16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1720/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року (суддя Батрак І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 15.05.2025 року) в справі №280/1720/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
10.03.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2024 щодо оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік, №0782855-2411-0826- НОМЕР_1 в сумі 1976,83 грн, №0782857-2411-0826-UA23060070000082704 в сумі 3640,45 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області якими ОСОБА_1 визначено податкові зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, а саме: від 30.11.2024 №0782855-2411-0826-UA23060070000082704 на суму 1414,73 грн, від 30.11.2024 №0782857-2411-0826-UA23060070000082704 на суму 2605,28 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ, базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості та обчислюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платника податків. Апелянт вказував, що підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 м2; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 м2; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 м2. Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015 року підпунктом 2.4.1 пункту 2.4 якого встановлено пільги із сплати податку, базою оподаткування якого є об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, а саме: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Підпунктом 2.5.2 пункту 2.5 Положення встановлено нульову ставку податку для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метри. Проте, підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120кв. метрів. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПКУ). Апелянт вказував, що згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Рішенням ЗМР від 28.01.2015 №5, пільги зi сплати податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної ділянки, для фізичних осіб у вигляді зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності таких осіб - платників податку, визначені незалежно вiд їx соціального статусу, майнового стану та рівня доходів. Водночас, мiсцевi ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної ділянки, що сплачується на вiдповiднiй територiї з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб, які визначаються виходячи з майнового стану та рівня доходів таких осіб. Апелянт вказував, що згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власницею об'єкту нерухомого майна, що не заперечується позивачкою у позовній заяві, а саме квартир: за адресою, АДРЕСА_1 , загальна площа 93,22 кв.м. (нарахування ґрунтується на наступному - 0,64808 питома вага квартири Х на 67 грн. за 1 кв.м. Х 83,84 кв.м. (з урахуванням пільги 143,84 кв.м. - 60 кв.м.) = 3640,45 грн. ; за адресою, АДРЕСА_2 , загальна площа 50,62 кв.м. (нарахування ґрунтується на наступному - 0,35191 питома вага квартири Х на 67 грн. за 1 кв.м. Х 83,84 кв.м. (з урахуванням пільги 143,84 кв.м. - 60 кв.м.) = 1976,83 грн. База оподаткування становить 143,84 кв.м. - 60 кв.м (пільга у відповідності до ПК України) = 83,84 кв.м. х 67 грн. за кв.м = 5617,28 грн. (по двох податкових повідомленнях-рішеннях за дві квартири). Відповідно до пункту «б» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку. ПК України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об'єкта/ об'єктiв житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ. Підпунктом «б» підпункту 2.4.1 п.2.4 «Положення про податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», затвердженого 28.01.2015 року рішенням ЗМР №5, база оподаткування для квартир зменшується на 120 кв.м., але оскільки квадратура вищевказаних квартир за 2023 рік 143,84 кв.м. - на неї також не розповсюджується пільга визначена Запорізькою міською радою, а лише пільга у вигляді 60м. кв. визначених ст. 266 ПК України.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах доводів, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, виходив з того, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Суд першої інстанції вказував, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості. Встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов'язковими. Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). До Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, внесено зміни рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49. Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м, будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м, різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м). Суд першої інстанції вказував, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості, то податок на різні типи об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 370 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків. Рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 року про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставку податку для квартири/квартир незалежно від їх кількості, площа яких не перевищує 120 кв. метрів, не скасоване, а відтак - є діючими нормативно-правовим актами України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі. Суд першої інстанції встановив, що у приватній власності ОСОБА_1 перебувають квартири у м. Запоріжжі загальною площею 143,84 кв.м, отже, позивач є власником квартир, сумарна площа яких перевищує 120 м2. ГУ ДПС у Запорізькій області при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування в розмірі 60 кв. м, а не 120 кв.м. Позивач є власником квартир, сумарна площа яких перевищує 120 м2, а тому з урахуванням пільги у розмірі наведеної площі, а не 60 м2, як то було визначено відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, позивач зобов'язаний був сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 23,84 кв.м (143,84 кв.м -120 кв.м). Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Станом на 01 січня 2023 року мінімальна заробітна плата становила 6700 грн., ставка податку за 1 кв.м становить 67,00 грн. Питома вага площі квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 0,64808, а питома вага площі квартири за адресою: АДРЕСА_2 становить 0,35191. Належна сума податкового зобов'язання за квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 1035,17 грн. (23,84Ч67,00Ч0,64808). Податкове повідомлення-рішення від 30.11.2024 №0782857-2411-0826-UA23060070000082704 підлягає скасуванню на суму 2605,28 грн (3640,45 грн - 1035,17 грн). Суд першої інстанції вказував, що належна сума податкового зобов'язання за квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , становить 562,10 грн (23,84Ч67,00 Ч0,35191). Тому податкове повідомлення-рішення від 30.11.2024 №0782855-2411-0826-UA23060070000082704 підлягає скасуванню на суму 1414,73 грн (1976,83 грн - 562,10 грн).
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 належать на праві приватної власності об'єкти нерухомості, відмінні від земельної ділянки, а саме: квартира АДРЕСА_3 , загальна площа квартири складає 93,22 кв.м; квартира АДРЕСА_4 , загальна площа квартири складає 50,62 кв.м.
Загальна площа вказаних квартир, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, становить 143,84 кв.м.
Згідно матеріалів справи, ГУ ДПС у Запорізькій області30.11.2024 року винесено податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 визначено податкові зобов'язання за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості №0782855-2411-0826-UA23060070000082704 в сумі 1976,83 грн, №0782857-2411-0826-UA23060070000082704 в сумі 3640,45 грн.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 року №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). До Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 року рішенням Запорізької міської ради №5, внесено зміни рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 року №5, від 26.02.2016 року №30, від 25.08.2016 року №50, від 21.12.2016 року №49, від 26.04.2017 року №51, від 27.05.2020 року №49.
Підпунктом 2.5.2 п. 2.5 Положення про податок на майно (з урахуванням змін), передбачено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м; будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м; різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м).
Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1, п. 266.2.1, пп. 266.3.1, пп. 266.3.2 п. 266.3, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Отже, платниками податку на нерухомість є власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості відповідно до рішень органів місцевого самоврядування з урахуванням норм Податкового кодексу України.
Згідно пп. 266.4.1, пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та пункту 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) статті 12 цього Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Отже, нормами ПК України дозволено місцевим радам, окрім визначення ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначати, встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Не суперечить пп. 266.4.1, пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України а прямо на виконання такого пункту Запорізькою міською радою встановлено пільги з податку об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб. Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 року №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Рішенням Запорізької міської ради від 26.02.2026 року № 30 внесено зміни до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), зокрема змінено абзац 1 підпункту 2.5.2 п. 2.5 частини 2 та визначено, що встановлюється нульова ставку податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м; будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м; різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м).
ОСОБА_1 на праві приватної власності належать квартира загальною площею 93,22 кв.м та квартира загальною площею 50,62 кв.м. Загальна площа 143,84 кв.м.
Податок на об'єкти житлової нерухомості (квартири), в тому числі їх часток, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків. Сумарна площа оподатковуваних об'єктів ОСОБА_1 перевищує 120 кв.м, це варто враховувати при оподаткуванні. Позивач має обов'язок сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 23,84 кв.м (143,84 кв.м -120 кв.м).
Натомість відповідач невірно застосовує пільгу у 60 кв.м при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, що вплинуло на суму визначення податку.
Варто вказати, що п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Однак, пунктом 4.4. ст. 4 ПК України також визначено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Вирішуючи питання щодо наявності колізії у можливому нормативному регулюванні, суд апеляційної інстанції вказує, що нормами ПК України дозволено встановлювати ставки податку та запроваджувати, змінювати пільги податку на нерухоме майно місцем радам. Делеговано нормативне регулювання сплати місцевого податку на нерухомість сільським, селищним, міським радам.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Суд апеляційної інстанції керується правовою позицією, вказаною у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 817/2019/17 та від 08.05.2018 року у справі № 819/1605/17, від 11.02.2021 року у справі № 821/788/18.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року в справі №280/1720/25- залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко