ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1223/25
провадження № 2/753/4186/25
10 жовтня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О.,
з екретарями судового засідання Пічкур А.О., Доля М.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представники позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач 1 - ОСОБА_3
відповідач 2 - ОСОБА_4
представники відповідача 2 - Бучацький О.А., Євтехов Є.А.
відповідач 3 - ОСОБА_5
представник відповідача 3 - ОСОБА_6 ,
третя особа, яка не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору - обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Орхідея»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Бєлкіна Л.М., звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Орхідея-3», в якій просив суд:
-Визнати недійсним і скасувати рішення від 31.08.2017 за № 36850091 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте на користь ОСОБА_3 , як на неналежного власника;
-Визнати недійсним договір дарування житлового будинку від 08.11.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1339667980000, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
-Визнати недійсним і скасувати рішення від 08.11.2017 за № 38022101 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте на користь ОСОБА_4 , як на неналежного власника;
-Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05.09.2019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1339667980000, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
-Визнати недійсним і скасувати рішення від 05.09.2019 за № 48544721 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте на користь ОСОБА_5 , як на неналежну власницю;
-Зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинного будівництва - житлового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1339667980000, за власний рахунок, зобов'язавши ОСОБА_5 відновити вказану земельну ділянку після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував забудові.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач з 30.11.2007 був прийнятий у члени СДК «Орхідея-3». Відповідно до довідки № 0118/С від 14.12.2007 СДК «Орхідея-3», позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 20 кв.м., який побудовано до 1991 року господарським способом в результаті діяльності садового товариства. 20.02.2009 позивач звернувся до Київського міського голови про безоплатну передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва. Також в 2010 році ОСОБА_1 була виготовлена технічна документація про визначення меж та площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач з 2007 року як член Обслуговуючого кооперативу «СДК «Орхідея-3» користувався закріпленою за ним земельною ділянкою, площею 0,12 га по АДРЕСА_1 . Рішенням Дарницького районного суду у справі № 753/19678/18, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду, позивача визнано законним користувачем земельною ділянкою площею 0,12 га по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 у 2016 році здійснив рейдерське захоплення вказаної земельної ділянки, якою законно користувався позивач, у процесі чого зруйнував садовий будинок позивача, який згаданий у довідці No 0118/С від 14.12.2007, самочинно побудував новий, який легалізував по фальсифікованим документам, та перепродав його іншій особі. Тобто, на даний момент право власності на самочинно побудований будинок оформлено на відповідачку ОСОБА_5 . Первісна реєстрація самочинного побудованого будинку відбулася на користь ОСОБА_3 на підставі рішення від 31.08.2017 за № 36850091 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Підставою для державної реєстрації визначене свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 05.04.2002, видавник: Головне управління житлового забезпечення. Однак, як свідчить експертиза супутникових знімків, у 2002 році жодного великого капітального будинку площею 132,6 м2 на вказаній земельній ділянці не було. На відповідний запит Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надало відповідь від 23.04.2021 року № 110/306-574, що свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 05.04.2002 на житловий будинок АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3 не видавалось. Таким чином, для первісної реєстрації спірного будинку ОСОБА_3 використав фальшиве свідоцтво про право власності, видачу якого заперечив видавник. Також позивач зазначив, що згідно пункту 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (в редакції, чинній на момент здійснення спірної реєстрації), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Натомість про наявність таких документів в Інформаційній довідці № 248289065 не згадується. В листі від 28.02.2017 № 057022-3589 зазначено, що земельна ділянка у АДРЕСА_1 не обліковується, зовнішні межі та користувач земельної ділянки не встановлені. Тобто, земельна ділянка не момент здійснення (самочинного) будівництва під дані цілі, як і будь-які інші цілі, не виділялася. Оскільки відповідач ОСОБА_3 здійснив самочинне будівництво, державний реєстратор прав не міг реєструвати право власності, оскільки таке право не настало. Крім того, державний реєстратор зареєстрував неправильну адресу земельної ділянки, яка знаходиться не у СДК «Стадне», а у СДК «Орхідея-3». Таким чином, з викладеного слідує, що рішення від 31.08.2017 за № 36850091 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте на користь ОСОБА_3 , як на неналежного власника є недійсним і підлягає скасуванню. В подальшому ОСОБА_3 оформив договір дарування будинку на користь ОСОБА_4 , який є недійсним, оскільки ОСОБА_3 не був власником будинку. Отже, за умови визнання договору дарування недійсним, ОСОБА_4 не набуває прав власності на вказаний будинок, який є предметом договору дарування, і рішення від 08.11.2017 за № 38022101 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте на його користь, також є недійсним і підлягає скасуванню. Аналогічно і щодо укладення договору купівлі-продажу будинку ОСОБА_5 та реєстрації за нею права власності. За викладених обставин позивач вважає, що здійснена реєстрація права власності на вказаний будинок за ОСОБА_3 та подальше відчуження майна на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні є незаконною та порушує його права.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 26.02.2025 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.
23.04.2025 представником відповідача ОСОБА_5 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що права та інтереси позивача жодним чином не порушуються, оскільки у позивача не виникло будь яких прав на спірну земельну ділянку, його право власності за збудований об'єкт будь якими доказами не підтверджено, що встановлено у рішення суду № 753/18261/16. Обраний позивачем спосіб захисту не призведе до ефективного остаточного та повного захисту його прав та інтересів. 05.09.2019 на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , останньою було придбано у приватну власність житловий будинок АДРЕСА_2 . На час придбання нерухомого майна відповідачем, нотаріусом було перевірено та встановлено, що права на землю у третіх осіб відсутні, будь які заборони на відчуження даного нерухомого майна встановлено не було, тому проявивши розумну обачність, у відповідачки не виникло сумнівів щодо придбання даного майна. Відповідачка є добросовісною набувачкою нерухомого майна, а тому будь які вимоги віндикаційного чи негаторного характеру, які призводитимуть до втрати права власності на таке майно є безпідставними.
06.05.2025 представником відповідача Клещукова В.В. подано відзив, в якому зазначено про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права. Однак таких позовних вимог позивачем не було заявлено. В позовній заяві позивач зазначає, що є власником садового будинку площею 20 кв.м., який побудовано господарським способом, а право власності на нього позивач не реєстрував, а також зазначає, що начебто «користувався земельною ділянкою» яка в реальності не існує як об'єкт права власності, і яка в його власності до цього не перебувала. Однак позивач не надає жодних доказів на підтвердження того, що вказаними об'єктами незаконно, без відповідної правової підстави заволодів будь хто з відповідачів. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, яке саме право позивача порушене і якими документами підтверджується наявність законного «порушеного» права і в чому конкретно виразилось порушення цього права, яке належить саме позивачу. Вважає, що з боку відповідачів не було порушено будь-яких прав позивача, оскільки у позивача відсутнє законне право на земельну ділянку.
19.05.2025 представник позивача подав відповідь на відзиви відповідачів, в якому зазначив обставини, які вказані у позовній заяві та заперечив добросовісність відповідачки ОСОБА_5 , посилаючись на те, що їй достовірно було відомо щодо наявності спору на вказану земельну ділянку.
Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.
23.05.2025 до суду представником відповідача Клещукова В.В. подані заперечення на відповідь на відзив.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав посилаючись на обставини викладені в письмових заявах по суті справи.
Представники Відповідача 2 заперечували проти задоволення позову.
Представник Відповідача 3 просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи «СДК «Орхідея-3» у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті позовних вимог до суду не подавав, з будь якими заявами до суду не звертався.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором ( ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено у судовому засіданні з відкритих джерел, а саме Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05.08.2004 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був зареєстрований Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Орхідея-3», код ЄДРПОУ 33054634, місце знаходження якого 02091, м. Київ, Дарницький район, вул. Харківське шосе, 144-А, номер запису 1 065 102 0000 000180.
Відповідно до рішення зборів засновників СДК «Орхідея-3», ОСОБА_7 був прийнятий в члени СДК «ОРХІДЕЯ-3". Вказане міститься у виписці з протоколу №14 від 30.11.2007 року засідання зборів засновників СДК «Орхідея-3».
За змістом довідки №0118/С від 14.12.2007 СДК «Орхідея-3» садовому будинку, власником якого є ОСОБА_1 , присвоєна юридична адреса АДРЕСА_1 в садово-дачному товаристві СДК «Орхідея-3».
20.02.2009 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Київського міського голови про безоплатну передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в Дарницькому районі, Осокорки, урочище Стадне.
У 2010 році на замовлення ОСОБА_1 була виготовлена технічна документація про визначення меж та площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у якій зазначено, що площа земельної ділянки становить 920 кв.м.
Таким чином, відповідно до наявних у справі документів ОСОБА_1 з 2007 року як член Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Орхідея-3» користувався земельною ділянкою площею 920 кв.м. по АДРЕСА_1 .
08.11.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. та зареєстрований за № 2871.
05.09.2019 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. та зареєстрований за № 1938.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Документи -Україна» 28.08.2017 будинок АДРЕСА_2 , побудовано у 2005 році.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності, позивач посилається на порушення відповідачами його права на мирне володіння майном, а саме - користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, наявність підстав для задоволення позову пояснював існуванням в нього права власності на житловий будинок, який розміщений за вказаною адресою, яке виникло в нього у зв'язку із самим фактом його будівництва на такій земельній ділянці до 1991 року, а також що рішенням суду у справі № 753/19678/18 встановлено його право користування земельною ділянкою.
Як вбачається з матеріалі справи, позивач посилається на наявність у нього права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, просить скасувати рішення про державну реєстрацію права власності відповідачів на житловий будинок АДРЕСА_2 в садово-дачному товаристві «Стадне».
Доказів того, що житловий будинок АДРЕСА_2 розміщений саме на земельній ділянці якою користувався позивач суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2 в садово-дачному товаристві «Стадне», в міському земельному кадастрі не обліковується та не зареєстрована, про що зазначено у п. 2 договору купівлі-продажу житлового будинку від 05.09.2019 з посиланням на лист Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 057022-17558 від 04.10.2017.
Відповідно до відповіді Департаменту земельних ресурсів від 29.04.2025 за № 057-5554, Київською міською радою рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про передачу у власність земельної ділянки площею 0,12 га у АДРЕСА_4 для ведення індивідуального садівництва громадянину ОСОБА_1 або іншим особам не приймались.
Посилання позивача на те, що первинна державна реєстрація права власності на будинок була здійснена державним реєстратором з порушенням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутня реєстраційна справа, клопотання про її витребування позивачем не заявлялося.
Наданий позивачем Акт дешифрування місцевості №1712-4 від 14.12.2017 суд не приймає як належний доказ на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки він являється лише частиною документа, а саме додатком № 4 до листа відповіді № 14/12-1 від 14.12.2017, з нього неможливо встановити на хто являється замовником вказаного аналізу, які документи були надані для його проведення, надані супутникові знімки неналежної якості.
Згідно положень статей 16, 376, 386, 391 ЦК України, вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.
Таким чином, оскільки як встановлено судом межі земельної ділянки, на якій розміщений спірний будинок, не визначені, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що житловий будинок АДРЕСА_2 розміщений саме на земельній ділянці якою користувався позивач, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 16.10.2025.