Справа № 709/1822/25
16 жовтня 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12025255320000207, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кліщинці, Чорнобаївський район, Черкаська область, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, освіта середня спеціальна, особою з інвалідністю будь-якої групи, ліквідатором аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником АТО (ООС) не являється, раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області 01 жовтня 2025 року з Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12025255320000207, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 в період часу з 04 години 00 хвилин по 10 годину 00 хвилин 25.04.2025, діючи з єдиним злочинним умислом, у порушення вимог п. 1 р. IV «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, без належного дозволу, умисно, займався незаконним рибним добувним промислом на прибережній зоні Кременчуцького водосховища в адміністративних межах с. Кліщинці, Золотоніського району, Черкаської області, використовуючи заборонене знаряддя лову - одну месинову риболовецьку сітку довжиною близько 50 м розміром вічка 50*50 мм, в результаті чого добув рибу виду: плітка в кількості 3 штуки, вартістю 4772,5 гривні за 1 штуку на суму 14317,5 гривень, сазан в кількості 15 штук, вартістю 19113 гривень за 1 штуку на суму 286695 гривень, сріблястий карась в кількості 19 штук, вартістю 954,5 гривень за 1 штуку на суму 18135,5 гривень, окунь в кількості 2 штуки, вартістю 4485 гривень за 1 штуку на суму 8970 гривень, плоскирка в кількості 5 штук, вартістю 4485 гривень за 1 штуку на суму 22425 гривень, краснопірка в кількості 1 штука, вартістю 4485 гривень за 1 штуку на суму 4485 гривень, рак в кількості 1 штука, вартістю 1426 гривень за 1 штуку на суму 1426 гривень, всього на загальну суму 356454 гривень, що згідно з повідомленням Інституту рибного господарства України № 521-05/25 від 14.05.2025 є істотною шкодою, завданою водним біоресурсам України внаслідок незаконного вилову риби в період нересту та у великій кількості.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, щиро каявся, обставини (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), які зазначені в обвинуваченні, не оспорював, вказав, що вони відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті. Так, 25 квітня 2025 року він пішов на риболовлю у с. Кліщинці. Рибу ловив риболовною сіткою, розмір вічка якої орієнтовно 50*50 мм, ставив в забрід, та виловив велику кількість риби. Його побачили працівники рибохорони і викликали поліцію. Поліція на місці всю рибу рахувала і записувала. В сітці було стільки, як вказано в обвинувальному акті. З приводу обрання міри покарання, просив суд призначити йому міру покарання з іспитовим строком.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки із застосуванням ст. 75 КК України та призначенням іспитового терміну строком на два роки.
Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин стали підставою для постановлення судом ухвали про можливість здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Отже, допитавши обвинуваченого, здійснивши судовий розгляд у межах пред'явленого обвинувачення за спрощеною процедурою, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та доведеність винуватості обвинуваченого у його вчиненні.
ІІІ. Мотиви призначення покарання.
Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання та встановлені судом: щире каяття.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При цьому суд також враховує, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Отже, призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України є кримінальним проступком, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, але згідно висновку судово-психіатричного експерта № 604 на час вчинення та на даний час наявний психічний розлад не позбавляв і не позбавляє його усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_4 в межах розміру та виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, призначивши останньому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
Разом з тим, враховуючи як пом'якшуючу обставину визнання своєї вини ОСОБА_4 його каяття, суд встановлює можливість його виправлення без відбування покарання, та вважає за доцільне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
IV. Рішення щодо цивільного позову.
Разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025255320000207, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України до суду надійшов цивільний позов Іркліївської сільської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у розмірі 356454,00 грн.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення позовних вимог.
У судове засідання представник потерпілої особи Іркліївської сільської ради не з'явився.
Вирішуючи цивільний позов суд встановив наступне.
У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Положеннями ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до повідомлення Інституту рибного господарства порушенням природоохоронного законодавства, вчиненого ОСОБА_4 на території Кременчуцького водосховища , що мало місце 25 квітня 2025 року завдано шкоди рибному господарству України, яка є істотною.
Враховуючи те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку щодо незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду доведена повністю, а тому суд вважає що цивільний позов Іркліївської сільської ради у кримінальному провадженні про відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням на суму 356454,00 грн. підлягає до задоволення.
V. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ст. 100 КПК України та ст. 96-2 КК України.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Враховуючи, що риба виду, яку дозволено реалізувати, є предметом кримінального правопорушення, то в даному випадку щодо зазначених біоресурсів (риби) необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та як спеціально конфісковані водні біоресурси - безоплатно вилучити в дохід держави.
Знаряддя вилову риби - сітка, який визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та який знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Також слід скасувати арешт накладений ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року (справа № 695/1876/25) на одну риболовецьку месинову сітку розміром вічка 50/50 мм, довжиною близько 50 м; рибу виду карась 19 шт., сазан 15 шт., плітка - 3 шт., окунь 2 шт., плоскирка 5 шт., рак 1 шт., краснопірка- 1 шт.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати виннуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Звільнити ОСОБА_4 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року (справа № 695/1876/25) на одну риболовецьку месинову сітку розміром вічка 50/50 мм, довжиною близько 50 м; рибу виду карась 19 шт., сазан 15 шт., плітка - 3 шт., окунь 2 шт., плоскирка 5 шт., рак 1 шт., краснопірка- 1 шт.
Речові докази, а саме:
- риболовецьку месинову сітку розміром вічка 50/50 мм, довжиною близько 50 м, яка знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити;
- добуті водні живі ресурси, а саме рибу виду карась 19 шт., сазан 15 шт., плітка - 3 шт., окунь 2 шт., плоскирка 5 шт., краснопірка- 1 шт., рак 1 шт., що передані на реалізацію - конфіскувати у власність держави.
Цивільний позов Іркліївської сільської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна в особі Іркліївської ОТГ (Іркліївської сільської ради) Золотоніського району Черкаської області до спеціального фонду бюджету Іркліївської ОТГ Золотоніського району Черкаської області збитки заподіяні рибному господарству в розмірі 356454,00 грн. (триста п'ятдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні), які зарахувати на р/р UA288999980333119331000023655, отримувач: ГУК у Черкаській області/тг с. Іркліїв/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 , до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити присутнім учасникам судового провадження, іншим - направити поштою.
Суддя ОСОБА_1