Справа №:755/16939/25
Провадження №: 1-кс/755/3801/25
"15" жовтня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040002512 від 26.07.2025 року, про арешт майна,
Слідчий Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040002512 від 26.07.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна, вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: паспорти громадян України серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_5; файловий носій «Samsung», флеш накопичувачі в кількості 9 шт., SD-карта, мобільний телефон марки «Nokia», sim-карти в кількості 2 шт., документи на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , довіреності та документи до них, закордонні паспорти на ім?я ОСОБА_5 та документ НОМЕР_6, довіреність від ОСОБА_3 та документи до неї, ноутбук марки «Acer» НОМЕР_7 та зарядний пристрій до нього, мобільний телефон «Moto» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з номером телефону НОМЕР_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника.
Згідно зі ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Між тим, як убачається з матеріалів клопотання, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, належить третій особі, водночас, відповідно до положень ст. 64-2 КПК України, з клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи має право звернутися до суду виключно прокурор.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, встановивши строк у сімдесят дві години, для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 167-175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040002512 від 26.07.2025 року, про арешт майна, погодженого з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 - повернути прокурору Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Для усунення недоліків встановити строк в сімдесят дві години.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: