16 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 571/2739/24
Провадження № 22-ц/4815/984/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»
відповідач: ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового спрощеного позовного провадження у м. Рівне апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» адвоката Клименка Т.В. на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року, ухвалене в складі судді Комзюк А.Ф., повний текст рішення складено 06.05.2025 року, у справі №570/2739/24,
В грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 03 травня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 455410-КС-012 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
03 травня 2023 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 455410-КС-012 про надання кредиту, тому ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію щодо укладення договору на умовах, визначених офертою.
Вказує, що відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надав позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15013889 процентів за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 гривень, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №455410-КС-012 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором №455410-КС-012.
Станом на 26 листопада 2024 року утворилась заборгованість за договором № 455410-КС-012 про надання кредиту в розмірі 71529,88 гривень, що складається: 17792,97 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 51831,46 гривні - суми прострочених платежів по процентах; 1905,45 гривень - суми прострочених платежів за комісією.
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість по кредитному договору № 455410-КС-012 від 03.05.2023 у розмірі 37698 гривень 42 копійки, з яких: 17792,97 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 18000,00 гривень - суми прострочених платежів по процентах; 1905,45 гривень - суми прострочених платежів за комісією та витрати по сплаті судового збору в сумі 1276 гривень 60 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відсотки по кредитному договору №455410-КС-012 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам Цивільного кодексу України, умовам договору про надання кредиту та правилам.
Вказує, що штрафні санкції не нараховувались та не включені до позовних вимог.
Звертає свою увагу, що в п. 3.2.3 договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за договором.
У випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів, загальна сума до сплати по відсоткам становила б 26100,00 грн, однак боржником було сплачено лише один платіж у сумі 3900,00 грн на погашення кредиту за договором №455410-КС-012 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки відповідно до п. 3.2.2 договору.
Вважає, що оскільки відповідачем у встановлений графік погашення заборгованості не виконувалось, то починаючи з восьмого дня прострочення першого платежу почалось нарахування процентів за стандартною ставкою - 2,00000000%, а саме з 08 червня 2023 року по 18 жовтня 2023 року включно і після 18 жовтня 2023 року нарахування припинено.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Рішення суду в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та комісії не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам судове рішення в оскаржуваній частині не відповідає.
Встановлено, що 03 травня 2023 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію щодо укладення договору № 455410-КС-012 про надання кредиту на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9072, на номер телефону НОМЕР_2 .
До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту, згідно якого встановлено, що 03 травня 2023 року о 18:07:38 ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що були надані виходячи із обраних нею умов кредитування та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1266, номер телефону: НОМЕР_2 .
03 травня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 455410-КС-012 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний одноразовим ідентифікатором UA-9072 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 18 000,00 гривень, термін дії договору до 18.10.2023, стандартна процентна ставка в день 2,00000000 та узгоджена фіксована процентна ставка в день 1,15013889.
Згідно п. 3.1 договору, кредит надається шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 договору.
Відповідно до розділу 8 договору, номер електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_3 (а.с.22-26, 27-40).
На підтвердження виконання ТОВ «Бізнес Позика» зобов'язань по кредитному договору, позивач надав інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 28.11.2024 року, згідно якої 03.05.2023 року було перераховано кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в сумі 18000,00 гривень, згідно кредитного договору № 455410-КС-012 від 03.05.2023 (а.с.44).
З розрахунку заборгованості за договором № 455410-КС-012 вбачається, що станом на 26.11.2024 року заборгованість становить 71529,88 гривень, що складається з: 17 792,97 гривень - заборгованість за кредитом; 51831,46 гривень - заборгованість по відсоткам; 1905,45 гривень - заборгованість по комісії.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Убачається, що сторони в кредитному договорі №455410-КС-012 погодили розмір процентів за кожен день користування кредитом та визначили термін дії договору до 18 жовтня 2023 року.
За будь-яке користування кредитними коштами передбачено сплату відсотків, які встановлені в договорі та які відповідачка при його підписанні добровільно погодилася сплатити.
Отримавши кредитні кошти, відповідачка погодилася сплатити проценти за користування ними у зазначеному розмірі, що обумовлено кредитним договором та відповідає вимогам ст. 1054, 1056-1 ЦК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані у межах строку дії договору, який був встановлений умовами договору №455410-КС-012 про надання кредиту від 03 травня 2023 року і закінчувався 18 жовтня 2023 року.
З розрахунку заборгованості (четвертий стовпчик - «Відсотки за користування») вбачається, що починаючи з 18 жовтня 2023 року розмір нарахованих процентів зафіксований і становив 51831,46 грн і вже починаючи з 19 жовтня 2023 року не збільшувався (а.с. 12-18).
На підставі вищевикладеного вбачається, що розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору №455410-КС-012 повністю відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.
Судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 902/417/18, так як у вказаній справі суд передбачив можливість зменшення розміру неустойки, штрафу і процентів річних за час затримки виконання грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
У справі, що переглядається, позивачем стягуються проценти за користування кредитом, однак нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625ЦК України позивачем не здійснювалося.
Окрім того, слід звернути увагу, що у межах цієї справи вимоги про визнання недійсними певних умов кредитного договору з підстав їх несправедливості у відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не заявлено, отже суд відповідно до ст.13 ЦПК України за своєю ініціативою не вправі оцінювати положення кредитного договору на предмет їхньої недійсності, у тому числі несправедливості.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру заборгованості за нарахованими процентами.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3633,60 грн. підлягає компенсації останньому за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» адвоката Клименка Т.В. задовольнити.
Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2025 року в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом №455410-КС-012 від 03 травня 2023 року змінити, збільшивши розмір заборгованості по процентах за користування кредитом з 37698,42 грн до 71529,88 грн та збільшити суму судових витрат з 1276,60 грн до 2422, 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3633, 60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 16 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.