Справа №:755/20449/25
Провадження №: 1-кс/755/3923/25
"16" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000986 від 14.10.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації, громадянки України, без освіти, перебуває в цивільному шлюбі, зі слів має на утриманні 8 неповнолітніх дітей, працюючої неофіційно продавцем, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,:
- 28.07.2014 Голосіївським районним судом міста Києва за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу 40 неоподаткованих мінімумів;
- 02.10.2020 Київським районним судом міста Одеси за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу 1700 грн.;
- 14.05.2025 року засуджена Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.4 ст. 186 КК України до 3 років 3 місяців обмеження волі, зараховано у строк призначеного покарання термін попереднього ув'язнення з 14 березня по 20 червня 2022 року та з 6 лютого 2024 по 14 травня 2025 року включно, з розрахунку передбаченого п.п.б п.а ч.1 ст.72 КК України, де один день попереднього ув'язнення відповідає 2 дням обмеження волі, звільнена з-під варти в залі суду;
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
за участі учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
перекладача: ОСОБА_7 ,
підозрюваної: ОСОБА_4 ,
В провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100040003252 від 11.10.2025 року відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Клопотання мотивоване тим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судима за вчинення корисливих злочинів проти власності (останній раз 14.05.2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.4 ст. 186 КК України до 3 років 3 місяців обмеження волі), маючи не зняту та не погашену у встановлений законом порядок судимість, на шлях виправлення не стала, належних для себе висновків не зробила та вчинила новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), під приводом ніби обряду ворожіння та зняття порчі, 13.10.2025 року приблизно о 17 год. 30 хв. перебувала поблизу житлового будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська,12в де побачила раніше незнайому їй ОСОБА_10 , що проходила поряд, в цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення ОСОБА_4 , підійшла до
ОСОБА_10 , та почавши з нею розмову, представилась ворожкою та з метою справлення психологічного впливу на потерпілу повідомила останній, що у неї є значні проблеми зі здоров'ям та в особистому житті, та запропонувала їй свої послуги з проведення певного ритуалу на що потерпіла погодилась. Після чого, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_10 , що для вирішення всіх проблем в особистому житті, вона має передати всі наявні у неї ювелірні вироби, на яких вона проведе певний ритуал та поверне їх. Будучи під впливом слів ОСОБА_4 , ОСОБА_10 спільно з останньою пройшли за місцем проживання ОСОБА_10 , а саме до квартири за адресою АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 наказала ОСОБА_10 зібрати всі наявні ювелірні вироби до пакету, після чого вийти разом з нею на вулицю, де вона проведе ритуал.
Далі, ОСОБА_10 , будучи в свою чергу впевнена у добропорядності ОСОБА_4 , будучи введеною в оману, перебуваючи за місцем мешкання, під контролем ОСОБА_4 виконала всі вказівки останньої та зібрала до пакету всі ювелірні вироби та прикраси, що перебували в помешканні, а саме:
два золотих хрестики з золотими ланцюжками; пара золотих сережок з перлинами, пару золотих сережок у вигляді голубих квіток, пару золотих сережок у вигляді листів з дерева, пара золотих сережок з круглими каміннями зеленого кольору, пару золотих сережок оздоблених камінням рожевого та білого кольору, золоте кільце з візерунком який оздоблено маленьким камінням білого кольору, золоте кільце з дефектом у вигляді відсутності оздоблювального каміння у визначеному для ньому місці, золоту підвіску у вигляді золотого слоника оздоблену камінням; ікона з биркою «Спаси и сохрани», шкіряний браслет з металевим кулоном, на якому зображене обличчя, біжутерія у вигляді броші з зображенням дівчини, кільце зі шкіри, яке оздоблено натуральними перлинами, пара сережок зі шкіри, які оздоблено натуральними перлинами; кільце з візерунком у вигляді трьох рожевих квіток, годинник без ремінця фірми «Guess», кільце жовтого кольору з оздобленням у вигляді червоного каміння, кільце у вигляді банту в якому відсутнє каміння, пару металевих великих сережок пофарбованих під золото, кільце (біжутерія) з оздобленням у вигляді скляного каменю, браслет з багатьох металевих ланок та двома серцями, брошку у вигляді стрикози з 5-ю каменями жовтого кольору, браслет на магнітною застібкою по колу якого є декілька бусин жовтого кольору, підвіскою у вигляді конюшини, та балерини, кулон на підвіску пустий в середині, у вигляді дельфіну, браслет та буси з перлин, заявленою вартістю 120 000 гривень.
Помістивши вказані речі до пакету, ОСОБА_10 , спільно з ОСОБА_4 покинули приміщення квартири та пішли на вулицю, де ОСОБА_4 з її слів мала провести ритуал. Перебуваючи на вулиці, поблизу житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 наказала передати їй ювелірні вироби, після чого зробила вигляд, що проводить певний ритуал, скориставшись неуважністю ОСОБА_10 заховала ювелірні вироби до власного одягу. В подальшому, ОСОБА_4 запевнила ОСОБА_10 , що для закінчення ритуалу вона має передати решту прикрас, які перебували в пакеті. В подальшому, утримуючи при собі ювелірні вироби та прикраси, що належать ОСОБА_10 , ОСОБА_4 покинула місце вчинення кримінального правопорушення, а ювелірними виробами розпорядилась на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_10 матеріального збитку на заявлену суму 120 000 гривень.
14.10.2025 о 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.10.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 чт. 190 КК України.
Вказала, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого складу кримінального провадження доводиться, зокрема: протоколом огляду місця події віл 14.10.2025, протоколом допиту потерпілих від 14.10.2025, протоколом пред'явлення особи до впізнання, протоколом допиту свідка від 14.10.2025, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, протоколом обшук від 14.10.2025, протоколом огляду вилучених речей, протоколом огляду відеозаписів від 14.10.2025 року, іншими матеріалами у сукупності.
Зазначила, що метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій; ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення.
Окрім того, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_9 , та запобігання зазначеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваної та її соціальний статус.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання слідчого та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
За таких обставин, слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрювана об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчинене діяння може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Окрім того, суду надані докази, які підтверджують переховування ОСОБА_4 від органів досудових розслідувань та суду в інших кримінальних провадженнях щодо неї.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у ході якого 15.10.2025 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та подано до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрювану встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Російської Федерації, громадянка України, без освіти, перебуває в цивільному шлюбі, зі слів має на утриманні 8 неповнолітніх дітей, неофіційно працює продавцем, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима.
Підозрювана, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я.
А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків, репутація (характеризується командиром під час несення військової служби посередньо, проте має нагороди державного зразка та активно займається волонтерською діяльністю); майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
Таке обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України, та вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000986 від 14.10.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з моменту її фактичного затримання, тобто до 12.12.2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту у якому вона проживає, а саме м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору, підозрюваній та захиснику негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16.10.2025 року о 17 год. 00 хв.
Слідчий суддя: