Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/950/25
номер провадження 2/695/1114/25
10 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.
за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2023 відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства №13/09/2023 ТОВ «ЗАЙМЕР» змінило назву на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ». Вказують, що відповідач у встановленому пунктом 5 розділу 2 правил порядку оформив заявку на отримання фінансового кредиту шляхом заповнення всіх полів заявки. На підставі заповненої відповідачем заявки між товариством та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту від 17.04.2023 за № 233898. Пунктом 1.4 договору визначено, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом. Позивач перерахував відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку, зазначену відповідачем при подачі заявки на отримання фінансового кредиту було перераховано грошові кошти в сумі 3000 гривень. Пунктом 1.2 Договору встановлено, кредит надається строком на 10 днів, тобто кредит повинен був повернений до 26.04.2023. Строк дії договору 10 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Згідно п. 1.3 укладеного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до умов п.4.3.3. договору, клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього для терміну повернення кредиту. 26 квітня 2023 року ОСОБА_1 подала заявку на продовження строку дії договору. У зв'язку з чим, того ж дня між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду №2 про продовження строку дії договору. Згідно п. п. 1, 2 укладеної додаткової угоди, сторони погодила продовжити строк дії договру на термін 10 днів до 06.05.2023. За весь час користування кредитними коштами, починаючи з 17.04.2023 відповідач здійснив лише один платіж 26.04.2023 в сумі 1500,00 грн., які за умовами договору були спрямовані на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 17.04.2023 по 26.04.2023 (включно) і продовжено строку дії договору по додатковій угоді №2 до 06.05.2023. Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку з чим у останнього згідно умов договору станом на 28.02.2025 виникла заборгованість в сумі 4500 грн.. Розмір загальної заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 17.04.2023 № 233898 з урахування процентів за користування кредитом станом на 28.02.2025 складає 4500 грн. із яких: 3000,00 грн. - сума кредиту за договором; 1500,00 грн. - проценти за користування кредитом
22 травня 2024 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зверталось до відповідача з письмовою вимогою (претензією) № А23/04-34 від 23.04.2024, якою просило сплатити заборгованість, що утворилася за договором про надання фінансового кредиту від 17.04.2023 № 233898. Однак, отримана вимога (претензія) була проігнорована відповідачем, заборгованість за договором так і не була погашена. На цій підставі звернулися до суду з вказаним позовом та простять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 10350,00 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.01.2025 прийняти до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подавав. Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 17.04.2023 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір про надання фінансового кредиту № 233898 шляхом підписання електронним підписом CL8883 такого та додатку № 1 до нього.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 кредитного договору, ТОВ «ЗАЙМЕР» надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 3000 грн.; строк кредиту 10 днів, тобто до 26.04.2023. У будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.
У відповідності до п. 3.3. кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до умов п. 4.3.3. договору, клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього для терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
Як слідує зі змісту кредитного договору, він містить всі необхідні персональні дані кредитора, зокрема дані паспорту, ідентифікаційного коду, електронної пошти, фінансового номеру телефону, електронної пошти позичальника, а також рахунок позичальника, який вказаний нею для перерахування кредитних коштів. Договір підписано одноразовим електронним ідентифікатором CL8883.
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 562/02 від 11.02.2025, відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_1 , зазначену нею при подачі заявки на отримання фінансового кредиту, 17.04.2023 о 20.00 год. грошові кошти в сумі 3000 грн.
Крім того, 26.04.2023 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору про надання фінансового кредиту №233898 від 17.04.2023.
Відповідно п.1 додаткової угоди сторони погодили продовжити строк дії договору про надання фінансового кредиту №233898 від 17.04.2023 на термін 10 днів.
Пунктом 2 додаткової угоди, строк дії договору про надання фінансового кредиту №233898 від 17.04.2023 з 26.04.2023 до 06.05.2023.
Згідно п. 3 додатковї угоди, у зв'язку з продовженням строку дії договору, позичальник зобов'язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіка розрахунків.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ЗАЙМЕР» повністю виконало свої зобов'язання за електронним кредитним договором № 233898 від 17.04.2023.
13 вересня 2023 року відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства № 13/09/2023 ТОВ «ЗАЙМЕР» змінило назву на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».
На підтвердження факту отримання кредиту ОСОБА_1 позивачем також надано витяг з детального розрахунку заборгованості по договору про надання фінансового кредиту № 233898 від 17.04.2023, з якого вбачається, остання сума погашення боргу відповідачем була здійснена 26.04.2023 у загальній сумі 1500,00 грн. та розрахунок, який наведено представником позивача у позовній заяві, встановлено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 233898 від 17.04.2023 та додаткової угоди №2 про продовження строку дії договору №233898 від 17.04.2023, станом на 28.02.2025, становить 4500,00 грн, що складається з 3000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1500,00 грн проценти за користування кредитом, при цьому прострочення по сплаті кредиту відповідача перед позивачем за даним договором складає 664 дні. Крім того позивач припинив нарахування будь яких нарахувань з 07.05.2023.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію», цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів. Відповідно до ст. 3 Закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснино в інформаційній системі, в якійрозміщено такупропозицію,і ціроз'яснення логічнопов'язані знею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
При цьому, згідно ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізстаттею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповіднодо цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-якідані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наданих позивачем доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе по кредитному договору № 233898 від 17.04.2023 зобов'язання та припустилася заборгованості, яка станом на 28.02.2025 складає 4500,00 грн.
З огляду на зазначене, а також те, що відповідач не заперечила проти задоволення позову, суд вважає, що обставини зазначені у позові знайшли своє підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З долучених до позовної заяви договору про надання правничої допомоги № 190724-ЮР від 19.07.24, протоколу узгодження договірної ціни від 19.07.2024, рахунку на оплату № 18 від 28.02.2025 вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 , становить 6000 грн. та складається з послуг, а саме правовий аналіз документів, погодження стратегії захисту, аналіз судової практики. Робота з ІКС товариства вартістю 2000 грн, підготовка, складання, оформлення, комплектація, направлення до суду та відповідачу позовної заяви вартістю 4000 грн .
Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року у справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже враховуючи, що стороною позивача доведено, що ними понесені витрати на правову допомогу, виходити з встановленого у самому договорі та додатку до нього розміру та порядку обчислення таких витрат, на думку суду, розмір витрат сторін на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін. Клопотання про зменшення цих витрат відповідачем не заявлено. З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 1-3А, секція С, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42146903) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 233898 від 17.04.2023 у розмірі 10350,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення буде складено 15.10.2025.
Суддя: К.М. Ушакова