16 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1518/25 пров. № А/857/30450/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року, головуючий суддя - Москаль Р.М., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, ГУПФУ в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Хмельницькій області № 134550007851 від 26.12.2024 року; зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до його стажу державної служби період роботи на посаді начальника відділу освіти Залізничної рай адміністрації Львівської міської ради з 23.09.2002 року до 08.05.2013 року, а також роботу на посаді заступника начальника управління - начальника відділу професійно-технічної освіти та координації діяльності вищих навчальних закладів і зарахувати до стажу державної служби службу в армії з 19.10.1979 року по 06.11.1981 року згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року. №2011- XII (із змінами); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести його з 20.12.2024 року на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ згідно заяви від 20.12.2024 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що є пенсіонером, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. 20.12.2024 року звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком на підставі Закону № 1058 на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку із тим, що набуто менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону (2 роки 8 місяців 16 днів). Позивач не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вказує, що підпадає під умови, визначені пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону № 889-VIII. Зазначає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також служба в радянській армії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.12.2024 року № 134550007851 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 20.12.2024; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 20.12.2024 пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ; з метою виконання цього рішення суд встановлено такий порядок та спосіб його виконання: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов'язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 08.08.2002 року по 08.05.2013 року, період роботи у облдержадміністрації з 13.05.2013 року по 15.08.2013 року та період проходження служби в армії з 19.10.1979 року по 06.11.1981 року; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено;
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що станом на 01.05.2016 року позивач не має 20 років стажу державної служби та не перебував на посадах, передбачених ст. 25 Закону №3723, тому не дотримано вимоги пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, а саме наявність стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, або не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Вважає, що оскільки посади місцевих рад та їх виконавчих комітетів віднесені до відповідних категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців, тому зобов'язання суду І інстанції щодо зарахування зазначених періодів до стажу державної служби є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Крім того вважає, що зобов'язання суду І інстанції призначити ОСОБА_1 з 20.12.2024 року пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 отримує пенсію за відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 : - з 08.08.2002 року по 08.05.2013 року працював у Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради на посаді завідувача районного відділу освіти, а потім на посаді начальника відділу освіти; - з 13.05.2013 року по 15.08.2013 року працював у Департаменті з питань світи, науки, сім'ї та молоді Львівської облдержадміністрації; - 23.09.2002 року склав присягу посадової особи місцевого самоврядування з присвоєнням 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування; - 01.01.2003 року присвоєно 11 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 01.01.2005 присвоєно 10 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 01.01.2007 року присвоєно 9 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - з 16.08.2013 по 23.09.2016 року працював в Департаменті Освіти і науки Львівської облдержадміністрації; 01.05.2016 року присвоєно 6 ранг державного службовця. З 19.10.1979 року по 06.11.1981 року проходив строкову військову службу, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2025 року № 162.
ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою від 20.12.2024 року про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішенням від 26.12.2024 року № 134550007851 відмовило у задоволенні його заяви від 20.12.2024 року з мотивів того, що станом на 01.05.2016 у заявника стаж на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби становить 2 роки 8 місяців 16 днів (з 16.08.2013 року по 01.05.2016 року). до стажу державної служби не зараховано період роботи в Львівській міській раді - Залізничній районній адміністрації з 08.08.2002 року по 08.05.2013 року, оскільки ОСОБА_1 присвоєний ранг посадової особи місцевого самоврядування. Також не зараховано період роботи з 13.05.2013 по 15.08.2013 року у Департаменті з питань світи, науки, сім'ї та молоді Львівської облдержадміністрації, відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця. Враховуючи те, що у ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року відсутній як 10-річний так і 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, тому відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до частин 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законодавством визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до зазначеної статті є досягнення такими особами пенсійного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у даному випадку, слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (далі - Порядок №283).
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Так, абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з п. 4 Порядку № 283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Крім того, пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Стаття 14 Закону № 2493-III встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад; сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Таким чином, посада, на якій позивач перебував в органах місцевого самоврядування, відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Порядку № 283 входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
Вказане спростовує доводи скаржника про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Крім того, судова колегія враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 року за результатом розгляду справи №530/1812/16-а, де вказано, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування», підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Отже, період роботи до набрання чинності Законом № 889-VIII на посадах у Залізничній районної адміністрації Львівської міської ради (з 08.08.2002 року по 08.05.2013 року (10 років 09 місяців 01 день), та Департаменті з питань освіти, науки, сім'ї та молоді Львівської облдержадміністрації (з 13.05.2013 року по 15.08.2013 року), які за наведених норм права, прирівняні до посад державної служби, дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 року в справі №500/6640/16, від 10.02.2021 року у справі №825/1453/18, від 12.04.2021 року у справі №591/3924/16-а.
Так само підлягає зарахуванню до стажу державної служби період проходження строкової військової служби з 19.10.1979 року по 06.11.1981 року (02 роки 19 днів).
Враховуючи наведене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги щодо зарахування до стажу державної служби позивача зазначених періодів роботи.
Відтак вірним є висновок суду першої інстанції, що на момент звернення позивача до пенсійного органу (20.12.2024 року) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889.
Таким чином, суд вірно вважав, що відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ у Хмельницькій області № 134550007851 від 26.12.2024 року необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивача право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 20.12.2024 року.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, відтак такі підлягають задоволенню.
Також вірним є висновок суду, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області - перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ з 20.12.2024 року (з дати подання заяви про переведення на інший вид пенсії).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 380/1518/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула