його захисника про проведення стосовно ОСОБА_14 таких дій, що могло б розцінюватись як порушення його права на захист, з огляду на наявність у сторони захисту достатнього часу та можливостей для підготовки своє лінії захисту/позиції, судом не встановлено. Вказаний висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.07.2022 у справі № 454/2576/17.

Сторона захисту також вказує на надання прокурором не всіх матеріалів НСРД, що є порушенням ст. 259 КПК України.

Однак, як вбачається із Реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження (Том № 1 а. 31-32 - п. 136-137, 139-143 Реєстру), під час здійснення такого досудового розслідування два рази проведено негласні слідчі (розшукові) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_13 , два рази проведено негласні слідчі (розшукові) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_14 , негласні слідчі (розшукові) дії - спостереження за особою та аудіоконтроль особи ОСОБА_14 , негласні слідчі (розшукові) дії - спостереження за особою ОСОБА_104 .

Матеріали щодо зазначених НСРД надані прокурором суду, а саме: Клопотання детектива НАБУ ОСОБА_100 від 11.12.2020 про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_13 (Том № 13 а. 43-47), ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2020 (справа № 991/10318/21 провадження № 1-кс/991/10579/21) про надання у кримінальному провадженні № 42015000000002517 дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_13 , протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 58-61), проведеної щодо ОСОБА_13 , протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 62-63), проведеної щодо ОСОБА_13 , клопотання детектива НАБУ ОСОБА_100 від 11.12.2020 про надання дозволу на проведення НСРД щодо ОСОБА_14 (Том № 13 а. 64-68), ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2020 (Том № 13 а. 69-72), якою надано дозвіл на проведення НСРД, відносно ОСОБА_14 , протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 73-75), проведеної щодо ОСОБА_14 , протокол за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 18.02.2021 (Том № 13 а. 76-78), проведене щодо ОСОБА_14 , протокол за результатами НСРД - спостереження за особою від 18.02.2021 (Том № 13 а. 79-80), проведене щодо ОСОБА_105 , ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2020 (Том № 13 а. 113-116), якою надано дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 , протокол за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2021 (Том № 13 а. 117-152), проведених щодо ОСОБА_14 , протокол за результатами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 18.02.2021 (Том № 13 а. 153-154), проведене відносно ОСОБА_14 , матеріальні носії інформації (розсекречені): диск DVD-R «Arita» № 04/22406 від 01.06.2020 (Том № 13 а. 83); диск DVD-R «Verbatim» №?04/28107т від 05.01.2021 (Том № 13 а. 84); диск DVD-R «Arita» № 04/28108 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 85); диск DVD-R «Verbatim» № 04/28102 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 86); micro SD SanDisk № 5504 від 13.01.21 (Том № 13 а. 87); диск DVD- R «Verbatim» № 04/28103 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 158); диск DVD-R «Arita» № 04/28109 від 05.01.2021 (Том № 13 а. 159); micro SD SanDisk № 5505 від 13.01.21 (Том № 13 а. 160), постанова про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД від 20.04.2021 (Том № 13 а. 155-157).

Таким чином, є достатні підстави вважати, що прокурором надано суду усі матеріали НСРД, проведення яких здійснювалося під час досудового розслідування. Щоб зробити висновок, що прокурором надано не всі матеріали НСРД, які здійснювались під час досудового розслідування, необхідно довести, що існують і інші такі матеріали, а за недоведеністю факту їх існування, відсутні підстави вважати, що існували і інші матеріали НСРД, які не надані суду.

Судом відхиляються доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, отриманих на підставі запитів прокурорів ОСОБА_106 (Том № 9 а. 200-201), ОСОБА_107 (Том № 5 а. 154), ОСОБА_28 (Том № 12 а. 98), запитів керівників підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_108 (Том № 11 а. 23-24) та ОСОБА_109 (Том № 12 а. 25), оскільки вони не входили до групи прокурорів, уповноважених здійснювати процесуальне керівництво, та детективів, уповноважених здійснювати досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 42015000000002517, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов'язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Виходячи з наведеного, суд може визнати докази, отримані на підставі зазначених запитів, недопустимими лише за умови, якщо направлення таких запитів прокурорами, які не входили до складу групи прокурів, уповноважених здійснювати процесуальне керівництво, та детективами, які не входили до складу слідчої групи, у кримінальному провадженні № 42015000000002517, призвело до порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією або Конституцією України. У разі визнання доказів, отриманих на підставі відповідних запитів, недопустимими у зв'язку зі їх здійсненням такими прокурорами, детективами суд у кожному випадку повинен аргументувати, які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб були знівельовані, звужені чи обмежені та в чому це виразилося.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22).

Згідно постанови заступника Генерального прокурора України ОСОБА_110 від 23.11.2015 (Том № 2 а. 122-123) у кримінальному провадженні № 42015000000002517 для здійснення повноважень визначено групу прокурорів у складі прокурорів відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, до складу яких дійсно не входили прокурори ОСОБА_24 , ОСОБА_111 та ОСОБА_112 .

Постановою від 18.11.2020 (Том № 2 а. 210-212) доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002517 детективам НАБУ.

Як вбачається із витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42015000000002517 від 13.11.2015 (Том № 2 а. 116-118), до складу групи слідчих, уповноважених на здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, не входили детективи ОСОБА_113 та ОСОБА_114 .

Разом з тим, враховуючи викладену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов до висновку, що саме по собі направлення запитів у порядку ст. 93 КПК України прокурорами ОСОБА_115 (Том № 9 а. 200-201), ОСОБА_116 (Том № 5 а. 154) та ОСОБА_117 (Том № 12 а. 98), які не входили до групи прокурорів, уповноважених здійснювати процесуальне керівництво, та детективами НАБУ ОСОБА_118 (Том № 11 а. 23-24) та ОСОБА_119 (Том № 12 а. 25), які не входили до слідчої групи, у кримінальному провадженні № 42015000000002517, не порушує прав і основоположних свобод ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , не ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність, оскільки такі докази є належним чином завіреними копіями офіційних документів, наданими уповноваженою особою.

Доводи сторони захисту щодо того, що первинно відомості до ЄРДР за № 42015000000002517 від 13.11.2015 (Том № 2 а. 116-118) внесені на підставі заяви народного депутата України ОСОБА_120 від 03.11.2015 (Том № 2 а. 125-129), яка наявна у матеріалах кримінального провадження лише в копії, що є неналежним документом для внесення таких відомостей до ЄРДР, судом відхиляються, з огляду на положення ч. 1 ст. 214 КПК України, відповідно до яких, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить імперативних норм про внесення інформації до ЄРДР виключно на підставі оригіналів документів, оскільки підставою для реєстрації в ЄРДР є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Розбіжності у даті постанови від 29.07.2020 (Том № 2 а. 224-225), якою витребувано із Головної військової прокуратури Офісу Генерального прокурора до НАБУ матеріали кримінального провадження № № 42015000000002517, та вхідною датою постанови до НАБУ (28.07.2020 ) суд вважає технічною опискою, яка не впливає на викладені у цьому вироку висновки.

Судом відхиляються доводи сторони захисту щодо відповідності квартир вимогам п. 2.2. Договору (виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах) як необхідної умови для повної оплати за Договором (решти 5% ), про що зазначено у Додатковій угоді № 3/361П від 02.12.2015 (Том № 9 а. 134-136) до Договору, оскільки така додаткова угода укладена вже після підписання Акта № 1 та здійснення оплати за Договором до 95 %.

Посилання сторони захисту на непритягнення до кримінальної відповідальності службових осіб МОУ у зв'язку із підписанням Уточненого акта від 02.12.2015 (Том № 9 а. 137-141) до Договору із формулюванням «Житло готове під заселення» судом також відхиляються, оскільки підписання такого акта знаходиться поза межами судового розгляду даного обвинувального акта та не спростовує недостовірність відомостей, викладених в Акті № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015.

Судом також відхиляються доводи сторони захисту з приводу недопустимості як доказу висновку експерта № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 (Том № 11 а. 52-59) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки існує дві постанови про її призначення, виходячи з наступного.

У листі за № 041-022/199/ від 22.01.2021 (Том № 11 а. 23-24) керівника Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_108 , адресованого КНДІСЕ, зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000002517, прокурором ОСОБА_121 09.12.2015 винесено постанову про призначення комплексної судово-економічної та інженерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено 15 питань. За результатами виконання даної постанови експертами ОСОБА_122 та ОСОБА_123 22.06.2016 складено висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №? 23462/15-42/9285/9379/16-42, під час проведення надано відповідь на 3 питання. Крім того, експертом ОСОБА_124 складено висновок експерта від 11.07.2016 №?23463/15-45 за результатом проведення судово-економічної експертизи, під час якої надано відповідь на 1 запитання. При цьому, питання, на які надано відповіді експертами, не співпадають з питаннями, вказаними в постанові прокурора ОСОБА_125 , наявній в матеріалах кримінального провадження. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_113 просила надати до Національного бюро інформацію з таких питань: чи змінювався (уточнювався) прокурором перелік питань, зазначених в постанові від 09.12.2015; чи приймалось експертами самостійне рішення про зміну (уточнення) переліку питань, вказаних в постанові прокурора від 09.12.2015.

У відповідь на вказаний лист від КНДІСЕ до НАБУ надійшов лист від 05.02.2021 за вих. № 07/01-11/1093-21 (Том № 11 а. 26) з резолюцією керівника підрозділу НАБУ ОСОБА_126 (Том № 11 а. 25), в якому зазначено, що висновок експертів судової будівельно-технічної експертизи від 22.06.2016 №? 23462/15-42/9285?9379/16-42 та висновок експерта судово- економічної експертизи від 11.07.2016 №? 23463/15-45 складено відповідно до постанови прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_125 від 09.12.2015 у кримінальному провадженні №? 42015000000002517. У вищезазначених висновках фахівцями КНДІСЕ надано відповіді за результатами вирішення питань, поставлених у постанові Генеральної прокуратури України про призначення комплексної судово-економічної та інженерно-технічної експертизи від 09.12.2015 у кримінальному провадженні №?42015000000002517.

У матеріалах кримінального провадження міститься дві постанови про призначення комплексної судово-економічної та інженерно-технічної експертизи від 09.12.2015, а саме:

- оригінал постанови прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_125 від 09.12.2015 (Том № 11 а. 34-38), із супровідним листом до КНДІСЕ від 09.12.2015 за вих № 10/3/2-26203-15 (копія Том № 11 а. 33) про призначення у кримінальному провадження № 42015000000002517 комплексної судово-економічної та інженерно-технічної експертизи, до проведення якої залучено експертів КНДІСЕ. На вирішення експертизи фактично поставлено 14 запитань (пропущена нумерація питання № 9);

- копія постанови прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_125 від 09.12.2015 (Том № 11 а. 28-32) із супровідним листом до КНДІСЕ від 09.12.2015 за вих № 10/3/2-26203-15 (копія Том № 11 а. 27) про призначення у кримінальному провадження № 42015000000002517 комплексної судово-економічної та інженерно-технічної експертизи, до проведення якої залучено експертів КНДІСЕ. На вирішення експертизи поставлено 4 запитання.

Хоча постанова на 14 запитань міститься в оригіналі, однак саме на копії є відмітка про реєстрацію постанови в КНДІСЕ Ек. № 23462/15-42/9285?9379/16-42; Ек. № 23463/15-45 (Том № 11 а. 28), що свідчить про її фактичне отримання на виконання експертною установою.

Вказане також підтверджується листом т.в.о. директора КНДІСЕ від 30.12.2015 за вих. № 23462/15-42 (Том № 11 а. 39-40), в якому зазначено, що експертиза, призначена постановою прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_125 від 09.12.2015, що надійшла до інституту 09.12.2015 та зареєстрована за № 23462/15-42, може бути виконана у строк понад три місяці.

Допитаний в судовому засіданні 14.05.2024 експерт ОСОБА_127 , який надав висновок експерта № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 (Том № 11 а. 52-59) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, зазначив, що ним виконувалась постанова на 3 питання (Том № 11 а. 31).

У відповідь на запит заступника керівника САП за № 16/1/2-7229ВИХ-24 від 25.01.2024 (Том № 12 а. 203) щодо надання оригіналу постанови прокурора ОСОБА_125 від 09.12.2015, на підставі якої проведено судову будівельно-технічну експертизу № 23462/15-42/9285/9379/16-42 від 22.06.2016, листом заступника директора КНДІСЕ від 08.02.2024 за №2513/1647-6-24/10 (Том № 12 а. 204) повідомлено, що постанова разом із висновком були вилучені для знищення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення.

Враховуючи викладене та зважаючи на положення п. 1 ч. 5 ст. 99 КПК України, для підтвердження змісту постанови прокурора ОСОБА_125 від 09.12.2015 (Том № 11 а. 28-32) суд приходить до висновку, що прокурором призначалась судової будівельно-технічна експертиза в цьому кримінальному провадженні за результатами проведення якої зроблено висновок експерта № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 (Том № 11 а. 52-59). При цьому суд бере до уваги копію постанови прокурора від 09.12.2015 (Том № 11 а. 28-32). Наявність оригіналу іншої постанови (Том № 11 а. 34-38) не спростовує того факту, що експертиза призначалась та фактично виконано саме постанова на 4 запитання (Том № 11 а. 28-32).

Судом також відхиляються доводи сторони захисту щодо підписання ОСОБА_13 . Акта № 1 від 16.03.2015 за наявності до нього листа-погодження/візування її підлеглими, зокрема ОСОБА_128 , який перед подачею Акта № 1 на підпис ОСОБА_13 мав перевірити достовірність викладеної у ньому інформації, виходячи з наступного.

Як вбачається із оригіналу Акта № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 (Том № 9 а. 44-46), вилученого у Міністерстві оборони України у порядку тимчасового доступу (Том № 9 а. 14-16) на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2021 у справі № 991/276/21 (Том № 9 а. 10-13), він не містить будь-яких віз (погоджень) службових осіб Міністерства оборони України.

При цьому, у матеріалах кримінального провадження № 42015000000002517 відсутній лист-погодження до такого Акта № 1. Стороною захисту не ініціювалось питання щодо його отримання, зокрема шляхом тимчасового доступу. Будь-які докази існування такого листа відсутні.

На кожній сторінці оригіналу екземпляра Акта № 1 приймання-передачі квартир від 16.03.2015 (Том № 9 а. 119-121), який знаходився у володінні ОСОБА_14 та отриманий у порядку тимчасового доступу (Том № 9 а. 117-118) на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2021 у справі № 991/6564/21 (Том № 9 а. 114-116), на зворотному боці дійсно містяться позначення, схожі на підпис. Однак, жодним чином не ідентифіковано особу, яка його нанесла, та підстави такого нанесення. Із наданих суду матеріалів кримінального провадження № 42015000000002517 неможливо встановити особу, яка поставила зазначений підпис. Під час судового розгляду сторонами не ініціювалось питання про проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій, зокрема проведення відповідного експертного дослідження, з метою встановлення такої особи.

За такого, суд дійшов до висновку, що підписавши Акт № 1 від 16.03.2015, ОСОБА_13 підтвердила достовірність викладеної у ньому інформації, при цьому вона достовірно знала про недостовірність зазначених вище в акті відомостей.

Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для здійснення досудового розслідування слідчими органів прокуратури судом відхиляються, виходячи з наступного.

Згідно абз. 3, 4 п. 1 Розділу XІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, до дня введення в дію частини п'ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом.

Після введення в дію частини п'ятої статті 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не пізніше дня початку діяльності відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.

Наказом Генерального прокурора № 351 від 23.12.2019 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 2 січня 2020 року.

Таким чином, до 02.01.2020 прокурори виконували повноваження слідчих у кримінальних провадженнях, а заступники Генерального прокурора та керівники відповідних підрозділів прокуратури були відповідними керівниками слідчих підрозділів, як органу досудового розслідування.

Враховуючи, що це було тимчасовим (перехідним) явищем, Кримінальний процесуальний кодекс України не регулював питання здійснення органами прокуратури повноважень органу досудового розслідування.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає порушень ч. 1 ст. 87 КПК України та не констатує істотності порушень з наведених стороною захисту підстав прав та свобод людини і, як наслідок, недопустимості усіх зібраних доказів.

МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При призначенні обвинуваченим виду та міри покарання за злочин, у вчиненні якого суд визнає їх винними, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 13.05.2014), є кримінальним проступком) особу винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують їх покарання.

Докази, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_14 , а саме:

- до кримінальної відповідальності не притягувався (вимога ДІАП НП України від 23.11.2022 за № 041-192/23241 (Том № 12 а. 91) щодо наявності у ОСОБА_14 судимості; довідка № 22332637000740724615 від 28.11.2022 (Том № 12 а. 91-зворот);

- під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (запит від 16.11.2022 за № 0413-018/22552 (Том № 12 а. 92) щодо перебування на обліку у лікаря нарколога в наркологічному диспансерному відділенні Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» громадянина ОСОБА_14 ; довідка № 469208 від 18.11.2022 (Том № 12 а. 93) лікаря нарколога наркологічного диспансерного відділення Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія»);

- під наглядом лікаря-психіатра у Комунального некомерційного підприємства «Київська міська психоневрологічна лікарня № 2» не перебуває (запит від 16.11.2022 за № 0413-018/22551 (Том № 12 а. 94) щодо перебування ОСОБА_14 на обліку у лікаря психіатра; відомості завідувача амбулаторним відділенням Комунального некомерційного підприємства «Київська міська психоневрологічна лікарня № 2» від 21.11.2022 за в/н 4562 (Том № 12 а. 94-зворот);

- позитивно характеризується як працівник, колега та людина (клопотання ОСОБА_14 від 15.12.2022 (Том № 12 а. 96) про залучення його характеристики до матеріалів кримінального провадження; повідомлення від 19.12.2022 за № 0413-188/25626 (Том № 12 а. 95) детектива НАБУ ОСОБА_129 про долучення наданої ним характеристики до матеріалів кримінального провадження; характеристика ОСОБА_14 (Том № 12 а. 97) від 23.11.2022, надана за дорученням членів Київської міської асоціації промисловості, будівництва, транспорту та зв'язку Президентом Асоціації, народним депутатом ОСОБА_130 ).

Докази, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_13 , а саме:

- не притягувалась до кримінальної відповідальності (вимога ДІАП НП України (Том № 12 а. 137) про судимість ОСОБА_13 - довідка № 22333349580340172230 від 29.11.2022 (Том № 12 а. 137-зворот));

- на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (запит від 16.11.2022 за № 0413-018/22548 (Том № 12 а. 138) до Психо-наркологічного відділення Ірпінської міської поліклініки щодо надання інформації про перебування ОСОБА_13 на обліку у лікаря психіатра та нарколога; направлені до НАБУ супровідним листом від 17.11.2022 за № 1274 (Том № 12 а. 141) оригінали довідки Психо-наркологічного відділення Ірпінської міської поліклініки № 4 від 17.11.2022 та довідки Психо-наркологічного відділення Ірпінської міської поліклініки № 4/1 від 17.11.2022 (Том № 12 а. 142); копії вказаного супровідного листа та довідок (Том № 12 а. 139-140);

- за час роботи в МОУ позитивно характеризувалася як працівник та керівник (запит до МОУ від 20.10.2016 за № 10/2/1-26217-15 (Том № 12 а. 98) щодо надання належним чином завіреної копії особової справи та особової картки ОСОБА_13 (директор департаменту капітального будівництва МОУ); лист від 26.10.2016 за № 226/3/9723 (Том № 12 а. 99) директора Департаменту кадрової політики МОУ Головній військовій прокуратурі, яким надано копію особової справи ОСОБА_13 (Том № 12 а. 100-137), де серед іншого наявна копія службової характеристики на ОСОБА_13 (Том № 12 а. 122);

- характеризується позитивно, є волонтером (долучена на підставі заяви ОСОБА_13 (Том № 12 а. 143) службова характеристика ОСОБА_13 від 01.12.2022 за вих. № 0112/01 (Том № 12 а. 144-145), видана працівниками ТОВ «Управлінська компанія «Коцюбинське»).

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідно ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 судом не встановлено.

Так, суд дійшов до висновку, що за ч. 1 ст. 366 КК України: ОСОБА_13 слід призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності строком на 3 (три) роки; ОСОБА_14 слід призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності строком на 3 (три) роки.

На переконання суду, призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідне покарання сприятиме становленню справедливості, рівності перед законом, забезпеченню добропорядності та відповідальності осіб, які обіймають посади в органах виконавчої влади, суб'єктах господарювання, які беруть участь у державних тендерних закупівлях.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до частини 2 вказаної статті перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 13.05.2014), згідно положень ч. 2 ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, санкція вказаної статті (в редакції Закону від 13.05.2014) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років. При цьому, обвинувачені не ухилялися від досудового розслідування або суду, не вчиняли нових злочинів, раніше не судимі, перебіг давності не зупинявся та не переривався.

Трирічний строк із дня вчинення інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 кримінального правопорушення (16.03.2015) сплив 16.03.2018.

Враховуючи викладене, на час постановлення вироку минув строк давності притягнення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови ККС ВС від 10.06.2021 у справі № 640/11750/17, від 25.02.2021 у справі № 192/3301/16-к).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 1, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України суд має обов'язок роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, те, що на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Обвинуваченим судом роз'яснено про наявність підстав для закриття кримінального провадження в частині висунутого їм обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України з підстав закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та можливість заявлення відповідного клопотання.

Сторона захисту ОСОБА_14 та сторона захисту ОСОБА_13 відмовились від заявлення клопотань про закриття кримінального провадження в частині висунутого їм обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України з підстав закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Оскільки обвинувачені заперечували щодо закриття справи через закінчення строків давності, суд має звільнити їх від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, яка є спеціальною нормою та застосовується саме у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

З'ясувавши, що на момент судового розгляду минув строк, передбачений ч. 2 ст. 49 КК України, а обвинувачені не дали свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд доходить висновку про необхідність звільнення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від призначеного покарання за цей кримінальний проступок на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, ч.2 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності.

ІНШІ ПИТАННЯ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ

Разом із Обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов від 23.11.2022, поданий під час досудового розслідування до органу досудового розслідування, Міністерства оборони України, яке є потерпілим у кримінальному провадженні № 42015000000002517 від 13.11.2015, пред'явлений до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про стягнення із вказаних осіб солідарно 43 106 244, 25 грн, з яких 18 660 437, 25 грн матеріальна шкода, 20 599 200, 70 грн інфляційні витрати та 3 846 606, 30 грн є 3% річних за період з 01.01.2016 по 14.11.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Отже, вирішуючи цивільний позов суду слід перевірити, чи пред'явлено позов до початку судового розгляду, чи відповідає форма та зміст позовної заяви вимогам, встановленим законом, та чи доведено підстави та розмір позову.

Так, суд вказує, що позовна заява надійшла до Вищого антикорупційного суду 19.04.2023 разом із Обвинувальним актом, тобто цивільний позов заявлено до початку судового розгляду даного кримінального провадження, який ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.05.2023 було призначено на 26.12.2023.

При цьому, колегією суддів встановлено, що форма та зміст позовної заяви відповідає вимогам, встановленим в ст. 175 ЦПК України.

У ході судового розгляду представники Міністерства оборони України, які брали участь у розгляді кримінального провадження, зазначали про підтримання цивільного позову. Представник ОСОБА_12 під час судового розгляду зазначив, що розмір цивільного позову обґрунтовано висновком експерта, де зазначено, що Міністерством оборони України сплачено за більший обсяг робіт, ніж виконано насправді, встановлено переплату по 2-х платіжних дорученнях. Грошові кошти, про стягнення яких заявлено у цивільному позові, будуть використані Міністерством для завершення усіх будівельних робіт на об'єкті, які мали бути виконані за відповідним договором.

Обвинувачені зазначили про свою невинуватість у вчиненні інкримінованих їм діянь та не визнали вимоги цивільного позову. Обвинувачені та їх захисники просили відмовити у задоволенні цивільного позову у повному обсязі/залишити його без розгляду.

Вирішуючи питання про підстави та обсяг задоволення заявленого цивільного позову, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставами для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

В обґрунтування цивільного позову позивачем зазначено, що ОСОБА_13 , діючи від імені Міністерства оборони України, та ОСОБА_14 , як директор ТОВ «Будкапіталс», 16.03.2015 підписали Акт № 1 приймання-передачі квартир (96 квартир у будинку АДРЕСА_5 , які є предметом договору придбання житла на умовах пайової участі від 10.12.2014 № 227/ДКБ - 361 П), до якого внесли завідомо неправдиві відомості, та в подальшому на підставі цього акта за попередньою змовою вчинили розтрату грошових коштів державного бюджету України на загальну суму 18 660 437, 25грн, чим завдали Міністерству оборони України збитків у особливо великих розмірах.

В задоволенні цивільного позову слід відмовити, оскільки судом встановлено, що в зазначених діях обвинувачених ОСОБА_13 і ОСОБА_14 відсутні ознаки розтрати та склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, і за цим обвинуваченням їх визнано невинуватими та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю наявності в їх діях складу цього кримінального правопорушення

ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ЩОДО ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

Арешт майна

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5146/22) накладено арешт на майно ОСОБА_14 , а саме: земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1774596232109, кадастровий номер - 3221482202:06:001:0057, із забороною розпорядження цим майном (Том №12 а. 170).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5145/22) накладено арешт на майно ОСОБА_13 (Том № 12 а. 193-197), а саме: (1) автомобіль Chevrolet, д.н.з. НОМЕР_4 , 2007 року випуску; (2) автомобіль Hyundai і30, д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску; (3) квартиру за адресою АДРЕСА_112 , реєстраційний номер 1774647332109; (4) квартиру за адресою АДРЕСА_113 , реєстраційний номер 1797467632109; (5) квартиру за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 958487032109; (6) квартиру за адресою АДРЕСА_114 , реєстраційний номер 1774596232109, із забороною розпорядження цим майном. Згідно витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно арештовані квартири знаходяться в АДРЕСА_115 .

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 (справа № 991/5564/22) накладено арешт на: (1) квартиру за адресою: АДРЕСА_116 , (2) квартиру за адресою: АДРЕСА_117 , (3) квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та (4) квартиру за адресою: АДРЕСА_118 , із забороною розпоряджатися усім цим майном ОСОБА_131 , 1986 року народження, ІПН НОМЕР_6 , а також будь-яким фізичним та юридичним особам (Том № 12 а. 198-201). Цей арешт накладено повторно, у зв'язку зі зміною власника зазначеного нерухомого майна до виконання (реалізації) ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5145/22).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, одночасно із ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що відсутні підстави для призначення у даному кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 покарання у вигляді конфіскації майна, застосування спеціальної конфіскації, у задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні відмовлено, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а тому арешт на зазначене вище майно підлягає скасуванню.

Запобіжний захід

Ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5147/22) до ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків. Строк дії обов'язків - до 31.12.2022 (Том № 12 а. 162-168).

У матеріалах кримінального провадження відсутні докази продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_14 у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 179 та ч. 7 ст. 194 КПК України, беручи до уваги суть зазначеного запобіжного заходу, ОСОБА_14 вважається таким, до якого не застосовано запобіжний захід у даному кримінальному приводженні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5150/22) до підозрюваної ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 108 850 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків. Строк дії обов'язків - до 31.12.2022 (Том № 12 а. 185-192).

Згідно квитанції про оплату № 175615252 від 24.11.2022 (Том № 12 а. 202), заставодавцем ОСОБА_17 внесено 2 108 850, 00 грн як заставу за ОСОБА_13 згідно ухвали від 08.11.2022 у справі № 991/5150/22 в кримінальному провадженні 42015000000002517 від 13.11.2015.

При розгляді даного кримінального провадження, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.05.2023, окрім іншого, клопотання захисника ОСОБА_16 , подане в інтересах обвинуваченої, про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_13 задоволено частково, зменшено розмір застави, застосованої до обвинуваченої з 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 878 800, 00 грн.

При розгляді даного кримінального провадження ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.05.2023 клопотання адвоката ОСОБА_16 задоволено та повернуто заставодавцю ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_7 ) 230 050 грн 00 коп, внесених в якості застави за ОСОБА_13 згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 у справі № 991/5150/22 у кримінальному провадженні за № 42015000000002517 від 13.11.2015.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні обвинувального вироку, серед іншого, приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

З огляду на звільнення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України, беручи до уваги, що судом встановлена відсутність у діях ОСОБА_13 та ОСОБА_14 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, суд вважає за можливе скасувати застосований до підозрюваної ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 878 800, 00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Таким чином, застава у розмірі 1 878 800, 00 грн, яка була внесена за ОСОБА_13 , підлягає поверненню особі, яка її внесла, а саме заставодавцю ОСОБА_17 .

Процесуальні витрати

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до положень ст. 124 та ст. 368 КПК України, при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

У рамках кримінального провадження проведено ряд експертних досліджень, витрати на які документально підтверджені, а саме:

1) судову почеркознавчу експертизу, загальна вартість якої складає 16 989, 30 грн - акт № 2 здачі-приймання надання висновку № 7981 від 18.05.2022 Київського відділення ЛНДІСЕ Міністерства юстиції України (Том № 10 а. 103);

2) судову будівельно-технічну експертизу, вартість якої складає 24 662, 40 грн - акт № 23462/15-42/9285?9379/16-42 від 22.06.2016 здачі-приймання висновку експерта № 23462/15-42/9285-9379/16-42 (Том № 11 а. 51);

3) судово-економічну експертизу, вартість якої складає (без ПДВ) 5 296, 00 грн - акт здачі-приймання висновку судового експерта № 23463/15-45 від 11.07.2016 (Том № 11 а. 60);

4) судову економічну експертизу, загальна вартість якої складає 13 728, 80 грн - акт № 10585 від 30.08.2021 здачі-приймання висновку експерта (Том № 11 а. 84-85);

5) судову економічну експертизу, загальна вартість якої складає 22 652, 40 грн - акт № 34577/7520 від 27.05.2022 здачі-приймання висновку експерта (Том № 11 а. 127-128).

Сукупний розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні, пов'язаних із залученням експертів, складає 83 328, 90 грн.

Враховуючи ухвалення обвинувального вироку щодо вчинення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдувального вироку за ч. 5 ст. 191 КК України, у відповідності до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вирішує:

- стягнути з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 солідарно на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової почеркознавчої експертизи у сумі 16 989, 30 грн;

- витрати, пов'язані із проведенням інших судових експертиз на загальну суму 66 339, 60 грн віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 376, 392, 395, 483, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (в редакції Закону від 13.05.2014), та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_13 від призначеного покарання на підставі п.2 ч.1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (в редакції Закону від 13.05.2014), та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_14 від призначеного покарання на підставі п.2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю наявності в її діях складу цього кримінального правопорушення.

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю наявності в його діях складу цього кримінального правопорушення.

У задоволенні Цивільного позову Міністерства оборони України до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Скасувати арешт майна, а саме:

- накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5146/22) на майно ОСОБА_14 , а саме: земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1774596232109, кадастровий номер - 3221482202:06:001:0057, із забороною розпорядження цим майном;

- накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5145/22) на майно ОСОБА_13 , а саме: (1) автомобіль Chevrolet, д.н.з. НОМЕР_4 , 2007 року випуску; (2) автомобіль Hyundai і30, д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, із забороною розпорядження цим майном.

- накладений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 (справа № 991/5564/22) на (1) квартиру за адресою АДРЕСА_119 , (2) квартиру за адресою: АДРЕСА_120 , (3) квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та (4) квартиру за адресою: АДРЕСА_118 , із забороною розпоряджатися усім цим майном ОСОБА_131 , 1986 року народження, ІПН НОМЕР_6 , а також будь-яким фізичним та юридичним особам.

Скасувати запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_13 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 (справа № 991/5150/22).

Повернути заставодавцю ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_7 ) 1 878 800 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, внесених в якості застави за ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 у справі № 991/5150/22 у кримінальному провадженні за № 42015000000002517 від 13.11.2015 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку IBAN НОМЕР_8 ), згідно з квитанцією № 175615252 від 24.11.2022.

Стягнути з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової почеркознавчої експертизи у сумі 16 989 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 30 копійок.

Витрати, пов'язані із проведенням інших судових експертиз на загальну суму 66 339 (шістдесят шість тисяч триста тридцять дев'ять) гривень 60 копійок віднести на рахунок держави.

Документи, надані суду учасниками судового провадження, залишити в матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченим, захисникам, прокурору, представнику потерпілого/цивільного позивача.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3