16 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1301/21 пров. № А/857/36398/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, головуючий суддя - Щербаков В.В., постановлена у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною,-
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, яка полягає у непризначені ОСОБА_1 субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний сезон 2020-2021 років; зобов'язано Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 09 листопада 2020 року, з урахуванням правової оцінки, наданої Рівненським окружним адміністративним судом у цьому судовому рішенні.
Позивач - ОСОБА_1 подав до суду заяву про накладення штрафу на керівника Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації в порядку 382 КАС України за неналежне виконання рішення суду.
Подана заява мотивована тим, що судове рішення по справі №460/1301/21 відповідачем не виконане. З огляду на вказане, позивач просив вирішити питання про накладення штрафу на керівника Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації за неналежне виконання рішення суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву про накладення штрафу задовольнити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що заявою (в порядку ст. 382 КАС) позивач звернувся в суд для захисту своїх порушених прав та зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення у справі №460/1301/21, однак такий звіт відповідачем був не поданий. Зазначив, що керівник Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації не виконує рішення суду. Крім того, звертає увагу, що Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації змінило назву на Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації.
На підставі частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Також, згідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Як підтверджується матеріалами справи, судом вирішено здійснити захист прав позивача у спосіб зобов'язання Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 09 листопада 2020 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що боржником в даній справі є Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області.
Щодо доводів апелянта про те, що Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації змінило назву на Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 379 частини 1 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до статті 379 частини 4 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до статті 15 частини 5 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до статті 372 частини 2 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до статті 373 частини 1 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
З аналізу наведених норм вбачається, що сторона виконавчого провадження замінюється внаслідок вибуття на правонаступника.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався із заявою в порядку ст. 379 КАС України про заміну сторони виконавчого провадження на Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації, відтак відсутні підстави для накладення штрафу на керівника саме Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що оскільки Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації не є боржником у даній справі, отже відсутні підстави для застосування до такого суб'єкта владних повноважень санкцій, передбачених ст.382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 383 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, у справі №460/1301/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула