ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12228/25
провадження № 1-кп/753/1834/25
"16" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020003767 від 23.09.2023 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залізнячка, Черкаської області, українця, громадянину України, не одруженого, військовослужбовець ЗСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 , приблизно в березні 2023 року з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, познайомився з ОСОБА_7 , який відповідно до усної домовленості представляє інтереси ФОП « ОСОБА_6 », що займається продажем та здачею в оренду кавового обладнання, і перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , попросив у останнього здати в оренду кавову машину, та холодильник для молока.
29.03.2023 ОСОБА_7 , відповідно до домовленості привіз на адресу АДРЕСА_3, кавову машину FRANKE FM850 c/н 0048297 (вартістю 102500 грн.) та холодильник для молока FRANKE КЕ300 FM, с/н 0048654 (вартістю 28900 грн.), які належать ОСОБА_6 , де його вже очікував ОСОБА_5 .
Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_5 , перебуваючи за вказаною адресою під виглядом взяття в оренду, отримав від ОСОБА_7 , кавову машину FRANKE FM850 c/н 0048297 (вартістю 102500 грн.) та холодильник для молока FRANKE КЕ300 FM, с/н 0048654 (вартістю 28900 грн.) При цьому ОСОБА_5 заздалегідь не планував та не збирався повертати майно, переслідуючи умисел ним заволодіти.
Далі, цього дня ОСОБА_5 , для доведення своїх злочинних дій до кінця сказав ОСОБА_7 , їхати за адресою: АДРЕСА_4, де надав для останього договір оренди та акт прийому - передачі майна підписані нібито директором ТОВ «Лідертул» ОСОБА_9 , який насправді вказаних документів не підписував, та взагалі не знайомий з ОСОБА_5 .
Отже, ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, умисно заволодів чужим майном, а саме: кавовою машину FRANKE FM850 c/н 0048297 (вартістю 102500 грн.) та холодильником для молока FRANKE КЕ300 FM, с/н 0048654 (вартістю 28900 грн.), яким розпорядився на власний розсуд, а саме продав для ОСОБА_10 , чим завдав ОСОБА_6 , матеріального збитку на загальну суму 131400 гривень.
Крім цього, ОСОБА_5 приблизно в червні 2023 року, з корисливих спонукань, повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся з знайомим ОСОБА_7 , який відповідно до усної домовленості представляє інтереси ФОП « ОСОБА_6 », що займається продажем та здачею в оренду кавового обладнання.
Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_5 , перебуваючи за вказаною адресою під виглядом взяття кавової машини, з метою її подальшої реалізації, а саме продажу, попросив у ОСОБА_7 , кавову машину. Так, ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, та вважаючи, що після продажу кавової машини ОСОБА_5 , наддасть кошти, передав для останнього кавову машину «Philips» с/н-tw901916340591 вартістю 9600 грн., що належить ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_5 заздалегідь не планував та не збирався повертати ні кавову машину, а ні грошові кошти реалізовані за неї, переслідуючи умисел лише заволодіти нею.
Отже, ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, повторно, умисно заволодів чужим майном, а саме: кавовою машиною «Philips» с/н-tw901916340591 вартістю 9600 грн., якою розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 , матеріального збитку на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_5 13.06.2023, з корисливих спонукань, повторно, з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом зловживання довірою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, зустрівся з знайомим ОСОБА_8 .
Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння чужими грошовими коштами, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_5 , перебуваючи за вказаною адресою попросив у ОСОБА_8 , в борг грошові кошти у сумі 1500 ЄВРО (що на момент вчинення злочину відповідно до НБУ становило 59035,5 грн.), які йому були необхідні нібито для придбання автомобіля. Так, ОСОБА_8 , будучи введеним в оману, та вважаючи, що ОСОБА_5 , поверне кошти, надав для останнього в борг грошові кошти у сумі 1500 ЄВРО (що на момент вчинення злочину відповідно до НБУ становило 59035,5 грн.), про що ОСОБА_5 , написав відповідну розписку. При цьому ОСОБА_5 заздалегідь не планував та не збирався повертати грошові кошти, а лише переслідував умисел ними заволодіти.
Отже, ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, повторно, умисно заволодів грошовими коштами у сумі 59035,5 грн. гривень, які належать ОСОБА_8 , чим завдав матеріального збитку останньому.
Крім цього, ОСОБА_5 20.06.2023, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, зустрівся з ОСОБА_7 , та останній повідомив, що має намір придбати мобільний телефон, в цей момент у ОСОБА_5 , виник раптовий умисел на шахрайське заволодіння грошовими ОСОБА_7 , з метою власного збагачення.
Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння чужими грошовими коштами, шляхом зловживання довірою, цього ж дня ОСОБА_5 , перебуваючи за вказаною адресою, почав пропонувати ОСОБА_7 , придбати мобільний через його знайомого за нижчою ціною, а саме за 35500 гривень. При цьому ОСОБА_5 заздалегідь не планував та не збирався надавати мобільний телефон, переслідуючи умисел лише заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, та вважаючи, що йому буде надано мобільний телефон, попросив своїх знайомих ОСОБА_8 , та ОСОБА_6 , перерахувати кошти на банківську картку яку вказав ОСОБА_5 , а саме № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_11 . Далі о 15:48 год., цього ж дня ОСОБА_6 , з своєї банківської картки перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 20000 гривень, та о 15:54 год., цього дня ОСОБА_8 , з своєї банківської картки перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 15500 гривень, що в загальному становить 35500 гривень.
Отже, ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, повторно, умисно заволодів грошовими коштами у сумі 35500 гривень, які належать ОСОБА_7 , чим завдав матеріального збитку останньому.
ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за:
- ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
- ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи допитаним у судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та надав суду покази, в яких підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що наприкінці березня 2023 року шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 , який відповідно до усної домовленості представляв інтереси ФОП « ОСОБА_6 » заволодів кавовою машину FRANKE та холодильником для молока FRANKE, якими розпорядився на власний розсуд, а саме продав ОСОБА_10 , чим завдав ОСОБА_6 , матеріального збитку. Крім того, в червні 2023 року попросив у ОСОБА_7 , кавову машину з метою її подальшої реалізації. Отримавши кавову машину «Philips» вартістю 9600 грн., розпорядився нею на власний розсуд, а саме продав, а гроші від продажу не повернув, чим завдав ОСОБА_6 матеріального збитку. У подальшому, 13.06.2023 взяв в борг у ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 1500 ЄВРО, начебто для купівлі авто. Разом з тим, авто не купив, гроші не повернув, а витратив їх на інші цілі. Крім того, 20.06.2023 почав пропонувати ОСОБА_7 , придбати мобільний через його знайомого за нижчою ціною, а саме за 35500 гривень. Отримавши вказані кошти, телефон не придбав, і гроші не повернув.
ОСОБА_5 зазначив, що добровільно приймав участь у всіх слідчих діях, повністю відшкодував потерпілим шкоду, наразі мобілізований, та проходить службу в зоні бойових дій. Про вчинене дуже шкодує, просить не позбавляти його волі. Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, та їх наслідків.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільністьйого позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю.
ІV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
V. Мотиви призначення покарання
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Прокурор у судових дебатах просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу, за ч.1 ст.190 КК України - 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.2 ст.190 КК України - 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі - 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, запропоноване прокурором покарання не відповідає положенням ч. 2 ст. 53 КК України.
Зокрема, загальний матеріальний збиток потерпілим у кримінальному провадженні складає 235 535 грн. 50 копійок.
Відповідно до ч.2 ст. 53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Таким чином, розмір штрафу не може бути меншим 235 535 грн. 50 копійок.
Аналізуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , суд констатує, що останній повністю та безумовно визнав свою вину, надав щирі та правдиві покази під час судового розгляду. Відповідно до наданих показів щиро жалкує про вчинене та негативно оцінює злочин, намагався виправити ситуацію, що склалася, що підтверджується відшкодуванням шкоди потерпілим. Демонструє готовність понести заслужене покарання, що у сукупності характеризує його ставлення до вчиненого ним злочину як щире каяття.
Також, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховую позицію потерпілих, які суду зазначили, що матіріальну шкоду їм відшкодовано в повному обсзі, просили суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_5 .
Підсумовуючи встановлені обставини суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, ураховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наразі проходить службу в ЗСУ. Також суд враховує відсутність завданої злочином шкоди, так як обвинуваченим повністю відшкодовано матеріальні збитки потерпілим.
Так, при обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на призначення покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої ухвалюється рішення про можливість чи неможливість застосування положень ст. 75 КК.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості (який полягає у справедливому співвідношенні між тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного), а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства, що цілковито підтверджується його пост кримінальною поведінкою, та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.
VІ. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у провадженні не накладався.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 відсутній.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1