Справа №760/26216/25 Провадження №2/760/14552/25
про залишення позовної заяви без руху
«16» жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
у вересні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Воронкової О. І., звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
22 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 23 вересня 2025 року.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 03 жовтня 2025 року.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя зважає на наступне.
Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач в позовній заяві зазначає що він звільнений від сплати судового збору оскільки є учасником бойових дій.
Однак, як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду у контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом про соцзахист ветеранів війни. У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни, тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни. А у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни. Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.
З врахуванням предмету позову з яким позивач звернувся до суду, а також враховуючи обставини на які посилається позивач, суд дійшов висновку, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у даній категорії справ відсутні, оскільки спір не виник із справ, пов'язаних з порушенням його прав як ветерана війни - учасника бойових дій.
У зв'язку з цим позивачу необхідно надати до матеріалів справи докази сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), з 01.01.2025 року судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру про розірвання шлюбу, яка подана фізичною особою, становить 1211,20 грн.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на рахунок №UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суддею встановлено, що є підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя І. О. Тесленко