Справа № 991/10243/25
Провадження 1-кс/991/10328/25
09 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» (далі - ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА») ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 25.09.2025 за вих. № 25/09/2025-2-2 про кримінальне правопорушення (далі - Скарга), в якій ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважених осіб САП внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою.
Скарга мотивована тим, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП направлено заяву від 25.09.2025 за вих. № 25/09/2025-2-2 про вчинення кримінального правопорушення, однак, відомості за вказаною заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено.
ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Скарги, до суду не з'явився, у прохальній частині Скарги (п. 3) просив проводити її розгляд без участі скаржника.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, (САП) про дату, час та місце розгляду Скарги був повідомлений належним чином, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності особи, яка звернулася зі Скаргою, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду Скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до ЄРДР, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Під час судового розгляду Скарги встановлено, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП направлено заяву від 25.09.2025 за вих. № 25/09/2025-2-2 про вчинення кримінального правопорушення (далі - Заява).
Станом на день розгляду Скарги, не надано доказів внесення відомостей за Заявою до ЄРДР.
При дослідженні змісту Заяви слідчим суддею встановлено, що у Заяві ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення кримінального правопорушення наступним: Закарпатської обласної ради - ОСОБА_4 , народний депутат Верховної Ради України - ОСОБА_5 , залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, зокрема, ТОВ "БОРЖАВА ЕСЕТ" (код ЄДРПОУ - 42558570), ТОВ "ГОНДОЛА" (код ЄДРПОУ - 44074354), ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ - 44710382), створили організовану злочинну групу, яка діє з метою заволодіння земельними ділянками у с. Пилипець, обходу вимог законодавства щодо цільового призначення земель та порушення норм природоохоронного законодавства. Зокрема, у межах зазначеної злочинної схеми здійснюється незаконне оформлення земельних сервітутів, зміна цільового призначення земель лісового фонду на землі рекреаційного призначення, виключення земель із меж природоохоронних зон, зокрема заказника «Темнатик», а також підготовка до реалізації масштабного курортного комплексу «Боржава» без дотримання процедур відкритого планування та громадського контролю. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , організовують закриті зустрічі з представниками політичних і бізнесових структур щодо погодження комерційних та земельних питань з метою незаконного будівництва курортного комплексу «Боржава». Крім того, депутат Закарпатської обласної ради - ОСОБА_4 , народний депутат Верховної Ради України - ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинні змові з іншими учасниками організованої злочинної групи, зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах. В діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Однак у Заяві відсутні будь-які конкретні об'єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях вказаних осіб ознак наведених злочинів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов'язують внесення відомостей до ЄРДР.
Так, зміст та суть повідомлення про злочин (Заяви) фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у Заяві фактів Заява не містить. У Заяві відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається вчинення зазначених у ній кримінальних правопорушень та що вищевказані посадові особи причетні до таких протиправних дій, відсутні відомості щодо конкретних дій вищевказаних осіб, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення за наведеними у Заяві статтями КК України.
Викладені у Заяві обставини, з урахуванням вищенаведеного, не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер.
За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення Скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6