Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7808/25
Номер провадження2/711/3496/25
14 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Казидуб О.Г.
при секретарі Зайцева О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник за довіреністю Пархомчук Сергій Валерійович, який діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, ЄДРПОУ 44243120) звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 січня 2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 3255920307/211383 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами та повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно умов Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гриві на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 2000 грн. 00 коп., дата надання кредиту - 17.01.2020 року; строк кредиту - 29 днів; валюта кредиту - UAH, відсоткова ставка - 1,85 % на добу.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 6107 грн. 60 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за умою кредиту в розмірі 2000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4107 грн. 60 коп.
31 травня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «СітіФінансГруп» укладено Договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «СітіФінансГруп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги за кредитним договором 3255920307/211383 від 17.01.2020 укладеного ОСОБА_1 .
03 червня 2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 відступив право вимоги за кредитним договором 3255920307/211383 від 17.01.2020 до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором № 3255920307/211383 від 17.01.2020 року в сумі 6107 грн. 60 коп. та судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
04 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом сторін.
13 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник за довіреністю Пархомчук Сергій Валерійович, який діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебит Коллекшн», надав Заяву про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн. 00 коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак, 22 липня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача Романенко Михайло Едуардович надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Також зазначено, що просять позовні вимоги задоволити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином., шляхом направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованою адресою проживання та шляхом розміщення Оголошення на Веб-сайті «Судова влада».
Справу розглянуто за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідачів повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з'явилися в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, а представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.
Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно статтею 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 січня 2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 3255920307/211383.
Відповідно до п. 1.1. Договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору, кредит надається строком на 29 днів, тобто, до 14.02.2020 року. Строк дії договору 29 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 675,25% річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 1.5. Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Відповідно до п. 2.1. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.3. Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до матеріалів справи, Договір про надання фінансового кредиту № 3255920307/211383 від 17.01.2020 року, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, був укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних відповідача.
Позивачем на підтвердження перерахування коштів надано Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого директором ТОВ «Профітгід», з якого вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-2 від 15.09.2018 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача.
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 не заперечувався факт того, що вона кредитні кошти в розмірі 2000 грн. 00 коп. від ТОВ «Гоуфінгоу» отримувала.
А тому, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами вищевказаного правочину з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «Гоуфінгоу».
Крім того, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
В судовому засіданні встановлено, що укладений між сторонами Договір № 3255920307/211383 від 17 січня 2020 року відповідачем не оспорювався та не визнавався судом недійсним.
У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань своєчасно не здійснила погашення основної суми заборгованості та не повернула грошові кошти, отримані в кредит.
З огляду на те, що ОСОБА_1 згідно укладеного з ТОВ ««Гоуфінгоу» договору взяла на себе зобов'язання погашати кредит у визначений договором строк, та вказаний обов'язок нею був порушений, що підтверджується Випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 3255920307/211383, з якої вбачається, що заборгованість перед ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» за Кредитним договором 3255920307/211383 від 17.01.2020 станом на 26.05.2025 (включно) складає 6107 грн. 60 коп., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 4107 грн. 60 коп.
Відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості (за тілом кредиту та відсоткам), а тому наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
Також, в судовому засіданні встановлено, що 31 травня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «СітіФінансГруп» укладено Договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «СітіФінансГруп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги за кредитним договором 3255920307/211383 від 17.01.2020 укладеного ОСОБА_1 .
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК «СітіФінансГруп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» укладено Договір № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за Кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов'язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому новий кредитор набуватиме статус правонаступника Кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні та усіх судових спорах, пов'язаних з правом вимоги.
Відповідно до п. 1.2. Договору, в дату підписання цього Договору відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов'язків сторони - кредитора за Кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі , безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати підписання Договору відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.
Відповідно до п. 1.6. Договору, у дату відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав кредитора щодо боржників зазначених у Додатку 1 до цього Договору.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 1-31/05/2021 від 31 травня 2021 року, ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 6107 грн. 60 коп.
Відповідно до Платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2 від 09.06.2021 року, ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» сплатило на користь ТОВ «ФК Сіті Фінанс Груп» оплату згідно договору відступлення права вимоги № 01-03/06/2021 від 03.06.2021 року без ПДВ в сумі 2321640 грн. 45 коп.
Тобто, в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 3255920307/211383 від 17.01.2020 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 6107 грн. 60 коп.
Позивачем надано Виписку з особового рахунка за Кредитним договором № 3255920307/211383, з якої вбачається, що заборгованість перед ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» за кредитним договором 3255920307/211383 від 17.01.2020 станом на 26.05.2025 (включно) складає 6107 грн. 60 коп.: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за процентами становить 4107 грн. 60 коп.
Згідно з ч. 1 ст.509 та ст.526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.. За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах:, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором 3255920307/211383 від 17.01.2020 станом на 26.05.2025 (включно) складає 6107 грн. 60 коп.: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за процентами становить 4107 грн. 60 коп. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВІ «ФК Дебт Коллекшн» не здійснювало.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 6107 грн. 60 коп.
Відносно позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10500 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права; вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п'ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).
Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що представником позивача надані документи, які підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу, а саме: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пархомчук Сергія Валерійовича; Договір № 11/07/2025 про надання правової допомоги від 11 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчук Сергієм Валерійовичем; Акт про отримання правової допомоги від 01.10.2025 року, укладеного між адвокатом Пархомчук Сергієм Валерійовичем та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», з якого вбачається, що загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 10000 грн. х5 год. - 10000 грн. 00 коп. без ПДВ та витрати на виготовлення позовної заяви з додатками (канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції) 500 грн. без ПДВ.; Платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 9565 від 01.10.2025 року про оплату ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» Пархомчук Сергію Валерійовичу правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 року, згідно рахунку 01.10.2025-19.
У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд враховує, що відповідачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат.
Враховуючи викладене вище, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу та той факт, що розмір таких витрат є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвокатом, складністю справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача та стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.00коп.
Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з подачею даного позову в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором № 3255920307/211383 від 17.01.2020 року в сумі 6107 грн. 60 коп., судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3500 грн.00 коп.
Решті відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб