16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №600/5881/23-а
адміністративне провадження № К/990/42092/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Блажівської Н.Є., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №600/5881/23-а за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Чернівецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 15.10.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №600/5881/23-а в частині та залишити в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі №600/5881/23-а в частині стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на суму 1360,00грн.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що відкриваючи провадження у справі №600/5881/23-а за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 582832,68грн до Державного бюджету, Чернівецький окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 04.01.2024 у справі №600/5881/23-а позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 582832,68грн до Державного бюджету України.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.09.2025 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2024 скасував та ухвалив у цій справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовив у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Статтею 328 КАС України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пунктів 7, 10 названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є: щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Положеннями частини четвертої статті 12 КАС України визначено перелік спорів у справа розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 4, 12, 257-262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору ця справа належить до категорії справ незначної складності.
На підставі наведеного, а також оцінивши характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, Верховний Суд установив, що станом на час звернення Головного управління ДПС у Чернівецькій області до суду з цим позовом, предмет спору в справі №600/5881/23-а не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, а ця справа є дійсно справою незначної складності.
А тому, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та суб'єктний склад її учасників, а також враховуючи, що предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було б розглядати за правилами спрощеного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Утім, випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не вбачається.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються із долучених скаржником до касаційної скарги матеріалів.
За змістом пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що оскаржувані Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, а скаржником їх наявність не доведена, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №600/5881/23-а за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
Н.Є. Блажівська
В.П. Юрченко