про залишення апеляційної скарги без руху
15 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20968/24 пров. № А/857/41321/25
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Курилець А. Р., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 380/20968/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року задоволено адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 20.01.2025 копію якого отримано скаржником 22.01.2025
Апеляційну скаргу подано 07 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що В межах строку на апеляційне оскарження Головним управлінням ДПС у Львівській області подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення. Проте, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, у зв'язку з несплатою судового збору. Головне управління ДПС у Львівській області просить Восьмий апеляційний адміністративний суд врахувати, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, однак її було повернуто судом внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (несплата судового збору). Головне управління ДПС у Львівській області звертає увагу і просить врахувати активну поведінку Головного управління ДПС у Львівській області, а також те, що було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі. Окрім цього, Головне управління ДПС у Львівській не могло мати та не мало жодного наміру отримати будь-яку ймовірну вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на даний період та використати її, шляхом уникнення або зволікання виконання своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Головне управління ДПС у Львівській області безпосередньо зацікавлене у відкритті апеляційного провадження, адже апеляційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій являє собою невід'ємне право особи та єдиний законний спосіб захисту своїх прав та інтересів, що здатне забезпечити справедливість. Невчасна сплата судового збору, у зв'язку з неналежним фінансовим забезпеченням Державної податкової служби України, територіальним органом якої є Головне управління ДПС у Львівській області, є не суб'єктивною, а вимушеною причиною.
Також Головне управління ДПС у Львівській області просить апеляційний суд звернути увагу на постанову Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 820/1212/17. У вищезазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом. При цьому право суб'єкта владних повноважень повторного звернення з апеляційною скаргою має темпоральні межі, встановлені нормою частини другої статті 299 зазначеного Кодексу: один рік з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки), а також звертає увагу на те, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку. Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Однак суддя зазначає, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Суддя зазначає, що первісна апеляційна скарга повернута 19 березня 2025 року (копію ухвали скаржник отримав 20 березня 2025 року), а повторна апеляційна скарга подана 07 жовтня 2025 року, тобто аж через 6 місяців.
Сплив такого проміжку часу об'єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.
Посилання податкового органу на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору судом відхиляється, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму ''послаблення'' у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд, обмежене фінансування не є поважною причиною пропуску строку на оскарження чи підставою для продовження (поновлення) процесуального строку.
Також, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття сукупності послідовних та регулярних (неодноразових) дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Посилання на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання апелянтом своїх процесуальних обов'язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.
Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що податковий у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо правового значення листів ТТП колегія суддів наголошує, що в постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив:
- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);
- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні;
- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Головного управління ДПС у Львівській області.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 380/20968/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяА. Р. Курилець