№ 755/21122/24
№1-кс/755/3845/25
"13" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Старша слідча 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Клопотання погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_10 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024011000000180 від 09.07.2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у колабораційній діяльності, а саме, у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У період лютого-березня 2014 року, Російська Федерація (далі - РФ), використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні, як привід для вторгнення на її суверенну територію, у порушення міжнародно-правових норм, у тому числі Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та РФ (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 року та Федеральним Законом РФ № 42-ФЗ від 02.03.1999 року), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також, підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим та міста Севастополя, блокування українських військових частин, а також, організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території Кримського півострову, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому, став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Таким чином, з 20.02.2014 року РФ, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також, придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ створено, так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим, діяльність яких є незаконною і спрямованою на шкоду державним інтересам України, її суверенітету та територіальній цілісності. Наповнення цієї вертикалі громадянами України, які добровільно займають у ній посади, є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства України.
Так, 24.02.2022 року, у зв'язку з відкритим повномасштабним військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення військового стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022 року, та строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на добровільне зайняття посади в незаконних судових органах на тимчасово окупованій території півострова Крим, у невстановлені досудовим розслідуванням час та обставинах, проте, не пізніше 19.04.2024 року, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Кримського півострову, а саме, вул. Пушкіна, буд. 33, смт. Леніно (актуальна назва - Єди-Кую, Керченський район Автономна Республіка Крим), Автономна Республіка Крим, добровільно зайняв посаду в незаконно створеному окупаційному судовому органі, а саме посаду, так званого «голови Ленінського районного суду Республіки Крим».
Так, 19.04.2024 року, на підставі указу президента РФ № 274 «Про призначення суддів федеральних судів і про представників президента РФ в кваліфікаційних колегіях суддів суб'єктів РФ», ОСОБА_6 призначений на посаду, так званого «голови Ленінського районного суду Республіки Крим».
У подальшому, призначений на посаду, так званого «голови Ленінського районного суду Республіки Крим », ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні зазначеного незаконного судового органу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , приступив до виконання своїх безпосередніх обов'язків щодо організації та здійснення, так званого «правосуддя» від імені держави-агресора та в її інтересах, чим грубо й систематично порушив вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, здійснюючи судочинство від імені Російської Федерації.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів окупації Кримського півострова з боку РФ та незаконності співпраці з окупаційними органами, із власної ініціативи, добровільно вирішив особисто взяти участь в утворенні та функціонуванні на території Автономної Республіки Крим протиправної системи судочинства шляхом організації, як так званий «голова суду», незаконної діяльності, так званого « Ленінського районного суду Республіки Крим », тобто, активно здійснює свою протиправну діяльність на шкоду інтересам України.
21 березня 2025 року в кримінальному провадженні прокуратурою АР Крим там. Севастополя погоджено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повідомлення про підозру та повістки на 31.03.2025 року, 01.04.2025 року та 02.04.2025 року про його виклик до слідчого опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 62 (7987) від 25.03.2025 року та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора .
15 квітня 2025 року у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, ОСОБА_6 оголошений в розшук.
22 вересня 2025 року слідчим суддею Дніпровського районного суду міста Києва задоволено клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року за підозрою громадянина України ОСОБА_6 (ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2025 року в справі № 755/21122/24).
25 вересня 2025 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 старшому слідчому 2 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 надано доручення на повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обсяг матеріалів досудового розслідування, які надаються для ознайомлення стороні захисту, складає 2 томи - том № 1 на 244 аркушах та том № 2 на 207 аркушах.
25 вересня 2025 року повідомлення про завершення досудового розслідування та виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 01.10.2025 року опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 196 (8121).
01 жовтня 2025 року захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 повідомлено про завершення досудового у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Одночасно, зазначено про необхідність прибуття 02.10.2025 року, 03.10.2025 року, 06.10.2025 року, 07.10.2025 року та 08.10.2025 року з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин до слідчого слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 22024011000000180.
Зазначені повідомлення направлені захиснику 01.10.2025 року, шляхом надіслання повідомлення через мобільні месенджери «Telegram» та «Viber» (за мобільним номером телефону НОМЕР_1 ). Разом з тим, через блокування номеру НОМЕР_2 , з якого здійснювалося надіслання викликів, користувачем ОСОБА_5 , зазначені повідомлення доставлені не були.
Разом з тим, 01.10.2025 року з мобільного номеру НОМЕР_3 , шляхом надіслання повідомлення через мобільний месенджер «Viber» (за мобільним номером телефону НОМЕР_1 ) здійснено повідомлення захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів та надання доступу до них стороні захисту у вказаному кримінальному провадженні з викликом захисника на 02.10.2025 року, 03.10.2025 року, 06.10.2025 року та 07.10.2025 року. Зазначене повідомлення, відповідно до звіту про доставку, адвокатом ОСОБА_5 отримано.
Крім того, 01.10.2025 року відповідне повідомлення адвокату ОСОБА_5 направлено засобами поштового зв'язку (ідентифікатор відправлення - 0209400413742, 0209400413882) та на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 .
06 жовтня 2025 року здійснено повторний виклик захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , шляхом надіслання повідомлення через мобільні месенджери «Telegram» та «Viber» (за мобільним номером телефону НОМЕР_1 ) з викликом захисника на 02.10.2025 року, 03.10.2025 року, 06.10.2025 року та 07.10.2025 року. Разом з тим, через блокування номеру НОМЕР_2 , з якого здійснювалося повідомлення, користувачем ОСОБА_5 , повідомлення у мобільному месенджері «Viber» доставлене не було. Повідомлення у мобільному месенджері «Telegram» доставлено з номеру телефону НОМЕР_4 .
Крім того, 06.10.2025 року відповідне повідомлення із датами повторного виклику адвокату ОСОБА_5 направлено засобами поштового зв'язку та на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також, направлено лист до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги з проханням забезпечити явку адвоката підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_8.
Однак, не зважаючи на перелічені вище дії, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_8, починаючи з 01.10.2025 року, жодного разу у дні його викликів не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 не розпочав.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зі змісту ст. 2 КПК України випливає, що є три завдання кримінального судочинства: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; 2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд, зберігаючи неупередженість, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
Застосування належної правової процедури означає суворе додержання встановленого кримінальним процесуальним законом порядку досудового розслідування та судового провадження. Саме це є гарантією встановлення об'єктивної істини при здійсненні кримінального провадження, застосування до винного справедливого покарання і не притягнення до кримінальної відповідальності невинуватого.
Об'єктами, що беруться під захист від кримінальних правопорушень за допомогою норм КПК, є: особа; суспільство; держава. Об'єктами охорони є права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження.
Під такою охороною слід розуміти забезпечення необхідних умов для здійснення прав, свобод і задоволення законних інтересів, їх недоторканності та непорушності за допомогою чіткого врегулювання кримінальних процесуальних відносин та прийняття заходів правового характеру з метою недопущення порушення прав учасників кримінального провадження, в тому числі і прав підозрюваного та його захисника.
Орган досудового розслідування вжив усіх передбачених ч. ч. 1-3 ст. 290 КПК України заходів для виконання обов'язку щодо повідомлення підозрюваного та захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із роз'ясненням умов, за яких вони можуть реалізувати своє право на ознайомлення із матеріалами, що є в розпорядженні прокурора або слідчого.
Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає, що сторонам кримінального провадження, зокрема, підозрюваному та його захиснику, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, а у разі зволікання при здійсненні такого ознайомлення, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них, зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з відповідними матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження, вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Вказане надає розуміння, що право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним. Таке право має реалізовуватися без зловживань і без шкоди для досягнення цілей кримінального провадження, у межах розумних строків, що відповідатиме завданням та принципам кримінального провадження. Такий підхід, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від неї відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, інших підозрюваних, потерпілих, тощо) та суспільства в цілому (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 18.01.2012 у справі № 1-4/2012).
Вирішуючи питання про наявність факту зволікання, враховується, що КПК України не містить чіткого переліку ознак, за наявності яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися «зволіканням» і вказане поняття є оціночною категорією, а тому питання наявності такого зволікання має вирішуватись у світлі обставин кожної конкретної справи та з урахуванням положень ст. ст. 28, 42, ч. ч. 1, 10 ст. 290 КПК України.
З огляду на зміст вказаних законодавчих норм, для встановлення факту зволікання при ознайомленні із матеріалами досудового розслідування належить враховувати: обсяг матеріалів досудового розслідування; складність провадження; умови доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною обвинувачення повноважень, передбачених ст. 290 КПК України.
Разом з тим, хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак, заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права. Проявом зловживання процесуальними правами є той випадок, що стороною обвинувачення відповідно до вимог кримінального процесуального закону вживаються активні, наполегливі, змістовні дії, спрямовані на повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, тоді як поведінка сторони захисту в цій частині має ознаки недобросовісності. Вказана позиція висловлена в правовому висновку Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанова від 27.02.2025 у справі № 214/4527/22).
