15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 420/4701/25
адміністративне провадження № К/990/40870/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Білоуса О. В., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 420/4701/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОР-БУДОПТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОР-БУДОПТ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, щодо сплати судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління ДПС в Одеській області подало клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
21 серпня 2025 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою. Разом із апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам статей 295, 296 КАС України.
На виконання цієї ухвали, Головне управління ДПС в Одеській області подало клопотання про продовження строку на усунення недоліків та заяву про поновлення строку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, заявник зазначив, що повторно звертається з апеляційною скаргою у максимально короткий строк з моменту винесення судом ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги.
11 вересня 2025 року, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом надано платіжну інструкцію № 2796 від 09 вересня 2025 року щодо сплати судового збору у розмірі 10 900,80 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначив, що відповідач пропустив строк на звернення до суду, передбачений статтею 295 КАС України, а причини його пропуску не є поважними.
Суд зауважив, що своєчасне первинне подання апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушується принцип юридичної визначеності.
Також суд зазначив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування на сплату судового збору не може впливати на дотримання строків апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною для їх пропуску.
Крім того, суд наголосив, що сам факт запровадження воєнного стану на території України не може визнаватися поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору органом державної влади - за відсутності належних обґрунтувань та доказів того, як саме воєнний стан вплинув на діяльність відповідного органу.
Таким чином, заявлені підстави для поновлення строку не є поважними, у зв'язку з чим апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись з ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, Головне управління ДПС в Одеській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 420/4701/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОР-БУДОПТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді О. В. Білоус
М. М. Яковенко