16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11172/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року
у адміністративній справі № 160/11172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відмовлено у задоволені поданого 17.04.2025 року ОСОБА_1 адміністративного позову до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань праці «Про накладення дисциплінарного стягнення на Ігоря Осадчого» №32-КТ-25а від 07.04.2025 року.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору у цій справі, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі інше рішення про задоволення його позовник вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що відмова у задоволені позову безпідставно обґрунтована лише порушенням позивачем вимог пункту 19 статті 116 Бюджетного кодексу України внаслідок ненадання нової картки із зразками підписів і відбитка печатки у п'ятиденний термін подання документів пов'язаних зі змінами в особовому складі установи та надання відповідних повноважень, який визначається пунктом 4 розділу IV Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, але без урахування того, що з моменту винесення наказу «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» № 199 від 28.11.2024 та до моменту
винесення судом оскаржуваного рішення в Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області діяла комісія з ліквідації з повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, і його, позивача щодо повноважень та обов'язків як голови комісії з ліквідації Головного управління було проінформовано лише листом Держпраці від 03.01.2025 року № 15/1/6.1-ЗВ-25, одночасно на виконання наказу Держпраці від 28.11.2024 року № 199 йому було доручено забезпечити у найкоротші строки внесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну голови комісії з ліквідації Головного управління, а також забезпечити
виконання заходів, пов'язаних з ліквідацією, про що інформувати Держпраці щоп'ятниці до 15-00 год. При цьому, суд першої інстанції посилаючись в оскаржуваному рішенні на лист Держпраці від 03.01.2025 року № 15/1/6-ЗВ-25 не надав відповідної оцінки тому, що зазначений лист було складено майже через місяць після винесення Головою Державної служби України з питань праці наказу «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» № 199 від 28.11.2024, а отримано вищезазначений лист ним, позивачем було лише 11.03.2025.
Позивачем також наголошується, що судом першої інстанції проігноровано інформацію про те, що станом на момент видання наказу «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» № 199 від 28.11.2024 - обов'язки голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області виконувалися Бланком С., а він (позивач) у цей час перебував на лікарняному з 25.11.2024 по 04.12.2024, і лише 05.12.2024 отримав інформацію про наявність самого наказу «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» № 199 від 28.11.2024, проте сам наказ у визначений законом спосіб його не оголошувався та не вручався.
На переконання позивача суд першої інстанції відмовляючи у задоволені його вимог у цій справі прийняв до уваги тільки аргументи відповідача та не надав належної оцінки його (позивача) доводам, а мотивуючи правомірність прийнятого стосовно нього наказу Держпраці від 07.04.2025 року № 32-КТ-25а «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » яким застосовано до ОСОБА_1 , першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, дисциплінарного стягнення у вигляді догани, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» внаслідок невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, суд першої інстанції тільки формально посилаючись на положення Закону № 889 і Порядку № 1039 та на постанови Верховного Суду у справах № 822/46/18, 812/831/16 і на надані Міністерством юстиції України у листі від 27.03.2020 року №3167/8.4.4/32-20 роз'яснення стосовно повноважень керівника юридичної особи, визнав встановленим «факт неприйняття рішення позивачем, на підставі чого і було відкрито дисциплінарне провадження», а відхиляючи позицію позивача підкреслив, що організація робочого місця та організації роботи позивача не входить до обов'язку роботодавця (керівника державного органу) і Держпраця відносно до позивача є суб'єктом призначення, а не роботодавцем.
При цьому, позивач звертає увагу апеляційної інстанції на те, що всупереч змісту оскаржуваного у цій справі наказу Держпраці від 07.04.2025 року № 32-КТ-25а «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 », яким до нього ( ОСОБА_1 ) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ча.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» внаслідок невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, яке полягало у невиконанні наказу Держпраці від 28.11.2024 року № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29» та Окремого доручення Голови Держпраці від 17.01.2025 № Д-9/1/6.1.4-25а), суд першої інстанції вже самостійно визнав, що саме внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 та не невиконання ним обов'язків голови комісії з ліквідації, не вжиття необхідних заходів щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру, не забезпечення подання обов'язкової бюджетної звітності та не здійснення належного організаційного супроводу процедури ліквідації юридичної особи стало підставою для застосування до Головного управління Держпрацв Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Дніпра заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, що було зафіксованого Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра та внаслідок якого було зупинено операції з бюджетними коштами, що призвело до настання тяжких наслідків.
Проте, на спростування наведених у попередньому абзаці обставин та зроблених на їх підставі висновків суду першої інстанції про правомірність розпочатого наказом Держпраці від 21.02.2025 року № 18-КТ-25а відносно позивача дисциплінарного провадження, і оголошення за результатами розгляду Подання дисциплінарної комісії рішенням суб'єкта призначення догани позивачу саме за порушення ним вимог законодавства та службових розпоряджень у звязку з не вжиттям необхідних заходів щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру, не забезпечення подання обов'язкової бюджетної звітності та не здійснено належного організаційного супроводу процедури ліквідації юридичної особи, позивач звертає увагу апеляційної інстанції на те, що на час зафіксованого Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра порушення бюджетного законодавства та на час призначення і проведення дисциплінарного провадження та оголошення оскарженого у цій справі наказу головою ліквідаційної комісії був Бланк С., що не враховано судом першої інстанції. Також як і не враховано, що подання дисциплінарної комісії від 25.03.2025, яке стало підставою для винесення наказу «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » № 32-КТ-25а від 07.04.2025, стосується начальника Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Осадчого Ігоря Михайловича, у той час як він працює в іншій державній установі - Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області на посаді першого заступника начальника, а за змістом висновків Подання дисциплінарної комісії від 25.03.2025 «Станом на 19.03.2025 наказ № 199 та Окреме доручення не виконані, оскільки в ЄДР головою комісії з ліквідації зазначений С. Бланк, що підтверджується витягом з ЄДР, який міститься у матеріалах справи. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 як головою комісії з ліквідації не забезпечено виконання заходів щодо ліквідації органу. Наказ № 199 та Окреме доручення залишаються не виконаними. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки бездіяльності щодо вжиття необхідних заходів для внесення змін в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема щодо відомостей про зміну голови ліквідаційної комісії Головного управління внаслідок невиконання Наказу № 199 та Окремого доручення», і відповідно, ці висновки Подання дисциплінарної комісії від 25.03.2025 повністю не співпадають з висновками суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу позивача та скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі іншого рішення про задоволення вимог позивача, виходячи з нижченаведеного.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, предметом оскарження у цій справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці є наказ Державної служби України з питань праці «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » №32-КТ-25а від 07.04.2025 року, яким до нього (позивача) перебуваючого на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, яке полягало у невиконанні наказу Держпраці від 28.11.2024 № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» та Окремого доручення Голови Держпраці від 17.01.2025 № Д-9/1/6.1.4-25а, що стало підставою для винесення цього наказу відповідно до статей 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу» та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 Положення про Державну службу України з питань праці стало Подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно державного службовця ОСОБА_1 першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 25.03.2025 року (а.с.63)
За матеріалами справи з'ясовано, що оскаржуваний у цій справі наказ Державної служби України з питань праці №32-КТ-25а від 07.04.2025 року було прийнято на підставі складеного за результатом розгляду дисциплінарного провадження відносно державного службовця першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 Подання дисциплінарної комісії від 25.03.2025 (а.с.193-197), порушеного наказом Державної служби України з питань праці №18-КТ-25а від 21.02.2025 року «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » (а.с.91звор.) відповідно до статей 68, 69, 73 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889) і затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (зі змінами) Порядку здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок № 1039) на підставі службової записки начальника відділу претензійної та позовної роботи управління юридичного забезпечення Пронь Дениса від 20.02 .2025 року № 424/СП/6.2-25а (ас.92звор.-94), пунктом другим якого було утворено дисциплінарну комісію у складі з визначенням у пункті третьому цього наказу №18-КТ-25а від 21.02.2025 року строку внесення комісією подання разом з матеріалами дисциплінарної справи до 21.03.2025 року (а.с.92 258зворот-260).
З пояснень позивача та відповідача встановлено, що копію вказаного наказу Державної служби України з питань праці «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » №18-КТ-25а від 21.02.2025 року позивач отримав електронною поштою 21.02.2025, а з долученого до матеріалів справи копії наказу Державної служби України з питань праці від 21.03.2025 №26-КТ-25а «Про внесення зміни до наказу Держпраці від 21.02.2025 року № 18-КТ-25а» (а.с.60звор) встановлено, що на підставі службової записки Голови дисциплінарної комісії Прохоренко Ю. від 20.03.2025 № СП-627/925а було внесено зміни до п.3 наказу Держпраці від 21.02.2025 року № 18-КТ-25а «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » з заміною цифри « 21.03.2025» цифрами « 28.03.2025»
З долучених до матеріалів справи копій відповідних наказів та незавірених у визначеному законом порядку ксерокопій відповідних наказів встановлено і учасниками спору не спростовується, що:
- на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 було призначено з 17 липня 2018 року наказом Державної служби України з питань праці від 16.07.2018 року №39-кт «Про призначення ОСОБА_1 », з визначенням посадового окладу згідно зі штатним розписом, як другого за результатами конкурсу кандидата (а.с.11 зворот),
- наказом голови Державної служби України з питань праві від 03.06.2020 № 42 «Про тимчасове покладення виконання обов'язків на ОСОБА_3 » (а.с.64) у зв'язку з вакантною посадою начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з метою безперебійної та належної роботи Головного управління було наказано покласти тимчасово виконання обовязків начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на першого заступника начальника цього ж Головного управління ОСОБА_1 з 04.06.2020 до призначення начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у встановленому порядку, про що було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією, розруківку якої долучено до матеріалів справи (а.с.128)
- від роботи на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ст.39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.119 КЗпП України і довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.03.2022 № 1/01/-0115 на час військової служби за призовом під час повної мобілізації - було увільнено з 28.03.2022 наказом Держпраці від 05.04.2022 № 201-К «Про увільнення від роботи на час військової служби» (а.с.112), із змінами до вказаного наказу від 05.04.2022 № 201-К внесеними наказом від 25.07.2022 № 616-К (а.с.112звор) у зв'язку з набранням 19.07.2022 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352 в частині, яка стосується збереження місця роботи і посади,
- наказом голови Державної служби України з питань праві № 77-КТ від 25.09.2024 «Про вихід на роботу Ігоря Осадчого» (а.с.113) на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.09.2024 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 17.09.2024 № 271, відповідно до абз.1 ч.3 ст.24, пп.«б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок» у звязку зі звільненням ОСОБА_1 в запас із військової служби було наказано вважати ОСОБА_1 першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області таким, що приступив до виконання своїх посадових обов'язків у зв'язку із звільненням у запас з військової служби, з визначенням наказом Держпраці від 26.09.2024 року №974/ДН «Про визначення робочих місць посадових осіб Головного управління» (а.с.34звор) робочого місця першому заступнику начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчому Ігорю Михайловичу разом з головним державним інспектором Толстик А.В. з 26.09.2024 у службовому приміщенні за адресою: Україна, 49064, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1 (на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань від 11.09.2024 № 225075452035)
- наказом Державної служби України з питань праці від 28.11.2024 року № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2024 № 29» (а.с.25) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» і відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 96 Положення про Державну службу з питань праці та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерства, інших центральних органів виконавчої влади - було наказано викласти пункт 3 наказу Держпраці від 17.01.2024 № 29 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» у редакції «Призначити Головою Комісії ОСОБА_1 (ІН 2731900098) першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області». Зазначений наказ Держпраці було направлено управлінням персоналу Держпраці електронною поштою у форматі pdf на Email - Gmail ОСОБА_1 (а.с.35звор), але до матеріалів справи відповідачем не долучено доказів про направлення на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, або безпосередньо ОСОБА_1 , належно оформленого примірника цього наказу.
Беззаперечно також підтвердженим у цій справі є той факт (який учасниками спору не спростовується), що постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» було вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1 та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 2, а відповідно до наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» було розпочато процедуру ліквідації Головного управління.
А за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією, роздруківку якої долучено до матеріалів справи (а.с.126звор.-129) встановлено, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (скорочене найменування: УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ) ідентифікаційний код юридичної особи 39788766 - має статус «в стані припинення»; номер та дата запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: 1002241100019072890 від 19.01.2022, підставою для його внесення стало «рішення засновників щодо припинення ЮО». У період діяльності управління Держпраці у Дніпропетровській області керівники змінювалися: 04.03.2019 ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на ОСОБА_1 , 01.12.2021 з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , яка була призначена на посаду керівника юридичної особи 10.11.2021 як тимчасово виконуюча обов'язки начальника (до призначення в установленому законодавством порядку начальника Головного управління) з повноваженнями «вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (вчиняти дії в усіх судах України в інтересах та від імені Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області без окремого доручення начальника) і яка залишається у статусі керівника як на час виникнення спору у цій справі так і на час вирішення цього спору у судовому порядку.
Крім того, відповідно до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.127-127зворот) іншими особами, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори та тощо є: ГУСОПАСОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА представник з повноваженнями та ГУБСЬКИЙ ВСЕВОЛОД ОЛЕКСІЙОВИЧ представник, призначений 11.09.2024 з повноваженнями «вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (вчиняти дії в усіх судах України в інтересах та від імені Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області без окремого доручення начальника); а також: БЛАНК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ статус «голова комісії з припинення або ліквідатор», ЧЕГРИНЕЦЬ АНТОН МИХАЙЛОВИЧ статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія), ОСОБА_8 статус статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія)», ОСОБА_9 статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія), ОСОБА_10 статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія), ОСОБА_11 статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія), ОСОБА_12 статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія)» ОСОБА_13 статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія), ОСОБА_14 статус «комісія з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія).
Проте, наведеним вище обставинам, які стосуються проходження позивачем державної служби на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у період з 19.01.2022, тобто, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення вказаної юридичної особи і до винесення оскаржуваного у цій справі наказу Державної служби України з питань праці №32-КТ-25а від 07.04.2025 року - судом першої інстанції не було надано належної оцінки, а обставини, які стосуються перебігу подій під час процедури припинення управління Держпраці у Дніпропетровській області взагалі судом не досліджувалися та не бралися до уваги під час вирішення спору у цій справі неважаючи на те, що саме у вказаний спосіб можливо встановити повноваження позивача під час проходження ним державної служби у вказаному територіальному управлінні Держпраці та об'єктивно існуючий перелік обов'язків позивача на займаній ним посаді у період з вересня 2024 року по квітень 2025 року, що у сукупності дозволило б адміністративному суду з'ясувати ключові питання спору у цій справі як стосовно обгрунтованості порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 наказом №18-КТ-25а від 21.02.2025 року, так і об'єктивності проведеного стосовно позивача дисциплінарного провадження і підстав для висновків дисциплінарної комісії, що наведені у Поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи, на підставі якого і було прийнято наказ Держпраці від 07.04.2025 року № 32-КТ-25а про протиправність якого стверджується позивачем у цій справі.
Дійсно, прописані судом першої інстанції в описовій частині судового рішення пояснення позивача і відповідача про підстави виниклого у цій справі спору та про перебіг подій у період з листопада 2024 року по квітень 2025 року, а також детально описаний у мотивувані частині рішення зміст листування ОСОБА_1 з відповідачем та обставини, за наявності яких позивачу 11.12.2024 року не було передано печатки, штампи і документи, що складалися за підсумками здійсненої ліквідаційної процедури Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на переконання колегії суддів мають суттєве значення для розуміння обставин виниклого конфлікту між ОСОБА_1 та Головою комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області С.Бланком і відповідачем.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що на підсумок усіх процитованих в судовому рішенні: звернень ОСОБА_1 як до голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області С.Бланка так і до посадових осіб відповідача (05.12.2024 року, 11.12.2024 року, 17.12.2024 року, 23.01.2025 року, 12.02.2025 року, 28.02.2025 року, 17.03.2025 року, 18.03.2025 року, 19.03.2025 року і 28.03.2025 року); змісту відповідей на звернення позивача (10.12.2024 року, 03.01.2025 року, 28.02.2025 року, 18.03.2025 року, 19.03.2025 року, 20.03.2025 року); листування між головою дисциплінарної комісії Ю. Прохоренко та Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та керівництвом Держпраці України; а також змісту службової записки начальника відділу претензійної та позовної роботи управління юридичного забезпечення Денисом Пронь на ім'я голови Держпраці Ігоря Дернеги №424/СП/6.2-25а від 20.02.2025; та змісту Подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно державного службовця ОСОБА_1 від 25.03.2025 - суд першої інстанції безпідставно не узяв до уваги саме ті обставини, на яких наголошувалося позивачем і які не спростовані відповідачем, та якими пояснюється об'єктивно існуючі причини не можливості позивача приступити до виконання обов'язків голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області згідно наказу Держпраці від 28.11.2024 року № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29» та вчинити зазначені у Окремому дорученні Голови Держпраці від 17.01.2025 № Д-9/1/6.1.4-25а дії, що в свою чергу призвело до помилкових висновків суду першої інстанції про доведеність відповідачем правомірності притягнення ОСОБА_1 як державного службовця до дисциплінарної відповідальності за невиконання ним своїх «посадових обов'язків, визначених Закону № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також за порушення правил етичної поведінки та іншого порушення службової дисципліни».
Зокрема, під час апеляційного перегляду даної справи колегією суддів встановлено, що надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції першої інстанції виходив з того, що відповідно до наказу Держпраці від 28.11.2024 року № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29» позивача призначено головою комісії з ліквідації Головного управління, а тому посилаючись на положення п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII), п.17 та п.21 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 із змінами (далі - Порядок № 1074) суд виснував, що в силу прямої норми позивач повинен був виконувати обов'язки головою комісії.
При цьому, цитуючи в описовій та мотивованій частинах судового рішення зміст надісланих до Держпраці листів Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра від 17.02.2025 року (вх. № 2033/2-25а від 17.02.2025 року) та від 18.02.2025 року (вх.№ 2110/2-25а від 18.02.2025 року) і доданих до цих листів: протоколу про порушення бюджетного законодавства № 9 від 07.02.2025; розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 11.02.2025 року № 1з/03; протоколу про порушення бюджетного законодавства від 10.02.2025 року № 11; розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 13.02.2025 року № 2з/03 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, за змістом яких встановлено, що Головним управлінням не було подано до органів Казначейства бюджетної звітності по державному бюджету за січень 2025 року, а саме, не надано Звіт про заборгованість за бюджетними коштами станом на 01.02.2025 року в порушення пункту 18 розділу 1 Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2024 року № 44, статті 59, пункту 34 статті 116 Бюджетного кодексу України, і про порушення п.19 ст.116 Бюджетного кодексу України, що виражене у вигляді ненадання нової картки із зразками підписів і відбитка печатки у п'ятиденний термін подання документів пов'язаних зі змінами в особовому складі установи та надання відповідних повноважень, який визначається п.4 розділу IV Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 - суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки повноваження керівника юридичної особи належать саме позивачу, то і відповідальність за дотримання бюджетного законодавства та вчасної подачі відповідної звітності належить останньому.
Колегія суддів не може погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції виходячи саме з тих норм Закону № 889-VIII та Порядку № 1074, на які посилався суд у своєму рішенні, та з огляду на фактичні обставини перебування позивача на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону № 889-VIII, чітко визначено, що керівником державної служби в державному органі «є посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі».
Проте, матеріалами справи встановлено та відповідачем не спростовується, що ОСОБА_1 будучи увільненим від роботи на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 у квітні 2022 на час військової служби у період з 28.03.2022 року по 17.09.2024 року (два з половиною роки) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України захищаючи державу від військової агресії росії, а після звільнення з військової служби у запас відповідно до абз.1 ч.3 ст.24, пп.«б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з непридатністю до служби за станом здоров'я), ОСОБА_1 повернувся на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, що підтверджено наказом Держпраці № 77-КТ від 25.09.2024 (а.с.113) яким наказано вважати ОСОБА_1 , першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області таким, що приступив до виконання своїх посадових обов'язків у зв'язку зі звільненням у запас з військової служби, наказом Голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області С. Бланк № 974/ДН від 26.09.2024 (а.с.34зворот) робоче місце позивачу разом головному державному інспектору відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними, спорудами та енергетиці у м. Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Толстиком Андрієм Володимировичем, було визначено з 26.09.2024 у приміщенні за адресою: Україна, 49064, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1.
При цьому, ні наказом Держпраці № 77-КТ від 25.09.2024 (а.с.113) ні наказом Голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області С. Бланк № 974/ДН від 26.09.2024 (а.с.34зворот) ОСОБА_1 не визначалося його посадових обов'язків на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та об'єму роботи, який позивач повинен був виконувати з 25.09.2024 року на цій посаді територіального управління з урахуванням того, що ще на початку січня 2022 року Урядом було ухвалено рішення про реформу регіональної структури Держпраці шляхом ліквідації територіальних органів та утворення нових міжрегіональних територіальних органів. А саме того, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України постанови від 12.01.2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» з 19.01.2022 та наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» було розпочато процедуру ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.01.2022 було внесено запис про початок припинення вказаної юридичної особи на підставі «рішення засновників щодо припинення ЮО» та до наступного часу Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області перебуває у стані припинення, хоча ще з 05.12.2022 вказане управління Держпраці у Дніпропетровській області припинило здійснення своїх повноважень, зокрема щодо надання адміністративних послуг, а новий міжрегіональний територіальний орган Держпраці - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці будучи зареєстрованим з 27.09.2022 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розпочавши свою діяльність з грудня 2022 року повністю здійснює свої повноваження та функції у повному обсязі.
Відповідно до наведеного, суд першої інстанції посилаючись на невиконання своїх посадових обов'язків безпідставно у даному спірному випадку не врахував, що позивач приступивши до роботи на підставі наказу Держпраці № 77-КТ від 25.09.2024 (а.с.113) не мав можливості виконувати обов'язки першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, які прописані у долученій до матеріалів справи Посадовій інструкції від 16.06.2020 (а.с.65-66) і у Положенні про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (а.с.67-74) задля забезпечення ефективної роботи, координації дій підпорядкованих, структурних підрозділів Головного управління Держпраці у Дніпропетропетровській області, що в свою чергу свідчить про безпідставність обґрунтування висновків дисциплінарної комісії у Поданні від 25.03.2025 положеннями ст.36, ч.1 ст.64, ч.1 і ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII (а.с.195звор-196), що відповідачем не було враховано під час прийняття оскаржуваного у цій справі позивачем наказу, також як і не було враховано судом першої інстанції під час вирішення спору у цій справі, оскільки суд першої інстанції свої висновки про правомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених Закону № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни мотивував саме вищеперелічиними нормами Закону № 889-VIII (ст.36, ч.1 ст.64, ч.1 і ч.2 ст.65) та положеннями ст.62 Закону № 889-VIII наголошуючи на тому, що державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
При цьому, колегія суддів вважає взагалі недоречним посилання суду першої інстанції у підтвердження своїх висновків на положення Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 року № 72-21), оскільки прописуючи в рішенні, що «державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення», суд чітко не зазначив в чому саме полягає порушення настанов цих Загальних правил етичної поведінки державних службовців з боку позивача.
Колегія суддів розуміючи посилання суду першої інстанції на вказані приписи Загальних правил етичної поведінки державних службовців пов'язаними зі зверненням позивача до Держпраці зі скаргами з приводу: визначеного йому після повернення на роботу з військової служби Головою комісії з ліквідації Бланком С. робочого місця у приміщенні з температурою в осінньо-зимовий період 10 градусів, внаслідок чого у нього (позивача) який має 3 групу інвалідності значно погіршився стан здоров'я; незабезпечення його (позивача) необхідними засобами для роботи, не проведення інструктажу, тощо; а також порушення строків виплати заробітної плати з вимогою здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю - встановила, що суд першої інстанції хоча майже дослівно виклав у рішенні зміст звернень позивача до Держпраці, до Південно-Східного міжрегіального управління Державної служби з питань праці та безпосередньо і до голови комісії з ліквідації Бланка С. як з приводу не отримання відповідей на свої звернення про порушення та з вимогами їх усунень (а.с.35-36, 41, 43-45, 46, 4749, 57-59, 102-103, 104, 174, 174звор-175, 175звор-177), але у той же час суд не надав їм належної оцінки, внаслідок чого дійшов безпідставного висновку про правомірність розпочатого щодо позивача наказом Держпраці від 21.02.2025 року № 18-КТ-25а дисциплінарного провадження (як визначив суд: у зв'язку з невиконанням обов'язків голови комісії з ліквідації Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Дніпра застосовано заходи впливу за порушення бюджетного законодавства до Головного управління), за результатами якого на підставі Подання дисциплінарної комісії суд визнав правомірним прийняте суб'єктом призначення стосовно позивача рішення - оголошення догани.
На переконання колегії суддів формальне посилання суду першої інстанції на положення ст.1, ст.8, ст.36, ч.1 ст.64, ст.62, ч.1 і ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII та на один із абзаців листа Міністерства юстиції України у від 27.03.2020 року №3167/8.4.4/32-20 і на зміст наказу Держпраці від 28.11.2024 № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» та Окремого доручення Голови Держпраці від 17.01.2025 № Д-9/1/6.1.4-25а - у даному спірному випадку є недостатнім для висновків про правомірність винесеного Державною службою України з питань праці наказу «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » №32-КТ-25а від 07.04.2025 року, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», оскільки задля таких висновків адміністративний суд зобов'язаний встановити, чи було вчинено дисциплінарний проступок, виходячи з того, що саме це є обов'язковою умовою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також переконатися у доведеності вини, порушення трудових обов'язків, причинно-наслідкового зв'язку та провини працівника, що за зальними правилами лежить на стороні, яка ініціює дисциплінарне провадження і якою прийнято рішення про притягнення працівника до дисципланарної відповідальності.
Отже, перевіряючи обставини та факти винного протиправного діяння (дія або бездіяльність) ОСОБА_1 при виконанні ним посадових обов'язків першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, оскільки оскаржуваним у цій справі наказом Держпраці №32-КТ-25а від 07.04.2025 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не як Голову комісії з ліквідації територіального органу за наказом Держпраці № 199 від 28.11.2024, а саме як «першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (а.5 ч.2 ст.65 Закону).
Тобто, суд має перевірити, чи доведено органом, який може застосувати відповідне дисциплінарне стягнення (у даному випадку відповідачем) факти допущення позивачем: протиправних дій або бездіяльності; порушення або неналежне виконання покладених на нього трудових обов'язків; вину; наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями та порушенням, виходячи з наданого на законодавчому рівні визначення «дисциплінарного проступку»; а також з урахуванням визначених ч.2 ст.2 КАСУ критерій правомірності надати оцінку наказу Держпраці від 28.11.2024 № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» та Окремому дорученню Голови Держпраці від 17.01.2025 № Д-9/1/6.1.4-25а, про невиконання яких стверджується у оскаржуваному позивачем у цій справі наказі Держпраці №32-КТ-25а від 07.04.2025 року, що судом першої інстанції зроблено не було взагалі, а тому колегія суддів під час апеляційного перегляду даної справи з урахуванням вже вищевикладених обставин та фактів окремо звертає увагу на наступне
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, яким визначено механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів (далі - Порядок № 1074) чітко прописано, що: орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади (п.4); орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (п.5); а права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України (п.6).
У спірному випадку внаслідок рішення про ліквідацію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України постанови від 12.01.2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» з 19.01.2022 та наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» ще на початку січня 2022 року розпочато процедуру ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.01.2022 було внесено запис про початок припинення вказаної юридичної особи на підставі «рішення засновників щодо припинення ЮО» і з 05.12.2022 вказане управління Держпраці у Дніпропетровській області припинило здійснення своїх повноважень, зокрема щодо надання адміністративних послуг (хоча до наступного часу перебуває у стані припинення), а новий міжрегіональний територіальний орган Держпраці - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці будучи зареєстрованим з 27.09.2022 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розпочав здійснення своїх повноважень та функцій.
Відповідно до п.15 та п.16 Порядку № 1074 Головою комісії утвореної у зв'язку з припиненням органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів утворює відповідні комісії, затверджує їх голів та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації, і згідно п.18 цього Порядку з моменту затвердження персонального складу комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу, саме до неї переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
Отже, після реєстрації рішення про припинення територіального управління Держпраці визначеного складу ліквідаційної комісії в державному реєстрі відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», усі повноваження щодо управління справами юридичної особи (головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) перейшли до цієї комісії.
Відсутність повноважень у відповідача, як центрального органу державного органу, самостійно та власний розсуд і без будь-яких обґрунтувань змінювати у процесі припинення територіального органу діючого Голову комісії з ліквідації (який згідно п.21 Порядку № 1074 наділений низкою повноважень та обов'язків), у даному випадку: начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланка С.В. на ОСОБА_1 - підтверджується не лише положеннями Порядку № 1074, а й прописаними ч. 4 ст. 105 ЦКУ правилами «Виконання рішення про припинення юридичної особи» за якими саме Голова комісії, її члени представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Оскільки правом підписувати усі документи та видавати накази стосовно територіального органу, що припиняється, наділений виключно голова комісії з ліквідації цього територіального органу, і у період листопада-грудня 2024 році та січня-березня 2025 року головою комісії був начальник Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В., а до повноважень та обов'язків відповідача в свою чергу відповідно до ч.2 ст.63 ЦКУ у цей період віднесено було з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керуючись публічними інтересами чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення: створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов'язків і підвищення ними професійної компетентності; вимагати належного виконання посадових обов'язків; здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов'язків; забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов'язків організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення; належним чином організовувати роботу державних службовців; тощо - колегії суддів вважає, що наказ Держпраці від 28.11.2024 № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» та Окреме доручення № Д-9/1/6.1.4-25а (а.с.100звор) були винесені відповідачем не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень відповідача, необґрунтовано, нерозсудливо, без дотриманням принципу рівності перед законом, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) і без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Наведені висновки колегії суддів підтверджуються також нижченаведеним.
1) витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого приймаючи рішення про ліквідацію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до вимог ч.3 ст.205 Цивільного кодексу України було утворено комісію з ліквідації юридичної особи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, з визначенням голови комісії та членів комісії з припинення (комісія з реорганізації, ліквідаційна комісія), склад якої неодноразово змінювався, що підтверджено долученими до матеріалів адміністративної справи: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.127), в якому також містяться записи про те, що на посаду керівника управління Держпраці у Дніпропетровській області призначалися: до 04.03.2019 ОСОБА_4 , змінювалися: з 04.03.2019 ОСОБА_5 , з 05.06.2020 Осадчий Ігор Михайлович та ОСОБА_6 , а з 01.11.2021 на посаду керівника управління Держпраці у Дніпропетровській області було призначену Брезіцьку Марію Сергіївну як тимчасово виконуючу обов'язки начальника з повноваженнями «вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (вчиняти дії в усіх судах України в інтересах та від імені Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області без окремого доручення начальника), яка саме перебувала на цій посаді на час виникнення спору у цій справі та залишається у статусі керівника на час вирішення цього спору у судовому порядку.
2) та низкою наказів голови комісії з ліквідації «Про утворення комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» відповідно до постанови КМУ від 12.01.2022 № 14, наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29 та наказу Держпраці від 01.02.2023 № 27 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» з додатками до цих наказів (а.с.131-151): № 948/ДН від 10.02.2023, № 950/ДН від 13.03.2023, № 954/ДН від 19.04.2023, № 955/ДН від 18.05.2023, № 958/ДН від 28.07.2023, № 960/ДН від 25.08.2023, № 964/ДН від 27.11.2023, № 966/ДН від 29.03.2024, № 967/ДН від 29.03.2024, № 968/ДН від 01.05.2024, № 970/ДН від 05.08.2024, №971/ДН від 05.08.2024, №972/ДН від 11.09.2024, № 973/ДН від 11.09.2024, №975/ДН від 05.11.2024 - за результатом дослідження яких колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_1 за весь час процедури припинення територіального управління Держпраці не включався навіть до складу комісії з ліквідації, до якої входили виключно посадові особи Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та того, що ОСОБА_1 будучи увільненим від роботи на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 у квітні 2022 на час військової служби в період з 28.03.2022 року по 17.09.2024 року (два з половиною роки) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України захищаючи державу від військової агресії росії, а після звільнення з військової служби у запас відповідно до абз.1 ч.3 ст.24, пп.«б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з непридатністю до служби за станом здоров'я) повернувся на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, і на цій посаді йому не було визначено будь-яких повноважень чи обов'язків, а наказ Держпраці від 28.11.2024 № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» всупереч вимог ч.2 ст.63 Закону України «Про державну службу» сформульовано відповідачем не чітко та без належного його обґрунтування - колегія суддів вважаючи прийнятий без урахуванням права особи ( ОСОБА_1 ) на участь у процесі прийняття вказаний наказ № 199 та Окреме доручення Голови Держпраці від 17.01.2025 № Д-9/1/6.1.4-25а такими, що винесені відповідачем всупереч публічних інтересів (ч.2 ст.63 Закону України «Про державну службу») та без дотримання визначених ч.2 ст.2 КАСУ критерій правомірності.
Виходячи із встановлених під час апеляційного перегляду (та вище по тексту постанови описаних) обставин, колегія суддів визнає безпідставним та не обґрунтованим притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності саме за невиконання наказу Держпраці від 28.11.2024 № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» та Окремого доручення від 17.01.2025, а відповідно, вважає за необхідне визнати оскаржуваний у цій справі наказ таким, що прийнятий всупереч вимог Закону України «Про державну службу», оскільки при його винесенні відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, і всупереч повноважень, які йому надані законом, а також необґрунтовано, нерозсудливо, без дотриманням принципу рівності перед законом, та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких були спрямовані ці рішення і дії, що у сукупності на переконання колегії суддів призвело до негативних наслідків для територіального управління Держпраці.
На підтвердження відсутності у позивача повноважень голови комісії з ліквідації територіального органу Держпраці, якими на переконання суду першої інстанції позивач був наділений наказом Держпраці від 28.11.2024 №199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» (а.с.35), колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний наказ був прийнятий відповідачем у період знаходження позивача на лікарняному з 25.11.2024 року по 04.12.2025 року, а надісланий на Email - Gmail ОСОБА_1 вказаний наказ був тільки у скан-копії, та отриманий позивачем був у форматі pdf тільки 05.12.2025 року, що не спростовується відповідачем. Також як і не спростовується той факт, що належно оформлений та завірений печаткою примірника у розумінні ст.15 і ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) відповідачем не направлявся ні на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, ні безпосередньо ОСОБА_1 , і останньому не вручався, що в свою чергу позбавляло ОСОБА_1 можливості звертатися до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як особі зі статусом «голова комісії з припинення або уповноважена ним особа» у розумінні абз.8 п.8 ч.1 ст.1 Закону № 755-IV, а відповідно до положень ст.17 Закону № 755-IV, ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та пункт 5 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи не надавало можливості позивачу ініціювати внесення змін до Єдиного державного реєстру (ЄДР) щодо зміни голови ліквідаційної комісії.
Суттєвим на переконання колегії суддів є також у спірному випадку і факт ігнорування відповідачем звернень позивача з приводу не забезпеченості його умов роботи, оскільки відповідно до ч.2 ст.63 Закону України «Про державну службу» саме на керівника відповідача законодавцем покладено обов'язок створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов'язків і підвищення ними професійної компетентності та належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом, тому посилання суду першої інстанції на відсутність у відповідача обов'язку по організації робочого місця та організації роботи позивача є безпідставним та суперечить вимогам Закону України «Про державну службу» та Положенню про Держпрацю.
Отже, оскільки ні відповідачем по справі при винесені оскаржуваного у цій справі наказу, ні судом першої інстанції під час вирішення спору взагалі не бралося до уваги, що наказ Держпраці від 28.11.2024 №199 було винесено всупереч вимог чинного законодавства та під час непрацездатності позивача, і отримано було цей наказ позивачем тільки у його скан-копії поза межами внесення змін до ЄДР про зміну голови комісії (трьох днів з дня його винесення), а оригіналу примірника наказу у розумінні Закону № 755-IV та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» відповідачем взагалі не надсилався, а матеріалами справи підтверджено, що про усі обставини неможливості приступити до виконання обов'язків голови комісії позивач неодноразово письмово повідомляв відповідача, у тому числі надсилаючи починаючи з 17.12.2024 року тричі заяви про скасування наказу Держпраці від 28.11.2024 №199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 № 29» та увільнення його від виконання обов'язків голови комісії з ліквідації (у тому числі з підстав його інвалідності та незадовільного стану здоров'я, необхідності його лікування та проходження реабілітації після участі у захисті держави від збройної агресії рф). А також враховуючи, що звернення позивача не мали відповідного реагування з боку відповідача протягом грудня 2024 і січня-лютого 2025, а суто формальну відповідь позивачу було надано тільки у лютому місяці 2025 року, колегія суддів визнає необ'єктивною перевірку відповідачем матеріалів дисциплінарного провадження стосовно позивача, що призвело до винесення незаконного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також колегія суддів під час апеляційного перегляду судового рішення у цій справі визнає за необхідне узяти до уваги, що до роботи на посаду територіального органу, який перебуває у стані припинення з січня 2022 року, позивач приступив (без визначення повноважень) тільки після звільнення за станом здоров'я з військової служби з 25.09.2024 року, тобто через два з половиною роки військової служби, а з урахуванням часу вимушеної відсутності позивача на посаді та вже проведеної за період з 2022 по 2024 процедури припинення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, з проходженням у 2023 році стадії передавання в архівну установу документів юридичної особи, що підлягають постійному зберіганню з кадрових питань відповідно до глави. 3 розд. XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін'юсту від 18.06.2015 №1000/5, відповідач діючи відповідно до затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 р. № 96 Положення про Державну службу України з питань праці з метою організації своєї діяльності зобов'язаний був враховувати та оцінювати усі обставини при здійсненні вибору кадрів у ліквідаційну комісію територіального органу, враховувати відсутність згоди ОСОБА_1 на зайняття місця голови комісії, його стан здоров'я і необхідність вжитися у мирне життя після умов війни.
Як вже зазначалося вище по тексту постанови, у даному спірному випадку відповідачем не було відредаговано на скарги позивача з приводу несвоєчасної виплати заробітної плати і не створення умов для його праці, але натомість було прийнято до уваги службову записку начальника відділу претензійної та позовної роботи управління юридичного забезпечення Держпраці Проня Д. від 20.02.2025 №424/СП/6.2-25а (а.с.92звор-94), якою повідомлялося про порушення Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами, що свідчить про настання тяжких наслідків внаслідок невиконання ОСОБА_1 обов'язків голови комісії з ліквідації, що саме також було прийнято до уваги судом першої інстанції, яким у мотивувальній частині зазначено про підтвердження дисциплінарним провадженням настання тяжких наслідків для територіального органу Держпраці внаслідок бездіяльності Осадчого І.М. зафіксованої Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра фактами порушення бюджетного законодавства
Разом з тим, суд першої інстанції при вирішенні спору у цій справі обмежився лише поясненнями відповідача та змістом службової записки начальника відділу претензійної та позовної роботи управління юридичного забезпечення Держпраці Проня Д. від 20.02.2025 №424/СП/6.2-25а (а.с.92звор-94), але без перевірки дійсності викладених у цій службовій записці фактів, та без належного їх дослідження і оцінки за змістом самих протоколів про порушення бюджетного законодавства від 07.02.2025 № 9 (а.с.95звор-96) і від 10.02.2025 року № 11 (а.с.98) та розпоряджень про зупинення операцій з бюджетними коштами від 11.02.2025 № 1з/03 (а.с.95) і від 13.02.2025 року № 2з/03 (а.с.101звор). Проте, саме із зазначених протоколів та розпоряджень вбачається, що порушення бюджетного законодавства установи полягає: у не надані до органів Казначейства бюджетної звітності по державному бюджету за січень 2025 року у затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2024 року № 44 Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування; та в тому, що листом за підписом заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланка С. від 06.02.2025 № ПС/31/2624-25 (а.с.97) 07.02.2025 надано копію наказу від 28.11.2024 № 199 щодо призначення головою комісії Осадчого І.М., але не надано нової картки із зразками підписів та відбитка печатки у встановлений п.4 розділу IV Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758.
Отже, оскільки усі документи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (за виключенням вже переданих до архіву) і печаток та штампів цієї установи перебували у період листопада-грудня 2024 року та січня-березня 2025 року в розпорядженні начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланка С. і Осадчому І.М. передані не були, і зафіксовані органом Державної казначейської служби порушення бюджетного законодавства безпосередньо не пов'язані з діями позивача, а відповідач в свою чергу всупереч вимог ч.2 ст.63 Закону України «Про державну службу» не забезпечив належну організацію роботи державних службовців, не забезпечив ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом, зокрема, не забезпечив позивача належними умовами роботи і не розглядав по суті з 17.12.2024 року звернення ОСОБА_1 про неможливість виконання ним обов'язків голови комісії та про скасування чи внесення змін до наказу № 199 від 28.11.2024 - колегія суддів наголошує, що відповідач не мав правових підстав для визначення ОСОБА_1 головою комісії з ліквідації, також як і не мав підстав для направлення на ім'я Осадчого І.М. Окремого доручення № Д-9/1/6.1.4-25а (а.с.100звор). Відповідно, на переконання колегії суддів відповідач не мав підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ча.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» внаслідок невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, яке полягало у невиконанні наказу Держпраці від 28.11.2024 року № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29» та Окремого доручення Голови Держпраці від 17.01.2025 № Д-9/1/6.1.4-25а).
Відтак, колегія суддів констатує, що наявність наведених вище обставин є достатньою підставою для скасування оспорюваного позивачем у цій справі наказу Держпраці від 07.04.2025 року № 32-КТ-25а, оскільки сам по собі факт не погодження позивача з прийнятим Держпрацею наказу від 28.11.2024 року № 199 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17.01.2022 року № 29» в частині призначення його головою комісії з ліквідації і заявлені позивачем 17.12.2024 (та у подальшому) вимоги про скасування (зміну) цього наказу, на переконання колегії суддів не може розцінюватися як вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ча.2 ст.65 Закону України «Про державну службу».
Не може колегія суддів визнати обґрунтованими також висновки суду першої інстанції у цій справі про повноваження позивача як голови комісії з посиланням на один із абзаців листа Міністерства юстиції України у листі від 27.03.2020 року №3167/8.4.4/32-20, оскільки такі висновки зроблені судом першої інстанції без урахування положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якими чітко визначено особу якою подаються документи до державного реєстратора для внесення записів до ЄДР про зміну голови ліквідаційної комісії та форму таких документів, які у розпорядження позивача відповідачем не передавалися.
Підсумовуючи установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки, якими у повному обсязі спростовуються викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні суду висновки, колегія суддів керуючись положеннями ст.308, п.2 ч.1 ст.315, ст.317 КАС України вважає за необхідне за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача скасувати судове рішення повністю та ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Згідно з частиною 6 статі 139 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалюючи у цій справі рішення вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме, сплачений під час звернення до суду з позовом судовий збір у сумі 1211,20 грн. та при подачі апеляційної скарги у сумі 1453,44 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - скасувати.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » №32-КТ-25а від 07.04.2025 року
Стягнути за рахунок фінансування Державної служби України з питань праці (ідентифікаційний код ЄДРПО 39472148) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у загальному розмірі 2664,64 грн.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов