Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15880/25
14 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100070002035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100070002035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, що було вилучене в ході проведення огляду місця події.
Клопотання обґрунтоване тим, що вилучений під час огляду предмет визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є об'єктом, який містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому з метою забезпечення арешту майна слідчий просить проводити розгляд клопотання без повідомлення власників майна, щодо якого подане клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власників майна, з метою забезпечення арешту майна.
У судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якому клопотання підтримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без участі слідчого та з урахуванням ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, із наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100070002035, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.10.2025 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту на фоні особистої неприязні ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 у вигляді проникаючої колото - різаної рани задньої-бокової стінки грудної клітини зліва, лівобічний пневматоракс.
06.10.2025 в період часу з 19 год. 45 хв. по 20 год. 15 хв. слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві було проведено огляд місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено обшивку зі слідами бурого кольору, що поміщена до паперового конверту.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 07.10.2025 вказаний вище вилучений предмет визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100070002035 від 06.10.2024.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З доданих до клопотання документів вбачається, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є об'єктом кримінально-протиправних дій.
Оцінивши в сукупності надані слідчим докази, слідчий суддя вважає за можливе застосування вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлені докази за матеріалами клопотання в їх сукупності, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки його для інших осіб, слідчий суддя вбачає достатні та обґрунтовані підстави для задоволення поданого клопотання.
На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, яке було виявлене та вилучене під час проведення огляду в рамках кримінального провадження № 12025100070002035 від 06.10.2024, а також збереження його як речового доказу, слідчий суддя вважає вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах підозрюваного та інтересах інших осіб, задля забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даній стадії кримінального провадження не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100070002035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 06.10.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , а саме на:
- обшивку зі слідами бурого кольору, що поміщена до паперового конверту.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1