печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21107/25-а
пр. 2-а-223/25
01 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сіренко С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив скасувати постанову № 473/25 у справі про адміністративне правопорушення від 28 квітня 2025 року.
В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідач направляв на ім'я позивача повістку, за якою позивач мав з'явитися о 09:00 13 березня 2025 року, але конверт з повісткою не був вручений. Зазначає, що з 06.03.2025 по 16.04.2025 перебував на стаціонарному лікуванні, та не міг прибути у строк, визначений повісткою до ТЦК з об'єктивних причин. Також, з тексту постанови № 473/25 від 28.04.2025 не вбачається мета виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, відповідно такою, що підлягає скасуванню судом.
26.05.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі відкрито провадження, для розгляду справи у спрощеному порядку без виклику сторін.
Відповідачу направлялася копія ухвали та позовної заяви, які 04.06.2025 були доставлені відповідачу до електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відзив відповідач не надав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без виклику учасників.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до постанови № 473/25 від 28 квітня 2025 року, 01.03.2025 року ОСОБА_1 була направлена повістка № 2794573, за якою він мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , о 09:00 годині 13 березня 2025 року. Зазначене поштове відправлення було повернуто відправникові 10.03.2025 з відповідною довідкою ОСОБА_2 , про причини повернення/досилання: адресат відсутній за вказаною адресою.
Як вказано у постанові № 473/25 від 28 квітня 2025 року, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме у зв'язку із неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені у повістці, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що вчинено в особливий період.
Як вбачається з наданих позивачем документів, згідно копії Епікриз (виписаний) з медичної картки стаціонарного хворого № 3228, відділення № 15, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на стаціонарному лікуванні з 06.03.2025 по 16.06.2025 (Е-напраівлення № 2100-9145-4401-4149) в Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічній заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ», що підтверджується відповідними медичними довідками.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність, за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Таким чином, диспозиції ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог інших нормативно-правового актів, які регламентують мобілізаційне законодавство, зокрема, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, зокрема, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент направлення йому повітки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повернута відправнику 10.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічній заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» з 06.03.2025 по 16.04.2025.
За змістом норм ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
При цьому, ст. 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України не є абсолютними, та перекладають обов'язок доказування на відповідача за умови того, що спочатку позивачем у позовній заяві належним чином продемонстровано порушення його прав та в достатній мірі обґрунтовано неправомірність відповідного рішення.
Разом з тим, вбачається з матеріалів справи, Позивач не отримував повістки та не відмовлявся від її отримання, не був обізнаний щодо наявності відносно нього повістки, також позивач мав поважні причини неприбуття на виклик (хворобу), проходив стаціонарне лікування, повістку про виклик не отримував. Зазначена позиція не спростована відповідачем.
Таким чином, суд приходить висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ст. 139 КАС України, судовий збір слід стягнути з бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 243-246, 286 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 473/25 від 28.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю. Г. Головко