Житомирський апеляційний суд
Справа №287/750/25 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Номер провадження №33/4805/745/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
15 жовтня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Барановського Ігоря Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 06 травня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 06 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 23.03.2025 о 19 год 50 хв, в с. Нові Білокоровичі, вул. Переїзна, керував транспортним засобом «NISSAN X-TRAIL», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі Олевській центральній лікарні відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Барановський І.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Проте, технічним засобом відеозапису не зафіксовано особи ОСОБА_1 або зафіксована особа, яку не можна ідентифікувати, як ОСОБА_1 . Також захисник звернув увагу, що в судовому засіданні він пояснював, що автомобіль ОСОБА_1 не належить, його посвідчення водія перебувало у чужому автомобілі і цим посвідченням скористалася інша особа. Вказав, що його пояснення про те, що підписи у документах ОСОБА_1 не належать, а з відеозапису не можна впізнати ОСОБА_1 , і заявлене з цього приводу клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, залишені поза увагою суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 від 23.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 23.03.2025 о 19 год 50 хв, в с. Нові Білокоровичі, вул. Переїзна, керував транспортним засобом «NISSAN X-TRAIL», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі Олевській ЦЛ відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 279792 від 23.03.2025 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук) та його огляд на стан сп'яніння не проводився (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2025 (а.с.4); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 23.03.2025; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4338782 від 23.03.2025 (а.с.9); диском з відеозаписом події (а.с.10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено працівниками поліції про причину зупинки транспортного засобу, яка була обумовлена порушенням ним ПДР. У працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені водію та відображені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та у протоколі про адміністративне правопорушення. Водій беззаперечно відмовився від проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я, та був повідомлений працівниками поліції про складання відносно нього адміністративних матеріалів за порушення п.2.5 ПДР. ОСОБА_1 також роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відсторонено від керування транспортним засобом. Складені поліцейськими документи підписані ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Посилання захисника на те, що автомобіль ОСОБА_1 не належить та його посвідченням водія скористалася інша особа, а також на те, що ОСОБА_1 не підписував складені поліцейськими документи, а з відеозапису не можна ідентифікувати ОСОБА_1 , апеляційний суд розцінює як спробу уникнути останнім відповідальності за вчинене правопорушення. Як правильно зазначив суд першої інстанції, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин підтверджується постановою серії ЕНА № 4338782 від 23.03.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (а.с.9), яка є чинною. Також, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, що він звертався до відповідних органів щодо втрати посвідчення водія та використання його іншою особою, вчинення від його імені процесуальних дій та підписання документів.
При цьому неналежна якість відеозапису, який проводився у темну пору доби та не містить чіткої візуалізації обличчя особи-водія, не спростовує наявних письмових доказів, що підтверджують факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
У постанові суду зазначені мотиви відмови у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, а тому посилання у апеляційній скарзі на залишення поза увагою такого клопотання є безпідставними. Суд правильно відмовив у призначенні такої судової експертизи, оскільки наявні у справі докази є достатніми для встановлення обставин справи.
Службове підроблення, на яке звертає увагу захисник, не підтверджено будь-якими доказами.
Отже, доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 06 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич