16 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/26590/23 пров. № А/857/38088/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року з питань судового контролю за виконанням судового рішення, головуючий суддя - Кедик М.В., постановлена у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 10.07.2023 року № С/11675 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2023 року розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10%; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року у справі № 380/5009/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 140% посадового окладу.
Позивач - ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Подана заява мотивована тим, що на виконання судового рішення відповідач виготовив довідку від 20.11.2024 року №1159/12/18429 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року. Аналіз вказаної довідки свідчить про те, що така є неналежною, оскільки зазначений в довідці розмір грошового еквіваленту додаткових видів грошового забезпечення було визначено без урахування розмірів основних видів грошового забезпечення (окладів за посадою і званням) встановлених з 01.01.2023 року за відповідною посадою, що суперечить Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністром оборони України від 07.06.2018 року № 260, та правовому висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі з питань судового контролю від 11.12.2024 року у справі № 380/9974/23. Так, відповідно до відомостей, зазначених Відповідачем в довідці, її розмір становить 50% від суми окладів за посадою і званням. Оскільки з 01.01.2023 року посадовий оклад за рівноцінною посадою Позивача становить 10310,00 грн, а оклад за військовим званням 2150,00 грн, то відповідно до зазначеної в довідці формули розмір грошового еквіваленту надбавки за вислугу років повинен становити - 6230,00 грн, а відповідачем в довідці чомусь зазначений в розмірі - 4090,00 грн. Позивач вважає, що розрахунок грошового еквіваленту додаткових видів грошового забезпечення відповідач провів без урахування розмірів основних видів грошового забезпечення, встановлених з 01.01.2022 року за відповідною посадою, та зазначених в довідці № 1159/12/18429.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року в задоволенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №380/26590/23, відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень задовольнити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідачем належно не виконується рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі №380/26590/23, що призвело до порушення вимог частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України.
На підставі частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Також, згідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У відповідності до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 380/26590/23, відділ координації пенсійних питань МВС України на ім'я ОСОБА_1 видав довідку від 20.11.2024 року № 1159/12/18429 про розмір грошового забезпечення.
Згідно з вказаною довідкою, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023 року за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: заступник начальника мобілізаційного відділу організаційно-мобілізаційного управління штабу управління ОК «Північ», складає 35 357,50 грн, із розрахунку: посадовий оклад 10310,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник) - 2150,00 грн; надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу, окладу за звання) - 4090,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років) 7975,50 грн; надбавка в умовах режимних обмежень (20% від посадового окладу) 1354,00 грн, премія (140% нарахованого грошового забезпечення) 9478,00 грн.
Позивач фактично не погоджується із діями, вчиненими відповідачем після виконання рішення суду від 14.08.2024 року у справі № 380/26590/23, яке набрало законної сили.
Разом з тим, з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі № 380/26590/23 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 140% посадового окладу.
Як вірно встановлено судом попередньої інстанції, відповідач вчинив дії, а саме на виконання Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі №380/26590/23 видав оновлену довідку від 20.11.2024 року № 1159/12/18429 із зазначенням відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби - 65% та премії - 140%.
Правомірність застосування розміру інших додаткових видів грошового забезпечення із розрахунку мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року в межах розгляду даної справи судом не досліджувалось.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що позивач фактично не погоджується із діями відповідача щодо зазначення розміру інших додаткових видів грошового забезпечення, що не було предметом розгляду даного спору, відтак відсутні підстави для визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Подана позивачем заява не стосується позовних вимог, що були предметом цього спору.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із діями відповідача, які створили нові правовідносини, тому вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду від 14.08.2024 року у справі № 380/26590/23
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 383 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року з питань судового контролю за виконанням судового рішення у справі №380/26590/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула