Номер провадження 2/754/9641/25
Справа № 754/15410/25
Іменем України
16 жовтня 2025 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє батько ОСОБА_3 , про припинення права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє батько ОСОБА_3 , в якому просить суд:
- припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке набуте після смерті ОСОБА_4 відповідно до статті 1266 ЦК України за правилом представлення;
- визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Щодо судового збору
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в сумі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пунктів 2, 9 частини першої стаття 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
До позовної заяви додано звіт про оцінку майна, в якому визначено, що оціночна вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_2 складає 1 250 532,00 грн, а 1/6 частки складає 208 422,00 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги: немайнового та майнового характеру.
За вимогу немайнового характеру сплачено позивачем судовий збір у сумі 1211,20 грн, що відповідає вимогам закону.
Щодо вимоги майнового характеру, то позивачем визначено ціну позову - 208 422,00 грн та сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру у сумі 2084,22 грн.
Однак визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, оскільки відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості з Єдиної бази даних звітів від 15.10.2025 №201-20251015-0010581777 оціночна вартість квартири АДРЕСА_2 складає 2 470 176,37 грн, як наслідок 1/6 частки цієї квартири складає 411 696,06 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову становить 4116,96 грн.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру у меншому розмірі в сумі 2084,22 грн, тому сума недоплаченого судового збору становить: 4116,96 грн - 2084,22 грн = 2032,74 грн.
Отже, позивач має надати докази доплати судового збору на суму 2032,74 грн.
Щодо змісту позовних вимог
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) виснувала, що відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.
У цій справі позивач, заявляючи вимоги про припинення права власності відповідачки на 1/4 частки у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не надав доказів зарахування сум на депозитний рахунок суду і не заявив вимоги про припинення права власності відповідачки на спірну частину квартири з виплатою їй грошової компенсації, яка попередньо внесена на депозитний рахунок суду.
Таким чином, позивачу слід уточнити позовні вимоги щодо припинення права власності з виплатою грошової компенсації відповідачці та надати докази сплати на депозитний рахунок суду 411 696,06 грн.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє батько ОСОБА_3 про припинення права власності залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.10.2025.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК