Номер провадження 2/754/3500/25
Справа №755/21083/24
Іменем України
17 вересня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря с/з Поліщук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 34 746,27 грн. та судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 24.04.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладенодоговір кредиту та страхування №Z06.00612.005180492.
Відповідно до розділу 1 кредитного договору на умовах, встановлених договором, банк надає споживачу кредит у розмірі 33 700 грн., а позичальник отримує кредит і доручає банку сплатити за рахунок отриманих коштів страховий платіж, кредит надається на 12 місяців, з відсотковою ставкою 21,99% річних.
Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, сплачуючи щомісячні платеж з простроченням дати та/або не в повному обсязі.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-31/23 відповідно до умов якого, відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №Z06.00612.005180492 від 24.04.2019 року станом на дату складання позовної заяви заборгованість становить: заборгованість по тілу кредиту - 9 588,93 грн., заборгованість по відсотках - 6 650,87 грн., заборгованість за іншими відсотковими платежами - 18 506,47 грн., загальна заборгованість - 34 746,27 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20.12.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано до Деснянського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.03.2025 року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак разом з позовними вимогами заявлено про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.04.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z06.00612.005180492.
Відповідно до розділу 1 кредитного договору на умовах, встановлених договором, банк надає споживачу кредит у розмірі 33 700 грн., а позичальник отримує кредит і доручає банку сплатити за рахунок отриманих коштів страховий платіж, кредит надається на 12 місяців з відсотковою ставкою 21,99% річних.
На виконання умов договору АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання виконав в повгому обсязі.
Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, сплачуючи щомісячні платеж з простроченням дати та/або не в повному обсязі.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якогоАТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи,які засвідчують права,що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до додатків до договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 34 746,27 грн. Новий кредитор скористався своїм правом здійснити донарахування сум, передбачених графіком платежів до кредитного договору.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1214501 від 24.04.2023, станом на дату складання розрахунку 25.07.2023 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 9 588,93грн., заборгованість по відсотках - 6 650,87 грн., заборгованість за іншими відсотковими платежами - 18 506,47 грн., загальна заборгованість - 34 746,27 грн.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за Договором №Z06.00612.005180492 від 24.04.2019 року у розмірі 34 746,27 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 22.09.2025 року.
Суддя Буша Н.Д.