16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 580/7387/23
адміністративне провадження № К/990/10458/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №580/7387/23
за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня комбікормовий завод» про стягнення податкового боргу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня комбікормовий завод» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 (суддя Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Кузьменко В.В., Василенко Я.М.),
У серпні 2023 року Головне управління ДПС у Черкаській області (далі також - позивач, контролюючий орган) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня комбікормовий завод» (далі також - відповідач, Товариство), в якому просило стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету у сумі 2525750,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не дотримано вимог Податкового кодексу України (далі також - ПК України), зокрема, не сплачено узгоджені грошові зобов'язання, внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 2525750,40 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024, позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня комбікормовий завод» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області в сумі 2525750 (два мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 40 коп.
В ході розгляду справи судами встановлено, що ТОВ «Перше травня комбікормовий завод» зареєстроване як юридична особа 25.03.2009 та перебуває на обліку, як платник податків і зборів в ГУ ДПС у Черкаській області.
Позивач має непогашений податковий борг перед бюджетом відповідно до:
- податкового повідомлення-рішення від 24.09.2021 №7349/2300070410 по строку сплати 30.03.2023 на суму 1445151,00 грн (з урахуванням сплати 17889,13 грн сума недоїмки складає 1427 261,87 грн);
Залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 ПК України, складає 64303,83 грн:
- податкового повідомлення-рішення від 24.09.2021 №7350/2300070410 по строку сплати 30.03.2023 на суму 1416 265,00 грн (з урахуванням сплати 382547,96 грн сума недоїмки становить 1033717,04 грн);
- податкового повідомлення-рішення від 02.12.2022 № 0060670401 по строку сплати 30.12.2022 на суму 1020,00 грн (з урахуванням сплати 552,34 грн сума недоїмки складає 467,66 грн).
Контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога форми "Ю" від 10.05.2023 № 0005367-1309-2300 на суму 2525750,40 грн, яка залишилась без виконання, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з їх обґрунтованості та наявності у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою у добровільному порядку узгоджених грошових зобов'язань, що були визначені контролюючим органом у відповідних податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржувалися Товариством, однак рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову останнього було відмовлено.
З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач наголошує на передчасності висновків судів попередніх інстанцій про узгодженість грошового зобов'язання, що визначене позивачем у відповідних податкових повідомленнях-рішеннях, оскільки такі рішення оскаржені Товариством у касаційному порядку й на час ухвалення судами рішень у цій справі, судом касаційної інстанції остаточного рішення не прийнято. Звертає увагу, що передчасне стягнення з Товариства податкового боргу завдасть йому непоправної майнової шкоди.
Товариство підставою касаційного оскарження судових рішень зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та наводить ряд постанов Верховного Суду, висновки яких, на його переконання, не враховано судами попередніх інстанцій, що призвело до неправильного вирішення спору, а саме: від 27.03.2018 (справа №813/2162/17), від 19.04.2018 (справа №813/4282/16), від 05.06.2018 (справа №819/1544/17), 06.03.2018 (справа №2а-9375/11/1370), від 13.08.2018 (справа №826/13582/13-а), від 27.03.2018 (справа №816/809/17), від 06.02.2018 (справа №816/166/15-а), від 27.03.2018 (справа №816/809/17), від 17.12.2020 (справа №813/2929/16), від 11.09.2018 (справа №813/4042/17), від 13.02.2019 (справа №813/112/18), від 20.02.2018 (справа №813/4931/13-а), від 06.02.2018 (справа №802/4940/14), від 30.06.2020 (справа №440/426/19), від 24.10.2019 (справа №820/7293/13-а).
Верховний Суд ухвалою від 28 березня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Товариства на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 у цій справі.
Контролюючий орган правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Згідно приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Так, підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як уже було зазначено у цій постанові, за позивачем обліковується податковий борг перед бюджетом відповідно до: податкового повідомлення-рішення від 24.09.2021 № 7349/2300070410 по строку сплати 30.03.2023 на суму 1445151,00 грн (з урахуванням сплати 17889,13 грн сума недоїмки складає 1427261,87 грн); залишок несплаченої пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 64303,83 грн; податкового повідомлення-рішення від 24.09.2021 № 7350/2300070410 по строку сплати 30.03.2023 на суму 1416265,00 грн (з урахуванням сплати 382547,96 грн сума недоїмки становить 1033717,04 грн); податкового повідомлення-рішення від 02.12.2022 № 0060670401 по строку сплати 30.12.2022 на суму 1020,00 грн (з урахуванням сплати 552,34 грн сума недоїмки складає 467,66 грн).
Вказані податкові повідомлення-рішення Товариство оскаржило в судовому порядку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі № 580/1082/22 позовні вимоги Товариства до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 № 7349/2300070410 на суму 1445151,00 грн, № 7350/2300070410 на суму 1416265,00 грн, № 7352/2300070410 на суму 217368,00 грн залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 рішення першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2025 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Сталою та послідовною є практика Верховного Суду (зокрема справи № 640/17763/21, №160/13436/22), відповідно до якої у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Щоб певну суму назвати податковим боргом, така сума повинна бути безперечно доведена до боржника, про наявність суми несплаченого податку платник податків повинен бути повідомлений. Податковий орган, звертаючись до суду з позовом про стягнення податкового боргу, повинен провести узгодження суми боргу, оскільки податковим боргом визначається сума узгодженого грошового зобов'язання.
Як було зазначено вище, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, стягнення якого є предметом цього спору, скасовано, а праву направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Така інформація є суттєвою для правильного вирішення спору між сторонами, оскільки, як уже було зазначено, стягнення податкового боргу є можливим лише за умови, якщо грошове зобов'язання є узгодженим.
Відтак суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
За правилами пунктів 1, 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня комбікормовий завод» задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 скасувати, а справу №580/7387/23 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Л.І. Бившева