Враховуючи викладене, з метою запобігання спробам безпідставного зволікання підозрюваним ОСОБА_6 та захисником останнього - адвокатом ОСОБА_5 в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування та дотримання розумних строків для вчинення відповідних процесуальних дій - вручення обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування і направлення процесуальних документів до суду, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Враховуючи обсяг матеріалів досудового розслідування, з якими підозрюваний та захисник мають ознайомитися, в порядку ст. 290 КПК України, а також з урахуванням усіх наявних матеріалів досудового розслідування та умов доступу до них, сторона обвинувачення вважає, що строк з моменту розгляду даного клопотання до 16.10.2025 включно є достатнім для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні прохав відмовити у задоволенні клопотання, подав письмові заперечення, які підтримав, мотивуючи тим, що 09 жовтня 2025 року ним були отримані повідомлення за № 76/14-1549/6/10/25 від 06.10.2025 року, № 76/14-1524/1/1025 від 01.10.2025 року про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 з датами (термін, яких минув) можливого прибуття до слідчого ІНФОРМАЦІЯ_8 - ОСОБА_4 08 жовтня 2025 року (з інших джерел) він дізнався про завершення вказаного досудового розслідування, у зв'язку з чим, ініціював направлення до слідчої заяви-повідомлення (№ 04/10/25 кс від 08.10.2025 року) з пропозицією узгодження можливої дати/часу ознайомлення з кримінальним провадженням та клопотання про змінення місця ознайомлення з режимного об'єкту на інше, а саме на 10.10.2025 року на 12 годину 00 хвилин, однак, відповіді не отримав. Відповідно до ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. (ч. 1). Тобто саме прокурор є основним суб'єктом, який надає доступ до кримінального провадження, а слідчий тільки за його дорученням. Таке доручення у слідчої відсутнє, стороні захисту не надавалося (не надсилалося) на ознайомлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщенню або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в установленому порядку. Тобто, слідчий повинен створити умови, за яких учасники кримінального провадження на боці захисту матимуть змогу безперешкодно отримувати (сприймати, фіксувати) відомості, що містяться у цих матеріалах, однак, ці вимоги норми КПК України слідчою не дотримані, а саме, у повідомленнях міститься інформація про режимність об'єкту дислокації слідчого органу, у зв'язку з чим, до сторони захисту поставлена вимога, що у разі використання фото,відеопристроїв та комп'ютерної техніки, необхідно надати їх, ідентифікуючи ознаки. На запит сторони захисту щодо відсутності у нього, адвоката ОСОБА_5 , дозволів на вхід/перебування на режимних об'єктах будь-якої категорії та повідомити і надати роз'яснення щодо можливості (та/або неможливості) використання мобільного телефону для зняття копій з матеріалів кримінального провадження у спосіб фотографування, відповіді не надано (заява-повідомлення № 04/10/25 кс від 08.10.2025 року). Клопотання про організацію ознайомлення стороною захисту з кримінальним провадженням у місці, яке не підпадає за ознаками «режимного об'єкту», слідчою не розглянуте. Ознайомлюватися зі справою під час війни, коли наносяться систематично й раптово ракетні удари по м. Києву (час прильоту може становити 2-3 хвилини) у місці розташування режимного об'єкту (ГУ СБУ АР Крим (з дислокацією у м. Київ) є небезпечним для життя і здоров'я, будь-який режимний об'єкт містить підвищену небезпеку для громадян України та цілеспрямовано наражати себе на небезпеку, яку можливо уникнути, є нерозсудливо. Відповідно до ч. 6 ст. 290 КПК України, сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. 30 вересня 2025 року стороною захисту було подане клопотання до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення та станом на 08.10.2025 року зазначене клопотання розглянуте не було, тобто, сторона захисту знаходиться у стадії збору доказів, з якими потрібно ознайомлювати сторону обвинувачення. Згідно з ч. 10 ст.290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання. З наведених обставин, у діях сторони захисту відсутній критерій зволікання, який обов'язковий для врахування при розгляді поданого клопотання слідчою, а навпаки, органом досудового розслідування в особі слідчої ОСОБА_4 , є ознаки не дотримання кримінального процесуального закону, зокрема, основних засад кримінального провадження передбачених главою 2 верховенство право, законність, повага до людської гідності, змагальність сторін, забезпечення права на захист тощо. Зокрема, щодо відповіді з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги , то він має намір її оскаржувати, оскільки ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження є його правом, а не обов'язком, він не може здійснювати втручання у його професійну діяльність.
Суд зазначає, що на виконання вимог ст. 135 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повістку про його виклик у судове засідання, призначене на 13 жовтня 2025 року на 16 годину 20 хвилин, щодо розгляду клопотання старшої слідчої 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_4 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року розміщено 09.10.2025 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик» та опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 208 (8133) від 11.10.2025 року, зокрема, на офіційному сайті « Судова влада », однак, підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився.
Заслухавши прокурора, слідчу та захисника, дослідивши клопотання та наявні матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Стаття 290 КПК України регламентує відкриття матеріалів іншій стороні. При цьому, частиною 10 вказаної статті визначено, що у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Отже, ч. ч. 1, 2 ст. 290 КПК України встановлено обов'язок повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, у той час, як ч. 10 ст. 290 КПК України закріплює повноваження сторони кримінального провадження звернутися до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами, якщо сторона захисту зволікає при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ. При чому, стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
Отже, після завершення досудового розслідування підозрюваному та його захиснику надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами досудового розслідування, які є в розпорядженні сторони обвинувачення, що включає в себе можливість робити копії або відображати матеріали іншим чином.
Повний доступ до зібраних під час досудового розслідування матеріалів є важливою гарантією забезпечення права на захист інтересів особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, ознайомлення захисника та підозрюваного з матеріалами досудового розслідування має бути здійснене без зловживань, без шкоди для кримінального провадження. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в межах розумних строків відповідає завданням кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та засаді розумних строків (ст. 28 КПК України). Це, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, іншого підозрюваного, потерпілого) та суспільства в цілому.
Згідно з ч. 10 ст. 290 КПК України,стороні кримінального провадження (у першу чергу, стороні захисту) надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Виходячи з вищезазначених положень кримінального процесуального закону України, встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування може мати місце виключно у випадку зволікання, допущеного учасниками кримінального провадження при ознайомленні з вказаними матеріалами.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить поняття "зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ", це - оціночна категорія і в кожному випадку вирішується в залежності від конкретних обставин справи. З урахуванням ст. ст. 28, 42, ч. 1, 10 ст. 290 КПК України, для встановлення факту зволікання підозрюваним та захисником при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, дослідженню підлягають (1) виконання стороною обвинувачення свого обов'язку щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також (2) обсяг, (3) складність матеріалів та (4) умови доступу до них. Також слід приймати до уваги (5) засади розумності строків та (6) вплив зволікання на реалізацію процесуальних прав і обов'язків інших суб'єктів кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2025 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 старшому слідчому 2 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 надано доручення на повідомлення підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
25 вересня 2025 року повідомлення про завершення досудового розслідування та виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 01.10.2025 року опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 196 (8121).
01 жовтня 2025 року захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 повідомлено про завершення досудового у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Одночасно, зазначено про необхідність прибуття 02.10.2025 року, 03.10.2025 року, 06.10.2025 року, 07.10.2025 року та 08.10.2025 року з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин до слідчого слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 22024011000000180.
Повідомлення про завершення досудового та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також, про необхідність прибуття 02.10.2025 року, 03.10.2025 року, 06.10.2025 року, 07.10.2025 року та 08.10.2025 року з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин до слідчого, направлені захиснику 01.10.2025 року, шляхом надіслання повідомлення через мобільні месенджери «Telegram» та «Viber» на мобільні номери телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Крім того, 01.10.2025 року відповідне повідомлення адвокату ОСОБА_5 направлено засобами поштового зв'язку (ідентифікатор відправлення - 0209400413742, 0209400413882) та на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отже, підозрюваний та захисник були належним чином повідомлені про початок реалізації ними права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у порядку, визначеному ст. 290 КПК України.
Слід зазначити, що право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним, про що також зазначив Конституційний Суд України у рішенні по справі № 1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого та захисника з матеріалами кримінальної справи. Встановлення строку для ознайомлення являє собою правомірну форму обмеження права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Разом з тим, при вирішенні питання про наявність підстав для такого обмеження необхідно встановити, чи є підстави вважати, що сторона захисту зловживає своїм правом на ознайомлення, а також чи запропонований у клопотанні строк для ознайомлення може вважатися розумним строком.
Таким чином, все вищенаведене свідчить про наявність зволікання стороною захисту і необхідність обмежити право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування певним строком.
Згідно з ч. 3 ст. 219 КПК України, не включається у строки досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.
Статтями 7, 28 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків. Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
За обставин, встановлених вище щодо зволікання, має місце порушення розумних строків для вчинення прийняття рішення за результатами досудового розслідування.
Одночасно, відповідно до ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
З огляду на зазначене, клопотання слідчої слід задовольнити, встановивши підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику - адвокату ОСОБА_5 строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 до 20 жовтня 2025 року включно.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 290, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшої слідчої 2 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Встановити захиснику підозрюваного ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_5 та підозрюваному ОСОБА_6 строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000180 від 09.07.2024 року до 20.10.2025 року включно, після спливу якого вважати, що захисник - адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: