Справа № 761/26654/25
Провадження № 2/761/8355/2025
(заочне)
24 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
за участі:
представника позивачки: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
У червні 2025 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.04.2016. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказує, що причина припинення шлюбу полягає у різних поглядах на сімейне життя. Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам як позивача, так і інтересам дитини, що має істотне значення. Окреме проживання протягом тривалого періоду доводить відсутність сім'ї, близькості, що має об'єднувати в родині та взаєморозумінні. Вже довгий час стосунки з відповідачем мають формальний характер та по суті не є родинним зв'язком. Це суперечить природі шлюбу. І, як наслідок, шлюб має бути припинено, з метою дотримання інтересів всіх учасників даних відносин.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 матеріали вказаної позовної заяви передані для розгляду судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року у справі про розірвання шлюбу відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивачка не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21.04.2016 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 21.04.2016 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві.
У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 11.06.2016.
Судом установлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує, спільне господарство не ведуть та проживають окремо.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя Позивачки з Відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, позивач наміру зберігати сім'ю не має, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам позивачки, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, понесені останньою, які складаються з судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 21.04.2016 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві, актовий запис №574, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: Н.В. Аббасова