Справа № 758/4260/24
15 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача-2 ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дудаш Маріанна Мирославівна, про визнання недійсними правовстановлюючих документів, визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої проводиться за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача просить прийняти до розгляду уточнену позовну заяву від 27.08.2025, подану нею до суду 15.09.2025.
Представник відповідача-2 щодо прийняття такої заяви заперечила, вказуючи на те, що оскільки у ній представником позивача видозмінено другу та третю позовну вимогу, то такою заявою фактично одночасно змінено предмет та підставу позову, що є неприпустимим.
Відповідач-1 та третя особа у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки вони суд не повідомили.
З огляду на наведене, із урахуванням думки представників сторін, суд ухвалив проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого
у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).
Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як вбачається зі змісту уточненої позовної заяви від 27.08.2025, поданої представником позивача до суду 15.09.2025, у ній позивач просить суд:
1) визнати недійсною відмову ОСОБА_3 від належної йому частки спадкового майна після смерті його метрі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дудаш М.М. 22.09.2019, зареєстровану в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №1032;
2) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , видане ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою Анастасією Григорівною 24.08.2023, спадкова справа №32/2019, зареєстроване в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №2323, реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №51484158 від 24.08.2023;
3) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24.10.2023, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №14149, реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №52246507 від 24.10.2023;
4) визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_6 ;
5) витребувати із чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином, ураховуючи зміст попередньо заявлених позивачем вимог, в уточненій позовній заяві представником позивача фактично більш конкретизовано другу та третю позовні вимоги, а саме, зазначено додаткові реквізити щодо оспорюваних правовстановлюючих документів, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин суд визнає безпідставними доводи представника відповідача-2 про те, що у поданій заяві представником позивача одночасно змінено предмет та підстави позову.
Будь-яких підстав, передбачених положеннями ЦПК України для залишення такої позовної заяви без руху чи її повернення позивачу, судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність такої заяви представника позивача та наявність підстав для долучення її до матеріалів справи та прийняття до розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 49, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву від 27.08.2025, подану до суду представником позивача ОСОБА_1 15.09.2025.
Продовжувати подальший розгляд справи із урахуванням такої заяви.
Встановити відповідачам строк для подання відзиву та доказів, що підтверджують заперечення проти позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві від 27.08.2025, тривалістю 15 (п'ятнадцять) днів з дня отримання копії даної ухвали в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 179 ЦПК України.
Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень в порядку, визначеному ст. 180 ЦПК України.
Роз'яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, право подати до суду письмові пояснення щодо позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві від 27.08.2025, тривалістю 7 (сім днів з дня отримання копії даної ухвали в порядку, визначеному ст. 181 ЦПК України.
Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 16 год. 30 хв. 18.11.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані одночасно із апеляційною скаргою на рішення суду.
СуддяО. О. Ковбасюк