Справа № 752/6019/22
Провадження №: 1-кп/752/919/25
16 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100010002962 від 02 грудня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Києві, має середню спеціальну освіту, неодруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
01 грудня 2021 року приблизно о 21:00 ОСОБА_3 , перебуваючи разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в кухні будинку АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_7 за його діями не спостерігає та не може йому завадити, з метою відкритого заволодіння чужим майном від'єднав від мережі живлення, взяв зі столу та поклав до кишені куртки, в яку був одягнений, належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Redmi 9C». В цей момент ОСОБА_7 побачила неправомірні дії обвинуваченого та вимагала повернути належний їй телефон. Натомість ОСОБА_3 , не маючи наміру повертати мобільний телефон, вибіг з будинку АДРЕСА_1 та пішов уневідомому напрямку, розпорядившись майном ОСОБА_7 на власний розсуд, спричинивши їх матеріальну шкоду на суму 3099 грн.
Такимч чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, перебачене ч. 1 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 КК України передбачено кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 240 годин громадських робіт.
Захисник заперечив проти доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказав, що інкриміновані обвинуваченому оставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Наявні у матеріалах справи докази містять суперечності. Обшук проводився без участі захисника та дозволу суду, що має наслідком недопустимість отриманих під час його проведення доказів. Впізнання потерпілою телефону поведено з порушеннями вимог КПК України. Показання потерілої на досудовому розслідуванн є суперечливими. В судовому засіданні потерпіла не допитувалась. Мети незаконно заволодіти телефоном потерілої у обвинуваченого не було. Просив ухвалити виправдувальний вирок за відсутністю у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Обвинувачений підтримав захисника.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що 01 грудня 2021 року впустив до седе в будинок за адресою: АДРЕСА_1 , переночувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Ввечері попросив у ОСОБА_7 мобільний телефон щоб подивитися фільм. ОСОБА_7 дозволила. Він взяв телефон та сказав що віддасть його завтра. На що ОСОБА_7 заперечила, просила повернути телефон та погрожувала викликати поліцію. Незважаючи на це, він вийшов з телефоном на вулицю прогулятись. Коли через 15 хвилин повернувся до будинку, то ОСОБА_7 не було. Через деякий час приїхала поліція та вилучила у нього з кишені належний ОСОБА_7 телефон.
Відповідно до заяви про вчинене не кримінальне правопорушення від 01 грудня 2021 року потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що 01 грудня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , у якого вона винаймала житло, відкрито заволодів її мобільним телефоном «Redmi 9C» темно синього кольору.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 02 грудня 2021 року біля воріт будинку за адресою: м. Київ, вул. Забайкільська, 19 виявлено потерпілу та обвинуваченого, якого було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до протоколу затримання від 02 грудня 2021 року під час затримання у обвинуваченого було виявлено і вилучено мобільний телефон «Redmi».
Відповідно до гарантійного талону № 21116940S200003 мобільний телефон «Redmi 9C» було придбано 19 липня 2021 року за 3099 грн.
Відповідно до протоколу огляду від 02 грудня 2021 року слідчим оглянуто вилучений під час затримання обвинуваченого мобільний телефон.
Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 02 грудня 2021 року потерпіла ОСОБА_7 впізнала вилучений під час затримання обвинуваченого телефон як свій.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 21 від 15 лютого 2022 року обвинувачений на період кримінального правопорушення та на час проведення експертизи страждав на хронічний хронічний психічний розлад в формі шизтипального розладу (F 12 за МКХ 10), що ускладнений хронічним алкоголізмом (F 10). Психічні розлади виражені у обвинуваченого у тому ступені, який дозволяв йому під час скоєння інкримінованих йому дій та дозволяють зараз усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. Потребує спостереження психіатром та лікування від хронічного алкоголізму на загальних підставах.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж).
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час отримання стороною обвинувачення вищевказаних доказів судом не встановлено. Вказані докази є логічними і не суперечать один одному. Підстав вважати їх недопустимими немає.
Доводи захисника про те, що обвинувачений не мав на меті викрадати чуже майно, окрім заяви потерпілої, спростовуються також пояснення самого обвинуваченого, який повідомив, що потерпіла заперечувала проти того, щоб він брав її телефон, просила повернути телефон, погрожуючи викликати поліцію, однак він продовжив свої дії, пішов з телефоном гуляти, що фактично свідчить про незаконне відкрите залодіння обвинуваченим майном потерпілої.
5.Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до обвинувального акта в провину обвинуваченому не ставляться.
7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, котрий вважається раніше не судимим, не має постійного місця роботи, після вчиненого належних висновків для себе не зробив.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 186 КК України у виді громадських робіт.
Враховуючи, що обвинувачений не має постійного місця роботи, призначення йому більш м'якого за виду покарання, зокрема штрафу, може становити для обвинуваченого надмірний тягар та призвести до невиконання вироку суду.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не пред'явлено.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Підстав для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 180 годин громадських робіт.
Речові докази: мобільний телефон «Redmi 9C» залишити у потерпілої.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1