15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №620/8335/24
адміністративне провадження № К/990/41215/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року задоволено позовні вимоги ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС».
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року задоволено заяву ТОВ «Вересень плюс» про стягнення понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
Відповідач із зазначеними судовими рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у цій справі, вирішальним є питання можливості касаційного оскарження рішення по суті спору.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у цій справі.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що додаткове рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у цій справі з моменту їх ухвалення стали невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 252, 328, 333, КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 рокуу справі № 620/8335/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді Н.Є. Блажівська
М.М. Яковенко