Справа № 761/26897/25
Провадження № 1-кп/761/3610/2025
07 жовтня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 (участь якого забезпечена шляхом відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42018000000001846, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2018, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону від 28.04.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону від 10.11.2018), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону від 17.04.2020) КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42018000000001846, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2018, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону від 28.04.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону від 10.11.2018), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону від 17.04.2020) КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженню до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.
В обґрунтування клопотання посилалася на те, що за версією органу досудового розслідування ОСОБА_6 інкримінована «злочинна діяльність», яка розпочата в 2009-2010 роках, продовження початого кримінального правопорушення відбувалося в різних районах місця Києва, а також на території автономної республіки Крим - у місті Сімферополі. В той же час обвинувальний акт не містить відомостей про час та місце закінчення кримінальних правопорушень, що становлять предмет доказування у кримінальному провадженню №42018000000001846. Крім того, за версією сторони обвинувачення перерахування грошових коштів «з метою їх подальшої легалізації відбулося на рахунки юридичних осіб, що зареєстровані поза межами України». Враховуючи, що орган досудового розслідування не зміг визначити місце вчинення та завершення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, які є найбільш тяжкими, та, беручи до уваги місце знаходження органу досудового розслідування - Держане Бюро Розслідувань, обвинувальний акт у кримінальному провадженню №42018000000001846 має бути підсудний Печерському районному суду міста Києва.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене захисником клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 , у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, зазначив, що за версією органу досудового розслідування, ряд умисних злочинів вчинених організованою групою, вчинялися на території АРК Крим, яка наразі є тимчасово окупованою територією, тобто за місцем здійснення своєї господарської діяльності ДАТ «Черноморнафтогаз». Станом на день направлення обвинувального акт до суду адреса реєстрації ДАТ «Черноморнафтогаз» є вул. Б. Хмельницького, 26 в м. Києві, територія якого відноситься до підсудності Шевченківського районного суду міста Києва. В той же час прокурор не заперечував, що місце завершення кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, яке є останнім за часом вчинення, органом досудового розслідування не встановлено.
Представник потерпілого ОСОБА_4 при вирішенні вказаного питання покладався на розсуд суду.
Вирішуючи вказане питання суд виходить з наступного.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК). Будучи одним із проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: зокрема до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
З огляду на ч. 2 ст. 34 цього Кодексу, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Згідно обвинувального акту який надійшов до суду, ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону від 28.04.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону від 10.11.2018), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону від 17.04.2020) КК України. Найбільш тяжким з яких є кримінальні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 інкриміновано участь у структурному підрозділі злочинної організації, місця розташування якого визначено в різних районах міста Києва. Крім того, визначено, що діяльність злочинної організації розпочата в 2009-2010 роках. В той же час обвинувальний акт не містить відомостей про час та місце закінчення кримінальних правопорушень, що становлять предмет доказування у кримінальному провадженню №42018000000001846.
За правилами ст. 32 КПК України, підсудність кримінального провадження №42018000000001846 мала б визначатися виходячи з місця закінчення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, оскільки обидва є особливо тяжкими злочинами.
При цьому, в хронологічному вимірі останнім за часом, тобто завершальним злочином, які інкриміновано ОСОБА_6 є ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України. Проте, в обвинувального акті, не зазначено конкретного місця вчинення та завершення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
За положеннями ст. 32 КПК України, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно із відомостями, які містяться в обвинувальному акті, обвинувальний акт по вказаному кримінальному провадженню складено 20.06.2025 у приміщенні службового кабінету №609 Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань за адресом: м. Київ вул. Борисоглібська, 18, (т.1 а.с.172.)
Водночас, місцезнаходження органу досудового розслідування, яке закінчило розслідування, визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу.
Юридична адреса Державного бюро розслідувань є вул. Панаса Мирного, буд. 28, м. Київ, що відноситься до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
Отже, з урахуванням положень ст. 32 КПК України, вказане кримінальне провадження не відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
Таким чином, враховуючи вимоги закону, суд дійшов висновку про непідсудність кримінального провадження №42018000000001846 від 01.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону від 28.04.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону від 10.11.2018), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону від 17.04.2020) КК України, Шевченківському районному суду міста Києва, оскільки вказане кримінальне провадження повинно розглядатись судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, тобто Печерським районним судом міста Києва.
Відповідно до змісту п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо було порушено правила підсудності.
Таким чином, з огляду на викладене вмотивування, суд вбачає порушення правил підсудності, визначених ст. 32 КПК при отриманні обвинувального акту відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону від 28.04.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону від 10.11.2018), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону від 17.04.2020) КК України.
Відтак, на підставі ст. 34 КПК України, суд вважає необхідним направити кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст.32, 34, 314, 615 КПК України, суд,
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону від 28.04.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону від 10.11.2018), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону від 17.04.2020) КК України - направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1