Номер провадження 3/754/4050/25
Справа №754/16574/25
Іменем України
16 жовтня 2025 року
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В.
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 26.09.2025р. в 17.15 годин ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме вчинив умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, завдавши психологічної шкоди здоров'ю потерпілої та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що 26.09.2025р. в 17.15 годин він повернувся додому після роботи та у нього з дружиною виникла сімейна сварки з причин того, що вона весь день знаходилась вдома та просиділа в інтернеті не приготувавши їсти, тому він викинув ВайФай роутер, тому дружина розізлилась та викликала поліцію.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення та долучені матеріали встановлено, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адмінвідповідальності з таких підстав.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_3 , передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Жодного доказу, який би вказував на вчинення ОСОБА_1 дій, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, до протоколу не долучено.
Долучені до протоколу про адмінправопорушення копії документів на ОСОБА_1 , рапорт інспектора поліції УПП в м.Києві, копія термінового заборонного припису, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства містять дані про факт реагування на виклик щодо вчинення дій домашнього насильства, однак не є доказами вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі.
Письмова заява ОСОБА_2 , яка долучена до протоколу, не містять даних про обставини вчинення правопорушення її чоловіком 26.09.2025р. в 17.15 годин, як зазначено в протоколі, а також щодо завдання шкоди її психічному здоров'ю.
Дані відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, які долучені до протоколу, містять відомості про складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, те не містять пояснень потерпілої ОСОБА_2 щодо обставин вчинення правопорушення домашнього насильства стосовно неї та завдання шкоди її психічному здоров'ю.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.247 п.1, 283, 284, 287, 294 КУпАП,
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення в Київський апеляційний суд через Деснянський районний суд м.Києва.
Суддя: