Справа № 712/14074/25
Провадження № 1-кс/712/4901/25
14 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні №12025250310003320, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2025 року клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, -
Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025250310003320 від 07.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 14.07.2025 близько 18 год. 11 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» (ТОВ РУШ), що розташований за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 320, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому неодноразово продовжений, зокрема Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 на 90 діб, шляхом вільного доступу, викрав з полиці товар, а саме чоловічу туалетну воду Paco Rabanne 1 Million 100 мл., вартістю 5699 грн. 00 коп., що належать ТОВ «РУШ».
Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав ТОВ «РУШ» матеріальної шкоди на суму 5699 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
14.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними доказами:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.09.2025;
-протоколом огляду місця події від 25.09.2025;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 08.10.2025;
-відношенням про суму завданих збитків та актом інвентаризації;
-Протоколом огляду предмету а саме відеозапису з камер відеоспостереження від 08.10.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.10.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.10.2025;
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду в тому числі за кордоном; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Так ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також слід враховувати той факт, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, він не одружений, що вказує про відсутність міцних соціальних зав'язків.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілим та йому відомі їх адреси проживання та місце роботи, тому він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу, з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення майнових злочинів, має ряд незнятих та не погашених судимостей, 02.09.2024 звільнився з місць позбавлення волі, що вказує на стійкість його злочинних намірів та небажання стати на шлях виправлення.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що на даний час ОСОБА_5 не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не має офіційного джерела доходу, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином зазначені вище обставини дають підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування домашнього арешту не здатен забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На підставі вищевикладеного, вважаю за необхідне застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили суд його задоволити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає до часткового задоволення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини щодо особи підозрюваного.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, протоколами огляду місця події, постановою про визнання потерпілим, протоколом допиту потерпілого, постановою про визнання предметів речовими доказами, протоколами допиту свідка, повідомлення про підозру.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків, а саме переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Згідно з правовою позицією в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Судом враховується ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, який має постійний дохід, має сталі соціальні та службові зв'язки.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому суд враховує, що поведінка підозрюваного під час вчинення інкримінованих їй дій в контексті обставин життєдіяльності свідчить про неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю та недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на два місяці: з 14.10.2025 по 12.12.2025 року за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-не відлучатися за межі місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду, за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану - - з 21 години до 07 години наступного дня;
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в кримінальному провадженні.
В період введення воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному ОСОБА_9 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та направити начальнику ГУНП в Черкаській області для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_10
Повний текст ухвали проголошено 16 жовтня 2025 року