Справа № 580/10381/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
14 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.,
суддів: Оксененка О.М.,
Черпака Ю.К.,-
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Горобця Сергія Олександровича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
18 жовтня 2024 року представник позивача Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 - адвокат Горобець Сергій Олександрович звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у Черкаській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2024 року №0097390707.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів справи позивачем не надано переконливих доказів на спростування висновків акту перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.
Не погоджуючись із рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, представник позивача ФОП ОСОБА_1 - адвокат Горобець С.О. подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ФОП ОСОБА_1 притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон №481/95-ВР), а саме за видачу розрахункового документа, який не містить одного з обов'язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку). На думку представника позивача, відповідач-1 не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається такий елемент, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов'язок, за невиконання якого, не встановив відповідальність встановленого статтею 17 Закону №481/95-ВР. До розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону №481/95-ВР, а саме: за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Виключенням з цього правила, на думку представника позивача, слід вважати видачу такого фіскального чеку в якому не зазначено тих обов'язкових реквізитів, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності. Зазначений висновок узгоджується з правовим підходом, наведеним і у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2023 року по справі №420/11790/22. Також, представник позивача зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не отримував від співробітників контролюючого органу направлення на проведення перевірки, а підписи на даних документах, на думку представника позивача, є підробленими.
На адресу суду апеляційної інстанції від представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Горобця С.О. надійшло клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що ФОП ОСОБА_1 встановлено, що проставлені підписи на направлення на проведення перевірки від 21 травня 2024 року №2054/23-00-07-07-01 та №2053/23-00-07-07-01 йому не належать, ним не отримувалися та не підписувалися.
Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що відповідачем до суду першої інстанції 08 листопада 2024 року, через підсистему «Електронний суд» направлено відзив на позовну заяву разом із всіма документами, які були підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, а отже представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Горобець С.О. мав змогу ознайомитися з даними документами до 23 грудня 2024 року та відповідно подати дане клопотання до суду першої інстанції.
Проте, як свідчать матеріали справи представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Горобець С.О. в клопотанні про проведення почеркознавчої експертизи не обґрунтував неможливість подачі даного клопотання до суду першої інстанції.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції в рішенні від 23 грудня 2024 року зазначено, що позивачем не надано доказів того, що в направленнях на перевірку містяться не його підписи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що клопотання представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Горобця С.О. про проведення почеркознавчої експертизи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідач-1 заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі з підстав зазначених, у відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга представника позивача є необґрунтованою.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника позивача ФОП ОСОБА_1 - адвоката Горобця С.О., колегія суддів вважає за належне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року - без змін, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2024 року відповідач-1 видав наказ №1208-п та направлення на проведення фактичної податкової перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу (далі - ПК) України тривалістю 10 діб з 22 травня 2024 року за місцем його фактичної діяльності: АДРЕСА_1 , - за період діяльності 16 червня 2023 року до 31 травня 2024 року з метою контролю за дотриманням законодавства з питань обліку товарних запасів, відображення обов'язкових реквізитів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів здійснення розрахункових операцій, у тому числі (далі - у т.ч) регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, у т.ч. із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцем фактичного здійснення діяльності.
Судом першої інстанції встановлено, що направлення посадових осіб на вказану перевірку вручені ФОП ОСОБА_1 22 травня 2024 року особисто, що підтверджується його підписом на них. Під час перевірки, в присутності позивача був складений акт зняття залишків товарних запасів, обґрунтованих заперечень на який не було.
За результатом перевірки контролюючим органом 03 червня 2024 року складено акт про її результати №6504/23-00-07-07-01/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
В акті перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог підпунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР. Зокрема, з відомостей реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) фіскальний чек №4000520497, який використовує ФОП ОСОБА_1 для продажу підакцизних товарів, виявлено:
- реалізація підакцизного товару з порушенням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару: чек від 20 травня 2024 року о 15 год 37 хв. 19 сек. №IrM1MnAdng "сігарети стіки TURQUOISE LABEL Айкос", чек від 10 травня 2024 року о 17 год 53 хв. 28 сек. №58R8jM8yRGis "стіки НЕО тропікал вайт.";
- відсутні обов'язкові реквізити, а саме цифрове позначення штрихового коду марки податку на алкогольні напої на загальну суму реалізованих товарів 12414,00грн. Згідно з додатком 1 до Акту перевірки - це 82 товари (горілка, коньяк та слабоалкогольні напої).
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2024 року №0097390707, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 23503,00 грн, згідно пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР:
- 436,00 грн (436*100%) +17967,00 грн (11978,00 грн*150%) за не проведення через РРО фіскальних операцій - за порушення пунктів 1-2 статті 3 Закону №265/95-ВР;
- 5100,00 грн за проведення розрахункових операцій через РРО без попереднього режиму програмування найменування підакцизного товару - відповідно за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР. Податкове повідомлення-рішення направлене ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом, не вручене йому за закінченням терміну зберігання - 24 липня 2024 року.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішення від 09 липня 2024 року №0097390707, представником ФОП ОСОБА_1 - адвокатом Гробцем С.О. подано 06 вересня 2024 року скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України від 23 вересня 2024 року №28662/6/99-09-06-03-02-06 залишено без розгляду скаргу представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Гробця С.О. та повернуто скаржнику.
Вважаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Гробець С.О. звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів свого довірителя.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється, зокрема надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
З метою виконання вимог ПК України, Закону №265/95-ВР та удосконалення нормативно-правових актів, пов'язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення).
Згідно пункту 1 Положення, воно розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Положення фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об'єктів оподаткування" та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН" (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери "ІД" (рядок 5);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
вид операції (рядок 14);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ" (рядок 15);
напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир" (рядок 17);
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ" (рядок 18);
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО" (рядок 20);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21);
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
заокруглення (рядок 23);
до сплати (рядок 24);
фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ЗН". Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН" або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН ПРРО" (рядок 30);
напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділ І Положення).
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що зафіксовані відповідачем в актах перевірки факти відсутності окремих обов'язкових реквізитів фіскальних чеків дійсно є порушенням.
Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 перевіряючи висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, вказав, що обов'язок, передбачений цим пунктом, полягає в тому, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати особі в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положенням №13 (з урахуванням змін, внесених Наказом Мінфіну №306 від 18 червня 2020 року) визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено, які обов'язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення, установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
За змістом норм Положення №13, слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку, дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку, безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком, не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Застосовуючи цей висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
З огляду на те, що Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими податкової звітності), то відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Згідно пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема,у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що встановлені обставини справи дають підстави для висновку про доведеність допущених позивачем порушень, а прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним.
В частині доводів апеляційної скарги стосовно того, що відсутність інформації щодо цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на сигарети (стіки) сама по собі не утворює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачено пунктами 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що зазначені доводи жодним чином не спростовують правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, та не свідчать про відсутність обов'язку позивача дотримуватись вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що представником позивача та самим позивачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій не надано належних та допустимих докази того, що ним вчинялися дії щодо звернення до правоохоронних органів з питання щодо підроблення підпису ФОП ОСОБА_1 на документах, які були складені в магазині АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач-1, приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, діяв правомірно та обґрунтовано, а тому адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги представника позивача ФОП ОСОБА_1 - адвоката Горобця С.О. не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Горобця Сергія Олександровича - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року по справі №580/10381/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак