Справа № 758/419/17
06 жовтня 2025 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Савченко Павла Дмитровича про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Акціонерним товариством «Універсал Банк» за кредитним договором № 061-2915/840 від 25.12.2007 у розмірі 11185 (одинадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) доларів США 87 центів, що складається із: 2442,20 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 6582,41 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту, 1146,80 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1014,47 доларів США - заборгованість по підвищеним відсоткам, - звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із трьох кімнат загальною площею 72,30 кв.м та жилою площею 42,90 кв.м, та в рівних частинах належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської районної держадміністрації м. Києв від 20.01.2003, згідно із розпорядженням (наказом) від 20.01.2003 № 3, зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 30.01.2003 за № 2973, Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 23.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 3-801, виданого державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1 , Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 23.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 3-802, виданого державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2 , - шляхом продажу на електронних аукціонах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону, за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Зупинено виконання рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
01 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Савченко П.Д. звернувся до суду з заявою, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року.
Заява обґрунтована тим, що вказаним заочним рішення суду мзадоволено позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , однак відповідач ОСОБА_1 знаходиться в Німеччині з 08.03.2022, а з адвокатом Саража Г.С. договір про надання правничої допомоги був розірваний 01.09.2023. Зазначає, що ОСОБА_1 копію заочного судового рішення не отримувала, з його повним текстом ознайомилася після ознайомлення з матеріалами справи адвокатом Левадним О.О., яке відбулося 12.03.2025. Оскільки при ухваленні заочного рішення судом не були встановлені усі обставини та не враховано докази, представник відповідача вважає, що наявні правові підстави для перегляду та скасування заочного рішення.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
07 квітня 2025 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, прийнято заяву та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
10 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на заяву про перегляд та скасування заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року. Вказав, що провадження в даній справі триває з лютого 2017 року, рішення ухвалено в листопаді 2024 року, ОСОБА_1 була обізнана про судове провадження. Обізнаність про продовження перебування справи в провадженні суду свідчить і сам зміст заяви про перегляд заочного рішення, у якій стверджується, що правовідносини з попереднім адвокатом були розірвані у вересні 2023 року. Звертає увагу, що в порушення частини 4 статті 64 ЦПК України про припинення представництва не було повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. Тобто, протягом всього строку перебування справи в провадженні суду, заявниця не була позбавленна можливості бути обізнаною про стан розгляду справи, зокрема з використанням засобів дистанційного ознайомлення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень та веб-ресурсів Судова влада України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої просив заяву про перегляд заочного рішення розглядати без його участі та залишити її без задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Виходячи з цього, на підставі ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву за відсутності сторін.
Дослідили матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Судом встановлено, що заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 . Б задоволено.
У матеріалах справи міститься відповідь відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в місті Києві з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, згідно відомостей заяви про перегляд заочного рішення, адресою місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 продовжує бути: АДРЕСА_2 .
За правилами ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Саме за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, з'ясованої з відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в місті Києві, а також на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої остання надсилала на електронну адресу Подільського районного суду міста Києва клопотання (а.с.144, т.1), здійснювалися її неодноразові виклики в судові засідання.
Таким чином, суд неодноразово повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи шляхом направлення рекомендованих поштових повідомлень і, після повернення судових повісток з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», здійснював повідомлення на електронну адресу відповідача ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , про доставку яких до електронної скриньки відповідача є підтвердження в матеріалах справи.
За таких обставин, відповідач була повідомлена про час та місце розгляду справи та могла брати участь у судових засіданнях за допомогою відеоконференцзв'язку та подавати докази по справі засобами електронного зв'язку (електронна пошта, електронний кабінет), тому посилання представника відповідача, що відповідач ОСОБА_1 не могла користуватися своїми процесуальними правами, та надавати відповідні докази, оскільки перебувала закордоном і фактично не могла приймати участь у судових засіданнях не приймаються судом до уваги.
Суд наголошує на тому, що вказана цивільна справа перебувала на розгляді у Подільському районному суді міста Києва з січня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 була обізнана з наявність вказаного позову, відзив не подавала та жодних доказів суду не долучала в період з січня 2017 року по день винесення судом рішення у справі - 25.11.2024.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження сплати кредиту представником відповідача до заяви про перегляд заочного рішення надані документи про сплату коштів на рахунок, який не є кредитним (документи з іншим призначенням платежу, а не погашення кредиту) а також прослідковується подвійне подання одних тих самих документів.
Інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, представником відповідача - не підтверджено.
Заява представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення зводиться до аналізу позовних вимог та доводів, яким була надана оцінка при ухваленні заочного рішення. При цьому, не містить посилань на існуючі докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які могли б бути підставою для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку.
За таких обставин суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-260, 261, 287-288 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Савченко Павла Дмитровича про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Леся БУДЗАН