Справа № 640/21668/22 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.
15 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Оксененка О.М.,
Черпака Ю.К.,-
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Компанія Екодім Україна" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
08 грудня 2022 року Приватне підприємство (далі - ПП) "Компанія Екодім Україна" (далі - позивач), через підсистему «Електронний суд», звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у місті Києві (далі - відповідач-1), ДПС України (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у місті Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстру юридичних осіб (далі - ЄРПН) №7593691/33747593 від 11 жовтня 2022 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №23 від 11 жовтня 2022 року;
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ПП «Компанія Екодім Україна» №23 від 11 жовтня 2022 року датою її фактичного отримання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/21668/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Панову Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року прийнято адміністративну справу №640/21668/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року адміністративний позов ПП «Компанія Екодім Україна» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 09 листопада 2022 року №7593691/33747593 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11 жовтня 2022 року №23 в ЄРПН, поданої ПП «Компанія Екодім Україна». Зобов'язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 11 жовтня 2022 року №23 в ЄРПН, поданої ПП «Компанія Екодім Україна». Стягнуто на користь ПП «Компанія Екодім Україна» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 4962 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м.Києві. Стягнуто на користь ПП «Компанія Екодім Україна» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкової накладної по якій зупинено. Разом з тим, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року, ДПС України подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відмова у реєстрації податкової накладної є правомірною.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги відповідача-2 без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що видами діяльності ПП «Компанія Екодім Україна» згідно КВЕД є: 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 45.31. Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.49. Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.63. Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.69. Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.74. Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52. Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.53. Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах; 47.54. Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 47.89. Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.91. роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99. Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41. Вантажний автомобільний транспорт; 73.20. Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Між ПП «Компанія Екодім Україна» (як постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ КАНТРІІНВЕ СТБУД» (як покупець) укладено Договір постачання від 03 січня 2022 року №5 (далі -Договір №5).
Відповідно до пункту 1.1 Договору №5, сторони дійшли згоди, що постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього його вартість.
Згідно пункту 2.4 Договору, оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% (сто відсотків) від вартості товару згідно рахунку-фактури.
ПП «Компанія Екодім Україна» направило на адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ КАНТРІІНВЕСТБУД» рахунок на оплату №374 від 07 жовтня 2022 року, який передбачав поставку товару на суму 46147,20 грн з ПДВ, а саме: світильник стельовий світлодіодний ENERLIGHT STELLA 40 Вт 4000K MS у кількості 80 штук на суму 37306,00 грн без ПДВ; 66-28-01 Клема з'єднувальна 2 отвори універсальна у кількості 150 штук ціною 1150,00 грн без ПДВ.
Відповідно до банківської виписки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ КАНТРІІНВЕСТБУД» здійснено оплату грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у сумі 61021,80 грн згідно з рахунками №373 та №374 від 07 жовтня 2022 року.
На підставі рахунку на оплату №374 від 07 жовтня 2022 року ПП «Компанія Екодім Україна» склало видаткову накладну від 12 жовтня 2022 року №326 щодо поставки зазначеного товару на суму 46147,20 грн з ПДВ.
Внаслідок здійснення оплати авансом, позивачем складено податкову накладну від 11 жовтня 2022 року №23 на суму 46147,20 грн (у т.ч. ПДВ 7691,20 грн), яка 21 жовтня 2022 року направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в ЄРПН.
За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 21 жовтня 2022 року (реєстраційний номер документа 9214784506).
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 11 жовтня 2022 року №23 відповідачем вказано таке: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 11 жовтня 2022 року №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 9405, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» = 5.4346%, «Р»=10778.83».
03 листопада 2022 року ГУ ДПС у м. Києві позивачу були направлені повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1, що підтверджується квитанцією №2 (реєстраційний номер документа 9229292583).
На підтвердження господарської операції позивачем ПП «Компанія Екодім Україна» були надані: 1) загальні документи по підприємству: повідомлення за формою 20-ОПП; договір та акти про оренду приміщень; банківські виписки та платіжні доручення про сплату за оренду приміщень; договір оренди вантажного автомобіля та акт про оренду; статут позивача; наказ про призначення директора; таблиця даних платника податку на додану вартість; рішення про врахування таблиця даних платника податку на додану вартість від 07 листопада 2022 року №7571759/33747593; 2) документи щодо придбання товару (код УКТЗЕД 9405): договір від 01 жовтня 2022 року №149/2022 з додатками; рахунок від 07 жовтня 2022 року №38648; видаткова накладна від 12 жовтня 2022 року №19689; товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) від 12 жовтня 2022 року №19689; банківська виписка за 11 жовтня 2022 року; платіжне доручення від 11 жовтня 2022 року №4479; податкова накладна від 11 жовтня 2021 року №741; картка складського обліку; 3) документи щодо реалізації товару (код УКТЗЕД 9405): договір від 03.01.2022 №5; рахунок від 07 жовтня 2022 року №374; видаткова накладна від 12 жовтня 2022 року №326; ТТН від 12 жовтня 2022 року №Р326; банківська виписка за 11 жовтня 2022 року; платіжне доручення від 11 жовтня 2022 року №4479; податкова накладна від 11 жовтня 2022 року №23 на суму 46147,20 грн.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, комісією ГУ ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 09 листопада 2022 року №7593691/33747593, яким у реєстрації податкової накладної від 11 жовтня 2022 року №23 було відмовлено.
В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
09 листопада 2022 року, вважаючи рішення ГУ ДПС у м. Києві від 09 листопада 2022 року №7593691/33747593 протиправним, позивач ПП «Компанія Екодім Україна» оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (скарга від 09 листопада 2022 року; квитанція №2 (реєстраційний номер документа 9241572437).
За результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги від 25 листопада 2022 року №65372/33747593/2 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти, приймання-передачі товарів робіт, послуг з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи рішення відповідача-1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ПП «Компанія Екодім Україна» звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом (далі - ПК) України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Положеннями Порядку №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Відповідно до Порядку №1165, податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пунктів 7-8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Так, в отриманій позивачем квитанції від 21 жовтня 2022 року контролюючий орган вказав на те, що реєстрація податкової накладної №23 від 11 жовтня 2022 року була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку із тим, що що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 9405, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D" = 5.4346%, "Р"=10778.83".
Представником відповідача-1 жодним чином не було обґрунтовано підставу зупинення реєстрації податкової накладної №23 від 11 жовтня 2022 року у зв'язку з тим, що господарська операція відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що у квитанції від 21 жовтня 2022 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 11 жовтня 2022 року №23 контролюючий орган зазначив, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 9405, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = 5.4346%, «Р»=10778.83».
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що ПП «Компанія Екодім Україна» було подано до контролюючого органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, у якій позивач зазначив, що основним видом діяльності є код КВЕД 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. При цьому у таблиці зазначено код продукції УКТЗЕД 9405109890 - світильники та освітлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини, в іншому місці не зазначені; світлові вивіски, світлові покажчики, табло з назвою або адресою i подібні вироби, що мають умонтоване джерело світла та їх частини, в іншому місці не зазначені.
Пунктом 14 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПК України. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування (пункти 15-17 Порядку №1165).
Згідно з пунктами 22, 23 Порядку №1165, таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби (категорія 101.18) роз'яснено, що таблиця даних платника податку це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника, тому платник податку має право подати таблицю без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків не потрібно.
Право платника податку на оскарження в судовому порядку рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку вбачається з пункту 22 Порядку №1165, за яким таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 6 до Порядку №1165), а саме рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач подав до відповідача таблицю даних платника податку за встановленою формою разом з поясненням, в якому зазначив вид діяльності, з посиланням на належні первинні документи.
За результатом розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої контролюючим органом 28 жовтня 2022 року за №9224973038, прийнято рішення від 07 листопада 2022 року №7571759/33747593 про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Судом першої інстанції встановлено, іце є правильним, що відповідно до поданих позивачем доказів, які наявні у матеріалах справи слідує, що позивач має достатній обсяг матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов договорів, а також має необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу наявності управлінського та/або технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів.
Крім того, один із видів економічної діяльності відповідає економічній діяльності, яка зазначена позивачем у Таблиці.
Отже, висновок Комісії ГУ ДПС у м. Києві про невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам є неправомірним та необґрунтованим.
Верховний Суд у постановах від 30 липня 2019 року у справі №200/14026/18-а та від 23 жовтня 2019 року у справі №26/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання податковим органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Верховний Суд України в постанові від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий.
Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Але здійснення моніторингу податкових накладних не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 25 листопада 2022 року по справі №320/3484/21, від 15 березня 2023 року по справі №620/4227/20.
Верховний Суд України в постанові від 20 червня 2023 року по справі №200/6012/20-а зазначив, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Отже, рішення Комісії має містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст господарських операцій, за висновком суду, є належними та достатніми для реєстрації таких у ЄРНП.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25 листопада 2022 року у справі №320/3483/21, від 27 жовтня 2022 року у справі №360/3253/20, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а.
Індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття оспорюваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 11 жовтня 2022 року за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчать про протиправність такого рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що дії Комісії ГУ ДПС у м.Києві з прийняття спірного рішення від 11 жовтня 2022 року, в якому не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 норм права, що в свою чергу свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-2, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Щодо вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП «Компанія Екодім Україна» в ЄРПН датою їх фактичного подання, колегія суддів вважає, що зазначена вимога є похідною та підлягає задоволенню, а обраний судом першої інстанції такий спосіб відновлення порушених прав позивача є ефективним.
Приписами пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, передбачено, що у разі внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
У разі порушення строку реєстрації застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені відповідачем-2 в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі №640/21668/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак