Житомирський апеляційний суд
Справа №274/3674/24 Головуючий у 1-й інст. Корбут В.В.
Категорія 82 Доповідач Борисюк Р. М.
16 жовтня 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення описки у постанові Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, ухваленій у цивільній справі 274/3674/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості за договором депозиту та пені,
Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишено без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2025 року - без змін.
06 жовтня 2025 року до Житомирського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення описки у мотивувальній частині постанови апеляційного суду.
Зокрема, на думку представника у мотивувальній частині судового рішення помилково зазначено: АТ «Державний ощадний банк», замість правильного повного: «Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» або скороченого найменування: АТ «Ощадбанк».
Крім того, при посиланні на висновок службового розслідування допущена описка в найменуванні Філії АТ «Ощадбанк» та зазначено: «У матеріалах справи також наявна електронна копія Висновку службового розслідування щодо перевірки інформації стосовно привласнення керуючого ТВБВ № 1005/048 філії Житомирське обласного управління Банку Пшезмірською Л.О….»
Так, відповідно до частини 1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи заяви, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Описка - це помилка, яка пов'язана з неправильним написанням слів у тексті судового рішення. Виправленню підлягають виключно ті описки, які істотно впливають на суть прийнятого судового рішення та його виконання. Такими описками, зокрема, можуть бути: неправильне написання прізвищ, імен, по-батькові, найменувань учасників судового процесу, найменувань та адрес знаходження спірного майна, встановлених дат та строків тощо.
Тобто, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) вказала на те, що правила статті процесуального законодавства, яка регламентує виправлення описок, передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
Щодо меж повноважень судів виправляти описки в своїх рішеннях та щодо можливості при цьому судами змінювати ухвалені ними рішення Верховний Суд зробив свій правовий висновок в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц, де виснував, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Колегія суддів зазначає, що вказана описка не має істотного характеру і не впливає на можливість реалізації рішення суду апеляційної інстанції чи його правосудність.
Відтак, правових підстав для задоволення заяви представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення описки в постанові Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року не убачається.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 269, 374, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення описки в постанові Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року по справі 274/3674/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді