760/24855/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
16 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У вересні 2025 року позивач звернулась до суду із позов про розірвання шлюбу. У позовній заяві зазначила, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 2012 року. Від шлюбу народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що фактично шлюбні відносини сторін припинились, у сторін різні характери та погляди на життя, відсутнє порозуміння, любов та повага.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
03.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, у якому представник відповідача просив надати подружжю строк для примирення 6 місяців. В обґрунтування зазначає, що шлюбні відносини сторони по справі не припиняли. Якщо вважати місцезнаходження сторін в різних країнах, адже відповідач не може перетинати кордон України, що є об'єктивною обставиною. При цьому, відповідач дуже сумує за сім'єю. Також, про різні погляди на життя та різні характери аргументи є загальними та такими, що не відповідають дійсності. Відтак, відповідач вважає, що примирення сторін, спільне життя і збереження сім'ї можливе та позивач на емоціях звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просить не вживати заходів для примирення подружжя. В обґрунтування зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається. Відтак, подальше збереження шлюбу між сторонами, а також спільне проживання неможливе та суперечить інтересам позивача.
07.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За змістом положень ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 07 вересня 2012 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №1493.
Від шлюбу народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, шлюбні відносини між сторонами припинені.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №442/6319/16-ц, постанова від 30 травня 2019 року.
Беручи до уваги категоричне заперечення позивача щодо надання строку на примирення, враховуючи, що протягом строку з дня відкриття провадження по справі відповідачем не вживались заходи щодо примирення між подружжям, заява про надання строку на примирення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
При цьому суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства, суд застосовує положення ст.24 СК України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.
Отже, при категоричній незгоді позивача на примирення суд вважає, що надання такого строку на примирення буде суперечити ст.24 СК України, відтак клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов про розірвання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 07 вересня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1493 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_3 / судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Вікторія КИЦЮК