16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №440/2616/24
адміністративне провадження №К/990/40582/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Кашпур О. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №440/2616/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 червня 2023 року №1055 "Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 донарахувати та виплатити грошове забезпечення, премію в повному розмірі за травень 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 440/2616/24 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду .
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав.
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування.
Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Під час перевірки поданої касаційної скарги судом встановлено, що позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме норми статей 72-76, 80, 90 КАС України.
Проте в касаційній скарзі не наведено аргументів щодо неправомірності застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 3 частини першої статті 315, частини першої статті 319, частини третьої статті 123 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України або порушення ним інших процесуальних норм.
Суд наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Лише загальні посилання на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуально права, без вмотивованих аргументів того, в чому полягає порушення процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини п'ятої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №440/2616/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
О. В. Кашпур