16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 380/5886/22
адміністративне провадження № К/990/39307/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» про відвід суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г. від участі в розгляді справи № 380/5886/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термінал-ЛТД», про визнання протиправним і скасування рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва,
1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі також Виконком ЛМР, відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термінал-ЛТД» (далі також ТОВ «НВП «Термінал-ЛТД»), у якому просив:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10 вересня 2021 року № 791, яким для Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термінал-ЛТД» затверджені містобудівні умови та обмеження для проєктування нового будівництва багатоквартирного будинку з підземним паркінгом та офісного будівництва з вбудованими приміщеннями короткотривалого перебування дітей зі знесенням існуючих будівель за адресою: АДРЕСА_1 (далі також спірне, оскаржене рішення, містобудівні умови, МУО).
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
4. Постановою Верховного Суду від 02 липня 2024 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року скасовано, адміністративну справу направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 380/5886/22, яким в задоволенні позову відмовлено, залишено без змін.
6. Постановою Верховного Суду від 01 травня 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
7. Не погоджуючись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ», як особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
8. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 вересня 2025 року для розгляду вищевказаної касаційної скарги визначений склад суду: головуюча суддя Коваленко Н.В., судді Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.
9. 26 вересня 2025 року у автоматизованій системі документообігу суду зареєстрована заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ», у якій заявник просить її задовольнити та відвести суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г. від розгляду справи № 380/5886/22 у зв'язку з наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності при розгляді цієї справи та у зв'язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, який встановлений статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Обґрунтовуючи заяву про відвід суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» покликається на те, що справа № 380/5886/22 передана на розгляд головуючої судді, яка перебувала у відрядженні, що, на думку заявника, суперечить вимогам пункту 1.9 розділу І Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7 (далі також Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді).
11. Заявник також вважає, що відповідно до пунктів 2.3.13 та 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (зі змінами та доповненнями), пункту 1.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (зі змінами), а також прийнятого на їх підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року № 9 «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)», подана у цьому випадку касаційна скарга мала б бути передана раніше визначеному складу суду: головуючій судді Бучик А.Ю., суддям: Рибачуку А.І. та Стрелець Т.Г., оскільки саме вказаний склад колегії суддів був визначений при автоматизованому розподілі справи № 380/5886/22 між суддями Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді вперше 22 лютого 2023 року, і саме ці судді вперше здійснювали розгляд вказаної справи в касаційному порядку.
12. У зв'язку з цим заявник вважає, що передача цієї справи для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г. становить порушення вимог закону й такий склад суду не може вважатись «незалежним та безстороннім судом, встановленим законом» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
13. ТОВ «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» також вважає, що оскільки касаційна скарга подана після закінчення касаційного розгляду справи, то в такому випадку необхідно було здійснювати автоматизований розподіл справи, а не передавати її раніше визначеному складу суду, що передбачено пунктом 2.11 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, чинних на момент надходження скарги до Суду.
14. У зв'язку з такими обставинами заявник переконаний, що у такому випадку наявні достатні підстави обґрунтовано сумніватися у неупередженості та безсторонності колегії суддів щодо здійснення правосуддя у цій справі.
15. Розглядаючи заяву про відвід суддів та надаючи оцінку вищевикладеним доводам заявника, Верховний Суд виходить з такого.
16. За правилами статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
17. Наведені заявником аргументи вказують на те, що підстави для відводу суддів у цьому випадку обґрунтовані пунктами 4, 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
18. Щодо порушення, на думку заявника, норм пункту 1.9 розділу І Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, то ними передбачено, що не розподіляються на конкретного суддю-доповідача судові справи, які надійшли, зокрема, за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше п'яти календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні (за наявності наказу голови суду).
19. Поряд із цим, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.3.39.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, у редакції, чинній станом на момент надходження касаційної скарги ТОВ «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» у справі № 380/5886/22, передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо апеляційних та касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі якщо провадження не закінчено.
20. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 8), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи (пункт 2.3.42 Положення про автоматизовану систему документообігу суду).
21. Пунктом 2.3.12 вищезгаданого Положення передбачено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.
22. Згідно з пунктом 1.3 розділу І Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
23. В пункті 2.12 цих же Засад визначено, що в разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею-доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду.
24. Подібним чином питання розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді було врегульоване й Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (зі змінами та доповненнями), та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (зі змінами).
25. Зокрема, за приписами пунктів 2.3.44 та 2.3.13 зазначеного вище Положення раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.
26. Пунктом 1.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді визначалось, що збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
27. На підставі зазначених норм Положення та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року № 9 «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» із змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року № 19, вирішено, що передача апеляційних і касаційних скарг раніше визначеному судді-доповідачу в судовій справі здійснюється щодо всіх апеляційних і касаційних скарг, поданих у межах однієї судової справи, зокрема на різні судові рішення та ті, що подано повторно.
28. Цим же рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді, яке є чинним і підлягає застосуванню, передбачено, що в разі неможливості передачі судової справи раніше визначеному судді-доповідачу за правилами абзацу першого цього пункту (припинення повноважень щодо здійснення правосуддя на час надходження судової справи, звільнення з посади судді, перебування у соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) така судова справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді.
29. На підставі вищезазначеного, Верховний Суд висновує, що усі касаційні скарги, подані в межах однієї судової справи, зокрема, на різні судові рішення підлягають розподілу шляхом передачі їх передачі раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду) відповідного касаційного суду. Виняток із цього правила можливий лише у випадках припинення повноважень щодо здійснення правосуддя на час надходження судової справи, звільнення з посади судді, перебування у соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Такі випадки наведені у рішенні зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року № 9 (зі змінами) за вичерпним переліком й лише у разі існування зазначених обставин відповідна судова справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку передбаченому Положенням та Засадами.
30. Отже, перебування судді - доповідача у відрядженні не входить до переліку обставин, за яких касаційна скарга не може бути розподілена шляхом передачі її раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду) відповідного касаційного суду, й цьому не перешкоджає.
31. Вищевикладене спростовує доводи ТОВ «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» й про те, що стосовно поданої заявником касаційної скарги необхідно було здійснювати автоматизований розподіл справи, а не передавати її раніше визначеному складу суду.
32. Верховний Суд критично ставиться до аргументів заявника про те, що подану ним касаційну скаргу належало передати раніше визначеному складу суду, а саме: головуючій судді Бучик А.Ю., суддям: Рибачуку А.І. та Стрелець Т.Г.
33. З цього приводу Верховний Суд зауважує, що вперше подані касаційні скарги у справі № 380/5886/22 були розглянуті по суті вимог Верховним Судом у складі вищевказаної колегії суддів, а касаційне провадження було закінчене ще до прийняття рішення зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року № 9, у зв'язку з чим подана в подальшому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягала розподілу й фактично була розподілена в загальному порядку й за результатом її автоматизованого розподілу між суддями визначено склад суду: головуюча суддя Коваленко Н.В., судді Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.
34. Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року зазначена вище касаційна скарга була повернута особі, яка її подала, з огляду на що та згідно з вимогами Положення, Засад та рішення зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року № 9, подана пізніше касаційна скарга ОСОБА_1 була передана раніше визначеному складу суду, який розглянув її по суті.
35. Те, що касаційне провадження у справі № 380/5886/22 було закінчено не є підставою для розподілу в загальному порядку касаційних скарг, які надійшли у подальшому у цій же справі, оскільки згідно з рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року № 9 (зі змінами) передачі раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду) відповідного касаційного суду підлягають усі касаційні скарги, які подані в межах однієї судової справи, у тому числі й на різні судові рішення. Вказане рішення зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді не ставить у залежність можливість передачі справи раніше визначеному складу суду від обставин стосовно закінчення касаційного провадження у справі.
36. У підсумку Верховний Суд вважає, що зазначені у заяві ТОВ «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» доводи не свідчать про порушення встановленого процесуальним законом порядку визначення судді для розгляду цієї справи, а отже не вказують на існування обставин для відводу суддів, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
37. Стосовно тверджень заявника про наявність достатніх, на його думку, підстав обґрунтовано сумніватися у неупередженості та безсторонності колегії суддів щодо здійснення правосуддя у цій справі, Верховний Суд зазначає таке.
38. Насамперед необхідно акцентувати увагу на тому, що наявність таких підстав для відводу судді заявник пов'язує виключно з доводами про порушення встановленого процесуальним законом порядку визначення судді для розгляду цієї справи, які не знайшли свого підтвердження.
39. Інших обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для відводу суддів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник не наводить.
40. Суд звертає увагу, що метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
41. За приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
42. Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
43. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
44. Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Білуха проти України», заява № 33949/02, пункт 49; «Fey v. Austria», заява № 14396/88, пункти 27, 28 та 30; «Wettstein v. Switzerland», заява № 33958/96, пункти 42-43, «Pullar v. United Kingdom», заява № 22399/93, пункт 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
45. У вищенаведених справах Європейський суд з прав людини відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
46. Тому, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
47. Наведені ж заявником доводи, на думку Суду, не вказують на наявність обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості або необ'єктивності суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., а жодні докази, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості вказаними суддями як з погляду суб'єктивного, так і з погляду об'єктивного критерію, яким керується ЄСПЛ, - відсутні.
48. Ураховуючи вищезазначене, Суд визнає заяву ТОВ «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» про відвід суддів необґрунтованою, у зв'язку з чим та в порядку частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, порушене заявником питання про відвід суддів підлягає розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначений у порядку, встановленому процесуальним законом.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 236 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» про відвід суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г. від участі в розгляді справи № 380/5886/22 необґрунтованою.
Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПЕРСЬКА КОМПАНІЯ «НОВИЙ ЛЬВІВ» про відвід суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г. від участі в розгляді справи № 380/5886/22 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями й не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко