07 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 457/207/25 пров. № А/857/27064/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Демидюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Трускавецької міської ради Львівської області на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 квітня 2025 року (головуючий суддя: Марчук В.І., місце ухвалення - м. Трускавець) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради про скасування постанови, -
встановив:
ОСОБА_1 , 30.01.2025 звернувся до суду з позовом, в якому промив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 2484354097.
Обґрунтовує позов тим, що постановою інспектора Сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради серія РАП № 2484351097 від 20.08.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Обставини цього правопорушення невідомі, оскільки по номеру РАП № 2484351097 правопорушень не знаходить. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав. Відсутність повідомлення про наявність правопорушення, відсутність повідомлення про правопорушення в «ДІЯ», відсутність даних про правопорушення в Управлінні патрульної поліції, відсутність даних про будь-які правопорушення за номерним знаком 01110, який був вставленим на авто, включно на сайті сектору паркування. Вважає, що здогадки працівників сектору паркування щодо наявності у власності авто з іншими номерними знаками, відмінними від вказаних під час реєстрації правопорушення, не можуть вважатись підставою для повідомлення мене про вчинення адміністративного правопорушення.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 07 квітня 2025 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 2484351097 від 20 серпня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрито.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що прийняте рішення є безпідставним, таким, що не відповідає обставинам справи, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що Сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради не є юридичною особою, у зв'язку з цим відповідачем у цій справі має бути Виконавчий комітет Трускавецької міської ради - орган, який безпосередньо здійснює функції у сфері паркування та приймає відповідні рішення та несе відповідальність за дії своїх підрозділів.
Апелянт, 06.10.2025 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки участь сторін в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, крім цього, у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Також, вказана справа належить до категорії термінових адміністративних справ, що у свою чергу, також унеможливлює відкладення розгляду справи на іншу дату.
Позивач, у судовому засіданні, яке проведено в режимі відеоконференції, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки не доведена вина особи, на яку накладено адміністративне стягнення, то в силу принципу «поза розумним сумнівом» відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Пасічника Мар'яна Павловича серії РАП № 2484351097 від 20 серпня 2024 року накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , у вигляді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок за ч. 3 ст. 122 КУпАП за те, що позивач порушив вимоги підпункту г) пункту 15.9 розділу 15 ПДР.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 19 серпня 2024 року 09 год 13 хв водієм транспортного засобу KIA SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою м. Трускавець, вул. Помірецька, 64, чим порушено вимоги підпункту г) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 на пішохідному переході, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.
Позивач не погодився з зазначеною вище постановою оскільки жодних підстав притягнення його до відповідальності не було, що і зумовило його звернення до суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до ст. 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п'ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 197, 198 цього Кодексу.
Від імені виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг.
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і шостою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 122 КпАП України, відноситься до компетенції виконавчих комітетів (виконавчих органі) сільських, селищних, міських рад. Інспектори з паркування мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів, однак не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Виконавчий комітет Трускавецької міської ради, від імені якого, зокрема, головний спеціаліст - інспектор з паркування Пасічник М.П., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення, як суб'єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи, судом першої інстанції залучений не був.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача - Сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради, оскільки у розглядуваній справі належним відповідачем є Виконавчий комітет Трускавецької міської ради, тобто відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Крім цього, необхідно звернути увагу, що сектор паркування відділу контролю за станом благоустрою є виконавчим органом Трускавецької міської ради, утворений на підставі рішення Трускавецької міської ради з метою здійснення самоврядного контролю за дотриманням вимог законодавства з паркування транспортних засобів (https://parkingtmr.com.ua/?page=2#).
Також, необхідно зауважити, що Сектор паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради не є юридичною особою, у зв'язку з цим відповідачем у цій справі має бути Виконавчий комітет Трускавецької міської ради - орган, який безпосередньо здійснює функції у сфері паркування та приймає відповідні рішення та несе відповідальність за дії своїх підрозділів.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суд від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 27 лютого 2020 року у справі № 759/13033/14-а (2а/759/391/14).
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цій справі позов заявлено до неналежного відповідача - Сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради , який не є суб'єктом владних повноважень, а отже з врахуванням відсутності в суду апеляційної інстанції повноважень замінити відповідача, підстави для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача відсутні.
Однак, вказані обставини, не позбавляють позивача, з метою захисту своїх прав, звернутися з позовом до суду до належного відповідача, в порядку, встановленому процесуальним законом.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову
Згідно ст. 139 КАС України, правові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 268, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Трускавецької міської ради Львівської області задовольнити.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 квітня 2025 року у справі № 457/207/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 16.10.25