Справа № 320/57616/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
15 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Штульман І.В.
суддів: Оксененка О.М.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі судового засідання Красновій О.Р.,
за участю: Степаненко І.В.,- представника Головного управління ДПС у Київській області; Бонки В.В., - представника Державної податкової служби України,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року про забезпечення позову за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в адміністративній справі за його позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
02 грудня 2024 року в Київський окружний адміністративний суд звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області №1455/10-36-24-13/ НОМЕР_1 від 24 вересня 2024 року;
- поновити з 01 жовтня 2024 року реєстрацію у якості платника Єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 .
03 грудня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду від ФОП ОСОБА_1 (далі - заявник) надійшла заява про забезпечення позову, до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №320/57616/24, шляхом зупинення дії рішення ГУ ДПС у Київській області №1455/10-36-24-13/ НОМЕР_1 від 24 вересня 2024 року до набрання законної сили рішенням суду по суті заявлених позовних вимог у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.59-60).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 вжито заходів забезпечення адміністративного позову, яким до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/57616/24 зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24 вересня 2024 року №1455/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року (а.с.61-66).
Задовольняючи заяву ФОП ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року про забезпечення позову, ГУ ДПС у Київській області (надалі - апелянт 1) та ДПС України (надалі - апелянт 2), кожен окремо, звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю. Апелянти зазначають, що позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Також, апелянт зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не наведено достатніх мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, так само не наведено очевидних ознак протиправності спірного рішення. Відтак, на думку представників відповідачів, застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на апеляційні скаргу ГУ ДПС у Київській області, ФОП ОСОБА_1 вказує на те, що оскаржуване рішення про забезпечення позову є законним та обгрунтованим.
Відзив на апеляційну скаргу ДПС України позивачем не надано.
Представник ГУ ДПС у Київській області в додаткових поясненнях зазначає, що рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Однак, саме по собі посилання на негативний вплив рішень суб'єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
В судовому засіданні позивач ФОП ОСОБА_1 , не прибув, причини своєї неявки суду апеляційної інстанції не повідомив, про день, час та місце апеляційного розгляду справи був оповіщений завчасно належним чином.
В судовому засіданні представник ГУ ДПС у Київській області підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник ДПС України у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у повному обсязі та просив її задовольнити.
За змістом частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 06 грудня 2024 року про забезпечення позову, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом спірних правовідносин є рішення ГУ ДПС у Київській області №1455/10-36-24-13/ НОМЕР_1 від 24 вересня 2024 року про виключення ФОП ОСОБА_1 з Реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.
Правові засади на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи визначаються положеннями Податкового кодексу (далі - ПК) України.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (абзац п'ятий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
З огляду на спірні в справі правовідносини, для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору, а позивачем мають бути обґрунтовані підстави, за якими він вважає, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
Судом першої інстанції зроблено висновок, і це є правильним, що прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміну системи оподаткування, формату розрахункового документа, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , до ухвалення рішення суду у даній справі.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів ФОП ОСОБА_1 , необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть йому можливість до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2023 року у справі №160/11784/23, правовідносини в якій є подібними правовідносинам в цій справі.
Так, при анулюванні реєстрації платником єдиного податку позивачу ФОП ОСОБА_1 буде змінено систему оподаткування, що зумовить покладення на нього додаткового податкового навантаження у вигляді ставки податку на прибуток.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги посилання позивача на те, що не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та матиме наслідком заподіяння також шкоди правам та інтересам третіх осіб.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та вжиття таких заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що в цьому випадку застосування заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер та не є вирішенням спірних правовідносин чи наданням будь-якої попередньої оцінки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 04 лютого 2025 року у справі №280/8758/24, від 06 березня 2025 року у справі №420/25688/24, від 22 травня 2025 року у справі №320/61562/24, від 02 липня 2025 року у справі №380/23580/24, від 22 липня 2025 року у справі №380/22351/24, від 23 липня 2025 року у справі №280/8706/24, від 28 липня 2025 року у справі №480/816/25, від 08 серпня 2025 року у справі №520/6648/25, від 21 серпня 2025 року у справі №480/1450/25 дійшов висновків, аналогічних до викладених колегією суддів у справі, що розглядається.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову є складним та специфічним інструментом, призначення якого полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема фізичних та юридичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, що реалізується в залежності від індивідуальних фактичних обставин конкретної справи, що й зумовлюють різні висновки щодо наявності підстав для його застосування.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що висновки в цій справі сформовані виходячи з індивідуальних особливостей фактичних обставин саме цієї конкретної справи.
З огляду на вищевикладені обставини справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення його позову шляхом зупинення дії рішення ГУ ДПС у Київській області про виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку від 24 вересня 2024 року №1455/10-36-24-13/ НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, є обґрунтованою та такою, що підлягала задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року про забезпечення позову ухвалена з додержанням норм права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг ГУ ДПС у Київській області та Державної податкової служби України висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року про забезпечення позову за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в адміністративній справі за його позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак