15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 440/8617/24
провадження № К/990/2509/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коломійцева Андрія Юрійовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Присяжнюк О. В., суддів: Спаскіна О. А., Любчич Л. В.,
установив:
І. Обставини справи
1. У липні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - УМДС у Полтавській області, відповідач) щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) декларації про відмову від іноземного громадянства викладену в листі № 5301.14-4690/53.2-24 від 14 червня 2024 року;
1.2. зобов'язати відповідача прийняти подану 06 червня 2023 року ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
2. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 14 жовтня 2024 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, 05 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коломійцев Андрій Юрійович (далі - представник позивача) подав апеляційну скаргу.
4. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 440/8617/24 скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4.1. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що вищевказане рішення суду першої інстанції не виконано, а представник відповідача зазначила, що вищевказане рішення суду першої інстанції виконано.
4.2. Суд апеляційної інстанції вважає, що спірні правовідносини стосувалися виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 440/9268/23, а позивачка фактично не погоджується з його виконанням.
4.3. Тобто, предметом у справі № 440/8617/24 є саме невиконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 440/9268/23.
4.4. Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а підлягають розгляду в порядку статті 383 КАС України.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 440/8617/24.
5.1. На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції та закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до приписів статті 351 КАС України є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
5.2. Так, представник позивача указує про порушення судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин норм процесуального права, а саме пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
5.3. За доводами касаційної скарги представник позивача стверджує, що спір у справі № 440/8617/24 не є тотожним спору у справі № 440/9268/23, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а тому спір у цій справі належить розгляду по суті позовних вимог.
6. Верховний Суд ухвалою від 04 лютого 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою представника позивача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 440/8617/24 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України та відкрив касаційне провадження на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 440/8617/24 з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
7. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІІ. Нормативне регулювання
8. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
9. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.
10. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
11. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
12. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
13. Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
ІV. Оцінка Верховного Суду
14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
15. Зазначена у пункті 4 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
16. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких співпадають сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі (закрити провадження, якщо воно вже відкрито).
17. Предмет позову - це матеріально-правова вимога(и) позивача до відповідача, стосовно якої(их) він просить ухвалити судове рішення.
18. Підстава позову - це ті обставини і норми права, що дозволяють особі звернутися до суду.
19. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (юридичних обставин публічно-правового спору) і норм матеріального права позивач вказує на наявність (відсутність) між ним та відповідачем спірних правовідносин і просить про захист свого права.
20. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
21. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги та з тих же підстав.
22. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
23. Спірним є питання наявності в межах двох справ (№ 440/9268/23 та № 440/8617/24) одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, позовні вимоги задоволено, а саме: визнано протиправною відмову УМДС у Полтавській області у прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 06 червня 2023 року; зобов'язано УМДС у Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийому у неї декларації про відмову від іноземного громадянства від 06 червня 2023 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.
25. Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка мала право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації з незалежних від неї причин.
26. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
27. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
28. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
29. Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
30. Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
31. Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
32. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
33. На виконання рішення суду у справі № 440/9268/23 УДМС України в Полтавській області прийнято рішення від 13 червня 2024 року про відмову у прийнятті декларації від 06 червня 2023 року про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 , як таку, що не відповідає зразку, формі та порядку подачі. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом №5301.14-4690/53.2-24 від 14 червня 2024 року.
34. У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимоги про:
- визнання протиправними дії УМДС у Полтавській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства викладені в листі №5301.14-4690/53.2-24 від 14 червня 2024 року;
- зобов'язання відповідача прийняти подану 06 червня 2023 року ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
35. Так, предметом позову є вимоги позивача щодо незгоди із прийнятим рішенням відповідача саме на виконання рішення суду у справі № 440/9268/23, тобто правовідносини у цій справі є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі № 440/9268/23.
36. Вказані вимоги не були предметом правової оцінки судом у справі № 440/9268/23. Зокрема, судами не здійснювалася перевірка відповідності поданої ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 06 червня 2023 року встановленій законодавством зразку, формі та порядку подачі.
37. Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправними дії УМДС у Полтавській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, викладені в листі №5301.14-4690/53.2-24 від 14 червня 2024 року та зобов'язання відповідача прийняти подану 06 червня 2023 року ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України можуть бути заявлені окремим позовом, а не бути предметом судового контролю.
38. Тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що ці вимоги мають вирішуватись в порядку, передбаченому статтями 382-383 КАС України.
39. Підставами застосування вимог статей 382 та 383 КАС України є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
40. Враховуючи зазначене вище, спір у цій справі та у справі № 440/9268/23 не є тотожними, оскільки ґрунтуються на різних правових підставах, мають різний предмет спору.
41. За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що вимоги позивачки вже були предметом розгляду у справі № 440/9268/23 та їх вирішено по суті, що виключає наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.
42. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення.
43. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково для продовження розгляду.
44. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
45. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
46. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення із направленням справи для продовження розгляду.
V. Судові витрати
47. Оскільки справа направляється для продовження розгляду, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломійцева Андрія Юрійовича задовольнити.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року скасувати, а справу № 440/8617/24 направити для продовження розгляду до цього ж суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко